Вплив самоцінності особистості на психологічний комфорт молодої сім’ї


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

Актуальність даної статті полягає в тому, що питання які стосуються сім’ї, а саме процесів які в ній відбуваються потребує пильнішого розгляду. Тому, що на сьогоднішній день сім’я розглядається як мала соціальна група, заснована на шлюбному союзі, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю, з особливостями її виховання, виступає домінуючим інститутом у формуванні особистості дитини, укріплює її якості, здібності, таланти [1, 15].
Предмет дослідження: особливості впливу самоцінності особистості на психологічний комфорт в сім’ї.
Мета дослідження: дослідити вплив самоцінності особистості на психологічний комфорт молодої сім’ї.
Сім’я як організм – утворення дуже цікаве. Її складові складаються із індивідів. Сімейний організм здатен функціонувати навіть тоді, коли його складові знаходяться на великій відстані один від одного. Головне завдання кожної сім’ї – сприяти розвитку її членів [2,17]. Найбільш загальним є поняття сім’ї, дане А. Б. Харчевим: «Сім’я є сполучною ланкою між фізичним життям та життям соціального організму. Її можна визначити як групу родичів по шлюбі, по крові або усиновленні, спільно проживаючих, ведучих загальне домашнє господарство, пов’язаних певними психологічними, моральними, а при наявності держави і правовими відносинами, і які несуть відповідальність один за одного перед суспільством» [5, 43]
На сучасному етапі розвитку суспільства, спостерігається зниження ролі сім’ї як господарського осередку і підвищення ролі міжособистісних відносин членів сім’ї, тобто зростає значення соціально-психологічних факторів. Саме тому, багато вітчизняних (А. Г. Харчев, С. І. Голод, В. І. Сікорова, А. П. Ощепкова, А. І. Антонов та інших), а також зарубіжні (Берждес, Кіркпатрік, Імелінскій, Обухівський та ін) дослідники у своїх роботах все більше уваги приділяють зростанню значення міжособистісних стосунків у сім’ї [6, 95]. Міжособистісні відносини або стосунки – це взаємозв’язки між людьми, що об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування. Максимально широке визначення міститься у праці Л. П. Буєвої, де міжособистісні стосунки визначаються «як відносини, сутність яких полягає в «обробці людей людьми».
Питання та проблеми молодої сім’ї вивчали багато дослідників: її становлення (І.Ф.Дємєнтьєва, Т.С.Журбицька, Л.М.Іванова,В.П.Меньшутін, В.М.Розін, М.М.Ходаков та ін.); рольові очікування батьківських сімей (С.С.Лібіх, М.С.Мацьковський, А.Г.Харчев, Ю.А.Якубов); рольові функції (О.Є.Зуськова, В.П.Левченко та ін.); особливості перебігу сімейної кризи (Р.П.Федоренко); умови подолання конфліктів (Л.М.Омельченко, О.В.Шевчишена ) тощо [10, 53].
В. Н. Дружинін говорить що етап молодої сім’ї починається від народження сім’ї до появи 1-ї дитини в сім’ї. Основні завдання розвитку на цій стадії – проблеми адаптації молодого подружжя один до одного. Адаптація включає взаємну сексуальну адаптацію, а також завдання початкового сімейного накопичення. На цьому етапі складаються стосунки сім’ї з іншими родинами. Психологи сім’ї вважають, що шлюб укладається не між людьми, а між сім’ями. Процес формування внутрішньо сімейних і поза сімейних стосунків, зближення точок зору, ціннісних орієнтацій, уявлень, звичок подружжя та інших членів сім’ї на даному етапі проходить досить інтенсивно і напружено. Значна частина молодих сімей розпадається на самому початку спільного життя. Основні причини цього – непідготовленість до подружнього життя, незадовільні побутові умови, відсутність власного житла після весілля, втручання родичів у взаємовідносини молодого подружжя [3, 86].
Дж. Браун зазначає, що найважливіше завдання молодої сім’ї полягає в тому, щоб подружжя функціонувало в рамках сімейної системи. Подружжю потрібно встановити нові стосунки з розширеними сім’ями; їх ролі сина та доньки повинні стати вторинними по відношенню до ролей чоловіка та дружини. Здатність пари до близьких та незалежних стосунків часто визначається тим, наскільки кожному із подружжя вдалося стати самостійною особистістю в батьківській сім’ї [4, 11].
Що стосується безпосередньо психологічного комфорту у сім’ї, то за визначенням М. Алексеєвої, психологічний комфорт – загальна соціально-психологічна характеристика стану малої групи, особливо людських взаємин, що склалися в ній.
В науковій літературі дане визначення тісно пов’язане із психологічним кліматом у сім’ї. Психологічний клімат – це комплекс психологічних умов, що сприяють чи перешкоджають згуртуванню сім’ї, це сукупність психологічних станів, настроїв, стосунків її членів [1, 29]. Найяскравіше психологічний клімат проявляється в сумісності людей. Зовнішнім і об’єктивним показником сумісності є сам факт збереження сім’ї. Внутрішнім і суб’єктивним показником цього є відчуття у членів родини психологічного комфорту, надійності, захищеності, задоволення від спілкування одного з одним.
На стабільність молодої сім’ї значно впливають фактори, які існують, частіше в неявному вигляді, уже в момент одруження. Це перш за все особистісні характеристики молодят, умови одруження, різні типи дошлюбної поведінки майбутнього подружжя. Часто розпад нетривалого союзу пов’язаний з ідеальними очікуваннями молодих людей з приводу майбутнього шлюбу, легковажним ставленням до нього, недостатнім знанням партнера. Фундаментальним чинником, який уможливлює емоційну близькість партнерів, впливає на тривалість любові, є уміння цінувати почуття гідності партнера. Люди шукають визнання цінності своєї особистості переважно у своїх близьких, а не знаходячи його, відчужуються, відсторонюються [9, 77].
Самоцінність особистості вивчали такі дослідники, як Т.П.Скрипкіна – перша дослідниця даного феномену, В.О. Дорофєєв, С.Г. Достовалов, С.Р. Пантилєєв. Вони визначали дане поняття, як довіру особистості до себе, віру в свої можливості, прийняття себе, враховуючи усі за та проти власного «Я», відкритість індивіда до себе, усвідомлення цінності власної особистості [7;8].
Отже, проаналізувавши психологічну літературу, яка безпосередньо стосується даного питання, ми вирішили провести емпіричне дослідження, яке складалося з двох етапів:
 для дослідження самоцінності ми використали тест-опитувальник самоставлення В. В. Століна та С. Р. Пантилєєва.
Другим ключовим поняттям теми є психологічний комфорт. На жаль, в психологічній літературі немає готового тесту на визначення даного явищу, але проаналізувавши теоретичний матеріал ми вирішили використати:
 тест-опитувальний задоволення шлюбом (В.В. Столін).
Оскільки, і самоцінність є показником кожної особистості, тільки рівень її сформованості різний, і відчуття психологічного комфорту також є як у чоловіка так і в дружини, то в даній роботі ми не ставили перед собою мету дослідити сімейні пари, ми досліджували особливості впливу самоцінності конкретної особистості на її психологічний комфорт у сім’ї.
Вибірка складалась із 50 осіб – кожен із них перебуває в шлюбі від 2 до 7 років (34 жінки, 16 чоловіків).
Отримані дані по двох тестах ми обраховували за допомогою t-критерія Стьюдента, з метою встановлення наявності чи відсутності зв’язку між самоцінністю та задоволеністю шлюбом.
Отже, результати самоцінності та задоволеності шлюбом (tемп = 8.5, р = 0,01) – середні показники є статистично значимими.
Далі, для дослідження сили зв’язку між отриманими результатами ми скористалися коефіцієнтом кореляції Пірсона. результаті обробки числових даних, коефіцієнт кореляції становив ,547. Дані результати свідчать про те, що зв’язок між самоцінністю та задоволеністю шлюбом є середнім.
Отже, провівши емпіричне дослідження та обрахувавши отримані результати за t-критерієм Стьюдента та коефіцієнтом кореляції Пірсона можна зробити висновок, що самоцінність особистості впливає на психологічний комфорт у сім’ї.
Перелік ключових слів: сім’я, молода сім’я, психологічний клімат, психологічний комфорт, самоцінність.

Список використаних джерел та літератури:
1. Галичанська А. В. Психологічний клімат молодої сім’ї. // Соціальна психологія № 1, 2003.
2. Гребенников И. В. «Основи сімейного життя». М, 1996.
3. Дружинин В.Н. Психология семьи. – 3 изд., испр. и доп. – Екатеринбург: Деловая книга, 2000.
4. Дж. Браун, Д. Кристенсен Теория и практика семейной психотерапии 3-е издание. – М. 2001
5. Ковальов С.В. Психологія сімейних стосунків. – Наука , К 2001.
6. Обозов М.М. Міжособистісні стосунки. – Л.: Вид-во ЛДУ, 1997.
7. Рибалка В. В. Честь і гідність особистості як предмет діяльності практичного психолога / Валентин Рибалка. – К. : Шк. світ, 2010.
8. Скрипкина Т.П. Доверие к себе как условие развития личности // Вопросы психологии. 2002.
9. Федоренко Р.П. Психологические особенности протекания семейного кризиса у молодых супругов: дис. канд. психол.наук: 19.00.07 / Р. П. Федоренко. – Луцк, 1999.
10. Харлі У. Закони сімейного життя. -М.: Прогрес, 1998.
11. Шишкіна О.В. До питання про сучасні подружніх стосунках / / Психологія та педагогіка – нова інтеграція: Матеріали 24-й науковій конференції. -СПб.: Пітер, 1998.
12. Шнейдер Л.Б. Психологія сімейних відносин. Курс лекцій. М.: 53. Квітень-Прес, 2000.

Залишити відповідь