У статті проаналізовано сучасний рівень боргового навантаження на економіку України на основі показника співвідношення державного боргу та ВВП України, подано прогноз цього показника. Запропоновано основні шляхи для зниження рівня боргового навантаження.

Ключові слова: боргова політика, державний борг, боргове навантаження.

В статье проанализированы современный уровень долговой нагрузки на экономику Украины на основе показателя соотношения государственного долга и ВВП Украины, представлен прогноз этого показателя. Предложены основные пути для снижения уровня долговой нагрузки на экономику Украины.

Ключевые слова: долговая политика, государственный долг, долговая нагрузка

Current level of debt burden on the economy of Ukraine on the basis of a ratio of public debt to GDP of Ukraine are analyzed in the article, and the forecast for this indicator are given. The basic ways to reduce the debt burden on the economy of Ukraine are offered.

Keywords: debt policy, debt, debt burden.

Постановка проблеми. Активне залучення урядом Україну фінансових ресурсів на кредитній основі протягом останніх років призвело до стрімкого зростання державного боргу. Його обслуговування і погашення сьогодні вимагають значних коштів з державного бюджету. Тобто повернення державою фінансових ресурсів, залучених у попередні роки, вилучає з економіки України кошти, які є потенційним джерелом для інвестування. У цій ситуації необхідними є розробка та впровадження шляхів щодо удосконалення нинішньої боргової політики уряду в контексті зниження боргового навантаження на економіку Україну.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Різні аспекти проблеми державного боргу та механізму функціонування боргової політики досліджувалися відомими зарубіжними науковцями-економістами, зокрема, Р. Барро, Дж. Б’юкененом, У. Беверіджем, Дж. Кейнсом, А. Лаффером, А. Лернером, Р. Манделом, К. Рейнхартом, К. Рогоффом. Питання формування та функціонування вітчизняного ринку державних боргових зобов’язань розглядалися в працях вітчизняних економістів: В. Андрущенка, О. Барановського, О. Василика, Т. Вахненко, В. Гейця, В. Загорського, О. Длугопольского, М. Єрмоленка, І. Лютого, Н. Кравчука, С. Макухи, Н. Манцурова, В. Мунтіяна, Л. Нечипорук, Л. Тарангул, А. Сухорукова, Т. Філоненко.

Потреба в подальших наукових досліджень у даному напрямку зумовлена динамічністю показників державного боргу до ВВП України, необхідністю прогнозування динаміки цього показника на середньострокову перспективу, а також пошуком напрямків зниження рівня боргового навантаження на економіку України.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів зниження боргового навантаження на економіку України на основі оцінки практичних аспектів досліджуваної проблематики.

Виклад основного матеріалу. Державний борг є елементом фінансової системи держави, який являє собою загальну суму непогашених позик, отриманих державою для фінансування дефіциту бюджету та інші визначені законодавством цілі, невиплачених відсотків за обслуговування цих позик, а також наданих гарантій за зобов’язаннями інших державних структур визначених на певний момент часу.

Дії Уряду України протягом 2007-2010 років були спрямовані на активне використання державних запозичень; призвели до зростання обсягу прямого і гарантованого боргу України на 384,4 млрд. грн. (433,4 %).

Рис. 1. Динаміка сукупного державного боргу України 2007-2011 роки, млрд. грн.

Залучені кредитні ресурси направлялися виключно на фінансування поточних витрат державного бюджету і не стимулювали розвитку національної економіки. Чим було викликано збільшення боргового навантаження на економіку Україну, яке вимірюється співвідношенням державного боргу до ВВП.

Протягом 2007-2011 років, спостерігалася тенденція до зростання показника відношення сукупного державного боргу до ВВП з 12,3 % до 36 % (майже у три рази) (рис. 2.). Це свідчить про те, що економіка України розвивалася меншими темпами, ніж зростав державний борг. Індикатор боргового навантаження залишається в межах розміру задекларованого чинним вітчизняним законодавством.

Рис. 2. Динаміка показника відношенняни прямого державного та гарантованого державного боргу України до ВВП за 2007-2011 роки, %

Статтею 18 Бюджетного кодексу України визначено, що загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП Україна [1].

Тобто вітчизняне законодавство створює можливості для півтораразового зростання рівня державного боргу. Однак Україна, вже сьогодні, балансує на грані боргової стійкості, оскільки борговий портфель Уряду залишається слабким, а його вразливість до впливу макроекономічних шоків (зміни обмінних курсів, товарних цін, інфляційних сплесків та ін) є високою.

На нашу думку, для створення достатнього запасу міцності фінансової системи в разі дії зовнішніх шоків та забезпечення відповідності рівня державного боргу Україна економічним потенціалом країни погашати та обслуговувати боргові зобов’язання, ліміт державного та гарантованого державою боргу, зазначений в Бюджетному кодексі України, повинен бути знижений до рівня 40% ВВП.

Це підтверджується останніми дослідженнями фахівців МВФ, які вважають, що критичним для України є значення цього показника в розмірі 42,8 % [3].

Для визначення боргового тиску на економіку України на середньострокову перспективу, тобто на 3 наступні роки, необхідно спрогнозувати значення показника відношення сукупного державного боргу до ВВП України на 2012-2014 роки.

Прогнозування величини цього показника вимагає обчислення параметрів моделі для прогнозування обсягу сукупного державного боргу України та параметрів моделі для прогнозування обсягу ВВП України.

Рис. 3. Динаміка сукупного державного боргу за 1998-2011 роки, млрд. грн.

Аналізуючи динаміку сукупного державного боргу України за 1998-2011 роки, можна прослідкувати її нелінійний характер (рис. 3.). Тому для більш адекватного відображення цієї тенденції і подальшого її прогнозування використаємо поліноміальну модель другого порядку, тобто квадратичне рівняння регресії. Дані проміжних розрахунків представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Дані для розрахунку рівняння залежності

обсягу сукупного державного боргу України від часу

Графічне відображення та модель залежності обсягу сукупного державного боргу України (ДБ) від часу (t) представлено на рисунку 4.

Рис. 4. Залежність сукупного державного боргу України від часу

Для цього рівняння коефіцієнт детермінації (R²) становить 0,9133. Це свідчить про щільний зв’язок між сукупним державним боргом України та фактором часу та дає змогу застосовувати отриману модель для прогнозу обсягу сукупного державного боргу на 2012-2014 роки.

Нелінійний характер прослідковується також і при відображенні динаміки ВВП України за 1996-2011 роки (рис. 3.3.).

Рис. 5. Динаміка обсягу ВВП України за 1996-2011 роки

Тому для більш адекватного відображення цієї тенденції і подальшого її прогнозування також використаємо квадратичне рівняння регресії.

Дані проміжних розрахунків представлено в таблиці 2.

Таблиця 2

Дані для розрахунку рівняння залежності ВВП України від часу

Графічне відображення та модель залежності обсягу ВВП України (ВВП) від часу (t) представлено на рисунку 6.

Рис. 6. Залежність сукупного державного боргу України від часу

Коефіцієнт детермінації (R²) становить 0,9889. Це свідчить про щільний зв’язок між сукупним державним боргом України та фактором часу та дає змогу застосовувати отриману модель для прогнозу обсягу сукупного державного боргу на 2012-2014 роки.

На основі наведених вище розрахунків та моделей можна здійснити прогноз показника відношення обсягу сукупного державного боргу України до величини ВВП України на 2012-2014 роки (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз показника відношення сукупного державного боргу та ВВП України на 2012-2014 роки

Отримані прогнозні значення показника відношення державного боргу України до ВВП України свідчать про перевищення темпів запозичень над темпами розвитку економіки України, тобто про підвищення боргового навантаження на економіку нашої держави. Основною причиною подальшого зростання державного боргу є необхідність в обслуговуванні та погашенні запозичень здійсненних в попередні роки.

Подальші перспективи реалізації боргової політики України, пов’язані зниженням темпів росту обсягів державних запозичень, які в основному будуть спрямовуватись на погашення поточного державного боргу. Це в свою чергу призведе до збільшення боргового навантаження на економіку України.

Дана ситуація вимагає конкретних дій зниження боргового навантаження та ефективного використання державних запозичень для стабілізації загальноекономічної ситуації в Україні та створення умов з метою виходу економіки на рівень сталого економічного зростання.

Перш за все, необхідно прийняти комплексний законодавчий акт, який чітко регулював би відносини пов’язані з функціонуванням державного та гарантованого державою боргу.

Наступним кроком має бути поліпшення системи управління державним боргом за рахунок підвищення інвестиційної спрямованості державних позик. Це дозволить створити сприятливі умови для економічного зростання та підвищення ефективності залучених коштів.

Крім того, важливим завданням боргової політики є також пошук оптимального співвідношення між борговим та податковим фінансуванням бюджетних витрат. Так, в короткостроковому періоді залучення позикових ресурсів дає можливість дещо знизити фіскальне навантаження на національну економіку в розрахунку на напрям додаткових коштів, які залишаються у суб’єктів господарювання на їх розвиток. Таким чином, фінансування поточних бюджетних витрат буде здійснюватися за рахунок коштів майбутніх поколінь, а, отже, припиниться економічний розвиток в довгостроковій перспективі.

На нашу думку, можливим шляхом збільшення податкових надходжень до державного бюджету може стати зниження рівня тінізації економіки України. За розрахунками австрійського економіста Ф. Шнайдера цей показник в Україні становить 52%. Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» передбачено зниження цього показника до 30% протягом наступних чотирьох років [2].

За нашими розрахунками, реалізація цієї програми дозволить додатково залучити до Державного бюджету України понад 50 млрд. грн., І знизити необхідність державного бюджету у фінансових ресурсах, залучених на кредитній основі.

Висновки. Оптимізація боргової політики уряду, в контексті зниження боргового навантаження на економіку Україну, вимагає розробки і впровадження цілісної стратегії, яка поєднувала завдання вдосконалення нормативно-правового забезпечення, інструменти радикального підвищення ефективності інвестиційної складової бюджетних видатків та стратегічні завдання переорієнтації боргової політики та розвитку альтернативних, непозикових інструментів фінансування бюджетних витрат. Зазначені заходи сприятимуть уникненню кризи ліквідності, небезпеки боргового навантаження, а також сприяти оптимізації структури державного боргу та його позитивного впливу на функціонування економічної системи держави.

Література:

1. Бюджетний кодекс України, прийнятий Законом України № 2456-VI від 08.07.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
2. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки “Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.president.gov.ua
3. Богдан Т. Сучасні підходи до управління ризиками державного боргу. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
4. Лубкей Н. Аналіз стану боргової безпеки України на сучасному етапі [Текст] / Лубкей / / Економічний аналіз. – 2008. – № 3. – С.108-110.
5. Шапошникова С. І. Борговий безпеку як елемент фінансової безпеки держави. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua
6. Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
7. Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ibser.org.ua
8. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua