Манько Л. Аналіз рівня глобалізованості єврорегіонів «Карпати» та «Буг» протягом 2004-2011 рр.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

В статті розглянуто становлення та розвиток єврорегіонів «Карпати» та «Буг» протягом 2004-2011 рр. під впливом глобалізаційних процесів та державної регіональної політики. Також спираюсь на методологію автора визначено рівень глобалізованості Карпатського єврорегіону та «Бугу».

Ключові слова: єврорегіон, глобалізація, державна регіональна політика

Вважається, що одним із основних чинників, що впливають на становлення транскордонної співпраці є глобалізація, таким чином ми хочемо з’ясувати, який вплив здійснюють глобалізаційні процеси та державна політика щодо регіонів у процесі розвитку та підвищення рівня співробітництва, а також з’ясувати стан співпраці України та Польщі в межах єврорегіонів «Карпати» та «Буг» після приєднання Польської Республіки до Європейського Союзу.

Джерельну базу досліджень становили роботи таких науковців як Мікула Н. А., Толкованов В. В., Бєлєнький П. Ю., Маруняк Є. О., данні опубліковані на сайтах Головного управління статистики Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.

Метою нашого дослідження є аналіз впливу глобалізаційних процесів з одного боку та державної регіональної політики з іншого, в контексті транскордонного співробітництва областей України та воєводств Польщі в рамках єврорегіонів «Буг» та «Карпати».

Ми проводитимемо аналіз спираючись на методологію, за якою організації A.T. Kearncy та KOF та Swiss Federal Institute of technology обраховують індекс глобалізації, і пропонуємо адаптувати її до регіонів держави. Таким чином використовуватимемо такі показники:
• Інвестиції;
• Імпорт-експорт;
• Міжнародний туризм;
• Користувачі мережі Інтернет;
• Кількість закладів харчування мережі McDonalds на 100 тис. чол.
Також, для детальніших розрахунків звернемося до методики Є.Маруняк, запропоновану у циклі наукових праць «Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів України», що включає:
1. Аналіз обсягів та динаміки зовнішньоекономічної активності, рівня фінансування, обсягів інвестицій, промислового виробництва тощо;
2. Аналіз одного з проявів глобалізації – процесу регіоналізації, відповідно до показників інтенсивності інтеграційних процесів, між Україною та Польською Республікою, який можна зобразити у вигляді формули: Кінт = Кексп+ Кімп+ КПІІ [9].
Співвідносячи дані показники з державною політикою у відповідних напрямках, ми зможемо порівняти вплив глобалізації та державної стратегії розвитку регіонів на становлення єврорегіональної співпраці між Україною та Польщею.
Розпочнемо із загального обсягу імпорту до українських областей, який надходить до єврорегіону «Карпати» та складає 5564,7448 млн. дол. США, з яких 13,12% (730,366 млн. дол. США) припадає на імпорт з Польської Республіки. Частка експорту до Польщі товарів та послуг, вироблених в українській частині єврорегіону становить 6,83% (208,5005 млн. дол. США) від загального об’єму експорту – 3051,3223 млн. дол. США. Варто було б розглянути також експортно-імпортну статистику взаємодії Польщі та України в рамках єврорегіону «Буг». Імпорт до Волинської області з Польщі склав 12,91% (140,0021 млн. дол. США) від загального обсягу 1083,914 млн. дол. США. За 2011 р. з Волинської області було експортовано товарів та послуг загальною вартістю 679,7903 млн. дол. США, в тому числі до Польщі – 51,2752 млн. дол. США (7,54%) [2]. Варто було б зазначити, що серед 5 областей України, які співпрацюють з адміністративними одиницями Польщі в рамках єврорегіонів «Карпати» та «Буг», найбільшу активність проявляють Львівська та Закарпатська області, а найгірший рівень зовнішньоекономічного співробітництва з Польщею має Чернівецька область. Сумарний показник інвестицій в українську частину єврорегіону «Карпати» становить 2629,3 млн. дол. США, з яких 17,25% – польські інвестиції у розмірі 453,6 млн. дол. США. Частка польських інвестицій у Волинську область (єврорегіон «Буг») становить 12,89% (31,1 млн. дол. США) від загального показника 241,2 млн. дол. США [2]. Інвестиції у відсотковому співвідношенні можуть здатися досить незначними, проте необхідно зважати на той факт, що польська економіка зараз теж потребує значних капіталовкладень з огляду на низку причин:
1. Світова економічна криза, яка спричинила рецесію польської економіки та дефіцит держбюджету;
2. Непривабливість українських регіонів для іноземного інвестора;
3. Підготовка до Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 та ін.
Опираючись на отримані дані, ми можемо обрахувати коефіцієнт інтенсивності інтеграційних процесів у світову спільноту для українських областей, які входять до складу єврорегіон «Карпати» та «Буг», а також – регіональну інтеграцію з Польщею. За результатами підрахунків Kie єврорегіону «Карпати» становить 0,56, а єврорегіону «Буг» – 0,76. Обидва показники є меншими одиниці, а це означає, що виробництво товарів та послуг не орієнтоване на зовнішнього покупця, а є замкненим на внутрішньому ринку. Показник Кіі для Карпатського єврорегіону становить 1,01, а для єврорегіону «Буг» – 1,2, що свідчить про залежність внутрішнього ринку від наповнення товарами та послугами, які надходять ззовні. Для єврорегіону «Карпати» Кпіі становить 0,73 і хоча показник є меншим 1, що демонструє орієнтацію на внутрішньоінвестиційний ринок, але він гранично наближається до 1, що свідчитиме про збалансування зовнішніх та внутрішніх інвестиційних надходжень. Кардинально інша ситуація спостерігається в єврорегіоні «Буг» Кппі якого становить 0,45, що є підтвердженням факту практично повного домінування внутрішнього капіталу. Отже, загальний коефіцієнт інтеграції для Карпатського єврорегіону становить 2,3 одиниць, а для єврорегіону «Буг» – 2,4 одиниць. Це свідчить про більшу орієнтацію на внутрішнє самозабезпечення, ніж на розвиток потужної інтеграційної взаємодії з іншими країнами світу. Як бачимо, лише за показником імпорту обидва єврорегіони залежать від зовнішнього ринку.
Для того щоб оцінити співпрацю українських областей єврорегіонів «Буг» та «Карпати» з Польщею та визначити глобалізаційний вплив на здійснення такої співпраці, ми обрахували вищезгадані коефіцієнти в рамках українсько-польської взаємодії. Таким чином для Карпатського єврорегіону з українських областей коефіцієнт інтенсивності експорту до Польщі становить 1,07, а це демонструє збалансованість експортних зовнішньоекономічних відносин, що вважається найбільш вигідним становищем для української сторони. Дещо відмінна ситуація у єврорегіоні «Буг», де показник Кіе складає 1,6, що свідчить уже про більш значну орієнтацію на зовнішній польський ринок українського виробництва у Волинський області. Наступний показник – Кіі для єврорегіону «Карпати» та «Буг» становить 3,32 і 3,85 відповідно, що демонструє залежність внутрішнього ринку українських областей у єврорегіонах від наповнення його польськими товарами та послугами. Що ж до показника Кпіі, то він сильно різниться для двох єврорегіонів. Так для Карпатського єврорегіону коефіцієнт інвестицій (Кпіі) є набагато вищим і дорівнює 7,81, коли ж для «Бугу» він становить 3,24, що свідчить про значне вливання з Польщі до українських областей єврорегіонів, яке у кілька разів перевищує над показником внутрішніх приватних інвестицій в межах України.
Таким чином ми отримуємо значення показника Кінт відносно Польщі на рівні 12,2 та 8,69 для єврорегіонів «Карпати» та «Буг» відповідно. Тому можна з впевненістю сказати, що інтеграція Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (єврорегіон «Карпати»), а також Волинської області (єврорегіон «Буг») у світову економічну спільноту не є збалансованою, а регіон орієнтований на забезпечення внутрішніх потреб ринку. Проте можна спостерігати високий рівень інтегрованості даних регіонів та Польської Республіки, що має свій вияв у тісній економічній співпраці, а зважаючи на те, що інтегральний коефіцієнт інтенсивності інтеграційних процесів демонструє один із векторів глобалізаційного процесу, можна стверджувати, що в економічній співпраці між українськими регіонами-членами «Карпат» та Польщею значну роль відіграє економічна глобалізація.
Наступним показником, який ми виділили для встановлення рівня глобалізованості українських областей-членів єврорегіонів «Карпати» та «Буг», є міжнародний туризм, який ми вирішили дослідити, порівнявши кількість відвідувачів єврорегіонів з медіанним показником кількості іноземних туристів по усім областям України, Автономній Республіці Крим, м. Київ та м. Севастополь. За нашими обрахунками, медіанним показником є кількість іноземних відвідувачів Донецької області – 3078 осіб [3]. Згідно статистичних даних, усі області, які входять до складу єврорегіонів «Буг» та «Карпати», має показник вище медіанного.
Отже, є усі підстави стверджувати, про те що ці території користуються попитом та пропонують відповідні послуги, які задовольняють іноземних туристів. Тому ми зробити висновок про те, що рівень розвитку міжнародного туризму у відповідній частині України, що входить до складу Карпатського єврорегіону та єврорегіону «Буг» є вищим ніж у більшості областей. За кількістю туристів перше місце серед двох єврорегіонів та 7 по Україні займає Львівська область (9894 ос.) [6]; наступною йде Закарпатська область – 8 місце (8425 ос.) [4] далі – Івано-Франківська (4528 ос.) [5], Чернівецька (4082 ос.) [7] та Волинська (4021 ос.), які займають 10, 11 та 12 позиції відповідно. Високий попит іноземних туристів на туристичний продукт, виготовлений у цих областях, свідчить про значний рівень їхньої глобалізованості.
Ще один виділений показник для дослідження рівня глобалізованості українських областей єврорегіонів «Буг» та «Карпати» – кількість користувачів мережі Інтернет. За даними дослідження «Глобальна статистика українського Інтернету», проведеного у 2011 р. компанією BIGMIR-Internet, загальна аудиторія користувачів Інтернету в Україні склала 31728428 осіб. Згідно таблиці рейтингу регіонів за кількістю користувачів мережі Інтернет, серед областей, які входять до складу єврорегіонів «Карпати» та «Буг», найвищу позицію займає Львівська область (6 місце) із загальною чисельністю 729030 користувачів, що становить 2,3% від загальноукраїнської. Івано-Франківська область з показником 0,53% посідає 15 місце, Закарпатська область (0,29%) – 22 місце, а Чернівецька та Волинська області займають останні місця в рейтингу з показниками 0,21% та 0,16% відповідно [1].
Якщо порівняти ці дані із загальною кількістю населення в цих областях, то отримаємо наступні співвідношення аудиторії користувачів мережі Інтернет до чисельності населення окремо по областям. Отже, складається така ситуація: найбільші частки користувачів Інтернету від населення – у Львівській (28,69%) та Івано-Франківській (12,19%) областях. В усіх інших українських областях, які входять до складу Карпатського єврорегіону та єврорегіону «Буг» цей показник не перевищує 10%, зокрема: Волинська обл. – 4,78%, Закарпатська обл. – 7,39%, Чернівецька обл. – 7,28%. Як бачимо, в усіх вищеназваних регіонах, окрім Львівської області, проникнення Інтернет-мережі є на низькому рівні, що яскраво демонструє фактичну незалученість цих регіонів до світової спільноти, адже саме мережа Інтернет в сучасних умовах глобалізованого світу є основним каналом комунікації, та відповідно одним з найголовніших індикаторів глобалізованості єврорегіонів «Карпати» та «Буг».
Що стосується останнього критерію визначення рівня глобалізованості українських областей, які входять до складу Карпатського єврорегіону та «Бугу» – кількість закладів мережі швидкого харчування McDonalds, то варто зазначити, що такі ресторани є лише у м. Львів, а їх кількість становить – 4 пункти обслуговування. Згідно розрахунку на 100 тис. населення, ми вважаємо, що такий показник доцільно вираховувати лише для м. Львів як єдиного населеного пункту, де представлені заклади McDonalds. Цей коефіцієнт становить 0,5, що свідчить про невисокий рівень представництва транснаціональної корпорації, яка володіє найбільшою мережею швидкого харчування у світі. Зважаючи на той факт, що в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькиій, Волинській областях, які теж включенні до єврорегіонів «Карпати» та «Буг» заклади мережі McDonalds відсутні, ми прирівнюємо цей коефіцієнт до 0 та можемо стверджувати, що культурна глобалізація, яка полягає у засвоєнні проявів західної цивілізаційної традиції, не проникла на територію єврорегіонів у значних масштабах [10].
Отже, глобалізація даних регіонів у загальносвітовому вимірі є менш значною, аніж інтегрованість єврорегіонів «Карпати» та «Буг» в рамках українсько-польського співробітництва. Згідно отриманих результатів можемо зробити висновок, що за чотирма критеріями рівень глобалізованості української частини єврорегіонів не є визначальним для розвитку цих територій, проте варто відмітити, що інтегрованість з Польською Республікою Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Волинської областей частково є підґрунтям економічного розвитку цих регіонів, оскільки знайдені коефіцієнти Кінт становлять 12,2 для Карпатського єврорегіону та 8,69 для єврорегіону «Буг». Таке співвідношення свідчить про виняткову важливість кооперації цих регіонів з Польщею, яка є більшим інвестором економіки та імпортером товарів та послуг до досліджуваних регіонів відносно внутрішнього ринку.
Для оцінки державного втручання до української територіальної складової єврорегіонів «Карпати» та «Буг» ми розглянемо, відповідно до нашої методики, інвестування Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Волинської областей із державного та місцевого бюджетів в основний капітал за 2011р. Найбільші інвестиції державного бюджету отримує Львівська область (1289,6 млн. грн.) [6], що звичайно, певною мірою, пов’язано із підготовкою до проведення в обласному центрі матчів Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Але й у відсотковому співвідношенні до усіх інвестицій в основний капітал ця сума виглядає менш значною і складає 11,3%. Наступною за кількістю надходження коштів з державного бюджету є Чернівецька область – 315,9 млн. грн. [7], що складає 14,4% від загального вкладу в основний капітал. На українській території єврорегіону «Карпати» 3 місце за інвестуванням в основний капітал посідає Івано-Франківська область (243 млн. грн. – 6,8%) [5], а Закарпатська область отримала надходження з державного бюджету на суму 115,7 млн. грн. [4], що становить 3,9% від загальних капіталовкладень. Що ж до української складової єврорегіону «Буг», то у Волинській області частка інвестицій з державного бюджету 266,7 млн. грн., що у відсотковому співвідношенні виглядає як 12,2% [2].
В свою чергу інвестування в основний капітал з міського бюджету для досліджуваних регіонів є значно меншим по відношенню до загальних капіталовкладень, проте не менш необхідними. Таким чином, для Львівської області відсоток інвестицій з місцевого бюджету з-поміж загального обсягу складає 1,5% (171,3 млн. грн.) [6]. Для Закарпатської – 2,4% (70,7 млн. грн.) [3]; Івано-Франківської – 3,1% (110 млн. грн.) [5], а для Чернівецької – 3,2% (69,3 млн. грн.) [7]. Найбільший відсоток надходжень з міського бюджету в основний капітал має Волинська область – 6,1% (133,3 млн. грн.) [2]. Як бачимо, загальний обсяг державних інвестицій (в тому числі і з місцевого бюджету) в розвиток виробництва є незначним, особливо по відношенню до іноземного капіталу, який залучений в регіональну економіку, що лише підтверджує показник Кпіі для обох єврорегіонів, який демонстрував перевагу зовнішніх інвестицій для існування та розвитку українських областей. Така незначна державна підтримка стимулює регіони до інтеграції з країнами-сусідами по єврорегіону, включеність до міжнародних програм-фінансування ЄС, а отже до інтегрованості з відповідними країнами, серед яких основним актором є Польща, що в свою чергу призводить до підвищення рівня глобалізованості досліджуваних регіонів.
Одним із основних видів сприяння держави у сфері функціонування єврорегіонів є законодавче врегулювання цього питання, яке ми частково порушували раніше. Серед широкого спектру українського законодавства певна його частка закріплює взаємодію різних держав у межах міжнародного регіонального співробітництва, один з видів якого врегульовується Законом України «Про транскордонне співробітництво». Взаємодія українсько-польських територій у межах міжрегіонального співробітництва базується також на міжурядових угодах, які на нашу думку мають основний вплив на врегулювання співпраці в межах спільних єврорегіонів.
Вважливість іншого документу – Договору між Україною і Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань полягає в тому, що основним елементом у прикордонному співробітництві є врегулювання питань щодо лінії державного кордону та пропускних пунктів через кордон, і даний договір врегульовує вищевказані норми. Ці умови хоча і опосередковано, але мають значний вплив на розвиток транскордонного співробітництва. Ми уже зазначали про необхідність та важливість пунктів переходу кордону для розвитку в першу чергу туристичної галузі.
Наступним документом, який був укладений це Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво, який і закріплює можливість відносин між державами на суто регіональному рівні без залучення прямого втручання з боку держави, а покладає співпрацю на регіональні органи влади (області та воєводства), а також встановлює сфери співпраці між регіонами двох держав. Тобто цей договір – це основний документ, який врегульовує українсько-польське міжрегіональне співробітництво, він закріплює основні норми і не встановлює жорсткого державного контролю за діяльністю регіональних органів влади у випадку такої взаємодії. Таким чином ми можемо говорити про забезпечення державою основних вимог, щодо існування міжрегіональної співпраці, проте раніше ми вже зазначали, що ряд внутрішніх законів, таких як Закон України «Про місцеве самоврядування» і «Про місцеві державні адміністрації» накладає обмеження на вільну діяльність українських територій в складі українсько-польських єврорегіонів і не тільки. Першою перепоною для незалежної участі органів місцевої влади в межах єврорегіонів є фінансування, оскільки багато областей в Україні є дотаційними. Також, фінансовій незалежності українських регіонів не сприяє центральний перерозподіл бюджету, що обмежує можливості розвитку регіонів та участь у міжнародних програмах. Відповідно, роль держави має зростати, бо саме від надходжень з державного бюджету залежить можливість участі українських областей в міжнародних програмах тощо. Проте ми уже неодноразово зауважили, що все ж таки досліджувані регіони є залежними від зовнішнього капіталу.
Ще два документи, які ми пропонуємо розглянути це Угода між урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення та Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про умови поїздок громадян. Перша угода врегульовує перетин кордону за допомогою транспортних засобів та перевізників, які здійснюють регулярні перевезення пасажирів, а наступна унормовує перетин кордону громадянами обох країн. Умови для перетину українсько-польського кордону є не складними і не вимагають специфічних документів, окрім візи та закордонного паспорту для українських громадян, а от громадяни Польщі можуть перетинати кордон з Україною взагалі без візи.
Отже, співставляючи результати аналізу впливу процесів глобалізації та державної політики у сфері міжрегіональної взаємодії України та Польщі, ми отримали такі результати: зазвичай, сферою державного втручання є юридично-правова база зносин, але реальним стимулом для існування та розвитку єврорегіонів «Карпати» та «Буг» є глобалізація та інтеграція з Польщею, як з основним торгово-економічним партнером, особливо зважаючи на залежність від зовнішніх інвестицій, які надходять з Польщі. За коефіцієнтом прямих іноземних інвестицій надходження з Польської Республіки у декілька разів переважають над державним фінансуванням регіонів. Навіть за відсотковим співвідношенням надходжень в основний капітал, частка фінансування з державного та місцевого бюджетів не досягає 20% від загального обсягу інвестицій.
Також ми підтвердили, що рівень глобалізації в загальносвітовому відношенні не має переважаючого впливу у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Волинській областях, проте існує велика залежність від зовнішнього капіталу, чому також сприяє державна регіональна політика. Хоча в межах єврорегіонів і реалізуються певні проекти завдяки фінансуванню Європейського Союзу та здійснюється співпраця в межах Програми добросусідства Україна-Польща-Білорусь, але українські території не отримують усіх вигод у формі такої взаємодії, тому спостерігаємо постійні намагання підвищити рівень та якість співпраці між державами-членами єврорегіону «Карпати», зокрема шляхом впровадження програм «Карпатський простір-2020». Звичайно, певну користь для покращення співробітництва між українськими та польськими територіями досліджуваних єврорегіонів принесе проведення Чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012», тому варто продовжувати і розвивати міжрегіональну співпрацю, використовуючи в тому числі і єврорегіони, як один з інструментів.

Список використаних джерел літератури

1. Глобальная статистика украинского Интернета: июнь 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://i.bigmir.net/index/UAnet_global_report_062011.pdf.¬ ¬¬– Назва з екрану.
2. Головне управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua//. – Назва з екрану.
3. Головне управління статистики у Донецькій області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.donetskstat.gov.ua//. – Назва з екрану.
4. Головне управління статистики у Закарпатській області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.stat.uz.ua//. – Назва з екрану.
5. Головне управління статистики у Івано-Франківській області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://stat.if.ukrtel.net//. – Назва з екрану.
6. Головне управління статистики у Львівській області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://lv.ukrstat.gov.ua/. – Назва з екрану.
7. Головне управління статистики у Чернівецькій області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.cv.ukrstat.gov.ua//. – Назва з екрану.
Договір між Україною і Республікою Польща про правовий режим українсько-польського державного кордону від 14.07.1993 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/616_208.¬ ¬¬– Назва з екрану.
8. Закон України «Про транскордонне співробітництво», зі змінами від 21.01.2010 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1861-15.¬ ¬¬– Назва з екрану.
9. Маруняк Є.О. Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів [Текст]: цикл наук. праць – К.: 2010 –9 с.
10. Офіційний сайт McDonalds Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mcdonalds.ua/ukr/. – Назва з екрану.
11. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про умови поїздок громадян від 02.10.2003 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/616_043.¬ ¬¬– Назва з екрану.
12. Угода між урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення від 21.09.2000 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/616_167.¬ ¬¬– Назва з екрану.
13. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжрегіональне співробітництво від 24 травня 1993 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/616_171.¬ ¬¬– Назва з екрану.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь