Емоційний вплив стилістичних фігур на сприймання судових промов


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

У статті розповідається про роль стилістичних фігур як особливих мовних засобів вираження емоційностіу англомовних судових промовах.

Ключові слова: риторика, оратор, реципієнт, красномовство, емоційний стан, опис, почуттєвий намір мовця, аудиторія зали судового засідання.

This article deals with the importance of the figures of speech as particular language maensof emotional expression in English judicial speeches.

Key words: rhetoric, orator, recipient, oratory, emotional state, description, emotional intention of the speaker, the audience of the court room.

Дослідження судових промов на сьогоднішній день є невичерпаним та актуальним. Ця тема приваблює своєю багатогранністю та поєднанням багатьох лінгвістичних аспектів в контексті юриспруденції та психології. Особливо цікавим та перспективним  є стилістичний аспект, а саме застосування стилістичних фігур, як основного засобу емоційного впливу на реципієнта. Роль паралельних синтаксичних конструкцій, еліптичних та інвертованих речень, простих епітетів, ідіоматичних виразів, фразеологізмів, метафор безсумнівно привертає увагу філолога, оскільки стилістичні фігури несуть значне емоційне навантаження і є основним полем нашого дослідження. Проблемним є питання чи справді вплив на реципієнта більшою мірою здійснюється за допомогою стилістичних фігур і яким чином він зумовлюється?

Попередньо, вивченням проблеми емоційності та експресивності судових промов та їх структури, планування, мовних засобів, займалися такі науковці як Мацько Л. І., Алексєєв Н. С., Івакіна Н.Н., Лікас А. Л., Максимович Ю. В. та багато інших.

Матеріальною базою для проведення дослідження були уривки з промов ‘Summation of Emanuel Bloch for the Defence’, ‘Bill Haywood and its possible execution’, ‘Summation Aubrey Daniels for the Prosecution’ американських адвокатів Р. Барра, Г. Хайда та Г. Крега.

Актуальність обраної теми визначається тим фактом, що на сьогоднішній день промови відіграють важливу роль у суспільному житті, а основним їх завданням є справити задумане оратором враження за допомогою певних мовних засобів. На сьогоднішній день вплив стилістичних фігур на вираження емоційності та експресивності судових промов не досконало досліджене, а отже є потреба у розкритті цієї теми. Метою дослідження є аналіз англомовних судових промов, виокремлення в них стилістичних фігур як особливих мовних засобів вираження емоційності, а також визначення емоційно-експресивного ефекту, який досягається за допомогою цих засобів. Завданнями дослідження було з’ясувати застосування стилістичних фігур в англомовних судових промовах, та їх значення, а також визначити експресивне навантаження стилістичних фігур у судових промовах. Наукова новизна полягає в тому, що за допомогою стилістичних фігур таких як синонімів, метафор, паралельних конструкцій, повторів, інверсованих речень, простих епітетів, ідіоматичних виразів, градації, опису судові промови набувають емоційного забарвлення піднесення, сприяють позитивному сприйманню тексту реципієнтом, і в результаті впливають на бажаний результат, який був запланований оратором. Практичне значення зібраного матеріалу полягає в тому, що він може бути використаним як у подальших дослідженнях тем, пов’язаних із використанням стилістичних фігур як підвищення ораторського мистецтва, так і при підготовці судових промов.

Судові промови, як і інші види мовленнєвої діяльності не тільки забезпечують інформаційний обмін мовців, але й відображають їх емоційний стан в ході комунікації. Для досягнення цієї мети в мові вироблений особливий код: різні види емоцій передаються спеціальними знаками.

До середини 70-х років проблема мовної концептуалізації, так само як і вербалізації емоцій, привертала увагу мовознавців лише незначною мірою. З того часу, як почали зароджуватися основи нової лінгвістичної парадигми – гуманістичної, в центрі якої є людина як носій і користувач мови та її психологія, лінгвісти не могли обминути сферу емоцій. Дослідження проблеми мови та емоцій вважається пріоритетним напрямком сучасного мовознавства і співвідноситься з обраною нами темою.

Учені-психологи вирізняють основні емоції. Представники різних шкіл виділяють різну кількість їх видів. Популярною вважається класифікація, розроблена американським психологом К. Ізардом. Науковець виділяє наступні фундаментальні емоції: задоволення, інтерес, презирство, сум, сором, гнів, здивування, відраза [3, 345]. Згідно із запропонованою класифікацією можна зробити розрахунок на очікуваний результат судових промов, та стилістичних засобів досягнення цього результату.

На синтаксичному рівні для вираження емоцій можуть вживатися окличні, питальні, еліптичні, інвертовані речення, вставні елементи. Чим вищий ступінь емоційного напруження, тим вищим є ступінь порушення синтаксичної структури судових промов. Перерваність, повтори, незакінченість синтаксичних конструкцій характерні для високої концентрації емоцій, чим характеризуються уривки відібраних нами судових промов.

Невід’ємним засобом вираження емоцій вважається опис – свідоме вираженням емоційного стану мовними засобами. Опису підлягає зовнішня експресія емоції: міміка, пантоміміка, тембр, інтонація тощо. Зразковий оратор безсумнівно повинен володіти усіма невербальними засобами для здійснення впливу на реципієнта, проте сухе мовлення не підлягає емоційній інтонаційній обробці і в цьому приходять на допомогу мовні засоби, в нашому випадку – стилістичні фігури. Однак, нейтральна лексика також несе емоційне навантаження при правильно здійсненому описі емоційного стану. Наприклад: “Suddenly he caught sight of Mrs Ramsay’s face. It was so white that she looked as though she were about to faint. She was staring at him with wide eyes’ (S. Maugham) [8, 58].

Таким чином, бачимо, що емоційний стан людини певною мірою піддається впливу за допомогою різноманітних лексичних та семантичних засобів, і відповідно потрібно чітко дотримуватися конструкцій та прийомів для точності та влучності виразів при переданні емоційних станів реципієнта.

Проблемою емоційного впливу на реципієнта за допомогою вербальних засобів займається атропоцентрична лінгвістика. Згідно з цим вченням лексичний шар є не тільки засобом пізнання, а й служить для вираження широкої палітри емоцій, почуттів, оцінок, усього того, що пов’язане зі сферою емоційно-психічної діяльності людської свідомості [3, 205].

За результатами досліджень у судових промовах лексична експресивність є найпродуктивнішою, оскільки саме на вербальному рівні здійснюється основний емоційний вплив на реципієнта. Оскільки кожне слово має абстрактне навантаження і викликає слухо-моторні образи у його свідомості, а стилістичні фігури дають можливість емоційно підсилити образ за допомогою безпосереднього впливу на нервову систему нашого реципієнта

Стилістичні фігури (грец. schema, лат. figura – контур, зовнішній вигляд; зворот мови), є системою способів синтаксичної організації мови, що історично склалися, вживаних переважно в межах фрази і що реалізовують експресивні (головним чином емоційно-імперативні) якості вислову. Стилістичні фігури використовуються в мові як нехудожнього (у повсякденно-побутовому і газетно-публіцистичних стилях), так і  художнього стилів (особливо у поезії)[6, 20].

Особливого значення стилістичні фігури набувають саме у публіцистичному стилі, оскільки ораторське мистецтво передбачає вміння правильно застосовувати ту чи іншу стилістичну фігуру для емоційного впливу на аудиторію. Безсумнівно, вживання стилістичних фігур у судових промовах надає їм певної колоритності звучання, а також змушує слухачів сприймати та реагувати на виголошені слова, таким чином, як це запланував оратор (суддя, адвокат, прокурор тощо).

Проаналізувавши судові промови Р. Барра, юриста американської організації ‘Berkery Center for Law & Technology’, Г. Крега, відомий юрист Вашингтону та Х. Хайдна, юриста Чикаго, уривки яких наведені у додатку А, було виявлено, що численне вживання засобів стилістики справді має неабиякий вплив на аудиторію зали судового засідання. Оскільки тон промов є піднесеним: ‘I welcome this opportunity to speak for President Clinton’ та спонукальним, настрій – радикальний, адже кожна сторона знає чого хоче домогтися: звинувачення чи виправдання.

Перш за все, адвокати дуже часто використовують синтаксичні конструкції з порушеним порядком членів речення, тобто – стилістична інверсія, а також навмисне повторення певних слів та словосполучень для їх емфатичного виділення та звернення на них особливої уваги слухача. Наприклад, у таких фразах: ‘No, we want you to decide this case with your minds, not with your hearts, with your minds. . . ’, ‘You have a job, gentlemen, a job which you took an oath to do’, ‘He has fought many a fight, many a fight with the persecutors who are hounding him into this court’(див. дод. А) повторення слів/словосполучень – in your mind, many a fight та a job є свідченням того, на що справді оратор акцентує свою увагу, на що хоче поставити смисло-логічний наголос.

Нерідко, для побудови емоційної промови, слова якої здатні розчулити та вплинути на рішення суду, поряд із юридичними термінами вживають  прості епітети, які підсилюють їх денотативне значення: painful, difficult admissions, wrongful relationship.

Для створення певного емоційного ставлення до підсудного, наприклад – співчуття, чи то навпаки – осуду, оратори використовують перфраз: ‘this intellectual moll, this Puritan little girl from New England’, ‘terribly wealthy man’ (див. дод. А).

Надзвичайно поширеним у судових промовах є використання паралельних конструкцій, які також служать для встановлення певних емфатичних акцентів на те чи інше слово/фразу в реченні. Паралельні конструкції допомагають постійно утримувати у свідомості аудиторії зали судового засідання центральне повідомлення, яке хоче донести оратор: ‘And after reading, seeing, hearing, and studying the evidence for yourselves, not relying on what someone else says it is, not relying on someone else description, characterization, or paraphrase of the President’s testimony, we believe that you will conclude that what the President did and said in the grand jury was not unlawful, and that you must not remove him from office’, ‘She writes books, she lectures. This is her business; her business is testifying’, ‘this little guy (indicating), with a little business’ (див. дод. А)

Для нагромадження емоцій, створення кульмінаційного піку промови часто використовують таку стилістичну фігуру як градація. Кожен наступний елемент є емоційно сильнішим за інший або ж створює сильніший ефект на слухача, певні асоціації: ‘don’t be so blind, don’t be so foolish as to believe’, бачимо, що слово foolish є емоційно сильнішим за слово blind, але разом вони створюють інтенсивний емоційний ряд. Наступне висловлення: ‘Don’t be so blind in your madness as to believe that if you make three fresh new graves you will kill the labor movement of the world’ подає ще один елемент градації, який вже підсилений словосполученням, саме слово madness відіграє ключову роль у цьому висловленні. Або у висловленні: ‘unarmed men, women, children and babies’ ставить акцент на невинності та беззахисності дітей.

Стосовно лексичних засобів, для судових промов характерні ідіоматичні вирази, фразеологізми та стилістично-забарвлені епітети, проте вживаються вони не так часто, оскільки потребують чіткої та правильної мовленнєвої ситуації: ‘then take a lot of the other things with salt that these Greenglasses said in their anxiety to bury the Rosenbergs…’ (take into consideration what the other people say), ‘you people who would cure hatred with hate, you who think you can crush out the feelings and the hopes and the aspirations of men by tying a noose around his neck’, ‘But I want to say that a hundred will grab up the banner of labor at the open grave’.

Влучне застосування стилістичних фігур надає судовим промовам емоційно-експресивного забарвлення та робить промову приємнішою на слух і впливовішою на сприйняття аудиторії та суддів.

Проведене дослідження підтверджує важливість вербальних засобів, що спрямовані на покращення сприйняття висловленого за допомогою емоцій. Як виявилося, емоції піддаються мовному вираженню та опису, але цей процес є зворотнім, оскільки такою ж мірою слова, словосполучення, речення і тексти (в нашому випадку – судові промови) мають неабиякий емотивний вплив на реципієнта. Використання стилістичних фігур, таких як метафор (7%), паралельних конструкцій (14%), повторів (9%), інверсованих речень(6%), простих епітетів (15%), ідіоматичних виразів (3%), градації (3%), опису, у судових промовах є непростим завданням, оскільки потрібно дотримуватися чітких вимог, щодо структури промови. Однак, мовні засоби, які широко використовуються у художньому стилі, цілком прийнятні для офіційних промов. Вдале застосування лексики та стилістичних прийомів допомагає досягнути бажаного результату при виголошенні судової промови, а саме переконати суд прийняти рішення на користь звинувачувальної або оправдуваної сторони.

 

1. Алексеев Н. С, Макарова З. В. Ораторське мистецтво в суді. – Л: Каменяр. – 1989. – 187с.

2. Івакіна Н. Н. Професійна мова юриста. – К: Вища школа. – 1997. – 164с.

3. Изард К. Психология эмоций: Пер. с англ. – Питер, 2000. – 464с.

4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – 564 с.

5. Максимович Ю.В. Позазмістові характеристики тексту, що посилюють його вплив на емоційний стан читача / Ю.В.Максимович // Лінгвістичні студії. – № 1. – Донецьк: ДонДУ, 1994. – 57с.

6. Мацько Л. І. та інші. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища школа. – 2003. – 258 с.

7. Разинкина Н.И. Стилистика английской научной речи. Элементы эмоциональной и субъективной оценки. – М.: Наука, 1972. – 168 с.

8. W. Maugham. Mr. Know All. – Selected masterpieces.- http://maugham.classicauthors.net

 

 студентка 4-го курсу факультету романо-германських мов Дзьоба Юлія

Національний університет «Острозька Академія»

Залишити відповідь