Цей альманах присвячений 40-річчю утворення Тернопільського державного (тепер – національного) економічного університету. Представлені твори студентів, викладачів, співробітників, випускників університету. “Економічна ліра” відкривається зверненням Віктора Ющенка, найвідомішого випускника. Інтерв’ю з ректором університету Сергієм Юрієм провів Володимир Барна.
20 перших сторінок (13-33) займає поезія Володимира Вихруща. Справжнім поціновувачам української поезії немає необхідності детально представляти професора Вихруща. Любов’ю до України пронизаний кожен рядок його творів. Чи то “Святий вечір”, чи то “Христос родився”… Вихрущ нагадує:

Найвища посада –
Людиною бути,
Щоб добрі лишати
Сліди на землі. (с. 18)

Серед “Катренів”, які просякнуті народною мудрістю, мені найбільше до вподоби припав оцей:

На свій рід не треба нарікати,
У нащадках сам себе відкрий.
Хочеш краще свій характер знати?
Він такий, як у твоїх дітей. (с. 21)

“Сонце материнського обличчя” закінчується словами:

O, коли б нам вас повернула доля,
Ціну ми, мамо, знали б вам тепер. (с. 28)

Коли говорить справжня поезія, як кажуть, ні добавити, ні відняти…
Цікаві роздуми Богдана Андрушківа, хоч деякі з них занадто очевидні. Хочеться нагадати українським політикам: ”Політика, що будується без Біблії і віри в Христа й Господа Бога, рано чи пізно перетвориться в блудницю” (с. 37).
Оптимізмом і вірою в щасливе майбутнє України пронизана поезія Івана Яремчука. Поет роздумує над прожитими роками (”Літа мої”, “Зупиніться, літа”), непередаваною красотою рідного краю (”Волинські озера”, “Осінь у Гермаківському лісі”, “Хмільник мій, чудовий краю”).
Певні мотиви і ритми поезії Богдана Лепкого підхоплені та розвинені в рядках Марії Патей-Братасюк (вірш ”У Різдвяну ніч”). Поетеса порушує нагальну на сьогодні тему заробітчанства і поневіряння в чужих країнах (вірш ”Чужинка”). Вічній і такій унікально неповторній темі кохання присвячено поезії ”Тобі”, “Не збулося”, “Не чаклунка”, ”Втрата”.
Тема кохання переважає і в поезії Анатолія Фурмана. До неї звертаються Василь Дерій та Ярослав Николайчук.
Роман Гром’як роздумує над творчістю Володимира Вихруща. А далі представлена поезія його сина, Анатолія Вихруща, який звертається до образу батька, порушуючи вічну тему батьківсько-синівських взаємин, вічності батькового насліддя:

Вчора ми поховали Батька,
Поховали його зболене тіло.
А душа лелекою злетіла,
Бо не можна поховати Батька (с. 108)

Вірш ”Смерть у Львові”, присвячений пам’яті композитора Ігоря Білозіра, розпочинається рядками:

У центрі Львова
Пісню вбивали (с. 110)

Поет звертається також і до релігійної проблематики.
Легкістю та музикальністю позначена поезія Тетяни Маріаш.
З трьох представлених етюдів/замальовок Богдана Мельничука найбільше вражає етюд ”Розчавлені вишні”.
Над жіночою долею роздумує Олена Сидорович, віднаходячи тільки притаманні їй слова і рядки.
Поряд із вищепрорецензованою творчістю професорів, викладачів, працівників і співробітників, представлена також літературна творчість випускників, серед яких відзначимо Марію Гуменюк, Анну Павлик, Івана Потія, Віру Паронову, Олега Топольницького.
Молодечим азартом і запалом позначена літературна творчість студентів – Оксани Дружків, Регіни Божонок, Іванни Данилюк, Тетяни Житкевич, Галини Мартинюк, Андрія Звіробоя та Марічки Дерій. Поезія ця особливо зацікавить юного читача.
У рубриці ”Мистецька вітальня” подано інтерв’ю із керівником народного Театру пісні ”Літопис” університету композитором Русланом Іщуком.
Представлена також добірка творів поетів України і Росії, які відвідували університет в різні часи (Іван Драч, Борис Демків, Левко Крупа, Роман Кудлик, Георгій Петрук-Попик, Оксана Сенатович, Мирослава Іванців, Марія Влад, Михайло Левицький, Володимир Барна, Валерій Хатюшин, Станіслав Реп’ях, Микола Федунець, Віктор Баранов, Степан Пушик, Іван Сварник, Василь Кравчук, Любов Голота, Володимир Захожий та деякі інші).
Любителі поезії, гадаю, ознайомляться з цим альманахом.

Валерій ПОЛКОВСЬКИЙ

м. Сейнт- Aльберт
Канада

Інші записи:

Не знайдено