Особливості та причини вживання мови текстових повідомлень (sms)


Notice: Undefined index: plus_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 670

Notice: Undefined index: bar_sharedcount_enabled in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-content/plugins/simple-share-buttons-adder/php/class-buttons.php on line 672

Розвиток новітніх технологій має вплив на розвиток мови. Використання мобільних телефонів, а саме такої функції, як надсилання sms (short message service або short messaging system), призвело до появи особливої мови коротких текстових повідомлень.

Можна виділити наступні особливості цієї мови: використання ребусової абревіації (CUtom, Tspoon, xept, QT, txt spk), цифр (NO1, 2day, b4, 2moro, d8, gr8, l8r), символів (H&K, @), знаків пунктуації для вираження ставлення до написаного (;-), 🙁 , 😀 , :-X), квазі-фонетична репрезентація звучання слів (LUVU, shud, em, fone), перенесення кордонів між словами (a ninglish), щоправда, останнє явище зустрічається рідко. Отже, мова текстових повідомлень має ознаки як усного, так і писемного мовлення.

Існує кілька причин використання такої мови. По-перше, це економія часу. Як зазначив Дж. Сатерленд у статті Cn u txt?, «поспіх є хворобою сьогодення» ((Sutherland J. Cn u txt? // The Guardian. – November 2002. – P. 13-14., с. 13)), а отже висока швидкість донесення інформації вважається надзвичайно цінною. По-друге, це економія фізичних зусиль за рахунок натискання меншої кількості клавіш, ніж при написанні стандартного повідомлення. По-третє, можливість реалізації творчого потенціалу, адже користувачі нерідко проявляють фантазію та дотепність, передаючи зміст за допомогою нових абревіатур, символів, цифр тощо. По-четверте, це почуття приналежності до певної групи. Перш за все, текстові повідомлення в основному пишуть молоді люди (за результатами дослідження, проведеного телефонною компанією Phones4u, 80% людей зрілого віку – від 45 до 65 років – взагалі цього не роблять ((http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/1926272.stm))). Крім того, згідно з К. Тарлоу та М. Еблі, мова текстових повідомлень є унікальним кодом, який використовують люди зі спільними інтересами ((http://www.txt2nite.com/forum/archive/generation-txt-the-sociolinguistics-of-young-peoples-text-536.htm)). По-п’яте, відчуття обізнаності та прогресивності. К. Тарлоу називає сучасну молодь технологічно поневоленою, адже вона намагається йти в ногу з часом та використовувати всі технологічні новинки, аби тільки вважатися освіченою ((http://www.txt2nite.com/forum/archive/generation-txt-the-sociolinguistics-of-young-peoples-text-536.htm)). По-шосте, економія коштів: це залежить від сервіс-провайдера, але зазвичай при зменшенні кількості символів зменшується і оплата за використану послугу.

Критики використання мови текстових повідомлень виділяють також таку причину, як економія розумових зусиль. Дж. Сатерленд називає досліджувану мову системою, що маскує дислексію, безграмотність та розумову лінь ((Sutherland J. Cn u txt? // The Guardian. – November 2002. – P. 13-14., с. 13)). Ми не поділяємо дану точку зору. Згідно з дослідженнями психологів Ковентрійського університету, Б. Плестер та К. Вуд, учнями, що показали найвищу майстерність в написанні текстових повідомлень, були ті, хто найграмотніше писав на уроках ((Abley M. The Prodigal Tongue: Dispatches from the Future of English. – Random House, 2008. – 272 p., с. 172)).

Крім того, Дж. Сатерленд стверджує, що мова текстових повідомлень як діалект (textese) є примітивною та позбавленою уяви ((Sutherland J. Cn u txt? // The Guardian. – November 2002. – P. 13-14., с. 14)). Але ми підтримуємо думку Д. Крістала: «Мова текстових повідомлень – це нова маніфестація людської можливості бути лінгвістично креативною» ((Crystal D. The Joy of Txt // Spotlight. – 2008. – # 11. – P. 16-21., с. 82)). На сучасному етапі люди починають творчо використовувати мову текстових повідомлень. Існують Інтернет-сайти, на яких розміщено вірші, оповідання, есе, романи тощо, написані такою мовою ((www.earlyword.com; 7. www.txtcafe.com)).

Іще одним недоліком даного засобу комунікації вважається його важкість для розуміння. Але варто пам’ятати, що користувачі даної послуги і самі зацікавлені в тому, щоб інформацію було успішно донесено, а отже вони використовують знаки, зрозумілі адресату. Крім того, за Д. Крісталом 90% повідомлень, надісланих по телефону, написані стандартною мовою ((Crystal D. The Joy of Txt // Spotlight. – 2008. – # 11. – P. 16-21., с.17)). Але ми погоджуємося, що інколи деякі абревіатури можуть бути неоднозначними (адресант може висловити ту саму думку кількома комбінаціями знаків, та адресат може розшифрувати повідомлення по-різному).

Мова текстових повідомлень є цікавим проявом розвитку мови. Але, на нашу думку, вона навряд чи матиме серйозний вплив на мовну систему в цілому, адже сфера її вживання є обмеженою, кількість часто вживаних неологізмів незначною, а зі швидким розвитком новітніх технологій, який ми зараз спостерігаємо, в майбутньому текстові повідомлення будуть замінені іншими засобами спілкування.

 

Залишити відповідь