Тезаурус як тип ідеографічного словника

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено поняття «тезаурус», яке зумовлено полярністю поглядів дослідників на його феномен, давши початок різноманітним концепціям, що розглядають тезаурус як теоретичний конструкт, систематизований лексикон, компонент структури мовної особистості.
Ключові слова: тезаурус, лінгвістика, словник, лексема, класифікація
This article explores the concept of “thesaurus”, which is caused by the polarity of the researchers’ views on its phenomenon, giving rise to various concepts that regard the thesaurus as a theoretical construct, a systematized lexicon, a component of the structure of the language personality
Keywords: thesaurus, linguistics, dictionary, lexeme, classification
Mетою написання статті є висвітлення поняття «тезаурус» як тип ідеографічного словника
Завдання статті полягає у ознайомленні з класифікацією словників-тезаурусів англійської мови
Поняття “тезаурус” є предметом дослідження багатьох наук – лінгвістики, педагогіки, лінгвокультурології, психолінгвістики. У найбільш загальному визначенні поняття “тезаурус” – це словник з семантичними зв’язками між словниковими одиницями [1, c. 16]. Іншими словами, тезаурус – це загальний словниковий запас людини, що активно використовується нею в певній галузі її професійної діяльності. Тезаурус можна розглядати як універсальну модель термінологічної системи, а тому – як формальну систему знань, що міститься в мові конкретної наукової галузі. Типологічно тезаурус об’єднує в собі риси різних термінографічних джерел [1, c. 17].
Термін “тезаурус” широко використовується в лінгвістиці для позначення спеціального типу словників, які в тій чи іншій мірі розкривають “картину світу”, “мовну модель світу” [5, c. 190].
Уперше поняття “тезаурус”, яке в перекладі з грецької мови означає “скарбниця”, застосував у ХІІІ столітті італієць Брунетто Латіні, який назвав так свою систематизовану енциклопедію. У лінгвістиці поняття “тезаурус” застосував видатний мовознавець Л.Щерба в першому споконвічному значенні цього слова – “сховище”, “скарб”.
У 1970-х роках поширилися інформаційно-пошукові тезауруси. До їх складу входить лексична одиниця, яка називається дескриптором. Вона служить для пошуку інформації в автоматичному режимі. Кожному слову тезауруса зіставляється синонімічний дескриптор, для якого задаються семантичні відносини. Виділяють ієрархічні (родо-видові) відносини і асоціативні.
У лінгвістиці семантичними відносинами, які входять в тезаурус, можуть бути антоніми, гіпоніми, синоніми, пароніми і т.п. Тезауруси, виражені в електронному форматі, можуть бути ефективними інструментами, за допомогою яких можна описувати конкретні предметні області.
Проблема складання класифікації тезаурусів не нова і протягом декількох десятків років привертала увагу ряду вітчизняних і зарубіжних лінгвістів (В.В. Морковкін, Л.П. Ступін, К. Мареллі та ін.). Результатом досліджень в цій області стало створення альтернативних класифікацій зазначених лексикографічних творів. Однак, автори були не завжди послідовні у виділенні типів тезаурусів, іноді нехтуючи принципом єдиного критерію класифікації і, таким чином, порушуючи її логіку. Цікаву класифікацію запропонувала І.А. Воронцова. Класифікація будується, головним чином, на матеріалі сучасних тезаурусів англійської мови з урахуванням лексикографічних творів, які представлені у друкованому та електронному варіантах [4]. В основу даної класифікації покладені наступні критерії:
1. Тип смислових зв’язків між одиницями словника;
2. Обсяг словника;
3. Генералізація словника;
4. Розробка значення лексем;
5. Граматико-стилістична кваліфікація лексем;
6. Демонстрація функціонування лексем;
7. Кількість представлених мов;
8. Тип семіотичних засобів, що використовуються для семантизації лексем.
Класифікація ґрунтується на створених раніше класифікаціях О.М. Карпової [4] та І. Бурханова [7], а також на результатах огляду більше 30 словників-тезаурусів. Термінологія, що використовується в класифікації, введена в лексикографічний апарат В.В. Морковкін [5], Ю.М. Карауловим Ю.М. [3], І. Бурханова [7], К. Мареллі [8]. Критерії класифікації сформульовані О.М. Карповою [4] і І.А. Воронцовою [2]. Для максимально повного відображення типів існуючих словників-тезаурусів створено багаторівневу класифікацію. По-перше, за типом смислових зв’язків між одиницями словника тезауруси підрозділяються на три великих класи:
1. Ідеографічний (ідеологічний) тезаурус;
2. Аналогійний тезаурус (термінологія В.В. Морковкіна [5]);
3. Асоціативний тезаурус (термінологія Ю.М. Караулова [3]).
Три дані типи тезаурусів відображають наступні види смислових зв’язків лексем відповідно:
1) Предметні або тематичні зв’язки, де об’єднання слів у одну групу відбувається в силу схожості або спільності функцій позначуваних словами предметів і процесів: предмети домашнього вжитку, частини тіла, види одягу, споруди і т.д.
2) Лексико-семантичні зв’язки; об’єднання в групи з таким типом зв’язку відбувається за основною для слів ознакою: за лексичним значенням. При цьому також враховуються лексико-граматичні зв’язки, у формі яких реалізуються окремі значення слів.
3) Семантико-синтаксичні зв’язки, на підставі яких слова об’єднуються в групи або пари, зумовлені в своєму виникненні та існуванні подвійними зв’язками: смисловими та синтаксичними. В рамках цього ж критерію І.А. Воронцова проводить подальший підрозділ типів. Так, ідеографічний тезаурус представлений 4-ма наступними типами:
1. Власне ідеографічний тезаурус;
2. Тематичний словник;
3. Систематичний словник;
4. Тематико-систематичний словник (термінологія І. Бурханова [7]).
Власне ідеографічний тезаурус – це особливий тип ідеографічного словника, макроструктура якого організовується відповідно до синоптичної карти a priori, накладеної на лексичний склад мови. На відміну від інших типів ідеографічного словника, власне ідеографічний тезаурус характеризується логічною і суворо впорядкованою класифікаційною структурою, створеною на основі наукової таксономії, навіть якщо лексикографічному опису піддається загальна лексика.
Тематичний словник – це особливий тип ідеографічного тезауруса, основною одиницею макроструктури якого є тематична група, що включає лексеми, об’єднані на основі класифікації їх денотатів (референтів) і розглянуті з точки зору відповідності певній темі.
Систематичний словник – це особливий тип ідеографічного тезауруса, класифікаційна структура якого призначена для представлення дійсних семантичних відносин, що існують між лексичними одиницями мови. За своєю суттю класифікаційна структура являє лексико-граматичну класифікацію вокабуляру, іншими словами, його парадигматичну структуру, описану з точки зору підпорядкування і утворення [6].
Тематико-систематичний словник – це особливий тип ідеографічного словника, що представляє собою поєднання тематичного й систематичного словника [4, c. 20].
Аналогійний тезаурус, в свою чергу, поділяється на 2 типи:
1. Власне аналогійний тезаурус;
2. Словник синонімів/антонімів.
Як вважає І.А. Воронцова, даний поділ є дійсним на наступній підставі. Обмеження лексико-семантичних груп може проводитися за всім смисловим обсягом даного слова або по лінії лише деяких його значень. Слова, пересічні по одному значенню і знаходяться в однотипних смислових відносинах, утворюють синонімічний ряд, що завжди менший за обсягом, ніж лексико-семантична група.
З точки зору обсягу словника практично всі існуючі тезауруси відносяться до малих словників, хоча кількість лексичних одиниць, включених у той чи інший довідник, різна. У відношенні генералізованого/специфічного словника тезауруси поділяються на загальні та спеціальні. Загальні тезауруси відображають лексику загальнолітературної мови. Спеціальні тезауруси, в основному, відображають лексику мовних стилів.
З точки зору розробки значення лексем сучасні тезауруси поділяються на три основні категорії:
1. Кумулятивні – представляють собою угруповання лексем без визначення їх значень;
2. Дефінітивні – містять одномовне тлумачення кожної лексичної одиниці угруповання (термінологія К. Мареллі [8]) [4];
3. Перекладні – розкривають зміст лексичної одиниці за допомогою іншої мови .
Слід визнати, що домінуюче становище поки зберігають кумулятивні тезауруси. Це, насамперед, стосується ідеографічних тезаурусів, бо, виходячи з положення про те, що даний тип словника призначений для носіїв мови і покликаний, по можливості, охоплювати весь лексичний масив мови, визначення кожної лексичної одиниці зробило б його надмірно громіздким і незручним для користувача. Однак словники нового покоління все частіше містять визначення і поповнюють групу дефінітивних тезаурусів (головним чином, аналогічні тезауруси) [7].
У відношенні граматико-стилістичної кваліфікації, а також демонстрації функціонування лексем, тезауруси можна підрозділити на повні і диференційовані. Повні тезауруси містять вичерпні додаткові семантико-функціональні характеристики (ДСФХ) і багатий ілюстративний матеріал [7]; відповідно, в диференційованих тезаурусах система та ілюстративні приклади більш мізерні.
За кількістю представлених мов виділяються одно- і двомовні тезауруси. На думку І.А. Воронцової, можливі також і багатомовні лексикографічні твори такого роду [9].
З точки зору типу семіотичних засобів, що використовуються для семантизації лексем, можна говорити про тезауруси традиційного друкованого виконання, ілюстративні словники і словники зі змішаними семіотичними засобами.
Новим словом у світовій лексикографії є комбінований словник. Основна його відмінність – використання декількох способів організації лексики. Алфавітний порядок слів у словнику, як правило, поєднується з індексом-тезаурусом, в якому всі лексичні одиниці, представлені в словнику, об’єднуються в групи згідно області їх використання або поняття, яке вони виражають.
Таким чином, можна виділити тлумачно-ідеографічний (комбінований) словник, тлумачно-аналогійний (комбінований) словник і (потенційно) тлумачно-асоціативний (комбінований) словник. Зростає кількість електронних комбінованих словників, що одночасно поєднують в собі тлумачний, аналогійний словники і, побічно, словник сполучуваності.
Отож, класифікація словників-тезаурусів ґрунтується на восьми ознаках: типі смислових зв’язків між одиницями словника, обсязі словника, диференційованості словника, семантизації (інтерпретація та демонстрація значень) лексем, граматико-стилістичній кваліфікації лексем, демонстрації функціонування лексем у мовленні, кількості представлених мов, типі семіотичних засобів, що використовуються для семантизації лексем. В той же час, за типом смислових зв’язків між одиницями словника тезауруси підрозділяються на три великих класи: ідеографічний (ідеологічний) тезаурус; аналогійний тезаурус та асоціативний тезаурус.
ЛІТЕРАТУРА
1. Браславский П. И. Тезаурус как средство описания систем знаний / П. И. Браславский, С. Л. Гольдштейн, Т. Я. Ткаченко., 1997. – 16 с.
2. Демська О.М. Вступ до лексикографії: навч. посіб. / О.М. Демська. – К.: Вид. дім “ Киэво- Могилянська академія», 2004. – С. 102-104.

3. Караулов Ю. Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. / Ю. Н. Караулов., 1981. – 320 с.

4. Карпова О.М. Про лексикографічні форми тезауруса в англомовній лексикографії / О.М. Карпова // Лексика і лексикографія. – М., 2000. – №7. – С. 20-22.
5. Морковкін В.В. Ідеографічні словники / під ред. В.В. Морковкіна. – М., 1995. – 219 с.
6. Москаленко А. А. Нарис історії української лексикографії / під ред А.А. Москаленко. – К., 1998. – 312 с.
7. Burchanov І. On the Ideographic Description of Stylistically and Pragmatically Relevant Aspects of Lexical Meanings. Stylistika. / І. Burchanov. – М, 2002. – 301 с.
8. Marelli K. The Thesaurus / Marelli., 2000. – 1083 с.
9. Воронцова И. А. Принципы классификации тезаурусов английского языка [Електронний ресурс] / И. А. Воронцова – Режим доступу до ресурсу: http://vestnik.yspu.org/releases/novye_Issledovaniy/17_7/.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720