ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ НІМЕЧЧИНИ ТА КАЗАХСТАНУ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Коберник Л.В.

ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ НІМЕЧЧИНИ ТА КАЗАХСТАНУ

У дослідженні проаналізовано розвиток політичних відносин між Німеччиною та Казахстаном за останніх 25 років незалежності. Виокремлено основні політичні події у відносинах двох країн та визначено особливості розвитку політичних відносин між Німеччиною та Казахстаном.
Ключові слова: Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Казахстан,політичні відносини, двостороннє співробітництво.

The development of political relations between Germany and Kazakhstan for the past 25 years of independence was analysed in the research. The main political events were singled out in the relations between two countries and the peculiarities of development political relations between Germany and Kazakhstan were determined.
Key words: Federal Republic of Germany, the Republic of Kazakhstan, political relations, bilateral cooperation.

Після здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку своєї економіки. За останніх 25 років незалежності багатовекторна політика цієї держави приносить позитивні результати. Казахстан зміг зарекомендувати себе на міжнародній арені як надійний політичний та економічний партнер. Республіка Казахстан здобула незалежність 16 грудня 1991 р. Однією із перших держав Європейського союзу, яка визнала незалежність Казахстану 31 грудня 1991 року була Федеративна Республіка Німеччина. Дипломатичні відносини були встановлені 11 лютого 1992 р [5]. Із моменту здобуття незалежності Казахстану відносини між ФРН та РК розвиваються по висхідній траєкторії і досить плідно. На сьогоднішній день Берлін по праву зайняв місце одного з ключових європейських партнерів Астани, налагоджено інтенсивний політичний діалог на вищому рівні та зміцнюється двостороннє партнерство.
За 25 років із часу встановлення дипломатичних відносин, німецький напрямок належить до одних із пріоритетних напрямків зовнішньої політики Республіки Казахстан. Основа казахстансько-німецького співробітництва була закладена у вересні 1992 році в ході першого візиту Президента Н. Назарбаєва до ФРН під час якого було підписано Спільну заяву про основи відносин, а також ряд договорів та угод [7]. Відкриття в 1992 році посольства ФРН в Казахстані і в 1993 році Посольства РК в Німеччині стали додатковими стимулами для подальшого розвитку діалогу на високому рівні [5].З того часу між країнами розвиваються все більш міцні взаємовигідні відносини, які мають хороші перспективи. Із середини 1990-х років Казахстан проводив зовнішню політику, спрямовану на пошук і залучення іноземних інвестицій. В свою чергу Німеччина проводила політику на пошук нових ринків збуту своїх товарів не тільки в межах країн ЄС, а й серед країн Азії. Для Німеччини Казахстан став вигідним і найважливішим торгово-економічним партнером в ЦА, а розвиток торговельно-економічної співпраці з Казахстаном дозволив Німеччині інтегруватися в політичні та економічні процеси Центральної Азії. Економічне співробітництво з Німеччиною стало для Казахстану великою можливістю інтегруватися в економіку країн ЄС та стало одним із факторів залучення іноземних інвестицій з боку країн Європейського Союзу.
Німецько-казахстанські відносини демонструють стійкі політичні, торговельно-економічні та культурні зв’язки, мають хороший потенціал. Елементом таких зв’язків є етнічні німці, які проживають в Казахстані та які виїхали протягом останніх 20 років з Казахстану до Німеччини.Варто зауважити, що незважаючи на низку підписаних двосторонніх угод та договорів, проблемним моментом на початку розвитку двосторонніх відносин у 1990-х роках, був той факт, що керівництво Німеччини та Казахстану мали різні цілі та наміри щодо розвитку подальшого співробітництва. Оскільки позиція Казахстану полягала у залученні німецьких інвестицій в свою економіку та в отриманні фінансової допомоги від ФРН. Щодо позиції керівництва Німеччини, то вона була досить зрозумілою і передбачуваною. Передусім, Німеччина хотіла отримати гарантії, що права етнічних німців, будуть захищені та отримати доступ до ринку Казахстану для німецьких фірм. Кількість німців, які проживали на території Казахстану в той час становила становила близько 230 тисяч осіб.
Таким чином, ці фактори були стримуючими у відносинах ФРН та РК і тому Німеччина не поспішала вкладати значні інвестиції в економіку Казахстану. Однак, вже з 1997 року після візиту Н. Назарбаєва був налагоджений діалог з ФРН, було розглянуто подальші шляхи розвитку співпраці і було підписано пакет важливих міжнародних угод саме в економічній сфері. Що й послугувало поступовому розвитку відносин із позитивною динамікою. Візит Н. Назарбаєва у 1997 році до ФРН і підписання пакету важливих міжнародних угод послугували поступовому розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин [3;7].
Із часу встановлення дипломатичних відносин Президент Казахстану Н. Назарбаєв здійснив 7 офіційних візитів до ФРН. В свою чергу з 1992 року Казахстан з офіційними візитами відвідали Президенти ФРН Р. Герцог і Г. Келер, Міністри закордонних справ Німеччини К. Кінкель та Й. Фішер, канцлери Г. Шредер та А. Меркель. У 2001 році відносини між РК і ФРН піднялися на новий рівень, важливою подією став офіційний візит Президента Республіки Казахстан Н. Назарбаєва до Берліна в жовтні 2001 року. В ході візиту сторони підписали шість угод в сфері військової співпраці, економіки, культурного і гуманітарного співробітництва. Велику увага приділялася в ході цього візиту і подальших самітів Н. Назарбаєва з канцлерами Г. Шредером і А. Меркель в 2002-2007 рр. проблемам безпеки і стабільності в Центральній Азії [5].
Особливістю політики Німеччини щодо Казахстану залишається і досі регіональний підхід. Берлін розглядає Казахстан як частину Центральної Азії і проводить свою політику в контексті всього центральноазійського регіону. Іншою особливістю німецької політики залишається її тісний зв’язок і координація з політикою Європейського Союзу в цілому. У липні 1998 року в Брюсселі відбулося перше засідання Ради з питань співробітництва «Республіка Казахстан – Європейський союз». Важливим підсумком засідання було підписання Угоди про співпрацю між РК і ЄС. В листопаді 1999 року були досягнуті домовленості між Казахстаном та ЄС, зокрема, про створення казахстансько-європейського юридично-консультативного центру, інформаційного бюро програми ТЕМПУС при Міністерстві освіти і науки РК, про відкриття регіонального екологічного центру в Алмати [1].
Істотним поштовхом в казахстансько-німецьких відносинах, був лютневий візит 2007 року Президента Республіки Казахстан Н. А. Назарбаєва до Німеччини. У свою чергу, Канцлер Німеччини А. Меркель в ході зустрічі з Н.А. Назарбаєвим зазначила особливе бажання співпрацювати з Казахстаном і сприяти подальшому розвитку співпраці. Під час державного візиту Федерального президента Х. Келера до Казахстану у вересні 2009 року було підписано важливі документи: Угоду по Казахстансько-німецькому університету в Алмати, Спільну заяву про партнерство в ім’я майбутнього, Заяву про інноваційне та інвестиційне партнерство, а також шість підприємницьких угод.
Важливою подією в казахстансько-німецьких відносинах стало те, що 2009 рік був оголошений «Роком Казахстану в Німеччині», а 2010 рік «Роком Німеччини в Казахстані». Так, всього в рамках «Року Казахстану в Німеччині» було організовано близько 100 заходів в різних сферах [2;6].В цілому, в останні роки активно розвиваються міжпарламентські зв’язки між ФРН і РК. Перші в історії двосторонніх відносин взаємні візити спікера Бундестагу Німеччини в 2010 році і спікера Мажилісу (Парламенту) РК в 2012 році зміцнили міжпарламентський діалог. На сьогоднішній день проходить активна взаємодія парламентських груп «Німеччина – Центральна Азія» і «Казахстан – Німеччина». Казахстансько-німецький економічний форум, присвячений розвитку двосторонніх зв’язків відбувся в Астані 13 липня 2010 р Глави держав: президент Казахстану Н. А. Назарбаєв і канцлер Німеччини А. Меркель особисто брали участь у форумі. У своїх виступах глави держав виділили основні моменти в економічному співробітництві двох держав [2].
Важливим позитивним поштовхом у відносинах був візит до Казахстану в 2010 році Федерального канцлера A. Меркель. Федеральний міністр закордонних справ Г. Вестервелле 20 липня 2011 року прийняв свого колегу за посадою Е. Казиханова, після своєї участі за рік до цього на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ. Президент Н.А. Назарбаєв відвідав 8 лютого 2012 року Берлін і провів переговори з Федеральним Президентом К. Вульфом і канцлером А. Меркель. Також 7 і 8 лютого 2012 Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв зустрівся в Берліні з президентом Німеччини К. Вульфом, федеральним канцлером А. Меркель і міністром закордонних справ Г. Вестервелле. Були підписані важливі міжурядові угоди, в тому числі, угода про партнерство в сировинній, промисловій та технологічних сферах, а також комерційні договори на суму близько 3 мільярдів євро. Згідно з постановою Уряду Республіки Казахстан від 3 грудня 2003 року № 1231 в «Угода між Міністерством індустрії і торгівлі РК і Федеральним Міністерством економіки та праці ФРН про основні положення організації економічного співробітництва» розроблено п’ять основних статей і контрольний договір повністю регулюють систему політико-економічних відносин. Треба відзначити, що даний договір став свого роду правовою основою здійснює механізм співпраці між двома країнами. Казахстан в очах Німеччини та Європи сприймається як головний провідник їх інтересів в Центральній Азії. Казахстану відводиться провідна роль в Стратегії Європейського Союзу щодо Центральної Азії на 2007 – 2013 роки, ініціатором розробки і прийняття якої свого часу виступила Німеччина [2;7].
Варто зазначити, що 11 лютого 2017 року минає 25 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Республікою Казахстан і Федеративною Республікою Німеччина. З нагоди цієї події в столицях обох країнах проводилися урочисті заходи [4]. Таким чином, якщо охарактеризувати в цілому відносини між Казахстаном і Німеччиною, то їх можна назвати дружніми і взаємовигідними. Інтенсивно розвиваються контакти між парламентаріями двох країн, в Бундестазі створена спеціальна група «Німеччина-Центральна Азія». Поглиблюються зв’язки між окремими регіонами Казахстану та Німеччини. Необхідно відзначити, що відносини між Казахстаном і ФРН будуються на розвитку найважливіших напрямків у зовнішньополітичній та торгово-економічної діяльності двох держав, вони охоплюють велике коло взаємних зв’язків, ефективність яких залежить від багатьох факторів. Щодо стратегічного співробітництва двох країн, то про його успішний розвиток свідчать 50 підписаних угод в різних сферах співпраці.

Джерела та література:

1. Европейский Союз и Казахстан [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mirznanii.com/a/156511/evropeyskiy-soyuz-i-kazakhstan. – Назва з екрану.
2. Искакова М.С. Политическое и економическое сотрудничество Германии и Казахстана на современном этапе / М.С. Искакова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://repository.enu.kz/handle/123456789/6835. – Назва з екрану.
3. Лаумулин М.Т. Казахстан и Запад: Ретроспектива отношений в 1990-е гг. / М.Т. Лаумулин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ca-c.org/journal/cac-08-2000/07.laumill.shtml. – Назва з екрану.
4. МИД РК: Казахстанско-германские отношения достигли высокого уровня развития [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://forbes.kz/news/2017/02/10/newsid_135280. – Назва з екрану.
5.Политическое сотрудничество отношений [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.botschaftkaz.de/ru/index.php?option=com_content&view=article&id=5&Itemid=28. – Назва з екрану.
6.Сотрудничество народов в системе культуры межэтнических отношений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://articlekz.com/article/11031. – Назва з екрану.
7. Фрольцов В.В. Политика ФРГ в Центральной Азии (1991-1998) / В.В Фрольцов // Вестник БГУ. – 2008. – №3. – С. 28-31. – (Серія 3).

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720