Особливості висвітлення Острогіани в публіцистиці Петра Кралюка на сторінках всеукраїнської газети «День»

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено сутність поняття публіцистики та визначено особливості публіцистики незалежної України. Зроблено спробу простежити актуальність публіцистичних статей Петра Кралюка на сторінках газети «День», проаналізовано його внесок у дослідження та висвітлення Острогіани.

Ключові слова: сучасна публіцистика, газета «День», Петро Кралюк, Острогіана.

The article studies the essence of the publicistics and the features of publicistics of the independent Ukraine. The author makes an attempt to trace the relevance of Peter Kraliuk’s publicistic articles in the «Day» newspaper, analyzes its contribution to the study and illumination of Ostroh and Ostroh academy history.

Keywords: modern publicistics, the «Day» newspaper, Petro Kraliuk, Ostrogіana.

У понад тисячолітній історії української державності було значно більше негативних явищ і подій, ніж позитивних: князівські міжусобиці, загарбницька діяльність сусідів, війни, панщина, радянізація, намагання прищепити українцям іншу мову, іншу релігію… Чим болючішою була проблема, тим швидше й різкіше на неї реагували митці й громадські діячі, зокрема, всі ці події ставали поштовхом до написання публіцистичних творів.

Оскільки публіцистика – явище не нове, то і її досліджень та визначень існує дуже багато. Термін «публіцистика» досить промовистий, пов’язаний зі словами «публіка» і «публічний» (лат. publicum – «суспільство», «держава»). Саме слово свідчить про те, що публіцистика – це особлива форма освоєння світу, в якій суб’єктом пізнання є «соціальна людина», а головним «когнітивним ключем» – «соціальне я», яке передбачає не лише наявність свідомості, але й активної громадянської позиції[8].

В одинадцятитомному тлумачному словнику української мови за редакцією І. Білодіда знаходимо таке визначення: «Публіцистика — це рід літератури, що висвітлює актуальні проблеми сучасності; сукупність літературних творів цього роду… Відбиття актуальних проблем сучасності у творах інших родів літератури [10]». Зважаючи на те, що таке трактування публіцистики є доволі загальним і водночас точним, саме ним ми і послуговуватимемося.

Головна мета публіцистичної діяльності як способу освоєння світу полягає у формуванні суспільної думки, гармонізації життя людини у суспільстві, порівнянні форм її поведінки і системи оцінок із прийнятими в суспільстві традиціями і нормами культури, а тому в публіцистичній діяльності втілюється соціально-нормативний погляд на те, що відбувається, виражений, як правило, в категоричній соціальній оцінці [8].

Публіцистика є однією з головних ознак журналістської майстерності. Вона потребує особливих вмінь і знань, найкраще втілюючи завдання журналістики. Лише ерудована людина з багатим життєвим досвідом та знаннями з багатьох сфер діяльності може стати впливовим публіцистом. Цим і можна пояснити той факт, що чимало відомих публіцистів не мали стосунку до інформаційної журналістики. Здебільшого успішними публіцистами стають фахівці у різних суспільно-політичних галузях: історики, політологи, літератори, соціологи тощо.

До видатних українських публіцистів належать: І. Франко, М. Драгоманов, М. Грушевський, Леся Українка тощо. Що стосується сучасного стану української публіцистики, то його охарактеризувати доволі важко, зважаючи на те, що зараз до числа публіцистів зараховують не лише тих, хто публікує в різних ЗМІ цікаві, аргументовані, глибокі тексти на актуальні теми, а й чимало тих, хто веде «блоги» в Інтернеті. Актуальність породжена насамперед потребою виокремити справді впливових публіцистів, які мають своє особливе бачення того, що відбувається в Україні, проаналізувати їх творчість. Що стосується Острогіани, то як одна із білих плям у вітчизняній історії, яка тільки починає поступово досліджуватися, вона потребує «виходу» до пересічних людей.

Мета статті – дослідити особливості висвітлення подій Острогіани в публіцистичних статтях Петра Кралюка на сторінках усеукраїнської щоденної газети «День».

Об’єктом дослідження є публіцистика Петра Кралюка, опублікована у всеукраїнській газеті «День».

Предмет дослідження – особливості висвітлення Острогіани у публіцистиці П. Кралюка на шпальтах «Дня».

Наше дослідження буде однією з перших спроб науково проаналізувати публіцистичну творчість П. Кралюка, зокрема його історичну публіцистику, тому ця робота може дати поштовх іншим науковцям вивчати навіть українську сучасну публіцистику в цілому. У цьому полягає практичне значення нашої статті.

Методологічним підґрунтям дослідження стало застосування таких методів дослідження:

  • аналіз та синтез, за допомогою яких ми детальніше дослідили поняття публіцистики, а також визначили особливості публіцистичних статей про Острожчину і Острозьку академію Петра Кралюка.

Кандидат наук із соціальних комунікацій Олена Лебедєва-Гулей у своїй статті «Стан і проблематика публіцистики незалежної України» виокремила кілька тем, які були актуальними для висвітлення українськими публіцистами в різні періоди незалежності:
–              «події часів жовтневого перевороту, громадянської війни; утворення й діяльності УНР та українського січового стрілецтва;
–              Голодомор — 33; політичні репресії 1937 року;
–              події Другої світової війни, створення та діяльність УПА. Постаті УПА;
–              політичні в’язні радянської тоталітарної системи;
–              матеріали про діяльність уряду, президента, дій органів виконавчої влади на місцях;
–        загроза поглинання України Росією тощо [6]».

Попри розмитість жанрів і незначну кількість якісних публіцистичних творів, які є характерними ознаками української публіцистики сьогодення, все ж сказати, що цей рід літератури в нашій державі вмирає, ми не можемо. Доказом цього є творчість сучасного українського філософа, письменника й публіциста, доктора філософських наук, заслуженого діяча науки і техніки України (2009), професора Петра Михайловича Кралюка.

Петро Кралюк уже написав кілька десятків книг, які стосуються історії, філософії, політики, культури тощо, та доволі помітне місце займають його публіцистичні статті, які публікуються у всеукраїнській щоденній газеті «День» [9]. Більшість статей автора можна прочитати на сайті газети, але найактуальніші публікації потрапляють і в друковану версію.

Що стосується порушуваної автором проблематики, то вона теж доволі широка. У своїх статтях Петро Кралюк аналізує події української історії і сучасності, проводить між ними паралелі, намагається спрогнозувати, що буде далі. Приводами до написання матеріалів для нього стають телевізійні програми, політичні рішення, прочитане в книгах, побачене на вулиці. Особливе місце відведене подіям історії Острога та Острозької академії – Острогіані. Це зумовлено зокрема й тим, що Петро Кралюк мешкає в Острозі і працює в академії. Саме статті, присвячені останній темі ми і проаналізували в нашому дослідженні. Зважаючи на те, наскільки потужним культурним центром Острог був XVI-XVII ст. і який значний внесок зробила Острозька академія в розвиток цієї культури, а також на те, як стрімко місто занепало, а потім завдяки відродженому в часи незалежності України навчальному закладу відновило свій розвиток, ми вважаємо актуальною потребу в аналізі та дослідженні цієї частини історії нашої держави. Крім того, публіцистика дає можливість ознайомитися з цією історією і людям, не пов’язаним із наукою, політикою.

У своїх текстах про Острог Петро Кралюк найчастіше звертається до історичних подій, явищ та постатей, хоча і такі публікації, які стосуються сучасності. Так, є в нього матеріали про князя Василя-Костянтина Острозького і Івана Вишенського, значна частина творів присвячена релігії, є відповідь на закиди російських мас-медіа, зроблених на адресу відновленої Острозької академії, про Острозьку та Києво-Могилянську академії, про Оршанську битву тощо.

Найчастіше в публіцистиці на сторінках газети «День» П. Кралюк «згадує» Острозьку Біблію. Прикладами таких згадок є статті: «Острозька Біблія як форпост православно-слов’янського світу», «Королева українських книг. До 425-річчя видання Острозької Біблії», «Мародерство починається з історії. Як “русифікували” Острозьку Біблію».

У статті «Острозька Біблія як форпост православно-слов’янського світу» публіцист коротко розповідає про виникнення та поширення книгодрукування. Що стосується книг острозького культурного осередку, то автор припускає, що нам відомо далеко не про всі видання, адже більшість із них не збереглася, а Острозьку Біблію П. Кралюк називає «найбільш цінним виданням» того часу. Він детально описує зовнішнє оформлення книги та наводить приклади того, який вплив вона чинила на розвиток книгодрукування російського [5].

Публікація «Королева українських книг. До 425-річчя видання Острозької Біблії» – це по суті опис Острозької Біблії, в якому Петро Кралюк  аналізує причини виникнення цього видання, його оформлення, детально зупиняється на особливостях мови книги та знову наголошує на впливовості Біблії та мотивах князя Острозького, який був ініціатором створення видання [3].

Тему релігії автор актуалізує і в публікації «Конфесійний конфлікт у Острозі: минуле і думи», присвяченій подіям 29 жовтня 2005 року в Острозі. «17 жовтня більшість членів парафіяльної ради Воскресенської церкви прийняла рішення перейти до Київського патріархату. З цим рішенням погодився настоятель храму, отець Ярослав (Хаврук), який є людиною проукраїнськи налаштованою».

Петро Кралюк розповідає про перебіг подій, коли «канонічні» представники та прихильники УПЦ МП з усієї України приїхали «захищати православну віру», частина цих прихильників була з плакатами «С нами Бог и Россия», а до початку конфлікту чомусь навіть російські журналісти приїхали до Острога. Проте публіцист головну увагу звертає більше не на факт наявності подібних міжконфесійних суперечок в Україні, а на те, як відреагували на це ЗМІ. Те, що російські журналісти висвітлили ситуацію як переслідування «канонічного» християнства в Україні, автора не здивувало, а от реакція українських медіа – це вже інше питання.

«Українські телеканали, які декларують нейтралітет і об’єктивність, подали інформацію про конфесійний конфлікт у Острозі в примітивному й фактично необ’єктивному плані. Вони вихоплювали фрагментарні, сенсаційні моменти, які не відображували суті конфлікту. Не розкривалася ця суть і в коментарях… Висвітлення на українських телеканалах конфесійного протистояння в Острозі аж ніяк не сприяло нормалізації цього конфлікту. Не продемонстрували українські журналісти й державного мислення, чого, до речі, не скажеш про їхніх російських колег. Останні дуже добре при висвітленні острозьких подій відстоювали великоросійську державну позицію», – ідеться в статті [2].

Публікація «Великий українець» присвячена постаті князя Василя-Костянтина Острозького, про якого українці, за словами автора, майже нічого не знають. У тексті П. Кралюк описує володіння князя, а також зупиняється на його діяльності. Зокрема, зазначає, що В.-К. Острозький дбав про розвиток, культури, містобудування, захищав і свої землі, і Київ від татар… Водночас публіцист зауважує, що в Києві навіть маленького пам’ятника князеві досі нема. Він радить досліджувати постать князя, оскільки «це потрібно нам» [1].

Стаття «Оршанська битва: історія і сьогодення [4]» розкриває суть історичного значення битви. Автор «закцентував увагу на причинах та перебігу битви, провів паралель між подіями 500-річної давності та сьогоденням, назвавши бої на Донбасі “черговим спалахом давнього цивілізаційного конфлікту, який умовно можна інтерпретувати як конфлікт між Європою та Росією”. Петро Кралюк вважає, що не варто ідеалізувати Європу як цивілізаційну модель, але у європейському суспільстві панує сила права і закону, а в Росії “людина практично безсила перед сильними світу цього” [7]».

Для публіцистичних статей Петра Кралюка, характерними є лаконічність, виражена зокрема й невеликим розміром речень, насиченість фактами, хронологічність викладу. Письменник завжди намагається провести паралелі між минулим і сьогоденням, якомога точніше відобразити ситуацію, посилається не лише на знання чи історичні джерела, а й на власні спостереження. Незважаючи на використання переважно нейтральної лексики, все ж доволі часто у своїх публікаціях використовує іронію. Важливими ознаками також є актуальність, патріотична спрямованість і спонукання до якихось дій: досліджувати постать князя В.-К. Острозького, змінити щось і в українській журналістиці, і в ситуації з церквами МП і КП тощо.

Висновки. Публіцистика – це вияв найбільшої журналістської майстерності, і далеко не кожен журналіст може стати впливовим публіцистом. Видатними українськими публіцистами були: І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський та ін. Щодо сучасної української публіцистики, то все набагато складніше. З’являється чимало публікацій у різних виданнях, які, можливо, і були б відомими громадськості, якби не були поодинокими і «розкиданими» по різних ЗМІ. Ускладнює ситуацію і виникнення блогів: їх авторів називають і журналістами, і публіцистами, а це нівелює і навіть применшує статус цих професій.

Петро Кралюк – один із небагатьох відомих українських публіцистів сьогодення. Він уже видав чимало книг, монографій, статей. Останні є яскравим зразком сучасної вітчизняної газетної публіцистики, якою вона мала б бути: лаконічна, актуальна, фактографічна, локалізована, а головне – патріотично спрямована і особистісна. Ці матеріали опубліковані у всеукраїнській газеті «День». Значної уваги автор приділяє Острогу і Острозькій академії, апелюючи до великої історії та значного внеску в розвиток української культури. «Болючою темою» для П. Кралюка є міжконфесійні суперечки, про що свідчить написання статей «Королева українських книг», «Конфесійний конфлікт у Острозі: минуле й думи», а також незнання і невизнання українцями власної історії, особливо історії своїх перемог і переможців.

Отож, хоча українська публіцистика переживає не найкращі часи, все ж не варто казати, що вона мертва. Підтвердженням цьому є публіцистична діяльність П. Кралюка, яка вирізняється від інших насамперед своєю українськістю, що є однозначним аргументом на користь сучасної української публіцистики, яка досі перебуває на етапі свого становлення.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.             Кралюк П. Великий українець. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita. – Назва з екрана.
2.             Кралюк П. Конфесійний конфлікт у Острозі: минуле і думи. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/konfesiyniy-konflikt-v-ostrozi-minule-i-dumi. – Назва з екрана.
3.             Кралюк П. Королева українських книг. До 425-річчя видання Острозької Біблії. [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/koroleva-ukrayinskih-knig. – Назва з екрана.
4.             Кралюк П. Оршанська битва: історія і сьогодення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/orshanska-bitva-istoriya-i-sogodennya. – Назва з екрана.
5.             Кралюк П. Острозька Біблія як форпост православно-слов’янського світу. [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita. – Назва з екрана.
6.             Лебедєва-Гулей О. Стан і проблематика публіцистики незалежної України [Електронний ресурс] / О. Лебедєва-Гулей // «Освіта регіону». Режим доступу: http://social-science.com.ua/article/916. – Назва з екрана.
7.             Маринич Р. В Острозькій академії відзначили 500-річчя Битви під Оршею. [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.oa.edu.ua/ua/info/news. – Назва з екрана.
8.             Полонский А. В. Публицистика как особый вид творческой деятельности / А. В. Полонский // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки . – Белгород, 2008. – Т. 11, № 1. – С. 56-61.
9.             Петро Кралюк. [Електронний ресурс].  – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/profile/petro-kralyuk. – Назва з екрана.
10.         Словник української мови: в 11 т. / Ред. кол. І. К. Білодід, А. А. Бурячок, В. О. Винник та ін. — К.: Наук. думка, 1977. — Т. 8.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721