ОБ’ЄКТИ НАГЛЯДУ (ОВЕРСАЙТА) ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ І СИСТЕМ РОЗРАХУНКІВ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 

У статті проаналізовано поняття «платіжної системи», «системи розрахунків», «оператора послуг платіжної інфраструктури», визначено їх ознаки, діяльність на території України. Також досліджено класифікацію об’єктів нагляду (оверсайта).

Ключові слова: платіжної системи, системи розрахунків, оператора послуг платіжної інфраструктури, Національний банк України.

 

In the article has been analyzed the term of “payment system”, “system of settlement”, “payment infrastructure provider”, its features, conditions of activity in Ukraine. Also classification of objects of supervision (oversight)gas been discovered.

Key words: payment system, system of settlement, payment infrastructure provider, National bank of Ukraine.

 

Закон України «Про Національний банк» передбачає серед функцій центрального банку й такі як: введення реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури та здійснення нагляду (оверсайта) платіжних систем і систем розрахунків. Варто відмітити, що дані функції є новими для Національного банку України, оскільки закріпленні за ним лише з кінця 2012 року,  а тому можна стверджувати, що концепція їх реалізації все ще перебуває на етапі становлення.

У зв’язку з цим, завданням є дослідження та переосмислення понятійно-категорійного апарату даного питання, а саме з´ясування та характеристика платіжних систем і систем розрахунків, як об’єкту шодо якого Національним банком України здійснюється нагляд та реалізуються інші владні повноваження. Оскільки відсутність чіткого розуміння всіх елементів системи нагляду (оверсайта) не дозволить здійснити комплексну оцінку повноважень і діяльності центрального банку в даній сфері.

Серед науковців питання платіжних систем і систем розрахунків досліджували такі вчені, як І.С. Кравченко, Ю.С. Балакіна, В.С. Кравець, В.М. Сало. Однак відсутність досліджень даного питання в контексті наділення НБУ повноваженням нагляду (оверсайта) за платіжними системами і системами розрахунків, зумовлює необхідність подальшого дослідження даної проблеми в сучасних умовах.

Визначення понять «платіжна система» і  «система розрахунків» наводиться у Законі України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» (надалі – «Закон»). Згідно до п. 1.29 Закону, платіжною системою є платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов’язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Платіжною організацією, згідно Закону, вважається юридична особа, що визначає правила роботи платіжної системи, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності платіжної системи та несе відповідальність згідно законодавством та договором. Тобто, платіжною організацією вважаються юридична особа – банк або фінансова установа, які виступають власниками платіжної системи та через установлення правил роботи платіжної системи організовують діяльність останньої.

Учасником платіжної системи виступає юридична особа, що на підставі договору з платіжною організацією платіжної системи надає послуги користувачам платіжної системи щодо проведення переказу коштів за допомогою цієї системи та відповідно до законодавства України має право надавати такі послуги.[1] Таким чином платіжною організацією є банк або фінансова установа, що на законній основі використовує платіжну систему, без право встановлювати правила її роботи, та надає відповідні послуги споживачам.

Порівнюючи «платіжну організацію» та «учасника платіжної системи», можна стверджувати, що платіжна організація за формальними ознаками може виступати і як учасник платіжної системи, але не навпаки. Оскільки, поняття учасника платіжної системи є значно вужчим за своїм змістом. А для набуття статусу учаснику платіжної системи, останній повинен укласти договір з платіжною організацію, який надаватиме право доступу до діяльності з переказу коштів.

Наступною ознакою платіжної системи є здійснення операцій щодо переказу коштів. Переказ коштів – це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Враховуючи положення ст. 3 Закону, яка говорить, що гривня є як грошова одиниця України є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків,[2] можна стверджувати, що йдеться про переказ коштів насамперед у національній валюті. Переказ коштів здійснюється на основі платіжних інструментів. Для здійснення переказу коштів у іноземній валюті, необхідно додатково отримувати генеральну ліцензію Національного банку України на виконання валютних операцій.[3]

Під системою розрахунків розуміється платіжна організація, учасники системи розрахунків та взаємовідносини, що виникають між ними щодо здійснення розрахунків за валютні цінності та фінансові інструменти.[4]

Терміни «платіжна організація», «учасник системи розрахунків» вживаються у значені, яке було досліджено нами вище.

З визначення випливає, що предметом діяльності такої системи є діяльність щодо здійснення розрахунків за валютні цінності та фінансові інструменти. Валютними цінностями відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вважаються: валюта України, іноземна валюта, банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України та іноземній валюті.[5]

Фінансові інструменти – це цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси),  відсоткові  строкові  контракти  (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) у разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу або фондового індексу (відсоткові,  курсові  чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів.[6]

В той же час, в правилах бухгалтерського обліку фінансовий інструмент визначається як будь-який контракт, результатом якого є створення фінансового активу одного суб’єкта господарювання і фінансового зобов’язання або інструменту власного капіталу іншого суб’єкта господарювання.[7]

Отже, порівнявши такі правові категорії як «платіжна система» і «система розрахунків», можемо стверджувати про розмежування даних понять виключно за предметом діяльності. Оскільки, через платіжну систему здійснюється як нічим не обумовлене перерахування коштів ініціатором отримувачеві так і перерахування грошових коштів відбувається на виконання зобов’язань за фінансовими інструментами або валютними цінностями, а у системі розрахунків перерахування грошових коштів відбувається виключно на виконання зобов’язань за фінансовими інструментами або валютними цінностями. Метою діяльності обох систем є забезпечення безготівкового обігу.

Проаналізувавши наукову літературу було виявлено, що незважаючи на норму закону, більшість науковців не розмежовують категорії  «платіжна система» і «система розрахунків», надаючи перевагу поняттю «платіжна система» та досліджуючи лише його.

І.С. Кравченко стверджує, що деякі науковці розглядають платіжну систему як загальноекономічне явище, інші – як окремий економічний суб’єкт. У зв’язку з цим сформовано протилежні підходи до визначення змісту платіжної системи, серед яких можна виділити структурний, структурно-функціональний, інституційний і процесуальний підходи до визначення платіжної системи як загальноекономічної категорії та структурно-функціональний підхід під час визначення сутності платіжної системи як мікроекономічної категорії. Тому на думку І.С. Кравченко доцільно розглядати платіжну систему у широкому значенні як механізм, що забезпечує грошовий обіг, та є невід`ємним компонентом державної кредитно-фінансової системи й елементом інфраструктурної та технологічної основи, що сприяє реалізації цілей грошово-кредитної політики центрального банку.[8]

Основною класифікацією платіжних систем є їх поділ  на внутрішньодержавні платіжні системи та міжнародні платіжні системи.

Внутрішньодержавною платіжною системою є система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

Міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.[9] З цього випливає, що в основу такого поділу законодавцем було покладено дві ознаки: територія на якій здійснює свою діяльність платіжна система та ознака резиденства/нерезиденства для платіжної організації.

Однак у своїх нормативних документах, Національний банку України називає поділ платіжних систем на міжнародні та внутрішньодержавні їх ознакою, а не класифікацією. Такий підхід, на нашу думку є некоректний, оскільки ознакою в даному випадку виступає резиденство платіжної організації.

Вважаємо за доцільне погодитись із думкою Т.К. Адабашева, який пропонує наступну класифікацію: національні платіжні системи та комерційні платіжні системи.[10] Однак ми притримуємося позиції, що доцільніше вживати термін «державна платіжна система», з огляду на пряму вказівку на це у Законі та роль державних органів у діяльності такої системи.

Необхідність введення такої класифікації зумовлено правом Національного банку України створювати платіжні системи та системи розрахунків, які володіють специфічним статусом у порівнянні з іншими платіжними системами, зокрема на них не поширюється порядок реєстрації комерційних платіжних систем.

Некомерційними вважаються платіжні системи, створені іншими, аніж Національний банк України, суб’єктами – банками, фінансовими установами, в тому числі з державною формою власності.

Наступною класифікацією, яка випливає з положень ст. 10 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є поділ на платіжні системи, створені банківськими установами (внутрішньобанківські платіжні системи), та платіжні системи, утворені іншими фінансовими установами. [11]

Як зазначає Т.К. Адабашев, такий поділ платіжних систем має суттєве практичне значення. Оскільки, банківські платіжні системи можуть бути засновані для виконання міжбанківських переказів коштів; переказів із використанням електронних платіжних засобів, зокрема, платіжних карток, мобільних платіжних інструментів, електронних грошей; швидких переказів коштів фізичних осіб без відкриття рахунків. А учасники цих систем можуть використовувати у своїй діяльності усе розмаїття вибору видів переказу коштів, в той час як у межах небанківських платіжних систем можуть здійснюватися лише швидкі перекази коштів фізичних осіб без відкриття рахунків.[12]

Ще однією класифікацією, яка має практичне значення, є поділ платіжних залежно від ролі платіжної системи в економіці/можливості платіжної системи призвести до системного ризику/від важливості на соціальні важливі та системно важливі платіжні системи.[13]

Значення вищезазначених класифікацій полягає у визначенні істотних диференційованих ознак платіжних систем з метою забезпечення якомога ефективнішого нагляду (оверсайта), залежно від специфіки конкретно взятої платіжної системи або системи розрахунків. Оскільки, проведення наглядових заходів зі сторони Національного банку України повинне проводитися не на основі шаблонних механізмів, а на основі чітко розробленої системи заходів.

Іншим об’єктам нагляду (оверсайта) зі сторони Національного банку України є оператори послуг платіжної інфраструктури. Згідно Закону, оператор послуг платіжної інфраструктури – це клірингова установа, процесингова установа та інші особи, уповноважені надавати окремі види послуг в платіжній системі або здійснювати операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів.

Можемо виділити дві ключові ознаки операторів послуг – це фінансова установа, яка має право здійснювати діяльність щодо переказу коштів.

Платіжні організації платіжних систем, систем розрахунків, оператори послуг платіжної інфраструктури отримують право здійснювати діяльність в Україні виключно після їх реєстрації Національним банком, що здійснюється шляхом унесення відомостей про них до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури.[14] Для внесення відомостей до даного реєстру, платіжна організація повинна відповідати вимогам встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України та подати на підтвердження такої відповідності необхідні документи.

Станом на 01.03.2017 року у Реєстрі платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури містяться відомості щодо:

  • 10 міжнародних платіжних систем (6 з яких утримуються платіжними організаціями, які є резидентами Сполучених Штатів Америки). Найбільше учасників (59 і 61) та статус соціально значимих мають міжнародні платіжні системи «Visa» та «Mastercard»;
  • 20 внутрішньодержавних платіжних систем та 2 внутрішньодержавні платіжні системи розрахунків: розрахункова система «WebMoney.UA» та система розрахунків за угодами щодо цінних паперів «Розрахункова Фондова Система»;
  • 13 внутрішньобанківських платіжних систем;
  • 16 операторів послуг платіжної інфраструктури.

Також в Україні функціонують 2 державні платіжні системи, платіжною організацією та розрахунковим банком яких є Національний банк України: Cистема електронних платежів (СЕП) та Національна платіжна система «Український платіжний ПРОСТІР», яка раніше носила назву «Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП)».[15]

Система електронних платежів – платіжна система Національного банку України, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через рахунки, які відкриваються у центральному банку. Система електронних платежів отримала статус системно важливої платіжної системи в Україні. Отримання такого статусу зумовлене здійсненням в системі 97% міжбанківських переказів у національній валюті в межах України.[16]

Висновки: Об´єктами нагляду (оверсайта) є платіжні системи, системи розрахунків, оператори послуг платіжної інфраструктури.

Для всіх об’єктів нагляду (оверсайту) можна виділити 3 спільні ознаки:

  • вони внесенні до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури;
  • здійснюють діяльність з надання послуг щодо переказу грошових коштів або провадять діяльність пов’язану із такими послугами;
  • засновані та утримуються банківськими або іншими фінансовими установами.

В науковій літературі, помилково об’єднують всі 3 категорії під поняттям «платіжні системи», оскільки кожна із даних систем володіє своїми унікальними ознаками. Ключовими та таким що має практичне значення із досліджених класифікацій платіжних систем є їх поділ на міжнародні та внутрішньодержавні, створені банками та іншими комерційними установами. Класифікації запропоновані для платіжних систем, на нашу думку доцільно застосовувати й щодо систем розрахунків.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

[1] Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 р.: Закон України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2346-14/conv/page3

[2] Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 р.: Закон України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2346-14/conv/page3

[3] Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій від 09.08.2002 р.: Постанова Правління НБУ № 297: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0712-02

[4] Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 р.: Закон України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2346-14/conv/page3

[5] Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993 р. Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/15-93

[6] Про цінні папери та фондовий ринок від 23.02.2006 р. : Закон України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3480-15

[7] Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти» від 30.11.2001 р.: Наказ №559 Міністерства фінансів України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01

[8] Кравченко І. С. Визначення сутності поняття “платіжна система” / І. С. Кравченко, Ю. С. Балакіна // Фінансовий простір. – 2014. – № 3. – С. 145

[9] Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури: Постанова Правління НБУ № 43 від 04.02.2014  р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0348-14

[10] Адабашев Т. К. До питання класифікації платіжних систем, що функціонують в україні / Т. К. Адабашев // Вісник Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”. Серія : Економічна теорія та право. – 2013. – № 2. – С. 145

[11] Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 р.: Закон України : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/2346-14/conv/page3

[12] Адабашев Т. К. До питання класифікації платіжних систем, що функціонують в україні / Т. К. Адабашев // Вісник Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”. Серія : Економічна теорія та право. – 2013. – № 2. – С. 149

[13] Балакіна Ю.  С. Класифікація платіжних систем з точки зору їх оверсайта: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.businessinform.net/pdf/ 2014/9_0/286_291.pdf

[14] Про затвердження Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури: Постанова Правління НБУ № 43 від 04.02.2014  р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0348-14

[15] Національний банк України: Платіжні системи та розрахунки: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=76254&cat_id=36042

[16] Кравець В.С. Розвиток платіжних систем та новітні форми розрахунків//: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Vnbu/2011_10/2011_10_20.pdf

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720