МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ДЕМОКРАТІЇ ТА НЕРІВНОМІРНОСТІ В ПОЛІТИЦІ ДЕРЖАВ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ У СВІТІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Данилець Юрій Олександрович

магістрант, Національний університет «Острозька академія»

Керівник: Зубенко Ігор Ростиславович,
к.пс.н., ст. викл. кафедри економіко-математичного моделювання та інформаційних технологій

Національний університет «Острозька академія»

УДК 519.86

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ДЕМОКРАТІЇ ТА НЕРІВНОМІРНОСТІ В ПОЛІТИЦІ  ДЕРЖАВ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ У СВІТІ

Зміна демократичних режимів та різний рівень політичних прав та свобод у світі спонукають до вирішення питання впливу цих неринкових детермінантів на економічне зростання. У статті надано пропозиції щодо покращення добробутумоделі впливу демократії та нерівності в політиці на економічне зростання у світі на основі кореляційно-регресійного методу моделювання.

Ключові слова: економічне зростання, демократія, нерівномірність в політиці, економетричні моделі по панельних даних, тест Вальда, тест Хаусмана, тест Бройша-Пагана.

DESIGN OF INFLUENCE OF DEMOCRACY AND INEQUALITY IN POLITICS ON THE ECONOMIC GROWTH IN THE WORLD

Changing democratic regimes and different levels of political rights and freedoms in the world to urge of solving the issue of the impact of these non-determinants on the economic growth. The article provided recommendations for improving the welfare of states based on a model of the influence of democracy and inequality in politics on the economic growth in the world on the basis of correlation-regression method of simulation.

Key words: the economic growth, democracy, inequality in politics, econometric model on panel data, Wald test, Hausman test, Breusch-Pagan test.

Постановка проблеми. Зміна демократичних режимів та різний рівень політичних прав та свобод у світі спонукають до вирішення питання впливу цих неринкових детермінантів на економічне зростання. Це питання є однією з найважливіших проблем сучасності, оскільки держави в першу чергу мають слідкувати за рівнем цих нестабільних показників, вони намагаються тримати їх на одному рівні, хоча це сьогодні зробити важко. Також на сьогодні це питання мало вирішене, а якщо і є дослідження, то вони застарілі і не описують сучасні тенденції.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Взаємозв’язок демократії, нерівномірності в політиці та економічного зростання є однією з ключових проблем західної економічної думки та широко досліджувався у 20-му столітті.

Адам Прежевовські та Леонардо Лімонді у своїй праці «Політичні регіони та економічне зростання» [1] досліджували 57 країн, які у середині 20 століття мали диктаторський режим. В результаті вони дійшли висновку, що країни з диктатурами при середньому рівні розвитку зростають швидше порівняно з малими і великими диктатурами.

Чарльз Курцман, Регіна Верум та Рос Букхарт вивчали демократичний ефект на економічне зростання [2]. Їхнє дослідження базувалося на панельних даних по 106 країнах світу за 30 років. Аналізуючи основні економетричні моделі по панельних даних, вони вибрали наскрізну модель і зробили висновок, що немає прямого впливу демократії на економічне зростання. Позитивний непрямий вплив демократія має через інвестиції і державні витрати, надійно нелінійно впливає через соціальну сферу.

Нільс Гермес та Роберт Ленсінг, аналізуючи економічне зростання та нерівність в політиці на основі ARCH-моделі [3] довели, що на приріст ВВП позитивно впливають інфляційні процеси, облікові ставки та політичний клімат у державі, дослідження проводилося на основі даних за 30 років, по 100 країнах світу.

Іспанський дослідник Хосе Таварес вивчав проблему, яким же саме чином демократія сприяє економічному зростанню [4]. Вибірка складалася  з даних за 1970-1989 роки. За регресори було взято сім змінних-«каналів», які впливають на економічне зростання і піддаються впливу на демократію: якість і стабільність правління, розмір і структура державних видатків, соціальний вибір і виборчий процес (людський капітал і нерівність прибутків), відкритість торгівлі. Ця емпірична методологія дозволила визначити декілька механізмів, за допомогою яких демократія забезпечує використання витрат і прибутку для економічного зростання. В результаті дослідження, вказано відсоткові частки зростання, що забезпечуються внаслідок переходу від диктатури до цілковитої демократії.

Актуальність дослідження і висунення гіпотез. Якщо узагальнити всі проаналізовані дослідження, то можна сказати, що вони вже є застарілими, вони не охоплюють всі світові тенденції. Сучасні демократичні режими у світі змінилися, більшість із них пристосувалися до сучасної ринкової економіки. Тому ми виділили такі основні гіпотези, які несуть прямий вплив на розуміння взаємозв’язку  між демократією, нерівномірністю в політиці та економічним зростанням у світі:

– демократія має позитивний (прямий чи опосередкований) вплив на економічний розвиток;

– стабільний політичний рейтинг держав є несприятливим для підтримання економічного зростання;

– взаємовплив демократичного режиму та економічного розвитку різний при різних рівнях розвиненості економіки;

– форма демократичного режиму не має суттєвого впливу на економічне зростання.

Така велика кількість різних поглядів на цю проблему свідчить з одного боку про її важливість, з іншого боку це вказує на складність проблеми і потребу в продовженні фундаментального розгляду цього питання, в цьому і полягає актуальність даного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є надання пропозиції щодо покращення економічного зростання держав на основі моделі впливу демократії та нерівності в політиці на економічне зростання у світі на основі кореляційно-регресійного методу моделювання.

Викладення основного матеріалу. Для дослідження впливу вище названих факторних однак на результативну змінну були зібрані панельні дані про приріст ВВП, індекс демократії, політичний рейтинг держав та облікову ставку країн світу, вибірка склала 642 спостереження за 3 роки (2013-2015) по 214 країнах світу. Цей період є цікавий тим, що у багатьох країнах після кризи 2008 року помінялася владна верхівка і політичний режим, а наслідки цього відчутні лише зараз. Панельні дані є чітко збалансованими, по них можна складати модель.

Залежна змінна Приріст ВВП для кожної країни (grgdp).

Ця змінна є індикатором економічного зростання у світі. Дані були взяті на сайті Світового банку по 214 країнах [7]. Приріст ВВП є однорідним оскільки його коефіцієнт варіації рівний 11%, що менше критичного значення, яке рівне 33%, тому цю змінну можна включати в модель.

Фактор Індекс демократії (democ).

Рівень демократії по 214 країнах. Дані взяті із сайту Світового банку. Коефіцієнт варіації 19%, він менший критичного, тому цю змінну можна включати в модель, змінна є однорідною [6].

Фактор Політичний рейтинг держави (rintr).

Політичний рейтинг держави показує, яка політична ситуація в цій державі порівняно з іншими. Варіація 17%, тому змінна є однорідною, її можна включати в модель.

Фактор Облікова ставка держави (disrt).

Облікова ставка національних банків країн світу [7] — один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний. Дані взяті зі Світового банку по 214 країнах світу за 3 роки. Варіація рівна 21%, тому змінну можна включати в модель.

Вибірка також є порівняльною і повною, екстремальні значення відсутні. Описова статистика наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Описова статистика

Змінна Середнє значення Стандартна помилка Мін Макс Кількість спостережень
grgdp 3.73 0.41 -62.76 27.5 642
democ 4.46 0.88 0.36 8.96 642
rintr 8.59 1.46 -32.34 50.34 642
distr 21.98 4.61 0.05 46.79 642

Для аналізу впливу демократії та нерівності в політиці на економічне зростання у світі потрібно зробити вибір між трьома різними моделями по панельних даних: наскрізною регресією, моделлю з фіксованими ефектами та моделлю з випадковими ефектами.

Наскрізна регресія має вигляд простої моделі множинної регресії:

де xit  ­– набір незалежних змінних, yit  – залежна змінна для економічної одиниці  в момент часу, μ  – залишки, β – коефіцієнт при незалежній змінній.

Оцінимо регресію з фіксованими ефектами (fixed-effects regression) [5].

де yit  ­– набір незалежних змінних,  xit – залежна змінна для економічної одиниці  в момент часу , εit  – залишки,  β – коефіцієнт при незалежній змінній, α – індивідуальний ефект об’єкта, який не залежить від часу t.

Оцінимо регресію із випадковими ефектами (Random-effects GLS regression) [5].

де xit  ­– набір незалежних змінних, yit  – залежна змінна для економічної одиниці  в момент часу t, μ –  константа, β – коефіцієнт при незалежній змінній,  ui – випадкова помилка, інваріантна в часі для кожного об’єкта, який не залежить від часу t, εit  ­– некорельовані залишки. Результати цих трьох моделей наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Результати трьох регресій по панельних даних

Назва показника Наскрізна регресія Регресія з фіксованими ефектами Регресія з випадковами ефектами
Коефіцієнт Стандартна помилка Коефіцієнт Стандартна помилка Коефіцієнт Стандартна помилка
-29.06 4.9 -32.91 4.84 -29.06 4.9
democ 11.96 1.36 14.91 1.46 11.96 1.37
rintr -0.56 0.13 -0.52 0.13 -0.56 0.13
distr -0.83 0.14 -1.32 0.21 -0.83 0.14
adj.R 0.63 0.64 0.63
F 375.78 126.84 375.78
n 642 642 642

Отже, ми оцінили три основні регресії: наскрізну, регресію з фіксованими індивідуальними ефектами і регресію з випадковими індивідуальними ефектами. Виберемо з них модель, найбільш адекватну нашими даними. Для цього проведемо попарне порівняння оцінених моделей.

а) регресійну модель з фіксованими ефектами порівняємо з наскрізною регресією F-тестом Вальда [5];

б) регресійну модель з випадковими ефектами порівняємо з наскрізною регресією тестом Бройша-Пагана [5];

в) регресійну модель з випадковими ефектами порівняємо з регресійною моделлю з фіксованими ефектами тестом Хаусмана [5].

Тест Вальда перевіряє гіпотезу про рівність нулю всіх індивідуальних ефектів (Ho). Якщо результат цього тесту статистично значимий, тобто F-статистика є достатньо великою і p-value (ймовірність прийняття нульової гіпотези) менше від 0,01, то ми приймаємо альтернативну гіпотезу, що індивідуальні ефекти не дорівнюють нулю. У нашому випадку F-статистика Вальда рівна 23,02, а p-value = 0.00 і воно менше від 0,01, тому модель з фіксованими ефектами краще підходить для опису даних, ніж наскрізна регресія.

Тест Бройша-Пагана є тестом на наявність випадкового індивідуального ефекту і перевіряє наступну пару гіпотез:

  • нульова гіпотеза: випадкові індивідуальні ефекти відсутні;
  • альтернативна гіпотеза: випадкові індивідуальні ефекти присутні.

Для великих вибірок, як правило, використовується в якості статистики множник Лагранжа (LM), який розподілений за законом . У нашому випадку LM = 936.36, a p-value рівне 0,0001, що менше від 0,01. Тому приймаємо альтернативну гіпотезу і говоримо, що присутні випадкові індивідуальні ефекти. Модель з випадковими ефектами краще описує наші дані, ніж наскрізна регресія.

Тест Хаусмана дозволяє зробити вибір між регресією з фіксованими ефектами і регресією з випадковими індивідуальними ефектами. У свою чергу нульова гіпотеза про те, що фіксовані ефекти кращі, а альтернативна, що випадкові.

Взагалі кажучи, модель з випадковим ефектом має місце тільки у випадку некорельованості випадкового ефекту з регресорів. Ця вимога часто буває порушеною. Наприклад, в нашому випадку, приріст валового внутрішнього продукту цілком ймовірно може корелювати з обліковою ставкою в країнах світу.

Результати тесту Хаусмана розподілені за законом розподілу . У нашому випадку LM = 48,85, p-value = 0.000 < 0.01.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що в нашому випадку підходить модель з фіксованими індивідуальними ефектами. Цього і слід було очікувати, оскільки для дослідження вибиралися конкретні країни, по яких Світовий банк надає статистичну інформацію (2013-2015).

Недоліками кожної моделі є те, що у ній можуть бути присутні такі недоліки як мультиколінеарність, гетероскедастичність.

Мультиколінеарність [9] присутня тоді, коли фактори корелюють між собою, у нашому випадку вона відсутня, бо компенсувалася за рахунок великих розмірів вибірки.

Гетероскедастичність [9] – це непостійність дисперсії залишків. Це явище загрожує тим, що оцінки коефіцієнтів регресії моделі будуть зміщеними і неефективними (тобто вони не матимуть найменшої дисперсії порівняно з іншими оцінками невідомого параметра. Для виявлення цього явища, ми оцінили регресію фіксованих ефектів, потім протестували залишки тестом Готфельда-Кванта [9], нульова гіпотеза, в якого каже, що дисперсія постійна (гомоскедастичність), альтернативна – дисперсія непостійна (гетероскедастичність присутня). За результатами тесту виявилося, що гетероскедастичність є у факторі distr.

Для виправлення гетероскедастичності застосували метод корегування стандартних помилок [9]. Після цього ми отримали остаточні результати нашої регресії для інтерпретації (табл.3).

Таблиця 3

Рівняння регресії впливу демократії та нерівномірності в політиці на економічне зростання у світі з врахуванням гетероскедастичності

Назва показника Регресія з фіксованими ефектами
Коефіцієнт Стандартна помилка (скоригована)
const -26.31 5.29
democ 10.38 0.1
rintr -0.53 0.32
distr -0.64 0.32
adj.R 0.64
F 152.84
n 642

При рівні значущості 1%, модель відображає вплив демократії та нерівності в політиці на зростання ВВП на 64%,  тому модель є адекватною дійсності і відображає реальні процеси. Високе значення F-статистики = 152,84 показує, що і по ній можна робити висновки.

З рівнем значимості (ймовірність помилки) 1% можна зробити висновок, що у 2013-2015 роках у світі зі збільшенням рейтингу демократії економіка держав росте на 10,38%. Це цілком виправдано, якщо в країні змінюється рівень демократії, то це несе позитивні зміни в економіці і в свою чергу рейтинг держави у світі росте.

При рівні значимості 1% можна зробити висновок, що коли падає політичний рейтинг держави, ВВП на душу населення зменшується на 0,53%, що є негативним ефектом. Отже, ми бачимо, що економічне зростання напряму залежить від політичної ситуації в країні, підтверджуємо наші припущення, які наводилися вище. Це можна чітко простежити на прикладі України, політична ситуація в країні напружена і змінюється колосальними темпами: вчора був один політичний режим – сьогодні зовсім другий. Всі ці зміни негативно позначаються на нашому ВВП на душу населення. Середньо-світові тенденції, які розраховані в моделі властиві і нашій економіці, наше ВВП з кожним роком падатиме на 0,53%, поки політичний рейтинг Україні у світі не стане стабільним.

Тепер проведемо дещо інші регресії і подивимося як фіксовані ефекти діють у країнах з різним рівнем розвитку економіки, а саме: країни з низьким рівнем розвитку економіки у світі, розвинені країни. Дані зібрані по 64 країнах з низьким рівнем розвитку економіки за 2014-2016 роки та по 36 країнах з розвиненою економікою за той самий період. Результати обох регресій наведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Результати оцінювання

Змінна Країни з низьким рівнем розвитку економіки Розвинені країни
Коефіцієнт Стандартна помилка Коефіцієнт Стандартна помилка
const -17.89 4.38 -9.18 1.91
democ 1.57 1.99 3.87 2.87
rintr -0.47 0.77 -1.97 0.07
distr -1.97 0.03 -0.94 0.21
adj.R 0.56 0.67
F 127.8 192.38
n 192 108

У країнах з низьким рівнем розвитку економіки з рівнем значимості 1%, з покращенням демократичного режиму – економіка зростатиме на 1,57%; зі зменшенням політичного рейтингу держави економіка падатиме на 0,47%; зі зменшення облікової ставки – економіка падатиме на 1,97%. Зміна демократичних режимів та політична ситуація у країнах може негативно позначитися на економічному зростанню країн, що розвиваються, тому в інтересах цих держав залишатися на стабільному рівні, або підвищувати свої позиції в світі.

У розвинених країнах тенденції зовсім інші і цілком виправдані.

З рівнем значимості 1%, з покращенням демократичного режиму в країнах з високим розвитком економіки, економіка зростає на 3,87%. Оскільки, ці держави мають різні види демократії, то в їх інтересах покращувати рівень демократичних свобод і це надасть поштовх економіці кожної країни регіону. Зі зменшенням політичного рейтингу держав, економіка падає на 1,97%. Ці держави є дуже чутливими до зменшення економіки під впливом падіння політичного рейтингу, потрібно слідкувати за стабільністю політичної ситуації.

Облікова ставка також сильно може вплинути на економічне зростання, чому свідчать такі результати: зі зменшенням облікової ставки, економіка розвинених країн світу впаде на 0,94%.

Висновки. Результати дослідження можна використати на практиці, бо вони допоможуть державам тримати на одному рівні або підвищувати власний рівень економічного зростання.

Висновки несуть застережні заходи, ними не потрібно нехтувати. Також, держави можуть використовувати світовий досвід і тенденції, щоб виробити власну модель впливу демократії та нерівномірності в політиці на економічне зростання.

Список використаних джерел та літератури.

  1. Adam Przeworski, Fernando Limongi – “Political regimes and economic growth”/ Journal of Economic Perspectives- Volume 7, Number 3- Summer 1993- Pages 51-69.
  2. Charles Kurzman, Regina Werum, and Ross E. Burkhart “Democracy’s Effect on Economic Growth: A Pooled Time-Series Analysis, 1951-1980” // Studies in Comparative International Development, Spring 2002, Vol. 37, No. 1, pp. 3-33.
  3. Niels H. Capital flight and the usertainty of government policies / H. Niels, L. Robert.Хосе Таварес і Ромен Вашьярг, “Трансформація”, № 9-10
  4. Ратникова Т. А. АНАЛИЗ ПАНЕЛЬНЫХ ДАННЫХ В ПАКЕТЕ «STATA» / Т. А. Ратникова. – Москва: Государственный университет Высшая школа экономики, 2004. – (40).
  5. Democracy index. Democracy at a standstill – A report from the Economist Intelligence Unit // The Economist Intelligence Unit Limited 2015.-45 p.
  6. Indicators | Data [electronic resource] // The World Bank – Access to the property: http://data.worldbank.org/indicator/.
  7. Worldwide Governance Indicators [electronic resource] // The World Bank – Access to the property: http://data.worldbank.org/data-catalog/worldwide-governance-indicators.
  8. Доугерти К. Введение в эконометрику. / К. Доугерти., 2009. – 465 с. – (3-е изд.).
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720