Лінгвістичні особливості назв фільмів

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 Челядіна Д.А

Анотація: Стаття присвячена аналізу лінгвістичних особливостей назв фільмів.

Ключові слова: «фільмонім», «лінгвістичні особливості», «онім».

Annotation: The article is dedicated to the linguistic features of the film titles.

Key words: «filmonim», «linguistic features», «onym».

Знайомство з будь-яким художнім чи мистецьким твором починається з його назви. Саме вона відіграє вирішальну роль у подальшій долі твору: чи зможе назва привернути увагу читача/глядача, зацікавити його, чи зможе читач/глядач за допомогою назви вгадати події, описані чи передані у мистецькій формі, чи допоможе підтвердити або спростувати здогадки читача про основний сюжет твору.

Метою дослідження є аналіз лінгвістичних особливостей назв фільмів, а саме англомовних та німецькомовних художніх, мультиплікаційних та документальних фільмів.

    Виходячи з цього, нашим завданням є:

проаналізувати лінгвістичні особливості назв фільмів;

дослідити функціональну природу заголовків.

  Ключові слова: «фільмонім», «лінгвістичні особливості», «онім».

Заголовки фільмів служать розвиваючою функцією для продукції різних торгових марок, а саме, щоб привернути увагу потенційних споживачів і викликати бажання купити продукцію (або піти в кіно). Заголовок фільму досі служить найважливішою ідентифікаційною особливістю, яка привертає увагу людей, і знову ж, часто згадується. Фільмоніми, в яких роз’яснюються деякі суттєві особливості фільму будь-то назва місцевості або персонажу може стати важливим для деяких глядачів. Фільм – це аудіо-візуальне середовище, де глядачі спираються і звертають увагу не лише на розмовну мову, а й на те, щоб оцінити сам зміст, візуальі елементи, які з’являються на екрані, щоб показати глядачам різницю або іноземні культури.

        Назва кінофільму (інакше, фільмонім) нерозривно пов’язана і співвідноситься з поняттям заголовка. Хоча фільмоніми і заголовки мають спільні риси (вони називають об’єкт), це не означає, що вони тотожні за своєю природою, так як у кожної номінації існує своя специфічна область використання [12, с. 6]. Згідно з визначенням, запропонованим Є.В. Книш, «фільмонім – це висловлювання, що репрезентує ситуацію, змодельовану фільмом, її вербально закодованим чином» [12, с. 8].

Кожина Н.А. підтримує точку зору, частково протилежну точці зору Е. В. Книш. Дослідниця стверджує, що за своєю лінгвістичною природою фільмоніми (назви кінофільмів), навпаки, багато в чому близькі до назв творів художньої літератури. І ті, й інші є складовими частинами тексту (для художнього фільму текстом виступає сценарій і його втілення в покадровому зображенні), тобто, між назвами художньої літератури та фільмонімами не існує розмежування на особливі галузі використання [14, с. 17].

Ще одною загальною властивістю розглянутих онімів (заголовка і фільмоніма) є наявність у них зовнішнього і внутрішнього контекстів. Однак для фільмоніма зовнішнім контекстом є історико-культурне та художньо-естетичне середовище, в якій він формується і живе, а внутрішнім контекстом – сама композиція фільму, яка створює взаємодією вербальних засобів, відеорядів і музичних тем.

У розвитку перекладознавства в 20 столітті, теоретики перекладу як правило, не виявили великого інтересу до методів перекладу фільмонімів. Найбільш системний підхід був продемонстрований німецькою вченою Крістіан Норд, яка визначила шість комунікативних функцій заголовків, які повинні бути прийняті до уваги в процесі перекладу. Згідно Норд, функції заголовків поділяються на дві групи: важливі (розрізняюча функція, метатекстова та фатична функції) і додаткові (референтна, експресивна та називна функція).

  1. Розрізняюча функція – досягається за рахунок використання «унікального імені, яке безпомилково ідентифікує зміст заголовку [31, с. 270].
  2. Метатекстова функція – досягається за рахунок використання невербальних засобів (розташування заголовку на обкладинці книги, над статтею і т.д.)
  3. Фатична функція – відноситься до «довжини і мнемонічної якості» заголовків [31, с. 274]. Використання схожих моделей заголовків або інших форм інтертекстуальності є важливим способом.
  4. Референтна функція – досягається шляхом використання певних відомих референтів, з якими діляться люди різноманітних культур.
  5. Експресивна функція – відноситься до виразності заголовків, досягнутих різними способами, такими як використання найвищих ступенів, за допомогою позитивних, негативних конотацій, прикметників або прислівників і т.д.
  6. Називна функція – відноситься до привабливості назв. Це включає в себе спонукання глядачів дивитися той чи інший фільм. Якщо глядачеві сподобалась назва фільму, то він обов’язково перегляне його.

      Роль назви в композиції кінофільму полягає в багатофункціональності поняття фільмонім. Є.В. Книш виділяє три головних функції фільмоніма: номінативну, комунікативну і естетичну [12, с. 14-15].

     Ономастичний статус поняття фільмонім передбачає його основну і найпершу функцію – номінативну. Вона полягає в тому, що фільмонім є, перш за все, власним ім’ям. Не меншу значимість для фільмоніма має комунікативна функція, в якій йдеться мова, що в фільмонімі міститься певна інформація, яка засвоюється потенційним реципієнтом (в даному випадку, глядачем) [12, с. 14].        Комунікативна функція підрозділяється на:

– Референційну (вказує на зв’язок між сюжетом кінофільму і його назвою);

     – Інформаційно-прогностичну (дозволяє донести основну ідею кінофільму до глядача, дана функція має на увазі, що фільмонім служить таким собі натяком на події, описувані в фільмі);

     – Прагматичну (полягає у впливі фільмоніма на глядача, дозволяє йому скласти власну думку про ступінь адекватності назви кінофільму).

         Третьою функцією фільмоніма є естетична. Вона припускає, що в назві кінофільму укладено естетичне ставлення до дійсності, тобто фільмонім відображає життєво-естетичну позицію автора, його бачення і сприйняття прекрасного в житті. З цього випливає, що назва сприймається не як просте мовне повідомлення або мовний акт, а образний вислів, свого роду культурний символ, який несе в собі певну авторську філософію, його світогляд.       Фільмоніми, що служать як виразники естетичних поглядів, можуть бути усвідомлені при зіставленні.

       Згідно М. Йовановік, заголовок будь-якого твору мистецтва (в тому числі фільму) є дуже важливим. Функція заголовку – це поліпшення і полегшення комунікації. Заголовок фільму запобігає нерозумінню тексту [29, с. 213]. Заголовок, як правило, посилює «психолінгвістичне явище», де автор заголовків у процесі спілкування використовує мову відповідно до глядацьких асоціацій, навіть незважаючи на те, що асоціації вигадувались самими авторами, в надії, що глядач буде розуміти сенс.

        Виконати вище названі функції надзвичайно складно, особливо якщо врахувати складність форми заголовків і багатозначність лексичних одиниць, що входять до його складу та позбавлені в своїй ізольованій позиції необхідного контексту для зняття полісемії. Заголовок спочатку відірваний від змістовної інформації самого тексту та являє собою лише перший етап контекстуальної конкретизації значення, що не знімає ні можливості його переносу, ні розширення, ні кардинальної зміни.

        У процесі розгортання тексту та сприйняття його читачем, відбувається переосмислення значення заголовку, його конкретизація. Цей процес базується на контекстуальній реалізації значення заголовку, але є відмінним від нього тим, що відбувається, по-перше, з розривом між появою форми та її осмисленням, і, по-друге, настає не одночасно, а поетапно.

        Так як для глядача принципово важливо засвоїти семантичні трансформації заголовка для адекватного сприйняття концепту, автор іноді допомагає читачу в його роботі з розшифровки, декодування істинного значення заголовку. Іноді це досягається за допомогою наскрізного повтору (пряма авторська ілюстрація прирощення змістовного потенціалу заголовних слів за рахунок їх використання у різних контекстах). Іноді автор дає пояснення експліцитно, розміщуючи його всередині тексту.

        Однак, декількох контекстуальних реалізацій значення заголовних слів для істинного розуміння їх значення недостатньо. Повністю трансформований смисл заголовка реалізується лише у нерозривному зв’язку з уже сприйнятим та засвоєним текстом, лише ретроспективно. На виході з тексту збагачена контекстуальними реалізаціями семантична структура заголовку проходить етап генералізації – «відбувається «згортання» цієї структури до концептуального інтенсіоналу, який, на відміну від вихідного має у своєму складі новий контекстуальний компонент» [6, с. 176.]

        Форма заголовку також має визначальне значення у досягенні задуму автора донести певну інформацію до користувача. У нашому дослідженні лінгвістичних особливостей перекладу фільмонімів важливим етапом вважаємо вивчити особливості назв англомовних та німецькомовних фільмонімів на різних рівнях мовної системи: структурному, стилістичному, прагматичному. Отже, заголовок будь-якого твору мистецтва є дуже важливим. Кожен з вчених виділив низку функцій заголовка, а саме розрізняючу, метатекстову, фатичну, референтну, експресивну, називну, прагматичну, естетичну та ін.

Беручи до уваги все вище викладене, можна зробити висновок, що більшість лінгвістів сходяться в думці, що заголовок – це, перш за все, стисле вираження основної ідеї тексту, тому він і є таким важливим для перекладу.

Список використаної літератури:

1. Кныш Е. В. Лингвистический анализ наименований кинофильмов в русском языке. Дис. . к.ф.н. – Одесса, 1992. – 191 с.

2. Кныш Е. В. Наименование кинофильмов как объект ономастики // Актуальные вопросы русской ономастики: Сб.науч.тр./ Редкол.; Ю. А. Карпенко (отв.ред.), Д. С. Ищенко (зам.ред.), Л. Ф. Фомина (отв.секр.) и др. Киев, 1988. – С. 106-111.

3. Кожина Н. В. Заглавие художественного произведения: структура, функция, типология (на материале русских произведений XIX-XX веков). Дис. к.ф.н. –М., 1986. – 229 с.

4. Nord, C., 1995. Text-Functions in Translation: Titles and Headings as a Case in Point. Target, 7(2), pp. 261-284.

5. Jovanovic, Mladen. «On translating titles» Babel 36 Vol. 4 (1990). 213-22

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720