КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРОМОВ С. ГАРПЕРА У КОНТЕКСТІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ІЗРАЇЛІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Дебой Оксана Олександрівна

Національний університет «Острозька академія»

наук. кер. проф. Жуковський В. М.

 

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ПРОМОВ С. ГАРПЕРА У КОНТЕКСТІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ІЗРАЇЛІ

Анотація. Стаття присвячена здійсненню порівняльного аналізу двох найвідоміших промов С. Гарпера у контексті військово-політичних ситуацій в Україні та Ізраїлі. У ході дослідження було визначено основну комунікативну мету промов, проведено паралель між структурними елементами текстів, здійснено кількісні підрахунки вживання архетипних концептів та проаналізовано особливості вживання лексико-стилістиних засобів політиком.

Ключові слова: політична промова,концепт, лексико-стилістичні засоби.

Annotation. The article is dedicated to comparative analysis of two most famous S. Harper’s speeches on politico-military situation in Ukraine and Israeli. In the course of the research we have defined the main communicative purpose of both speeches, drawn a parallel between structural elements of the texts, calculated the usage frequency of main concepts and analyzed the chief lexico-stylistic devices used by the politician.

Key words: political speech, concept, lexico-stylistic devices.

 

За останні два роки так склалися обставини, що Україна та Ізраїль опинилися першими у списку світових новин, приводом для чого стало їхнє перебування у режимі війни. Не зважаючи на те, що між цими країнами 3 тис. кілометрів, це країни різних культур та цінностей, вони мають багато чого спільного. Ця близькосхідна країна стала для України прикладом перемоги у досить складних умовах: перебуваючи в оточенні кількісно переважаючих ворогів та не маючи надійних союзників. Коли навесні 2014 року Україна стала жертвою російської агресії, учасником битви за незалежність, українці почали згадувати ізраїльський досвід 48-49 рр. ХХ ст. у протистоянні зовнішній агресії, у результаті якого змогла сформувати сучасне ізраїльське суспільство. Не зважаючи на те, що в Ізраїлі немає таких серйозних економічних проблем, їхній громадянський конфлікт з палестинським угрупуванням Хамас в секторі Газа є набагато деструктивнішим та забирає багато життів. Не дивно, що канадський прем’єр-міністр Стівен Гарпер переймається ситуацією Ізраїлю не менше, ніж за український конфлікт, а також надає їм підтримку різнобічного характеру.

У березні 2014 року С. Гарпер виступив з промовою в парламенті Ізраїлю (Кнесеті) на підтримку цієї країни у веденні військових дій. Беручи до уваги часткову схожість військово-політичних ситуацій України та Ізраїлю та політичну активність Премєра, що простежується на одному і тому ж часовому відрізку, у цьому розділі ми вирішили здійснити компаративний аналіз двох найвідоміших промов С. Гарпера: виступ на фандрайзинговій зустрічі «United for Ukraine» (2 тис. слововживань) [3] та «Knesset Speech» (2300 слововживань) [4], виступ перед парламентом Ізраїлю, яка стала однієї з найвизначніших промов за останнє десятиліття. Тому метою цієї статті є здійснення комплексного аналізу шляхів відтворення мовних засобів експресії у двох промовах та зіставлення експресивного потенціалу двох текстів, а також у результаті аналізу спробувати довести маніпулятивну спрямованість промов Гарпера або ж їхню типовість та однорідність, що зумовлено схожими паралінгвістичними чинниками.

Під час дослідження змісту та структури промов ми використовували сучасні лінгвістичні теорії Т. В. Шмельової та О. А. Земської, які запропонували класифікацію ознак виокремлення жанру промови. Зокрема Т. В. Шмельова виокремлює такі ознаки структури та жанру політичних промов, як модель автора, концепцію адресованості, чинники комунікативного минулого та майбутнього, мовне оформлення та комунікативну мету [2].

Аналізуючи промови ми визначили основну комунікативну мету виголошення промови, що полягає у безпосередньому впливі політика на соціальну свідомість. Ми розглядаємо тексти як найголовніший інструмент маніпуляції громадським світоглядом. Беручи до уваги схожість конфліктів в Україні та Ізраїлі, у результаті дослідження ми виявили неабияку подібність між промовами виголошеними Прем’єром на підтримку цих країн. Політик дотримується однакової стратегії поведінки, а також використовує схожі вербальні засоби впливу на аудиторію.

Подібність можна уже прослідкувати, починаючи зі вступної частини:

Звернення до українців Звернення до ізраїльців
«Ladies and gentlemen, friends…» «Ladies and gentlemen, Canada and Israel are the greatest of friends…»

Академічний тлумачний словник дає таке визначення цьому поняттю: друг – це особа, зв’язана з ким-небудь дружбою, довірям та відданістю. Обидва народи С. Гарпер називає своїми «друзями», чим починає свої промови, таким чином апелюючи до людських почуттів і змушуючи їх приязно ставитися до себе.

Проаналізувавши основну частину промов, ми виявили подібні структури та ознаки:

Виступ на фандрайзинговій зустрічі «United for Ukraine» Виступ перед парламентом Ізраїлю, «Knesset Speech»,
·                   Звертається до спільної для двох країн цінностей, яка пов’язує Україну та Канаду, Ізраїль та Канаду, таким чином мотивуючи свою небайдужість. Речення відрізняються граматичною структурою, проте однакові за лексичним наповненням та передають однаковий зміст.
«Beyond our shared sense of values, this is at the root of our deep friendship…» «The friendship between us is rooted in history, nourished by shared values…»
·                   Використовує економічні терміни, наголошує на економічній та фінансовій підтримці, щоб показати свою рішучість та готовність допомагати.
«Canada is also giving humanitarian aid to help Ukrainians affected by the conflict, including additional funds announced today…» «The elimination of tariffs on industrial products»; «value of trade»; «economic potential»; «free trade agreement»
·                   Наголошення на військовій підтримці, таким чином виправдовуючи та підтримуючи військові рішення цих країн, а також підкреслюючи свій військовий потенціал. Надаючи військове обладнання, яке рятує бійцям життя, Прем’єр малює у свідомості слухачів образ «героя, який не залишить своїх друзів у біді», що стимулює реципієнтів до ще більшої довіри та приязні.
«We supply a range of military equipment such as medical kits and mobile hospitals…» «Our military equipment saved many lives…»; «Our military establishments share information and technology»
·                   Наявні схожі за синтаксичною структурою та лексичним наповнення речення. «One must look beyond» = «this is not just».
«This is not just a matter of international law or political principle, this is a matter of kinship…» «…one must look beyond trade and institutions, to the personal ties of friendship and kinship»
·                   Використання числівників на позначення кількісного співвідношення населення в канадській спільноті.
«There are more than 1.2 million people of Ukrainian descent in Canada…» «There are nearly 350,000 Canadians who share with you their heritage…»
·                   Звернення до однакових історичних трагічних подій, висловлення свого співчуття та співпереживання; гра на почуттях.
«Canada has become one of the countries to recognize the Holodomor  one of the most sinister crimes against humanity ever recorded…» «It is right to support Israel, after generations of persecution, what has been achieved here has occurred in the shadow of the horrors of the Holocaust…»
·                   Використовуючи стилістичні фігури, малює в уяві реципієнтів образ спільного ворога та загрози, змальовує військово-політичну ситуацію як акт тероризму.
«Putin wants to pull Ukraine back into a dark era of fear and dependence on an aggressive Russian regime…»; «We have confronted such terrorism…» «Canada has consistently chosen to confront the dark forces of the world…»
·                   Концепти «свободи» та «демократії», не зважаючи на те, що Україна та Ізраїль – країни різних культурних цінностей та релігійних вірувань.
«The people of Ukraine seek what we have in the west: freedom, democracy and prosperity…»; «Ukrainian people will continue to aspire the ideas of freedom and democracy and the rule of law» «Indeed, Israel is the only country in the Middle East Which has long anchored itself in the ideas of freedom, democracy…»; «…a state, based on freedom, democracy and the rule of law…»
·                   Використання повторів лексеми «threat», позиціювання опонентів, як терористів, які загрожують всьому світу.
«I am prompted by today’s somber anniversary of 9/11 to acknowledge a sad truth: Threats we thought we had overcome are returning to trouble us once again…once again in another reincarnation to threat the world’s stability and security…» «Those forces which have threatened the state of Israel every single day of its existence, and which today, as 9/11 showed us, threaten us all…»

 

Було б дивно припустити, що С. Гарпер настільки сам перейнявся військово-політичною ситуацією в Україні та Ізраїлі, що самотужки склав текст своїх виступів виголосив дві подібні за змістом та структурою промови або говорив експромтом. Безумовно, Прем’єр може та вміє красномовно та грамотно висловлюватися, має неабиякі ораторські навики, як ми вже дослідили, але їх робота полягає зовсім в іншому. Ми з впевненістю можемо провести паралель між цими двома промовами і зробити висновок про те, що їх міг писати один і той самий спічрайтер, адже незалежно від специфічної мети (консолідувати нації проти конкретного ворога, отримати довіру своїх майбутніх виборців чи знайти нового економічно вигідного союзника), промова має бути побудована так, щоб відповідати особистості того, хто говорить, а також події (у нашому випадку важкі та затяжні військово-політичні ситуації двох країн), якій присвячено промову, складу аудиторії.

В обох промовах спічрайтер дотримався одного і того ж плану [1]:

  1. Вітальні зауваження:

– щирі вітання:

«It is our great pleasure to welcome…» «It is truly a great honour…»

 

  • мета зустрічі:
«And let me say at this point how pleased I am to be able to support the Canada-Ukraine foundation and the war that brought us all here together tonight…» «Thank you for the opportunity to address the Knesset…Canada and Israel are the greatest of friends and I would like to offer a reflection upon what makes the relationship between us special and important…Canada supports Israel because it is right to do so…»

 

  1. Виклад основної частини тексту:

С. Гарпер дотримується єдиного еталону в структурі промов: «минуле – теперішнє – майбутнє». Основну частину обох промов можна змоделювати, відповівши на такі запитання: «What is it in history that makes our (Canadian-Ukrainian / Canadian-Israeli) relationship that special? – What is currently happening in both countries? – What will be happening in the future with our steadfast support?».

Past «For generation Ukrainian people have been oppressed by outsiders… they have seen parts of their lands stolen from them and occupied by foreign invader… In 1960In 1991 our government was the first to recognize Ukrainian independence…» «After generations of persecution, the Jewish people deserve their own homeland and deserve to live safely and peacefully in that homeland… In 1930s…»
Present «Now the integrity of the remaining territory is in danger…» «Those forces, which have threatened the state of Israel every single day of its existence, and which, today, threaten us all…»
Future «We say to Ukrainian people – remember – that during your struggle for peace and freedom Canada is and Canada always will be at your side…» «Palestinian people and their leaders will choose a viable, democratic state… Israel will not be the last country to welcome a Palestinian state… It will be the first…»

 

  1. Висновки:
  • висловлення подяки.

Окрім того, ми провели підрахунки кількості вживання архетипних концептів:

Група лексичних одиниць Україна (кі-ть на промову, 2 тис. слів) Ізраїль (кі-ть на промову, 2300 слів)
Free      freedom      freedom-loving 11 6
Democracy      democratic 10 8
Friend      friendship 13 6
Support 7 9
Threat       threaten 3 8
We 32 31
І 13 12
Our 18 21

 

Під час написання промов важливо врахувати правильне співвідношення особових займенників «ми» та «я», адже занадто частотне використання «я» може свідчити про певну егоцентричність, зацикленість на особі та відчуженість. На приблизно однакову кількість слів у промовах частотність вживання займенника «І», як ми бачимо, є помірним та вживається у співвідношенні 2:1 («we» : «I»). У результаті психолінгвістичного аналізу та проведених підрахунків ми дійшли висновку, що це також може свідчити про притаманну політику здібність автономії при умінні працювати у колективі, а також про створення іміджу розважливого політика, який у своїй роботі опирається на команду, союзників, та не зациклюється на своїй особі.

Окрім того, ми можемо вважати актуальними для політика такі концептуальні групи лексем, як «freefreedomfreedomloving», «democracydemocratic» та «friendfriendship». У промові до українців частотність вживання переважає вдвічі, що може бути пов’язано з перебуванням України на початковому етапі внутрішньої реконструкції цінностей, що Ізраїль досяг близько 30 років тому.

Вживання приблизно однакової кількості лексеми «support» свідчить про стабільно однакову позицію С. Гарпера щодо цих країн та рівносильну їх підтримку. Проте, якщо звернути увагу на вживання лексем «threat – threaten», що вживаються у співвідношенні 1:3, ми можемо судити про більш напружену та драматичну військово-політичну ситуацію в Ізраїлі, з чим можуть бути пов’язані наступні відмінності в промовах.

Ці відмінності в основному полягають у стилістичному наповненні промов та використанні творчих висловлювань. Виступ у Кнессеті характеризується значно більшою кількістю тропів та стилістичних фігур, промова відрізняється емоційною забарвленістю. Мова політика є більш метафоричною, що безпосередньо пов’язано з основною ціллю С. Гарпера, а саме: за допомогою таких політичних метафор, що є одним з основних засобів маніпулювання, сформувати у реципієнта певне ставлення до себе, показати себе як основного союзника, опікуна та друга, а також вплинути на частину ізраїльської діаспори та отримати їхні голоси, адже промова була виголошена незадовго до виборів, – а також інших стилістичних фігур (повторів, інверсії, плеоназмів, гіпербол).  До вашої уваги кілька прикладів кожної з груп лексичних одиниць:

Політичні метафори: nourished shared values, build strong bridges between us, personal ties of friendship, share faith, bloom that the dessert has yielded under your stewardship, shadow of the horrors, shared values have proved to be the only ground in which human right flourish, a sincere hope, face of the new anti-Semitism [4]. Такі вербальні засоби не лише інформують, а й впливають на читача, таким чином реалізуючи функції впливу та маніпуляції. Разом з тим, метафори тут виконують і інші функції, такі як: популяризації, щоб донести інформацію до реципієнта у простій та зрозумілій формі; моделювання – С. Гарпер створює певну модель світу і визначає зв’язки між її елементами: «Ізраїль (bloom that the dessert has yielded under your stewardship) – ворог (face of the new antiSemitism) – Канада = підтримка (build strong bridges between us)»; прагматична функція – метафора як засіб створення необхідного емоційного стану у реципієнта.

Використання сталих фразеологічних зворотів та кліше: to go along to get along – йти на компроміси, through fire and water – крізь вогонь і воду.

Вживання гіперболи: Jewish immigrants often starting with nothing, having met literally thousands of members of this community, immensely proud of.

Вдається до інверсії, наприклад, у реченні: Just as we unequivocally support Israels’s right of self-defence, so too Canada has long-supported a just and secure future for the Palestinian people, – де частка too знаходиться у позиції перед іменником, коли зазвичай має слідувати за дієсловом. When that day comes, and come it must, I can tell you that Israel may be the first to welcome a sovereign Palestinian state [4]це ще один приклад порушення прямого порядку слів  структури іменник (займенник) + дієслово, що мало б звучати так: «and it must come».  Інверсія тут сприяє індивідуалізації мовлення та його емоційному увиразненню. Такий навмисний синтаксично інверсований порядок слів у реченні дозволяє наголосити та виділити окремі слова, що є найвагоміші у контексті висловлювання. Говорячи про день, коли громадянська війна між двома братніми народами припиниться, політик наголошує на словах «come» і «must», таким чином натякаючи на неминучість цього.

Прийом плеоназму, за допомогою якого політик створює відчуття нагнітання, наростання енергії діяння: Likewise, when they are threatened anywhere, they are threatened everywhere, – адже тут дві частини речення дублюють той самий зміст.

Градація: But our support does mean at least three things: first….second….third…

Антитеза: So, either we stand up for our values and our interests, here, in Israel. Or the retreat of our values and our interests in the world will begin.

А також ми виокремили засіб повтору у його безкінечних варіаціях. Здавалося, що цей засіб є улюбленим, що не дивно, адже повтор може збагатити текст ясністю висловів, точністю, логічністю, а також додає до змісту певної інформації, експресивності та емоційності вираження. Найпоширенішими видами лексичного повтору у промові до парламенту Ізраїлю є анафора, епанастрофа (стик), повтор іменників та дієслів, клімакс.

Епанастрофа (засіб композиційного стику) або так зване кільце, за допомогою якої політик зв’язує в одну цілість окремі думки, а також використовує як засіб наголошення на окремих словах, що є ключовими: Lauren and I share the pride. The pride and the understanding that what has been achieved here has occurred in the shadows of the horrors of the Holocaust. The understanding that it is right to support Israel [4]. Тут ми також помічаємо певне наростання емоційного настрою.

Гіпофора (політик сам запитує і відразу відповідає на своє запитання): And what threatens them? Or more precisely, what today threatens the societies that embrace such values and the progress they nurture? Those who scorn modernity, who loathe the liberty of others, and who hold the differences of peoples and cultures in contempt [4].

Лексична анафора, що виконує експресивну роль, адже з її допомогою політик актуалізує увагу реципієнтів. Так ми знаходимо її у таких конструкціях синтаксичного паралелізму: Those who scorn modernityThose who often begin by hating the JewsThose forces…Окрім того тут ми також можемо розгледіти ще один прийом – клімакс, адже емоційне напруження з кожною частиною зростає.

Отже, тут ми бачимо, як за допомогою повторення окремих лексичних одиниць, увиразнюється змістове наповнення тексту в цілому, а також висловлювання набуває відповідної емоційної ваги. Оскільки головною метою політика, як в Україні, так і в Ізраїлі, було скерувати мислення, почуття та емоції реципієнтів у потрібному руслі, С. Гарпер вдався до різноманітних засобів та їх семантико-стилістичних поєднань, які, перед усім, діють на підсвідомі компоненти мовного сприйняття та апелюють до емоційних структур людської психіки. Враховуючи, що промова виголошена в Ізраїлі містить порівняно більшу кількість зазначених вище емоційно забарвлених засобів та їх відсутністю в промовах на українських форумах, можна зробити кілька припущень щодо основних мотивів політика: це може бути зроблено у цілях завоювання голосів майбутніх виборців (як ми дізнаємося пізніше 52% ліберального єврейського населення проголосували за Гарпера); віра Прем’єра, адже він є першим за 50 років євангелським міністром Канади (у молодості Гарпер приєднався до «Християнського та місіонерського альянсу»). Спічрайтер, який виконував замовлення для політика повинен був врахувати ці загальновідомі факти, що ми і бачимо.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у більш детальному аналізі не лише лексико-фразеологічних особливостей двох промов, а й у порівнянні морфологічно-синтаксичних структур та словотвірних особливостей.

 

Література

  1. Смирнов Г. Р. Як написати промову: довідник спічрайтера / Г. Р. Смирнов – К. : Либідь, 2001. – 214 с.
  2. Шмелева Т. В. Речевой жанр: возможности описания и использования в преподавании языка / Т. В. Шмелева // Russistik / Русистика. Научный журнал акту- альных проблем преподавания русского языка. – Берлин : [б. и.], 1990. – № 2. – С. 20-32
  3. Harper S. Prime Minister Steven Harper speaks at United for Ukraine [Electronic resource] : [Canada Ukraine Foundation presents United for Ukraine (Sept. 11at the Toronto Congress Center)] / S. Harper // Youtube. – Access mode: https://www.youtube.com/watch?v=JTYmPuXg5_U (Last access: 09.01.2017). – Title from the screen.
  4. Harper S. Stephen Harper’s speech to the Israeli Knesset [Electronic resource] / Stephen Harper // Harper’s address to the Israeli Parliament. – Published Jan. 20. – Access mode: http://www.cbc.ca/news/politics/stephen-harper-s-speech-to-the-israeli-knesset-1.2503902 (Last access: 09.01.2017). – Title from the screen.

 

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720