Бразильський вектор зовнішньої політики США: перспективи та ризики для нової адміністрації Дональда Трампа

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті проаналізовано досягнення американської зовнішньої політики у форматі співпраці США – Бразилія за президенства Барака Обами, які можуть відкрити нові перспективи для адміністрації Дональда Трампа. Особлива увага приділяється, передусім, документальній розробці різних напрямів діяльності двох держав, що становлять взаємний інтерес. Також окреслено пріоритети нового Президента у двосторонній співпраці з Бразилією.

Ключові слова: Сполучені Штати Америки, Бразилія, Барак Обама, Дональд Трамп.

 

Ivanna Tereshchuk

BRAZILIAN DIRECTION OF THE USA FOREIGN POLICY: PERSPECTIVES AND RISKS UNDER PRESIDENT DONALD TRUMP

The cooperation issue of the United States with Brazil during the presidency of Barack Obama is analyzed in the article. Particular attention is paid, first of all, to the documental base and the major points of a bilateral agenda. In addition, the possibilities of success and failure in the Brazilian vector of the new president Donald Trump are described.

Key words: United States of America, Brazil, Barack Obama, Donald Trump.

 

Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного вивчення двосторонньої співпраці між США та Бразилією на сучасному етапі, а також потребою у прогнозі майбутнього розвитку діяльності американського зовнішньополітичного відомства у цьому напрямі.

Попри те, що американська зовнішня політика здійснюється на засадах загальних принципів поваги до демократії, її двосторонні відносини з Бразилією завжди викликали інтерес з боку дослідників. Два гіганта Західної півкулі, з огляду на їх розміри, політичну та економічну вагу в регіоні є безперечно одними з головних об’єктів зацікавлення.

Особливий науковий інтерес становить розвиток співпраці між США та Бразилією за адміністрації Дональда Трампа. Необхідно проаналізувати наявну документально-правову базу задля найбільш ґрунтовного прогнозу у двосторонніх відносинах.

Наукова розробка теми. Бразильський вектор зовнішньої політики США завжди залишається невід’ємним елементом як комплексного, так і детального вивчення конкретних векторів зовнішньополітичного курсу держави, а відтак становить особливий інтерес для науковців. Крім того, відносини Бразилії та Сполучених штатів мають історію, що триває уже майже дві сотні років.

Варто зосередити увагу на роботах таких дослідників як  Том Беррі, який у своїй праці «Нова стратегія відносин Латинської Америки – США» провів масштабне дослідження факторів, що спряли налагодженню чи, навпаки, розмежуванню співпраці між двома державами із кінця ХХ і на початку ХХІ століття. Моніка Хірст та її публікація «Бразилія у боротьбі зі своїм перехідним періодом» дає змогу нам розглянути який вплив має американська політика на внутрішні процеси у Бразилії.

Крім того, головними джерелами для висвітлення американської позиції щодо розвитку співпраці з Бразилією є виступи президентів двох держав: Барака Обами та Ділми Русефф; публікації на сайті Білого дому та заяви, зроблені у Конгресі США.

Зважаючи на вклад Бразилії у світову економіку та її географічну близькість до США, цей напрям американської політики є безумовно пріоритетним у Латинській Америці, а відтак потребує ретельного дослідження.

Мета роботи полягає у визначенні ризиків, з якими може зіткнутись нова адміністрація президента Дональда Трампа, а також прогнозуванні майбутніх перспектив у розвитку співпраці.

Завданням роботи є аналіз діяльності адміністрації президента Б. Обами у бразильському напрямі, а також прогноз майбутнього розвитку відносин між державами.

30 червня 2015 року відбувся довгоочікуваний офіційний візит тодішнього президента Бразилії Ділми Русефф до Сполучених Штатів Америки [12]. Це стало знаковою подією у двосторонніх відносинах і символізувало певного роду примирення між державами. Візиту передувало охолодження у відносинах, спричинене шпигунським скандалом: американські спецслужби підозрювалися у прослуховуванні особистого кабінету Д. Русефф та офісів найбільшої нафтової компанії Бразилії Petrobras у 2013 році [2]. Скандалу слідувало більш, ніж помітне похолодання у відносинах, зважаючи на заяви від очільників держав про налагодження тіснішої співпраці у сфері економіки та енергетики напередодні.

Проте бразильська сторона зробила крок до примирення і винагородою став теплий прийом з боку американського президента, а що найголовніше, то підписання великої кількості угод, які стосуються п’яти ключових галузей співпраці: інвестування, торгівля продуктами харчування та послугами, технології та інновації, освіта та основні принципи ведення політичної діалогу.

Першочерговою метою вищезазначеного політичного діалогу двох держав протягом останніх кількох років було і залишається питання підписання угоди про спрощення торгівлі. З огляду на важливість для Бразилії такого купівельного партнера як Сполучені Штати, дві держави досі не мають подібної угоди. Через це бразильський експорт на американський ринок стає нерентабельним з огляду на високе обкладання податками, навіть враховуючи порівняну географічну близькість двох держав.

Візит Д. Русефф після скандалу із прослуховуванням можна розцінювати двозначно: Бразилія справді спрямована до поглиблення співпраці з Америкою та прагне зробити американський напрям головним у своїй зовнішній політиці або ж президент, яка з останніх сил трималася за свою владу намагалась внести хоча б якийсь конструктив у діалог із багатим північним сусідом для того, щоб отримати капіталовкладення, які так потрібні Бразилії. Зараз вже досить пізно розцінювати об’єктивність адміністрації Д. Русефф, яка усунута від виконання обов’язків президента процесом імпічменту у серпні 2016 року [4].

За президенства Б. Обами Сполученим Штатам вдалося досягнути небачених досі успіхів, а водночас і поразок, у діалозі з Бразилією. Зокрема, він охарактеризував Бразилію як «головного глобального гравця» та «незамінного партнера Америки» у Західній півкулі у 2011 році [13]. Такі гучні заяви робились невипадково, а саме через географічну близькість Бразилії та можливі загрози, які можуть з цього випливати.

Адміністрацією Б. Обами було зроблено ставку на розвиток співпраці на основі політики «рівноправного партнерства», яка ґрунтувалась на ідеї вільної торгівлі з Бразилією та фінансування демократичних інституцій на її території. Акцент робився на торгівельну співпрацю, взаємну відповідальність та пошук компромісних рішень щодо політичних дилем.

Окрім шпигунського скандалу відносини двох держав ускладнювалися поляризацією на політичній арені. На фоні антиросійських санкцій ЄС, Бразилія зайняла позицію, що суперечила очікуванням США. Окрім участі у БРІКС, Бразилія має досить тісні політичні відносини із Російською Федерацією і на двосторонньому форматі. Для Бразилії більш привабливими залишається ведення надійного бізнесу з такими партнерами як Російська Федерація та Китай, аніж неоднозначні відносини із США, що ґрунтуються на історичних принципах [5].

Після імпічменту президента Д. Русефф не варто було очікувати на кардинальні зміни у відносинах двох держав. Адже інтенсивність відносин прямо залежить від ініціативності з боку американської адміністрації. Політична та економічна криза  в Бразилії вимушують державу шукати нових партнерів, що будуть готові інвестувати свій капітал в економіку. А новий очільник бразильського істеблішменту М. Темер не проявляє необхідної рішучості у веденні бразильської зовнішньополітичної лінії.

2013 року США було ініційовано створення програми Executive Network разом із бразильською конфедерацією промисловості [7]. Програма мала на меті розширення партнерства США та Бразилії у галузях промисловості. Метою програми є навчання представників певних галузей промисловості англійської мови та отримання досвіду в американських компаніях [4]. Основний імпульс спрямовувався на представників гірничодобувної галузі, харчової промисловості та текстильної галузей промисловості.

Ще одним напрямом співпраці двох держав є сфера оборони. Програма із спільних навчань у сфері безпеки та оборони має назву International Military Education and Training (IMET)  та поширюється на багато держав у всьому світі, серед них і на Бразилію [5]. Об’єктами спрямування виступають студенти та випускники спеціальностей, пов’язаних із державною безпекою та обороною. Вони мають можливість провести кілька місяців в Сполучених Штатах з метою отримання практичних навичок від фахівців у сфері оборони.

Із січня 2016 року розпочалася спільна робота американських та бразильських вчених на шляху пошуку вакцини проти вірусу Зіка та хвороби, пов’язаної з ним [14]. Зокрема, Центр США по контролю і профілактиці хвороб проводив у Бразилії дослідження,  спрямовані на виявлення факторів ризику, пов’язаних із вірусом. Уряд США із січня 2016 року вже виділив 1,8 млрд. дол. США на боротьбу з цим вірусом.

Одним із провальних проектів став «Наука без кордонів», який був ініційований 2011 року президентом Бразилії Д. Русефф [5]. А вже осінню 2015 року бразильський уряд припинив фінансування програми «Наука без кордонів», що було спричинено з одного боку нерентабельністю програми, а з іншого – внутрішніми економічними та політичними проблемами в Бразилії. З огляду на те, що головною перепоною на втіленні програми була відсутність належного володіння англійською мовою студентами бразильських університетів, американський уряд запропонував створити програми для поліпшення володіння англійською мовою.

Аналізуючи фінансову допомогу США в межах ініційованих ними програм, варто зазначити, що кількість виділених коштів поступово зменшувалась, досягнувши свого піку у 2010 році). Основними секторами фінансування були проекти із розвитку, урядові програми із оздоровлення, міжнародний контроль за обігом наркотиків та правовим забезпеченням, програми із непоширення зброї, антитерористичні та пов’язані з цим програми [2].

Економічне становище Бразилії ставило її у залежність перед іноземними інвесторами, що робили вклади в різні галузі економіки. Бразилія відкрила двері для міжнародної співпраці з низки проектів, тому для Сполучених Штатів Америки залишається лише визначитись із перспективними напрямами співпраці. Нова адміністрація американського президента має всі можливості для розвитку взаємовигідної співпраці, зважаючи на відсутність категоричності у М. Темера щодо формату діалогу.

Президент Бразилії М. Темер на зустрічі бізнесових кіл у Бразилії наприкінці 2016 року заявив про готовність співпрацювати з офісом Д. Трампа, якщо він виконає свої передвиборчі обіцянки [4]. Зокрема, йшлося про перегляд торговельних умов із Мексикою, що має послужити приводом до великих американських капіталовкладень в економіку Бразилії.

З боку представників Д. Трампа не надходило ніяких заяв щодо формату співпраці із Бразилією, проте все більша кількість аналітиків схиляється до того, що саме за його президентства двом державам вдасться підписати угоду про зону вільної торгівлі. Відзначається, що Мексика останні десятиріччя залишалась головною перешкодою на шляху американських інвестицій до Латинської Америки. Протекціоністські заходи адміністрації Д. Трампа, спрямовані на скорочення імпорту із Мексики створюватимуть неабиякі перспективи для потоку бразильської продукції.

Відсутність заяв щодо політичного курсу США в Бразилії зовсім не означає, що їй відведена особлива роль. Навпаки, існує теорія про те, що Бразилії може теж потрапити до «списку Трампа». Проте доки ситуація складається досить у позитивному для Бразилії руслі: латиноамериканський гігант більше купує у Штатах, аніж продає туди. Тому навіть введення протекціоністських мір на цю державу не вплине кардинально на торговельний баланс, хоча й США залишаються другим за обсягам продаж партнером після Китаю для Бразилії [3]. Д. Трампу варто придивитись до перспектив співпраці двох держав у галузі технологій та генетики. Обидві держави можуть обмінюватись досвідом у сфері енергетичної та аграрної політики. Перспективними напрямами для співпраці є інвестиції американських компаній в економіку Бразилії, просування торгівлі товарами і послугами, посилення співпраці у сфері технологій та інновацій, поглиблення співпраці у галузі освіти та підписання ґрунтовних політичних угод.

Питання американсько-бразильської співпраці становлять інтерес як для зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Питання є актуальним, з огляду на нетривку ситуацію на міжнародній арені: прихід до влади в США республіканця в особі Д. Трампа та прозахідного президента М. Темера, що змінив Д. Русефф на президентському кріслі можуть повністю змінити ситуацію у Західній півкулі. Пріоритетними напрямами для дослідників є вивчення формату співпраці США із Бразилією, оскільки це може послужити досвідом для вітчизняних політичних еліт, з огляду на подібну внутрішню політичну та економічну ситуацію латиноамериканської держави та України.

 

Список використаних джерел та літератури:

  1. BARRY, Tom. «Mission Creep». In Latin America-US Southern Command’s New Security Strategy [Text] / Americas Program, International Relations Center (IRC). – July, 2005.
  2. Brazil challenges US over spying scandal. [Electronic resource] / Deutsche Welle. – Mode of access: http://www.dw.com/en/brazil-challenges-us-over-spying-scandal/a-17101547. – Title from the screen.
  3. Brazil sees opportunities if Trump pursues protectionism: minister [Electronic resource] / Reuters. – Mode of access: http://www.reuters.com/article/us-brazil-trump-trade-idUSKBN15A310
  4. Brazil’s Dilma Rousseff impeached by senate in crushing defeat [Electronic resource] / The Guardian. – Mode for access: https://www.theguardian.com/world/2016/aug/31/dilma-rousseff-impeached-president-brazilian-senate-michel-temer. – Title from the screen.
  5. Brazil’s Science without borders in 2016 [Electronic resource]. – Mode of access: http://monitor.icef.com/2015/09/brazils-science-without-borders-programme-facing-cuts-in-2016/.  – Title from the screen.
  6. 6. Council’s A Letter to the President and a Memorandum on US Policy Toward Brazil [Electrical resource] / Council on Foreign Relations. – Mode of access: http://www.cfr.org/brazil/obamas-important-strides-brazil/p24445
  7. Executive network [Electronic resource] / US-Brazil connect. – Mode of access: https://www.us-brazil.org/executive-network/. – Title from the screen.
  8. HIRST, Monica y SOARES DE LIMA, Maria Regina. «Brazil as an intermediate state and regional power: action, choice and responsibilities» [Text] / International Affairs. – vol. 82, no. 1, 2006. – pp. 21-44.
  9. How to strengthen the bilateral agenda [Electrical resource] / Atlantic Council. – Mode for access: http://publications.atlanticcouncil.org/usbrazil//
  10. International education and training account summary [Electronic resource]. – Mode of access: https://www.state.gov/t/pm/ppa/sat/c14562.htm
  11. Latin America’s moment for U.S. [Electrical resource] / Council on Foreign Relations. – Mode of access: http://blogs.cfr.org/oneil/
  12. Lise Alves. Brazil’s President Rousseff starts first official visit to the U.S. [Electronic resource]. – Mode of access: http://riotimesonline.com/brazil-news/rio-politics/brazils-rousseff-starts-first-official-visit-to-the-u-s/. – Title from the screen.
  13. Obama’s important strides in Brazil [Electronic resource] / Council foreign relations. – Mode for access: http://www.cfr.org/brazil/obamas-important-strides-brazil/p24445. – Title from the screen.
  14. Zika response accelerated as WHO Director-General visits Brazil [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.who.int/features/2016/zika-brazil/en/. – Title from the screen.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720