ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА АРГЕНТИНИ ТА БРАЗИЛІЇ ЗА ПРЕЗИДЕНТСТВА НЕСТОРА КІРШНЕРА (2003-2007 РР.)

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Степанець Павло Володимирович

ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР ДВОСТОРОННЬОГО СПІВРОБІТНИЦТВА АРГЕНТИНИ ТА БРАЗИЛІЇ ЗА ПРЕЗИДЕНТСТВА НЕСТОРА КІРШНЕРА (2003-2007 РР.)

Анотація

В цій статті досліджується політичний сегмент міждержавного співробітництва Аргентини та Бразилії за президентства Нестора Кіршнера (2003-2007 рр.). Також виокремлено основні напрямки, успіхи та проблеми партнерства в контексті розвитку міжнародних відносин в регіоні та світі.

Ключові слова: ООН, МЕРКОСУР, «лівий поворот», дипломатія.

 

This article explores political dimension of cooperation between Argentina and Brazil during the presidential term of Nestor Kirchner (2003-2007). There are also main vectors, strides and problems of cooperation for the purposes of international relations’ development in the region and globally.

Key words: UN, MERCOSUR, “left turn”, diplomacy.

 

Аналіз наукової розробки теми. Ця тематика є недостатньо дослідженою вітчизняними науковцями, тому базисом статті стали праці закордонних дослідників, серед яких варто виокремити Рауля Берналь-Мезу (Raul Bernal-Meza), який особливу увагу приділяв розвитку аргентинсько-бразильського партнерства в рамках МЕРКОСУР; Феліпе де ла Бальце (Felipe de la Balze), який займається дослідженням ключових аспектів зовнішньої політики Аргентини. Також слід згадати Хорхе Вегаса (Jorge Vegas), праці якого глибше розкривають проблеми та перешкоди на шляху побудови повноцінного політичного союзу Аргентини та Бразилії.

Новизна. Ця стаття досліджує не тільки рівень двосторонніх відносин між двома державами, але й акцентує свою увагу на взаємозв’язку ключових базисів сучасної міжнародної політики з зовнішніми політиками Буенос-Айреса та Бразиліа. Це дозволяє стверджувати, що аналіз політичного виміру двостороннього співробітництва охоплює регіональний та глобальний вимір відносин Аргентини та Бразилії.

Метою статті є розгляд політичного виміру аргентинсько-бразильських відносин за президентства Нестора Кіршнера (2003-2007 рр.).

Відповідно до поставленої мети виокремлено наступні завдання:

  • проаналізувати основні напрямки міждержавного співробітництва Аргентини та Бразилії;
  • розглянути регіональний вимір аргентинсько-бразильського партнерства:
  • дослідити глобальні ініціативи у відносинах двох держав.

Виклад основного матеріалу. Історично двосторонні відносини між Аргентиною та Бразилією розвивалися досить циклічно, чергуючись періодами злету та падінь, які були переважно подолані за допомогою спільного бачення, побудованого на аналогічному сприйнятті регіональної та глобальної безпеки та спільному прийнятті процесу інтеграції, як необхідної умови розвитку регіону. Цей процес інтеграції з Бразилією був досить широким та глибоким, що якісно відрізняє його від всіх інших інтеграційних проектів Латинської Америки. Проте не варто розглядати аргентинсько-бразильські відносини лише в контексті МЕРКОСУР тому, що міждержавне співробітництво Бразиліа та Буенос-Айреса є ключовою ланкою всієї латиноамериканської політичної системи. Така стратегічність існуючого двостороннього співробітництва вимагає пошуку постійного компромісу між політичними елітами двох держав, щоб відносини Аргентини та Бразилії залишалися стабільними та прогнозованими [7].

В зв’язку з необхідністю побудови рівноправного партнерства, обидві країни за президентства Нестора Кіршнера значну увагу приділили інституціоналізації міждержавних відносин та побудові інфраструктури, необхідної для консолідації регіонального простору. В цьому контексті особливе значення має розвиток співробітництва в таких сферах, як наука, техніка, використання космічного простору і використання ядерної енергії.

Відразу після приходу до влади Нестора Кіршнера в 2003 році, бразильський президент Лула да Сілва відвідав з офіційним візитом Аргентину в жовтні 2003 року. Під час зустрічі сторони домовилися про створення механізму співробітництва в питанні реформування Ради Безпеки ООН, активізацію процесу створення простору для вільного руху людей, та розвиток співробітництва в сферах залізничного та автомобільного транспорту [9].

Також в ході цього візиту президента Бразилії, 16 жовтня 2003 року, було підписано двосторонній документ «Консенсус Буенос-Айреса» (Consensus de Buenos-Aires). В цій декларації наголошувалася відданість урядів Аргентини та Бразилії принципам демократії, що безумовно сприяло стабілізації політичної ситуації в регіоні тому, що після так званого «лівого повороту» в Бразилії та Аргентині, значна кількість держав висловили занепокоєння можливістю повернення Латинської Америки до влади авторитарних режимів. Також Нестор Кіршнер та Лула да Сілва висловилися за подальшу активізацію регіональних процесів інтеграції та координацію фіскальних політик двох держав, ціллю чого є покращення добробуту двох народів та соціальної справедливості в обох країнах. Саме в цьому твердженні простежується певна «ліва» спрямованість політичних еліт Бразиліа та Буенос-Айреса. Варто наголосити, що дві держави значну увагу приділили координації внутрішніх політик, до прикладу, сторони наголосили на пріоритеті освіти як основи соціальної інтеграції між населеннями двох країн. Також вводилося таке поняття як «професіоналізація» державного управління, що означало підвищення ефективності та забезпечення прозорості в процесі прийняття рішень.

Були прийняті і практичні кроки, які передбачали початок процесу створення спільного інформаційного простору, ціллю якого стане пропаганда боротьби з бідністю, безробіттям та збалансованого економічного і моціального розвитку. Також сторони домовилися просувати інновації в сфері освіти і в перспективі вийти на створення регіонального науково-технологічного центру [5].

З ціллю модернізації політик в сфері праці, Аргентина та Бразилія домовились про проведення Регіональної конференції із зайнятості МЕРКОСУР в березні 2004 року. Проте будь-яка модернізація повинна за «Консенсусом Буенос-Айреса» будуватися на принципах «Декларації Ріо з питань навколишнього середовища», прийнятої в рамках Організації Об’єднаних Націй. Певною особливістю цього документа стала виражена позиція Нестора Кіршнера та Лули да Сілви щодо розгляду МЕРКОСУР не тільки як торгівельного блоку, а як міцного каталізатора латиноамериканських цінностей, традицій та спільного майбутнього. Саме ця декларація дає змогу говорити про спробу перенесення МЕРКОСУР не тільки на економічні, але й на політичні та культурні рейки [4].

Важливим досягнення «Консенсусу Буенос-Айреса» стала згода Нестора Кіршнера та Лули да Сілви продовжувати приймати участь в переговорах зі створення Панамериканської зони вільної торгівлі від блоку МЕРКОСУР та координувати свої дії в багатосторонній дипломатії, особливу увагу приділяючи діяльності в рамках ООН. Саме питання реформування ООН найбільш гостро звучало для двох країн, які висловили в цьому документі спільне бачення необхідності зміни статусу Ради Безпеки ООН з можливим включенням в неї латиноамериканської держави. Як ми бачимо, «Консенсус Буенос-Айреса» охопив досить широкий спектр питань та в своїй суті послугував стратегією розвитку аргентинсько-бразильських відносин за президентств Нестора Кіршнера та Лули да Сілви [3].

Наступним кроком на шляху налагодження стосунків між новообраними адміністраціями двох країн став візит у відповідь президента Аргентини Нестора Кіршнера в Ріо-де-Жанейро 16 березня 2004 року. В ході цього візиту було підписано «Акт Копакабани» (Acta de Copacabana), який був значно конкретнішим документом, ніж «Консенсус Буенос-Айреса». Так було узгоджено діяльність щодо активізації переговорів про зону вільної торгівлі з Андською Спільнотою Націй (АСН), та поступове перетворення економічного партнерства АСН та МЕРКОСУР в Південноамериканську Спільноту Націй. Також обговорювалося підписання торгівельної угоди з Європейським Союзом (ЄС) та Індією.

Цікавою була дипломатична сторона Декларації, яка передбачала запуск міністерствами закордонних справ Аргентини та Бразилії двох пілотних проектів спільних консульств в Гамбурзі (ФРН) та Бостоні (США). Залежно від результатів цієї ініціативи, передбачалася можливість продовження цієї практики. Також передбачався постійний обмін дипломатами між МЗС двох країн з метою прискорення діалогу між відомствами зовнішніх зносин Аргентини та Бразилії. З цією ж метою передбачалося проведення регулярних координаційних нарад між дипломатичними представниками Буенос-Айреса та Бразиліа [1].

Щодо інших рішень, то варто наголосити на рішенні двох країн здійснити спільний політ в космос, розвивати інфраструктурні проекти, які представляють спільний інтерес та направлених на поглиблення інтеграції між країнами. Також було домовлено про будівництво залізничної лінії, яка б з’єднувала аргентинські провінції Корьєнтес і Місйонес з бразильськими штатами Мато Гроссо і Сан-Паулу. Також увагу було приділено побудові водного шляху Парагвай – Парана, як можливості збільшення транспортування різного роду продукції водними шляхами. Буенос-Айрес та Бразиліа також значну увагу приділили розвитку транскордонного співробітництва та партнерства між близькими до кордону територіальними одиницями [6].

Важливим суспільно-культурним рішенням, прописаним в «Акті Копакабана», стало створення Дня бразильсько-аргентинської дружби, яке буде святкуватися кожного року 30 листопада, в день підписання між президентами Раулем Альфонсіном та Жозе Сарнеєм Декларації Ігуасу. Також було створено спільну міждержавну премію представникам культури, які зробили значний вклад в розбудову демократичного діалогу між суспільствами Аргентини та Бразилії. Цей Акт є яскравим доказом того, що рівень партнерства став поступово переростати у рівень дружби між Бразилією та Аргентиною, що для латиноамериканського регіону є доволі рідкісним явищем.

Іншим документом, підписаним в ході візиту Нестора Кіршнера в Ріо-де-Жанейро, стала «Спільна Декларація щодо Спіробітництва заради Росту Капіталу» . Ця Декларація передбачала збільшення внутрішніх фінансових збережень Аргентини та Бразилії та активне співробітництво між кредитними установами двох країн [1].

Ще одним документом, який заслуговує уваги за президентсва Нестора Кіршнера, є «Договір Бразиліа» (Acuerdo de Brasilia), підписаний міністрами закордонних справ Аргентини та Бразилії 20 травня 2005 року. Міністри цим договором закріпили підписання цілого ряду Протоколів, які стосуються різних сфер міждержавного співробітництва: співробітництво в ядерній та космічній сферах, інтеграції виробництва, військово-технічного співробітництва, інфраструктури, енергетики та транскордонного співробітництва. Цей договір, в цілому, носив більш технічний характер та передбачав проведення цілого ряду заходів із поглиблення стратегічного партнерства між Буенос-Айресом та Бразиліа [2].

Ще одним якісним проривом у відносинах Бразилії та Аргентини за президентства Лули да Сілви стало співробітництво обох сторін в рамках глобальної та регіональної систем міжнародних відносин. Період 2000-х не варто називати часом спільної позиції Бразиліа та Буенос-Айреса щодо актуальних питань міжнародних відносин, проте започаткування системи координування дій та обміну інформацією сприяло тому, що світова спільнота розпочала «спілкування» з Південною Америкою через призму аргентино-бразильського тандему. Створенню цього тандему сприяло втручання США в Афганістан та Ірак, що автоматично відволікло увагу Держдепартаменту США від латиноамериканських справ і тим самим позбавило Бразилію та Аргентину тиску з боку північноамериканської держави.

Проте існували і протиріччя у відносинах Бразилії та Аргентини, особливо це стосувалося створення УНАСУР. Так на церемонії підписання Декларації Куско, яка започатковувала процес створення Союзу південноамериканських націй, був відсутній президент Аргентини Нестор Кіршнер, проте протягом 4 років, від 2004 по 2008 рік, позиція Аргентини почала змінюватися, і вже у 2008 році під час підписання Договору про створення УНАСУР Аргентина цілком підтримала ідею цього інтеграційного утворення, більше того, уже в травні 2010 року Нестор Кіршнер, за сприяння Лули да Сілви, був обраний на посаду першого генерального секретаря організації [9].

Висновки. Підводячи підсумок, варто наголосити, що адміністрації Нестора Кіршнера вдалося максимально розширити сфери співробітництва Аргентини та Бразилії в політичному контексті. В першу чергу, йдеть про активну спільну позицію двох держав щодо міжнародних проблем, таких як проблеми клімату, реформування ООН та продовольчої проблем. В той же час, сторони продовжили політику поглиблення інтеграції всередині МЕРКОСУР, але не відкидаючи можливості проведення переговорів із США щодо створення Панамериканської зони вільної торгівлі.

Також Буенос-Айрес та Бразилія почали тісно співпацювати в науковій та соціальній сферах, що було досить показовим для президентів Кіршнера та Сілви, які були представниками «лівої» хвилі політиків в Латинській Америці. Нововведеннями співробітництва стала співпраця на дипломатичном рівні, а саме обмін дипломатами та створення спільних консульств в інших країнах світу. Як ми бачимо, спектр питань, по яких співпрацювали Аргентина та Бразилія, досить розширився, що свідчить про значний рівень довіри та зацікавленості сторін одна в одній.

Варто також додати, що не лише прагматичний інтерес лежав в основі аргентинсько-бразильських відносин за президентства Нестора Кіршнера, але й перехід відносин на рівень міждержавної дружби, що було закріплено в нормативно-правових документах.

Перспективи дослідження. Ця тематика є надзвичайно актуальною та перспективною тому, що розкриває суть ключових міждержавних відносин в регіоні. Це дозволяє мати базове уявлення існуючих політичних процесів в Латинській Америці. Особливу увагу слід віддати розгляду та глибокому аналізу сучасного стану аргентинсько-бразильських відносин, а саме в другій декаді ХХІ століття.

ЛІТЕРАТУРА

  1. 1) Acta de Copacabana [Text] : treaty of March 16, 2004. – Copacabana, Brazil, 2004. – Mode of access: URL: http://old.clarin.com/diario/2004/03/17/p-00402.htm – Title from the screen.
  2. 2) Acuerdo de Brasilia [Text] : treaty of May 20, 2005. – Brasilia, Brazil, 2005. ¬ Mode of access: URL: http://www.taringa.net/posts/info/1885952/Acuerdo-Bilateral-entre-Argentina-y-Brasil.html – Title from the screen.
  3. 3) Argentina y Brasil: la construcción de una parceria Estratégica 1986-2007 Las dificultades, los avances y los nuevos desafios [Electronic resource] – Mode of access : URL : http://www.unesco.org.uy/shs/fileadmin/templates/shs/correosindical/CSLAtematico24.pdf – Title from the screen.
  4. 4) Bernal-Meza, Raul Argentina y Brasil en la Política Internacional: regionalismo y Mercosur (estrategias, cooperación y factores de tensión) [Text] / Raul Bernal-Meza // SCIELO. – Mode of access: URL: http://www.scielo.br/pdf/rbpi/v51n2/v51n2a10.pdf – Title from the screen.
  5. 5) Consensus de Buenos-Aires [Text]: treaty of October 16, 2003. – Buenos-Aires, Argentina, 2003. – Mode of access : URL : http://en.mercopress.com/2005/08/24/buenos-aires-consensus-a-new-agenda-for-latinamerica – Title from the screen.
  6. 6) De la Balze, Felipe La politica exterior de los gobiernos Kirchner (2003-2009) [Text] / Felipe de la Balze. – Mode of access : URL : http://www.ancempresa.org.ar/pdf/LA_POLÍTICA_EXTERIOR_DE_LOS_GOBIERNOS_KIRCHNER.pdf -– Title from the screen.
  7. 7) Granato, Leonardo El eje Argentina-Brasil: refundando la integración suramericana [Electronic resource] / Leonardo Granato // SUR desarrollo. – Mode of access : URL : http://www.centrocultural.coop/blogs/surdesarrollo/2011/02/el-eje-argentina-brasil-refundando-la-integracion-suramericana/ – Title from the screen.
  8. 8) Packenham, Robert The politics of economic liberalization: Argentina and Brazil in comparative perspective [Text] / Robert Packenham // Kellog Institute. – Mode of access : URL : https://www3.nd.edu/~kellogg/publications/workingpapers/WPS/206.pdf – Title from the screen.
  9. 9) Vegas, J.H.H. Convergencias y divergencias en las relaciones entre Argentina y Brasil [Text] / Jorge Hugo Herrera Vegas // Revista de la Bolsa de Comercio de Rosario. – Rosario, Argentina, 2010. – P. 11-12.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720