ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ У МУЗИЧНОМУ ДИСКУРСІ НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ПІСЕНЬ ГУРТУ «ARCTIC MONKEYS»

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Яворська О.П.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛЕКСИЧНИХ ЗАСОБІВ У МУЗИЧНОМУ ДИСКУРСІ НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ПІСЕНЬ ГУРТУ «ARCTIC MONKEYS»

У статті та проаналізовано лексичні засоби, виявлені у текстах пісень гурту Арктік Манкіс. Виявлені мовні засоби  прокласифіковано відповідно до сфери і частоти вживання, лексичної ролі у текстах композицій. У статті також розглядається  ступінь впливу від використання лексичних маркерів на реципієнта і подальше сприйняття тексту, його інтерпретацію і осмислення.

Ключові слова: дискурс, музичний дискурс, лексичний маркер, літературна мова, колоквіалізми, розмовна мова, запозичення, діалектизми, сленг, вульгаризми, ідіоми.

The article analyzes lexical markers in the lyrics of the band «Arctic Monkeys». We classified the items presented with respect to the sphere and frequency of usage and lexical functions performed in the songs. It also examines the degree of influence lexical markers exert on the recipient and the subsequent comprehension of the text, its interpretation and understanding.

Key words: discourse, music discourse, lexical device, literary vocabulary, colloquial vocabulary, conversational lexis, barbarisms, dialects, slang, vulgar words, idioms.

Постановка проблеми

Жанр пісні унікальний за масовістю і соціальною значущістю, оскільки пісня займає значну частку ефірного часу, має широку аудиторію і користується величезною популярністю.

Музичні композиції здійснюють неабиякий вплив на реципієнта за допомогою мелодії, ритму, слів, тому недооцінювати значущість музики не можна ніяким чином. Проаналізовані нами тексти пісень є джерелом неабияких лінгвістичних, культурних і соціальних тенденцій; тож таким чином ми змогли виявити та проаналізувати процеси, які відбуваються в англійському мовленні, а також краще зрозуміти їх специфіку та сферу застосування лексики.

Аналіз публікацій

Беручи до уваги широке значення терміну дискурс, дослідники так і не зуміли знайти одного визначення, яке б охопило усі специфічні характеристики цього поняття. Проте, існує чимало підходів до його вивчення, які зумовили велику кількість трактувань дискурсу. Саме слово «дискурс» перекладається як бесіда, розмова, промова, тобто процес мовної діяльності (від фр. discours, англ.  discourse, лат. discursus) [1, 9]. Дефініція зі словника німецької мови Якоба та Вільгельма Грімма 1960 року «Deutsches Wörterbuch» подає таке розуміння цього поняття: 1) діалог, лекція; 2) промова, лекція [1, 26]. А. ван Дейк визначає дискурс як мовний потік, як мову в її постійному русі, що вбирає в себе все різноманіття історичної епохи, індивідуальних і соціальних особливостей як того, хто комунікує, так і комунікативної ситуації, в якій відбувається спілкування [4, 12]. У сучасній лінгвістиці термін «дискурс» близький за змістом до поняття «текст».

  Мета нашого дослідження полягає у ґрунтовному аналізі лексичних засобів з текстів пісень гурту Арктіс Манкіс у альбомі «One for the road». Досягнення мети полягає у виконанні таких завданнь:

1) розглянути основні засади та концепції вивчення поняття «дискурс» та «музичний дискурс»;

2) прослідкувати специфічні тенденції вживання лексичних засобів у музичному дискурсі;

3) виявити основні лексичні маркери у текстах композицій, виконаних Арктік Манкіс;

4) здійснити аналіз виявлених лексичних особливостей у текстах пісень.

Музичний (пісенний) дискурс наразі не має такої значної кількості підходів до його вивчення, але також є об’єктом досліджень науковців. Зокрема Е.Е. Анисимова, Л.О. Булгакова, С.М. Мазуркевич, Г.Г. Молчанова та О.В. Шевченко внесли неабиякий вклад у розвиток дискурсу. Беручи за основу визначення дискурсу як «сукупності тематично споріднених текстів з притаманними їм мовними особливостями» [3, 312], то поняття музичного дискурсу можна охарактеризувати як сукупність текстів пісень, яким властиві певні особливості, такі як тематичні, лексичні та синтаксичні характеристики. Пісенний дискурс трактується як художнє явище і, звичайно, тип мовленнєвої практики в цілому. Він визначається як шлях до того чи іншого смислу, сутність комунікативної  моделі мовленнєвої практики в цілому.

Об’єкт нашого дослідження – альбом гурту Арктіс Манкіс «One for the road» – є найпопулярнішим доробком гурту і наразі вершиною творчості музикантів. Він є продовженням загальної концепції стилю групи, проте демонструє ріст і розвиток у плані реалізації лексичної наповненості пісень. Гурт позиціонує себе як інді-рок група, тому їхній стиль відображає тенденції музичного напряму. Лексичні прийоми у текстах пісень зумовлені специфікою локалізації гурту, його середовищем і атмосферою. Хлопці дуже часто створюють неординарні лексичні поєднання чим і привертають увагу не тільки музичної публіки, а й дослідників лінгвістичних течій. Це зумовило початок і нашого дослідження мовних засобів у творчості гурту.

Здійснивши мовний аналіз пісень, виконаних гуртом «Arctic Monkeys», ми поділили лексику на такі групи: літературна мова (запозичення) та колоквіалізми (розмовна лексика, діалектизми, вульгаризми, сленг та ідіоми).

У текстах пісень також було виявлено багато запозичень. Запозиченням називають елемент чужої мови, який було перенесено з однієї мови до іншої в результаті мовних контактів. Проаналізувавши лексику пісень, ми виявили кілька запозичень з французької мови – saunter, cauldron, episode, picturesque, Koachesque (One for the road; You are so dark; Arabella). Наприклад:

The only roads are cul-de-sacs, the only ends are dead (Temptation greets you like your naughty friend). «Сuldesacs» – з французької буквально «bottom of the sack» – «дно мішка». У пісні розповідається про кінець стосунків між людьми, герой вказує, що всі спроби повторного возз’єднання марні. Запозичення використано задля підкреслення розчарування і порожнечі, а також для певного шарму і чарівності.

У піснях спостерігається дуже багато запозичень з латинської мови – nostalgia, mechanism, perfect, universe, alibi, cubicle, parallel (Are you mine? Wanna be yours; Arabella; Mad sounds). Наприклад:

And satisfaction feels like a distant memory (Are you mine?). Всі зазначені слова вже асимілювалися у англійській мові, але своїми коренями сягають глибших витоків. Вони є запозиченням з латинської і пройшли доволі довгий шлях асиміляції спочатку у французьку, а потім і англійську мови.

У текстах пісень прослідковується значне використання колоквіалізмів. До їх групи відносяться слова, які утворились за допомогою редукції, і які часто є часиною розмовного вокабуляру. Редукція – це значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимові; один з видів звукових змін, який полягає в ослабленні артикуляції звуків. Наслідком процесу редукції нерідко є випадання певного звука в слові [2, 144 ]. Такі слова як want to, going to, have got to, about, because часто вживаються в скороченій формі відповідно wanna, gonna, gotta, ‘bout, coz.  Наприклад:

I go crazy cause here isn’t where I wanna be (Are you mine?). Найчастіше редукція вживається в щоденному мовленні. У тексті пісні співається про те, що герой втрачає здоровий глузд. Він божеволіє від того, що знаходиться не там, де воліє. Автор мав за мету спростити мовлення героя і не ускладнювати композиції зайвими конструкціями.

Іншим прикладом може слугувати таке речення:

You said you got to be up in the morning, gonna have an early night (Why’d you only call me when you’re high?). У цій пісні йдеться про стосунки між молодими і людьми і їхні непорозуміння. Скорочення «gonna» – це коротка форма від «going to». Якщо вимовляти «going to» дуже швидко, без чіткої вимови кожного слова, то воно звучатиме як «gonna», і в цьому випадку воно вжите  саме з такою метою, адже у тексті пісні повна структура була б недоречною.

Автор вживає слова, утворені за допомогою редукції для підкреслення атмосфери невимушеності і щирості, які намагається створити у піснях. Також такі слова зрозумілі для всієї категорії слухачів.

У текстах пісень ми виявили значну кількість скорочень, найпоширенішими з яких у досліджуваних нами текстах пісень є злиття двох слів у одне. Проаналізувавши  тексти пісень та підрахувавши частоту вживання у них скорочень, слід зазначити, що найуживанішими є наступні зразки: Im = I am, youre = you are, Ill = I will. Поряд із поданими вище значну кількість також становлять такі скорочення: I have = Ive, until = ‘till, do not = dont та інші. Наприклад:

It’s not like I’m falling in love, I just want you to do me no good (Number 1 Party Anthem). Скорочення використано задля уникнення порушення ритму пісні. Окрім того, вони є звичним явищем у щоденному вжитку носіїв мови.

Приклади використання діалектизмів були також виявлені. До прикладу:

Come to find ya fall in some velvet morning (Are you mine?). Ця лексема означає слово you і вживається задля підкреслення певних особливостей або для контексту пісні. Використання діалектизму робить пісню яскравішою і оригінальнішою.

Інший приклад:

I’m a puppet on a string, Tracy island, time-traveling diamond, coulda shaped heartaches (Are you mine?). Слово coulda означає could have і виражає жаль за минулим, нездійсненими діями та мріями. У тексті пісні його використано, бо це молодіжна лексика, деякі дослідники вважають це слово навіть різновидом сленгу.

Тексти пісень не є насиченими вульгаризмами, але кілька прикладів все таки зустрічалось впродовж аналізу лексики – damn, shit (Why’d you only call me when you’re high? Mad sounds). Наприклад:

Somewhere darker, talking the same shit (Why’d you only call me when you’re high?). Це слово вживається у ситуаціях, коли людина зла, розчарована, повна люті. У цьому випадку герой виражає втому від вічних дискусій і сварок, які ні до чого не приводять.

Приклади використання сленгу у композиціях також знайдені:

Why’d you only call me when you’re high? (Why’d you only call me when you’re high?). Ця фразема означає «бути під впливом наркотичних речовин». У пісні її використано для того, щоб не говорити про це відкрито, сленг підкреслює зухвалий стиль молодого гурту.

Пісенна лексика композицій, виконаних Arctic Monkeys надзвичайно багата на різноманітні фразеологічні одиниціshift the tide, on the cusp, on the prowl (One for the road; Crowling back to you; Knee socks). Наприклад:

Are there some aces up your sleeve? (Do I wanna know?). Вираз «aces up your sleeve» означає «мати певні приховані переваги, які потім стануть в пригоді». Ідіому використано з метою увиразнити текст композиції, додати їй експресивності.

Інший приклад:

Or the fat lady fancies having a sing, I’ll be here (Snap out of it). Вираз «It aint over till the fat lady sings» означає, що ситуація ще не вирішена, наслідки неясні. Герой співає про те, що він буде з коханою попри усі незгоди, усю невизначеність.

Отже, у текстах пісень, виконаних групою Арктіс Манкіс виявлено значну кількість прикладів вжитку лексичних засобів. Літературна і розмовна лексика, запозичення, колоквіалізми, сленгізми, ідіоми і навіть вульгаризми є невід’ємною частиною створення тексту нової мелодії. Конкретна специфіка вживання мовних засобів зумовлена стилем гурту, їх молодіжними та свіжими ідеями. Лексичні маркери надають текстам пісень більшої виразності та чіткості, збільшують емотивний вплив на реципієнта, пробуджують цікавість в аудиторії слухачів.

Загальний висновок

Визначення музичного дискурсу як лінгвістичного феномену сформувалось нещодавно, тому серед потоку досліджень поняття «дискурс» немає ґрунтовних праць щодо його трактування. Проте, такі дослідники як С.М. Мазуркевич, Г.Г. Молчанова та О.В. Шевченко здійснили базисні дослідження у термінології музичного або пісенного дискурсу. Музичний дискурс є художнім явищем і виконує роль комунікативної моделі між мовцем і реципієнтом, а також типом мовленнєвої практики в цілому; визначеним шляхом до того чи іншого смислу. Контингент лексичних маркерів у гурту Арктік Манкіс не є надто широким, хоча відзначається специфікою використання. Рок-гурт часто вдається до колоквіальної лексики, що не є дивним, адже хлопці є молодою групою з домінантною часткою слухачів підліткового віку. Варваризми також трапляються нерідко, але не становлять основну групу мовних засобів у піснях. Сленгові лексика, ідіоми та вульгаризми використовуються не надміру, їхнє вживання є допустимим у потрібних місцях. Вони є частиною створення нового твору, адже надають текстам композицій експресивності, та різкості, здійснюють емотивний вплив на реципієнта.

Список використаної літератури

  1. Миронова, Н.Н. Дискурс-анализ оценочной семантики / Н.Н. Миронова. – М. : Тезаурус, 1997. – 158 с.
  2. Словник лінгвістичних термінів / Кротевич Є., Родзевич Н. / За заг. ред. Є.В. Кротевича. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 236 с.
  3. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики / Ю.С. Степанов; изд. 5-е стереотип. – М. : УРСС, 2005. – 312 с.
  4. Dijk Va T. A. Studies in the Pragmatics of Discourse / Dijk Van. T. A. – London: Longman, 1997. – 174 р.

 

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720