ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «ІНОЗЕМНА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ»

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 81’276,2(73)

І.М.Аніщенко

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ «ІНОЗЕМНА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ»

Статтю присвячено висвітленню проблеми організації самостійної роботи студентів вищого педагогічного закладу при вивченні курсу «Іноземна мова професійного спрямування». Автор пропонує вирішувати подану проблему комплексно, на трьох рівнях організації самостійної діяльності студентів: репродуктивному, реконструктивному, творчому.

Ключові слова: самостійна робота, іншомовна підготовка, самоосвіта.

И.М.Анищенко

Организация самостоятельной работы студентов высшего педагогического учреждения при изучении дисциплины «Иностранный язык профессионального направления»

Статья посвящена рассмотрению проблемы организации самостоятельной работы студентов высшего педагогического заведения при изучении курса «Иностранный язык профессионального направления».  Автор предлагает решать данную проблему комплексно, на трёх уровнях организации самостоятельной деятельности студентов: репродуктивном, реконструктивном, творческом.

Ключевые слова: самостоятельная работа, иноязычная подготовка, самообразование.

  1. Anishchenko

Organization of the students’ self-study activities in a Higher Pedagogical Institution in the process of studying the course “Professionally Oriented Foreign Language”.    

 The article focuses on analyzing the problem of self-study activities organization in a Higher Pedagogical Institution while studying the course “Professionally Oriented Foreign Language”. Theoretical and methodological aspects of individual students’ work are analyzed and the attempts of its optimization within the course “Professionally Oriented Foreign Language” are carried out in the article. Student’s self-study activity is considered by the author as a purposeful process which organized and fulfilled with the specific educational tasks. Criteria, rules, factors and principles of students’ self-study activity organization are described. The author advances the idea of improving the problem by means of complex self-study activity, organized at three levels: reproductive, reconstructive and creative. Thus the scheme of self-study organization within the course “Professionally Oriented Foreign Language” is developed by the author.  Various types of individual student’s work on foreign language studying are offered in the article: preparation to class work, topic work, fiction reading work, research work. The author also develops a wide range of forms of self-study activities according to its levels (reproductive, reconstructive, creative) in the process of studying the course “Professionally Oriented Foreign Language” in a Higher Pedagogical Institution.

Key words: self-study activities, individual students’ work, foreign language training, self-education.

 

Сучасні реалії життя, особливо стрімкий розвиток науки і техніки, швидке накопичення й безперервне оновлення інформації, висувають нові вимоги до підготовки творчої особистості майбутнього педагога, який повинен поєднувати високоякісну фахову підготовку з вмінням мислити самостійно, нестандартно. Вища освіта сьогодні покликана озброїти майбутніх вчителів міцними знаннями та професійними вміннями й навичками діяльності зі своєї професії, а також надати досвід творчої та дослідницької діяльності вирішення нових проблем. Останній складник освіти формується саме в процесі самостійної роботи студентів (СРС).

За умовами Болонської декларації в процесі навчання у вищому навчальному закладі зменшується частка прямого інформування студента, а натомість збільшується частка його самостійної праці, самоорганізації, самоосвіти. Сучасні нормативні документи Міністерства освіти і науки України визнають СРС основним видом навчально-пізнавальної діяльності студентів. Навчальний час, відведений на СРС, регламентується навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.

Аналіз останніх публікацій. Проблема організації самостійної роботи студентів привертала й продовжує привертати увагу не одного покоління науковців (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, О. Мороз, П. Підкасистий, П. Сікорський, М. Скаткін та інші). Роль викладача як організатора самостійної навчальної діяльності студентів розглядається Л.Зоріною, Л.Кондрашовою, М.Корцем, М.Скаткіним, В.Сластьоніним. Водночас з переглядом норм навчального часу, що відводиться на аудиторну й самостійну роботу студентів, розвитком інформаційних технологій, вимоги до неї постійно змінюються, що призводить до розробки нових методик, форм, технологій окресленого напряму. Зокрема це відображено у працях В. Беспалько, Г. Железовскої, Ю. Карякі, В. Козакова, Т. Лободи, Л. Морської. Утім уточнення потребують теоретико-методичні аспекти організації аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студентів, що вивчають іноземну мову професійного спрямування.

Мета статті полягає у проведенні теоретичного дослідження щодо методів та форм самостійної роботи студентів при вивченні курсу «Іноземна мова професійного спілкування» та розробці алгоритму її організації, який би  сприяв можливості найбільш повної реалізації цілей дисципліни.

Виклад основного матеріалу. Самостійна робота визначається відомими педагогами як «основний спосіб освоєння студентами навчального матеріалу без участі викладача, а також час, вільний від обов’язкових навчальних занять». Ця думка висловлена в навчальному посібнику «Вища освіта України і Болонський процес» за ред. Кременя  В.Г [2, с.13].  П.Підкасистий розрізняє самостійну роботу та самостійну діяльність студентів. Самостійну роботу вчений трактує «як дидактичний засіб навчання, штучну педагогічну конструкцію» [4, 45], за допомогою якої педагог організує діяльність суб’єктів навчання як на занятті, так і під час виконання домашнього завдання. Крім того, суб’єкти навчання беруть участь у різнорівневих процесах  навчального пізнання під час виконання того чи іншого типу та виду самостійної роботи. Таким чином, самостійна робота – це «засіб організації та виконання учнями визначеної пізнавальної діяльності». Самостійна діяльність розглядається автором як «цілеспрямований процес, який організується та виконується у структурі навчання для розширення конкретних навчально-пізнавальних завдань» [4, 45].

Ми розглядаємо самостійну робота студентів з іноземної мови як важливий компонент навчальної діяльності, при якому студенти без безпосередньої участі викладача, але під його керівництвом виконують різного роду завдання, прикладаючи розумові зусилля та виявляючи при цьому навики самоконтролю та самокорекції.

Поняття організації самостійної роботи ми визначаємо як процес впорядкування самостійної роботи за певними вимогами (критеріями, правилами, принципами) і надання їй необхідної форми з метою найкращої реалізації поставлених цілей.

Основну мету самостійної роботи студента при вивченні курсу «Іноземна мова професійного спрямування» ми вбачаємо у спонуканні студентів до самостійного опрацювання тематичних матеріалів, поширенні та поглибленні знань, які були отримані на практичних заняттях, розвиток вмінь та навичок працювати самостійно, творчо, підвищенні загального інтересу до іноземної мови. Проте, як показує досвід, студенти не готові до здійснення самостійної роботи. Багато студентів мають труднощі у виборі прийомів самостійної роботи, не вміють розподілити свій час. Навіть за деяких умінь самостійно працювати, процес прийому, осмислення, переробки, інтерпретації і фіксування необхідної навчальної інформації викликає суттєві труднощі. За таких умов провідна роль відводиться викладачу, який повинен створювати для студентів відповідні умови та надавати допомогу в організації розвивальної навчально-пізнавальної діяльності. Викладачеві потрібно не тільки проконтролювати  виконану роботу, але й допомогти студентам організувати власне навчання. Отже, при організації самостійної роботи студента, першочергової уваги потребує її планування із чітким визначенням завдань та термінів їх виконання. Планування самостійної роботи здійснюється в рамках основної програми. Організація ж має бути спрямована на виконання запланованих завдань усіма студентами у визначений термін та з необхідним рівнем якості. Студент вже на початку курсу повинен знати про об’єм та кінцеві вимоги запропонованих завдань, тобто мати план і графік їх виконання.

Рушійним чинником самоосвіти є мотивація. Адже тільки та самостійна діяльність ефективна, яка є по-справжньому цікавою. Тому важливо у студентів сформувати усвідомлену потребу у знаннях, самоосвіті. Щоб сформувати у студентів потребу в пізнанні й самовдосконаленні, ми пропонуємо проводити бесіди про усвідомлення своєї особистості як основи самовиховання, диспути про самовиховання характеру та волі. Важливе значення має і підбір матеріалів для самостійного опрацювання.

Планування та проведення самостійної роботи потребує врахування наступних факторів [4, c.407]:

  • специфіка факультету (підбір завдань, фахова спрямованість та змістове наповнення вправ);
  • рівень підготовки студентів (група з додатковою спеціалізацією вчителя іноземної мови);
  • індивідуальний характер допомоги, яка надається.

При організації самостійної роботи викладачу слід врахувати поступовість формування вмінь та навичок володіння іноземною мовою, починаючи з навчання роботи із словником та лексико-граматичним матеріалом підручника і закінчуючи творчими завданнями (реферування, переклад оригінальних фахових текстів та написання творів). Саме тому ми розрізняємо три рівні самостійної діяльності студентів: репродуктивний, реконструктивний та творчий.

Репродуктивні завдання виконуються за зразком. Так, вони мало сприяють розвитку мислення, але без них не обійтись при формуванні практичних умінь та навичок. Під час таких робіт викладач безпосередньо керує процесом засвоєння: виправляє помилки, аналізує якість виконання роботи, корегує її.

Реконструктивні завдання передбачають перебудову лексичного, граматичного матеріалу, його групування, складання тематичних мап,  складання усних та письмових переказів текстів, створення власних мовленнєвих зразків із даних елементів, анотування статей.

Творчі завдання – це найвищий рівень самостійності студентів. Форми її різноманітні і передбачають написання творів, перекладів, літературне реферування оригінального тексту фахового спрямування. Найбільш обдарованим та підготовленим студентам пропонується написання курсових та дипломних робіт з профільних дисциплін, укладання навчально-методичних комплектів тощо.

Самостійна робота дає можливість максимально реалізувати індивідуальний підхід до студентів з різним рівнем знань. Але слід правильно розуміти диференційованість роботи. Адже диференціація зовсім не означає, що групу слід розділити на декілька частин: «сильні», «середні», «слабкі» і роздавати завдання відповідного рівня. Диференційований підхід повинен ґрунтуватись на посиленні допомоги викладача тим студентам, які цього потребують.

Однією з умов успішної організації самостійної роботи студента, а отже й її результативності,  є чітке визначення форм звітності, які можуть бути представлені усною відповіддю на занятті, виконанням письмових контрольних завдань, творчою письмовою роботою, захистом проекту, повідомленням, доповіддю на засіданні кафедри, захистом курсової, дипломної роботи, публікацією у науковому, науково-популярному, навчальному виданні.

До традиційних та інноваційних форм організації самостійної роботи студентів належать: конспектування лекцій, виступи на семінарських заняттях, підготовка до іспитів, написання рефератів, участь в інтелектуальних іграх, дискусія з проблемних питань, прослуховування повідомлень засобів масової інформації, робота в Інтернеті, виконання проектних робіт, виконання завдань, пов’язаних із майбутньою професією та інші [7, 107].

Виходячи із всього зазначеного вище, ми пропонуємо наступний алгоритм організації самостійної роботи студентів з іноземної мови (див. табл.1.)

Табл.1

Вид СРС Рівень самостійної діяльності Форма звітності
репродуктивний реконструктивний творчий
Підготовка до аудиторних занять

– вик. грам. вправ;

– читання та переклад тексту;

– слухання  аудіотексту;

– переказ тексту

– складання діалогів, полілогів;

– написання твору;

– усна відповідь на занятті;

– виконання письмових контрольних завдань;

– письмова робота;

 

Робота над окремою темою

– підбір вправ для тематичного контролю;

– підбір віршів, прислів’їв, текстів для індивідуального читання;

– складання тематичної мапи з теми;

– розробка тестових завдань;

–  створення навчально-методичних комплектів;

– написання реферату;

– виконання  навчально-дослідницьких  завдань;

– захист проекту;

повідомлення;

– доповідь;

Читання

художнього твору

– складання словника слів і виразів; – анотування твору; – аналіз сюжету, характерів твору;

– бесіда;

– виконання тестових завдань;

 

Науково-дослідницька робота

– участь у науково-методичній роботі кафедри;

– робота у студентському науковому гуртку;

 

– виконання курсових і дипломних робіт;

– участь у наукових, науково-практичних конференціях;

– доповідь на  кафедрі;

– захист курсової, дипломної роботи;

– публікація у науково-популярному, навчальному виданні

Висновки та подальші перспективи дослідження Отже, ми визначаємо такі особливості організації самостійної роботи студентів з іноземної мови професійного спрямування: планування з чітким визначенням завдань та термінів їх виконання; організація самостійної роботи на трьох рівнях (реконструктивному, репродуктивному, творчому); індивідуальний характер допомоги викладача студенту; чітке визначення форм звітності. Саме такий підхід створює можливості для оптимізації іншомовної підготовки у вищому навчальному закладі. Перспективними напрямами роботи вважаємо дослідження використанням інноваційних форм і методів навчання у поєднанні з інформаційно-комунікаційними технологіями для підвищення ефективності самостійної роботи студентів.

Список використаних джерел:

  1. Кремень В. Модернізація вищої школи України в контексті принципів Болонської декларації / В.Г.  Кремень // Вища школа. – 2004. – №5-6. – С.12-14.
  2. Подкасистый П.И. Организация учебно-познавательной деятельности студентов: Уч. пособие / И.П.Подкасистый. – М.: Педагогическое общество России, 2004. – 112 с.
  3. Старовойт С.М. Проблема самостійної роботи студентів у контексті Болонського процесу / С.М. Старовойт // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Запоріжжя, 2009. – Вип. 54. – С.406-409.
  4. Цюприк А. Основні підходи до проблеми організації самостійної роботи студентів / А.Цюприк // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – № 6. – С.100-108.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720