ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ В ТЕКСТАХ НОВИН НА ПРОВІДНИХ АНГЛОМОВНИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ BBC WORLD ТА CNN NEWS

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Сенопальнікова Ірина,

студентка 4 курсу групи А-42

факультету романо-германських мов,

Національного університету «Острозька академія»

 Науковий керівник: Ковальчук І. В., доцент, кандидат психологічних  наук.

ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ В ТЕКСТАХ НОВИН НА ПРОВІДНИХ АНГЛОМОВНИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ BBC WORLD ТА CNN NEWS

У статті йдеться про лексичні засоби в текстах теленовин на провідних англомовних телеканалах. Концентрується увага на лексичному наповненні текстів та особливостях вживання різноманітних лексичних мовних одиниць в текстах новин.

Ключові слова: лексика, ґендер, колороніми, дяскурс, наративізація, антоніми, синоніми, ґендерно-марковані лексичні одиниці.

The Article in question deals with the lexical means of TV news on leading English-language TV channels. It focuses attention on the lexical content of the texts and the peculiarities of using different lexical linguistic units in the texts of the news.

Key words: vocabulary, gender, color terms, discourse, narrativization, antonyms, synonyms, gender-marked lexical units.

Мета: проаналізувати та навести приклади вживання різних лексичних засобів в текстах новин на провідних англомовних телеканалах BBC World та CNN News.

Об’єкт: лексичні засоби англомовних мас – медійних текстів.

Предмет: лексичні особливості та мовні засоби створення теленовин на міжнародних телеканалах BBC World та CNN News.

Матеріалом дослідження слугували випуски новин на каналах BBC та CNN. Дані канали були обрані для дослідження тому, що вони найбільш відомі і впливові, мають найбільший охоплення аудиторії порівняно з іншими каналами і позиціонують себе як незалежні і нейтральні.

Актуальність роботи полягає у необхідності здійснення системного дослідження лексичних особливостей та наповнення новинного медіа – дискурсу, адже такий аспект дискурсу ще потребує ґрунтовного дослідження.

Увагою багатьох дослідників неодноразово були, є і будуть тексти новин. Лексичний матеріал новинних повідомлень може бути систематизований за кількома критеріями: 1) семантичний (тематика); 2) функціонально-стилістичний; 3) експресивно-стилістичний [7, 9].

Семантична типологізація лексики відповідає тематичній рубрикації новин: бізнес, політика, суспільство, культура, технології, спорт, погода. Інформаційні жанри, які максимально доступні і зрозумілі якнайбільшій аудиторі, відрізняються селекцією лексики загальновживаного англійської мови [5]. Ранжування словникового складу однаково виключає використання вузькоспеціалізованої термінології [3]. За винятком новин науки і технології, де терміни пояснюються вербальним або аудіовізуальним контекстом, або короткими уточненнями, і вульгаризмів, жаргонізмів, тобто маргінальної зниженої лексики. Повідомлення, що передають інформацію про специфічні області діяльності (фундаментальна наука, мистецтво, економіка), за рахунок усної манери подачі, достатньої загальнолітературної лексики і простоти синтаксичних конструкцій набувають комунікативної переконливості.

Наративізація – наприклад, новинного наукового тексту,  це своєрідний «екшн» в гонці за розшифровкою унікального наукового коду – коду ДНК (саме з цієї «зав’язки» починається розповідь одного з новинних сюжетів BBC: «A race to unlock genetic clues») – дозволяє гранично популяризувати наукові знання і долучити до вузькоспеціальної тематики масову аудиторію. Це явище «наратівізаціі», «фікціоналізації» «фактивних висловів» увійшло в коло досліджень сучасних теоретиків медіа.

Основні тенденції використання лексики в новинних телевізійних текстах наступні:

1)   переважання загальновживаної лексики;

2) наявність спеціальної лексики в популярних повідомленнях і метафоричної, експресивно-забарвленої лексики – в спеціалізованих рубриках (технології, наука, медицина);

3) велика кількість числівників та топонімічної лексики характерне для повідомлень про погоду і спорт;

4) Для текстів про культуру і мистецтво характерне більш активне використання експресивної лексики або емотивної лексики, ніж для інших повідомлень.

В якості особливостей граматичних засобів новинних текстів слід назвати такі, як:

1) кількісне переважання дієслів і іменників (репрезентується прикметниками, прислівниками);

2) у використанні займенників домінує 3 особа (установка на об’єктивність);

3) в області дієслівних категорій домінує дійсний стан;

4) збільшення числа прикметників і прислівників характерно для текстів з більш високим емотивно-експресивним модусом (тексти про спорт, культуру і мистецтво) [5, 6].

Синтаксичні особливості новин, які транслюються з телеекрану, можна вважати квінтесенцією новинного дискурсу як такого, при цьому основні критерії синтаксису новинного тексту тут використовуються ще більш послідовно, ніж наприклад в пресі [4].

Важливою ознакою новинних текстів є наявність у них доволі великої кількості лексичних сполучень або складних слів нестійкого типу. Лексичні сполучення – це сполучення двох або більше номінативних основ, кореневих морфем, які поєднуються загальним ритміко- інтонаційним контуром [1, 2], наприклад: government structure, coalition casualties, defense team, security risk, retribution attacks, assassination attempt, maintenance trip, navigation equipment, bridge surge, quality sample, team members, opposition activists,suicide bombings [BBC, Jan. 15, 2006, Nov. 13, 2012].

Більшість лексичних сполучень, які вживаються у текстах новин, як правило, складаються із двох елементів, але спостерігається і використання трьох, чотирьох компонентних лексичних сполучень: town hall-style forum, energy supply problem, government income strategy, top level meeting, home affairs committee chairman, shadow home secretary, routine face reconstruction, human rights lawyer [BBC, Oct. 16, Nov. 13, 27, 2012]. Доволі інтенсивне вживання лексичних сполучень у текстах новин пояснюється їх економічністю у плані вживання мовних засобів, адже основи поєднуються між собою без будь-яких сполучних елементів. Це допомагає досягнути головну мету новин – чітко, ясно, стисло і ефективно доносити інформацію[8].

Велику роль в текстах новин відіграють синоніми. Вони допомагають уникнути повторень і роблять повідомлення красномовнішим: educatorteacher, nuptialswedding, traditionaltypical, ceremoniesrituals, attendeesguests, typesmodels, photopictureshot, bitspieces. Досить часто синонімами супроводжується літературна лексика. У цьому випадку вони виконують роль пояснень: to portend (to foretell), to bode ill (to give bad promise), to exacerbate (to irritate), debate in an open forum (to discuss in public), proliferation (reproducing freely by offsets), to deplore (to feel sorrow), malpractice (wrongdoing), repartee (a clever answer) тощо.

Говорячи про антоніми, варто зазначити, що вони в текстах англомовних новин відіграють роль протиставлення: tops – bottoms, together – apart; light – dark. Цим підкреслюється несумісність певних об’єктів чи подій і різниця між ними.

Інформаційні повідомлення, що подаються у текстах теленовин багаті на різноманітні ідіоми. Через семантичне багатство, колорит, і яскравість

вони надають повідомленням особливої влучності та витонченості: to push the envelope – to stand out, to play a par – to be involved, to jump to the conclusion that – to make a decision about somebody or something too quickly, fit like a glove – to be the perfect size or shape to somebody, over the moon – extremely happy, to make money – to earn [2].

Дуже часто у текстах новин використовують колороніми. Колороніми як лексичні одиниці, які позначають ознаки кольорів, вживаються в новинах теми мистецтва, мати вплив на перцепцію текстів. Вони використовують ентузіазм, звернений до почуттів й емоцій аудиторії та спрямований на формування позитивного, нейтрального чи негативного ставлення до описаних у текстах подій [1]. Однак, у фразі green in the face «із зеленкуватим (від хвороби) обличчям» колоронім green отримує негативне емотивне забарвлення, показуючи хворобливий стан журналістів: Some reporters looked green in the face [CNN, 19.10.2010].

Апелювання до позитивних почуттів, як-от перцепція кольорів, засвідчує про задоволення фізіологічних потреб. Колороніми характеризують матеріальні об’єкти, напр. продукти харчування: chestnut-colored chocolate «шоколад, кольору каштанів», light green lettuce «світло-зелений салат», Burgundy-colored «кольору вина бургунді». Наприклад, одиниці red «червоний» та green «зелений» позначають забарвлення овочів: Ripe red tomatoes and green lettuce is certainly enjoyable [CNN, 07.05.2008]. Дані кольори вказують на задоволення базової потреби у їжі та викликають позитивні почуття, що підтверджується прикметником enjoyable «приємний».

Колороніми апелюють і до негативних почуттів, коли йдеться ро незадоволення фізіологічних потреб. Наприклад, колоронім dark black «темно-чорний» характеризує відчуття голоду покупців продуктової крамниці, що свідчить про незадоволення їх фізіологічних потреб у їжі та викликає негативні емоції в аудиторії, які асоціюються із чорним кольором у реченні Stare out the window with dark black, hungry eyes? [CNN, 18.12.2013].

Варто  відзначити,  що  порівняно  з  пресою,  усні  мас-медіа  відзначаються,  з  одного  боку,  вищим  рівнем  мовної  коректності  та  стабільною  позитивною  динамікою  впровадження  ґендерно-нейтральної  лексики. Необхідно зазначити, що повідомлення  на  політичну  та  соціальну  тематику  характеризуються вживанням  лише  ґендерно-нейтральних  іменників,  що  позначають професії,  титули  та  статусні  позиції:  A  better  choice  would  be Governor  Sarah  Palin  [CNN];  They  meet  the  house  representatives  [CNN]; Sometimes its important to have a spokesperson [CNN].

Комунікативною  стратегією  британського  телебачення  являється  використання  паритетних  понять  для  позначення  професій  осіб  різних  статей: A spokeswoman for the McCanns  has said that the couple are happy to help  the  police  in  their  investigations  [BBC]; They can be described as the  elder  statesman…and  stateswoman  of  Hollywood  [BBC].  При  цьому  нейтральними залишаються номінації у множині: Portuguese police are no longer actively looking for Madeline [BBC]; Senior police officers were also in court [BBC].

У цьому аспекті важливо зазначити й те, що британське телебачення  характеризується  дещо  суперечливою  мовною  політикою,  оскільки  часто  одне і те ж повідомлення містить ґендерно-марковані лексичні одиниці і їх  нейтральні  відповідники:  At  least  21  people  have  been  killed  in  a  mining  accident. – Chinese state media says 4 men were rescued and 7 others escaped on their own [BBC]; Ten gunmen laded by sea and killed 163 people over three days. –  The  last  three  attackers  were  shot  dead  by  the  Indian  police  forces [BBC].

Відтак,  можна  припустити,  що  британське  телебачення залишається  консервативним,  а  отже,  впровадження  норм  мовної коректності відбувається достатньо повільно.

Американське  телемовлення використовують паралельні терміни,  зокрема  для позначенння осіб обох статей. Наприклад, у повідомленні про воєнні події відсутні  ґендерно-марковані  терміни  на  позначення  рангу  і  переважають вирази на зразок human right and human liberty; … аnd the husbands and wives whose loved ones became the heroes; … аnd the men and women of the US  forces.  Паритетні  поняття  переважають  також у  репортажах  про  відомих людей країни: All this week we are looking at men and women that changed the course of the history [CNN].

Спільною рисою для американського та британського телебачення є те,  що  25-30%  усієї  ґендерно-забарвленої  лексики  у  випусках  новин  припадає  на  сферу  культури:  Even  their  potential  actors  and  actresses  are talking  about  it  [CNN];  Hes  been  one  of  the  nicest  guys  in  showbiz  [CNN]. Досить  часто  це  пояснюється:  об’єктивною  необхідністю  вказати  стать референта (Lily Luis becomes the first British female to top the us charts for 20 years  [BBC];  How  do  you  feel  about  the  female  fans  around  you?  [BBC]); надмірною експресивністю повідомлення репортера-жінки (She’s such a strong lady [CNN]; He is probably the luckiest man in the world! [BBC]; He’s a passionate guy, he defends what he likes. He’s trying to keep the moment and not  just  be  the  poster-boy  for  scientology  [CNN]) [9];  чи  бажанням  самого референта  висловлювання  підкреслити  власну  значущість  та  особливість (We were  very  jubilant…But  now  we  are  men,  you  see,  now  it’s  a  little different [BBC]).

Отже, здійснений огляд лексичних особливостей текстів новин на провідних англомовних телеканалах ВВС World та CNN News дозволяє стверджувати, що до стрижневих лінгвістичних засобів теленовин необхідно віднести нейтральні слова, термінологію, синоніми, антоніми, фразеологізми, ідіоматичні вирази, колороніми, гендерно-забарвлену лексику тощо. Усі перелічені засоби роблять новинні повідомлення інформативнішими, красномовнішими і сприяють кращому сприйняттю інформації реципієнтами.

Література:

  1. Бєссонова О. Л. Оцінний  тезаурус  англійської  мови:  когнітивно-ґендерні аспекти / О. Л. Бєссонова – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 363 с.
  2. Землянова Л.М. Коммуникативистика и средства информации:.С. 117.
  3. Ковальчук І.В. Психолінгвістичні концепції навчання іноземних мов // Наукові записки Острозької Академії. Серія “Філологічна”. Випуск 9. – Острог, 2008. – С. 442-454
  4. Крайчинська Г.В. Стереотип образного сприйняття англійських ФО з елементами одягу. – Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернацького, 2008. – С. 91–99
  5. Лалл Джеймс. Медіа, комунікації, культура. Глобальний підхід. Пер. з англ. К.: К.І.С., 2002. 264 с.
  6. Проблема виділення газетного стилю як особливого функціонально-стилістичного різновиду тексту в лінгвістиці // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Мовознавство / Відп. ред. проф. Л. П. Столярова. – Дн-ськ: ДНУ, 2000. – Вип. 5. – С. 127 – 130.
  7. Ставицька Л. О. Сучасний  стан  лінгвогендерологічних  досліджень  в Україні /  Л. О. Ставицька   //  Мовознавство. –  –  №  2/3. –  С. 236-246.
  8. Ball-Rokeach, S. and Cantor, M., Media, Audience and Social Structure (1986) London: Sage
  9. Flournoy, Don M. and Stewart, Robert K., CNN: Making News in the Global Market (1997), Luton: University of Luton Press
  10. Kung-Shankleman, Lucy, Inside the BBC and CNN: Managing Media Organisations (2000)
  11. Pintak, Lawrence, “A CNN for the Developing World”, Speigel Online 16 November 2006
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720