Лексично-стилістичний аналіз роману Джудіт Леннокс “Серце ночі”

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Стаття присвячена аналізу лексично-стилістичного наповнення  художньої прози. Прикладом для аналізу є роман британської письменниці Джудіт Леннокс “Серце ночі”. У статті окреслено лексично-стилістичні  маркери, які несуть основне смислове навантаження тексту та передають його експресію.

Ключові слова: лексичні маркери, тропи, метафора, метонімія, порівняння, оксюморон, епітет, гіпербола, градація.

Статья посвящена анализу лексического и стилистического наполнения художественной прозы. Примером для анализа есть роман британской писательницы Джудит Леннокс “Сердце ночи”. В статье обозначены лексико-стилистические маркеры, которые несут основную смысловую нагрузку текста и передают его экспрессию.

Ключевые слова: лексические маркеры, тропы, метафора, метонимия, сравнение, оксюморон, эпитет, гипербола, градация.

The article deals with the lexical and stylistic content of the belles-lettres prose. An example for the analysis is the novel of British writer Judith Lennox “The Heart of the Night.” The article outlines the most common lexical and stylistic markers, which make the text more expresssive and vivid.

Keywords: lexical markers, tropes, metaphor, metonymy, simile, oxymoron, epithet, hyperbole, gradation.

Постановка проблеми. Художній стиль завжди був, є, і буде популярним. Стилістика та лексика художнього стилю мовлення надзвичайно багата. Література подібно до інформації, яку ми отримуємо, буває якісною та не дуже. Кожен текст є системою засобів, які автор використовує для того, щоб достукатись до нашого серця. Тільки проаналізувавши текст «зсередини,» ми можемо говорити про його якість. Нажаль, багато творів сьогодні створюються з метою стати бестселерами, а не шедеврами. Щоб не відчути себе обманутими в сфері літератури, або навпаки, побачити щось особливе в процесі написання, треба вміти аналізувати. Завдяки результатам аналізу, поданим в нашій кваліфікаційній роботі, шанувальники творчості Джудіт Леннокс зможуть пізнати техніку написання її романів, та стати впевненими критиками у сфері літератури.

Формулювання цілей статті. Метою статті є висвітлення результатів лексико-стилістичного аналізу  англомовних художніх текстів, на прикладі роману Джудіт Леннокс «Серце ночі.»

Об’єктом дослідження є роман Дж. Леннокс «Серце ночі», предметом є дослідження лексичних та стилістичних засобів роману британської письменниці Джудіт Леннокс «Серце ночі».

Як і будь-який мовний стиль, художній наділений особливою лексикою та стилістичними засобами. Ця властивість забезпечує функцію впливу на мислення, почуття та сприйняття читачів.

Лексика – словниковий склад мови (усі її слова), чи певна частина словникового складу мови. Лексика поділяється на термінологічну, побутову, емоційну і т. д. [6, с.149]. Добір кожної з груп лексики визначається тематикою публіцистичного висловлювання.

Мову художньої літератури суттєво характеризує розгалужена синоніміка, омоніми, пароніми, антоніми, архаїзми, історизми, емоційно забарвлені слова (переважно із суфіксами об’єктивної, а водночас і суб’єктивної оцінки – із значенням голубливості, пестливості, зневажливості, згрубілості). Набагато частіше, ніж в інших стилях, у художніх текстах вживаються фразеологізми, особливо ідіоми, прислів’я й приказки, «крилаті» вислови. Будь-яка лексична одиниця (літературно-нормативне чи діалектне слово, зворот, словосполучення, неологізм, арготизм, архаїзм, екзотичне чи вульгарне слово, слова чи вирази іншомовного походження, скорочення слів і найбільш незвична його видозміна) може увійти до складу певних художніх текстів [2, с.21].

Стилістичні якості синтаксичних одиниць мови виступають як своєрідні різновиди актуалізації форми висловлювання, підсилюють експресивно-впливаючу сторону тексту, є компонентами структури тексту, фактом послідовного чи контрастного опису явищ дійсності, діяльності і вчинків людей. Значущість мовного засобу обумовлюється значною мірою його роллю у структурі художнього тексту [4].

Фразеологізм (фразеологічна одиниця) – стійке сполучення двох або більше слів, яке в процесі мовлення відтворюється як готова словесна формула і звичайно являє собою семантичну цілісність. Фразеологізм складається не менше як із двох слів – компонентів, причому як складники в ньому виступають не лише повнозначні, а й службові слова [10, с.229].

Використанню фразеологізмів надають перевагу тому, що часто звичайні слова, такі як поодинокі іменники, прислівники чи дієслова не несуть потрібної смислової навантаженості. Іронія, сарказм, любов виражені фразеологізмами мають вищий рівень емоційного забарвлення і повноту міри ознаки. Багато фразеологізмів ми уже використовуємо на підсвідомому рівні і з дитинства. Багато з них є запозиченими з інших мов, як от з легенд і  казок інших народів, і тому подібного.

Фразеологізмам притаманні такі явища як антонімія та синонімія, як от the naked truth – the sweet lie. Ще одним явищем, притаманним для фразеологічних одиниць є фразеологічна стійкість. Це, звичайно, суперечлива думка, тому що існують вчені які пропагують ідею відсутності стійкості у фразеологізмах.

Прислів’я та приказки зазвичай підвищують естетичний рівень художнього тексту та влучно передають думку автора. Деколи вони можуть замінити багато непотрібних та складних для розуміння слів чи навіть речень.

Так, прислів’я – це стійкий вислів у формі синтаксично завершеного речення, у якому узагальнено суспільний досвід. Значення одних прислів’їв залежить від прямого номінативного значення їхніх компонентів. (Easier said than done). Значення інших прислів’їв сприймається як переносне, узагальнено-метафоричне [9, с.215] (One swallow doesn’t make a summer).

Приказка – стійкий вислів у формі синтаксично завершеного речення, у якому дається образна характеристика певного явища [7].

Приказки, як і прислів’я є своєрідним текстом тому, що виражають закінчену думку і мають також достатній рівень смислової навантаженості. Відмінною рисою між прислів’ями та приказками є те, що у других частіше немає чітко вираженого повчального змісту, а швидше зауваження.

Часто прислів’я чи приказки побудовані у формі простих поширених і непоширених речень, а також узагальнено–особових. У деяких формах прислів’їв помітний поділ на дві асиметричні частини та присутність антонімів.

Окрім фразеологізмів, в художніх текстах використовують велику кількістю тропів, які надають їм виразності. Так, до найпоширеніших художніх засобів належать метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, сарказм, іронія, перифраз, алегорія, оксиморон та символи. Вперше ввів термін метафора Арістотель [8].

Метафора – троп, якому притаманне вживання слів у їх переносному значенні, на основі подібності деяких їхніх ознак.

Досліджуючи вживання метафор детальніше, можна виділити такі як words hung in the air, ached to travel, poke ones nose into something, , let the tongue run away,dead silent, golden idol, dead fire, golden eyes і т.п. Наприклад: метафора words hung in the air перекладається як «слова зависли в повітрі».  Цю метафору авторка вжила для навіювання страху і таємничості. Якщо «слова зависли в повітрі», то їх мовець повинен був побачити якусь жахливу картину, а в контексті масові вбивства, що передають стан війни.

Так, метафора body was vibrating дослівно перекладається як «тіло вібрувало», що означає, що тіло дрижало, невпинно рухалось, і відбувалось це через якийсь чинник. Це може бути через перевтому, від болю, чи страху, як автор і подає в романі. Ця метафора вжита для підвищення напруження, для того, щоб передати важкий фізичний стан Кей.

Ще одна метафора, eyes filled with bland fire перекладається як «очі були повні тліючого вогню». Вона вжита Джудіт Леннокс на позначення безнадійності та безсилля. Коли вогонь в очах палає, людина сповнена сил та ентузіазму. В цій же ситуації героїня навпаки виснажена.

Метафора golden eyes перекладається як «золоті очі». В цьому контексті очі добрі, сповнені щирості. Авторка хотіла привернути увагу до Кей  та висвітлити її позитив.

Наступна поширена метафора ached to travel перекладається, як «марила подорожами», що вжита з метою передати надзвичайно велике бажання подорожувати, яке було в Кей. Тобто, її бажання було таким сильним, що вона аж марила ним, дослівно «хворіла».

Ще одною метафорою, що змушує задуматись над її сенсом є така комбінація слів як the tips of his fingers burned. Перекладається вона як «кінчики його пальців палали». Джудіт Леннокс в контексті використовує ці слова для передачі відчуття злості та агресії, що притаманна батьку Міранди, пану Денисову.

Ще одною з числа метафор є tears stood brightly in her eyes. Перекладається вона як « сльози блищали на її очах». Ця метафора вжита для передачі гіркоти відчаю. Покинута напризволяще Кей плакала.

З вище наведених прикладів вживання метафор помітно, що вони досить часто вживаються в художніх текстах. Це свідчить про здатність цих текстів впливати на почуття та емоції читачів.

Метафори художніх текстів мають на меті показати об’єкт у новому, несподіваному світлі, привернути увагу читача яскравим образом, тобто використовуються в метесеміотичному плані [5, с.161]. Вона виконує естетичну функцію та позитивно впливає на читача, передає максимально детально ознаки предмета чи ситуації, змушуючи читача ще раз і ще раз перечитувати текст.

Метонімія –  це перенесення ознак одних явищ чи предметів на інші на основі суміжності цих ознак. Наприклад «вся аудиторія аплодувала». «Аудиторія» є метонімією, оскільки вона ототожнюється з «студентами чи глядачами», які були присутні в аудиторії.

Прикладів вживання метонімії в романі Джудіт Леннокс трохи менше. Та все ж їх можна виділити. Наприклад:

Town that crouched перекладається як «місто, що поклонялось». Метонімічні функції тут проявляються в вживанні слова «місто», замість його жителів. Порівняння жителів з містом введено задля створення ефекту шуму та масовості, що може стати причиною нагнітання негативних емоцій.

Подібною до згаданої вище метафори є наступна: London slipped away, що дослівно перекладається як «Лондон заснув». Авторка порівнює Лондон з жителями, які вже майже всі заснули.

Ще одним прикладом метонімії є слово hand в реченні «He needed Mirandas hand». Дослівно слово перекладається як «рука», але в поданому прикладі воно означає «допомога». Ця метонімія є ще одним прикладом майстерності автора надати тексту емоційності та оригінальності.

Наступним прикладом метонімії є фраза touch of anxiety, що  перекладається як «дотик тривоги», хоча зрозуміло, що тривога не може торкатись, і що таке поєднання слів вжито задля того, щоб додати тексту експресії.

З вище наведених прикладів вживання метонімії у романі Дж. Леннокс  помітно, що їх не так багато як метафор, та все ж не мало.

Епітетом називають образне означення, яке має на меті підкреслити ознаки предмета чи явища, надавши йому особливого поетичного значення. Л.Єфімов поділяє епітети за семантичним значенням на асоціативні та неасоціативні. За структурою він виділяє прості, складні, фразові, та ті, що складаються з речень [3, с.57].

Епітети є найчисленнішими за вживанням художніми засобами в романі. До них слід віднести такі як brilliant dark eyes, magnolia-pale skin, an alien charm, pearly grey sky, clinical attention, no-color eyes, sterile calm, fragile wood та багато інших.

Так, таке художнє означення як titanic space означає «титанічна відстань». Замість звичайного прикметника «huge», Дж. Леннокс вжила  «titanic», що наділений більшою мірою ознаки для того, щоб надати тексту більшої емоційності.

Ще одним епітетом є словосполучення magnoliapale skin, що в перекладі означає «бліда кольору магнолії шкіра». Вжито це поєднання слів на позначення дуже блідого кольору шкіри.

Наступним епітетом є комбінація слів an alien charm, що в перекладі означає «неземний шарм». Автор дуже точно передав шарм та жіночність Кей, незважаючи на її сильний характер.

Не може не привернути увагу і таке художнє поєднання іменника та прикметника як pearly grey sky, що означає двері, які ледь тримаються на завісах. Таке використання епітета pearly gray приглушує таку ознаку як gray, облагороджує її.

Такий епітет як deep spring можна дослівно перекласти як «глибока весна». Однак значення цього слова буде дещо іншим. «Глибока весна» є образом пізньої весни, часу, коли все уже цвіте та наступають переддні літа.

Наділяє текст колоритом та оригінальністю і такий епітет як thirsty dream, що вжитий на позначення мрії, яка стала, можливо, сенсом всього життя, такою, до якої людина йде, та не може досягти, але й жити уже без неї не може.

Наступним художнім означенням є nocolor eyes, що вжите на позначення погляду, в якому немає ніякої таємничості, нічого особливого. Оскільки, очі є «дзеркалом душі», це також означає, що людина не цікава та в ній немає «ізюминки».

Так, епітет sterile calm дослівно перекладається як «стерильна тиша», але означає він повну тишу. Зазвичай прикметник «стерильний» вживається з іменником «чистота», чого немає в поданому прикладі. Це дивне вживання надає іменникові «тиша, спокій» образності.

Ще одним епітетом є словосполучення fragile wood, що дослівно перекладається як «слабкий ліс». Таке поєднання іменника і прикметника є дивним, оскільки, цей прикметник вживається на позначення ознак предметів з неякісного матеріалу та рис людського характеру, але воно працює на підвищення експресії тексту.

Проаналізувавши частоту вживання в тексті такого тропу як епітет, помітно, що він є найпоширенішим. Окрім великої кількості в романі також помітно різнобарвність та оригінальність усіх вжитих художніх означень, а отже, тут підтверджується функція впливу художніх текстів на уяву та мислення читачів.

Гіперболою є художнє перебільшення ознак та якостей притаманних людям, предметам чи явищам з метою переміщення акценту на них для вираження їх крайньо позитивних, чи крайньо негативних характеристик.

Роман «Серце ночі» налічує не так багато гіпербол, як епітетів, наприклад, та це не зменшує їх вартісності у формуванні художньої картини. Серед вжитих гіпербол, наприклад, такі: perfectly white, strikingly lovely, polished to gleam, poky little room, great many dolls, a grey blur on the horizon, heavy gray rain та інші.

Так, таке художнє перебільшення як strikingly lovely, перекладається як «вражаюче милий». Авторка застосувала його для образного опису одної з головних героїнь роману.

Наступна гіпербола polished to gleam, перекладається як «натертий до блиску» та вжита для того, щоб передати найвищу міру чистоти та працьовитість виконавця дії. Подана фраза надає тексту строгості.

Ще одним прикладом вживання такого художнього тропу як гіпербола є сполучення слів heavy gray rain, що перекладається як «важкий, сірий дощ». Послідовне використання двох прикметників, які створють нагнітаючий настрій надає тексту найвищої міри відчуття смутку, трагічності, що є характерним для періоду, описаного в романі.

Досліджуючи особливості вживання метафор, можна помітити не досить часте їх використання, проте вони надають тексту здебільшого комічності та помітно впливають на емоції читачів.

Оксиморон – це троп, що виражається в поєднанні двох непоєднуваних ознак, дій чи явищ, передаючи абсурдність ситуації.

Роман Дж. Леннокс багатий і на оксиморони. До таких можна віднести hell of dreams, sweet odor, infernal miracle і т.п.

Так, оксиморон hell of dreams означає «пекло мрій». Лексична одиниця «мрії» має позитивне значення, але при її вживанні з таким словом як «пекло» вона набуває негативного значення. Таким чином авторка  намагається розповісти про мрії, що є абсурдними, про які ніхто б і не мріяв.

Наступним оксимороном є сполучення слів sweet odor, що перекладається як «солодкий сморід». Автор поєднав два непоєднуваних поняття для того, щоб зменшити негативне значення «сморіду». Якщо він «солодкий», то значить не такий уже він поганий, може й не сморід це взагалі.

Ще одним поєднанням непоєднуваного є словосполучення infernal miracle, що означає «пекельне диво». В цьому випадку «диво» також є позитивним поняттям, але негативу воно набирає від узгодженого прикметника. Дж. Леннокс змушує свого читача задуматись над тим, яке могло б бути це «диво» з негативною конотацією.

Наступним словосполученням-окимороном є poignantly close, що означає «нестерпно, уїдливо близький». Набуває абсурдності поєднання цих двох слів через те, що «близький» в контексті вжито про людину, а близькі люди, як правило, це ті, на яких можна покластись, і вони аж ніяк не повинні приносити в життя нестерпність. «Уїдливо близький» може бути той, хто уже надоїв своїм втручанням в особисте життя іншої людини. Авторка вдається до такого поєднання, щоб показати неприязнь між двома людьми.

Неможливо також не згадати такий оксиморон як intoxicating excitement, що в перекладі означає «п’янке здивування». Стан алкогольного сп’яніння має негативну конотація, в той час як здивування вжито в позитивному значенні. Письменниця таким чином намагається підсилити хорошу ознаку явища.

Проаналізувавши частоту та функції вживання оксиморонів в романі «Серце ночі», можна помітити, що Джудіт Леннокс використовувала їх не рідко. Ще можна помітити те, що здебільшого оксиморони є поєднанням іменників з прикметниками, хоча є і поєднання двох прикметників. У першій парі значення оксиморону визначає прикметник; у другій – перший по порядку прикметник.

Порівняння –  образне пояснення одного предмета, що мають спільні ознаки. У романі Дж. Леннокс вони становлять невеликий відсоток. Та все ж, можна виділити такі з них як  like a streak of black basalt through granite, short and bitter as a winter sunset, drunk as lords  і т.д.

Так, таке порівняння як as drunk as lords є відповідником українського «п’яний до чортиків». Автор використав це порівняння щоб описати дуже п’яного другорядного героя, що проходив вулицею Беріліна. Це порівняння надає тексту комічності.

Наступним порівнянням є layer of sadness ran through them like a streak of black basalt through granite, що можна перекласти як « смуток пронизав їх як чорний базальт пронизує граніт». Порівняння опирається на знання про взаємодію двох порід (матеріалів), та має на меті передати як раптово та зненацька героїв застав смуток.

          Ще одним порівнянням є age as short and bitter as a winter sunset.Означає воно «вік, короткий та гіркий, як захід сонця взимку». Це порівняння наділяє текст трагічністю і безвихідністю. Таке порівняння з високою точністю передає безцінь людського життя для таких жорстоких людей як Сталін та Гітлер.

Не можна не згадати про таке порівняння як like meat without salt, яке перекладається «як м’ясо без солі», та вказує на відсутність ознаки, смаку, в романі, смаку до життя, оскільки, коханий чоловік пішов.

Проаналізувавши частоту та мету вживання порівнянь, слід відмітити, що їх досить багато в досліджуваному романі. Уподібнення ознак предметів має здебільшого асоціативний характер. Використання саме цього тропу розвиває логічне мислення та уяву.

Ще одною стилістичною фігурою є градація або клімакс. Так, градацією називають поступове наростання емоційно-експресивного значення предметів чи явищ. Буває вона не лише висхідною, але й низхідною, що означає, що емоційно-експресивне значення може й приглушуватись, спадати.

Градація, як відомо, є засобом досягнення кульмінації та скупчення емоцій. В романі «Серце ночі» вона є не поодиноким явищем. До цієї групи належать слова різних частин мови, які поступово досягають апогею емотивності. Наприклад: hauling, dragging, laying; golden, reddish, bloody та подібні.

Так, синонімічний дієслівний ряд  hauling, dragging, laying відноситься до каменя, та вживається на позначення процесу його видобування, повільного переміщення та встановлення на тому місці, де він є зараз. Оскільки, напруження не наростає, а навпаки спадає, то градація є низхідною.

Наступний приклад використання градації виражений синонімічним рядом прикметників golden, reddish, bloody, що в перекладі означають золотий, червоний, кровавий. Вжиті ці прикметники з описом вогника керосинової лампи. Останні два елементи синонімічного ряду навіюють страх та таємничість, що є невід’ємними елементами творів часів війни.

Ще одним приклад градації є синонімічний дієслівний ряд howled and thrummed and shrieked,який відноситься до іменника вітер та перекладається як «вітер вив, бубонів, кричав від відчаю». Останній елемент ряду є апогеєм відчаю, який письменниця намагається передати поданою градацією.

Не менш цікавим є вживання градації в реченні «It had been years – God! –centuries, millenniumsвираженої іменниками, та яка перекладається як «роки, століття, тисячоліття». Використавши цей троп, автору вдалось досягнути відчуття неосяжності та змусити читачів подумати над швидкоплинністю часу та передати величезну кількість часу, що вже пройшов.

Проаналізувавши використання у романі градації помітно, що вона є найефективнішим методом впливу на свідомість та почуття читачів, та вона не надто поширена.

Стилістика та лексика художнього стилю мовлення надзвичайно багата, що підтверджують лексико-стилістичні особливості роману            Дж. Леннокс «Серце ночі». Це можна побачити на прикладі вживання різноманітних художніх засобів, явищ, що є джерелами полісемії . Так, величезна кількість тропів та синонімів виконують всі функції, які притаманні текстам художнього стилю мовлення. А коливання настроїв у творі відображене за допомогою такої стилістичної фігури як градація.

Характерною для текстів художнього стилю є також просторічна лексика. Це значить, що часто в цих текстах можна зустріти такі слова зниженого тону як колоквіалізми, сленгізми, вульгаризми.

Колоквіалізми – це неформальні слова, що використовуються у щоденному розмовному мовленні культурними й неосвіченими людьми усіх вікових категорій [1].

Сленгізми – це неформальні та жаргонні слова, які використовуються як засоби стилізації у публіцистичному розмовному та письмовому стилі мовлення, а також у повсякденному житті. Здебільшого люди вдаються до використання сленгу для того, щоб виділитись у колі друзів, знайомих чи сім’ї, щоб бути більш колоритними та не такими як усі.

Вульгаризми – це неформальні лайливі та грубі слова, які належать до просторічної лексики і належать до лексичних маркерів художніх та публіцистичних текстів.

Рідше, та все ж використовують в художньому стилі й евфемізми. Евфемізмами є слова, що вживаються для заміни вульгаризмів та жаргонізмів, щоб зменшити в’їдливість та різкість висловлювання.

Синтаксичний та лексико-стилістичний склад художнього стилю є безумовно найбагатшим. Використання емоційно-забарвленої лексики та емфатичних синтаксичних структур має неабиякий вплив на читачів, їх мислення та відчуття. Побудову тексту забезпечують дискретність, когезія, континуум. Експресії мові надають такі синтаксично-стилістичні засоби як еліпсис, називне речення, апозіопезис, асиндетон, парцеляція, художні повтори, перерахування, тавтологія, полісиндетон, паралелізм, інверсія, відокремлені  члени речення, риторичні питання та інші. Явище полісемії є джерелом синонімії, антонімії, омонімії та багатьох тропів. Дух епохи передається за допомогою архаїзмів, неологізмів, історизмів, прислів’їв та приказок. Використання величезного арсеналу тропів свідчить про багату уяву, талант та майстерність творців художніх текстів. Навіть вживання сленгізмів, вульгаризмів та колоквіалізмів, діалектизмів в художніх текстах є виправданим. Вони наділяють тексти пікантністю та колоритом.

Список використаних джерел

  1. There is also the brief list of additional literature sources in the end of thebook [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mir.zavantag.com/kultura/25015/index.html. – Заголовок з екрану.
  2. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н.Н. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с.
  3. Єфімов Л. Стилістика дискурсивної мови і дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240с.
  4. Ладиняк Н.Л. Естетична функція синтаксису прози Івана Багряного: [автореферат] /Наталія Богданівна Ладиняк – Кам’янець- Подільський: Видавництво Кам’янець- Подільського державного університету – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mydisser.com/en/catalog/view/312/862/20713.html
  5. Мацько Л. Стилістика української мови [Текст]: підручник / Л.І. Мацько, О.М.Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. – 2-ге видання., виправлення. – К: Вища школа., 2005.- 462 с.
  6. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993.
  7. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sus_dusct/classes_stud/en/med/lik/ptn/professional%20%28ukrainian%29%20language/1/03.%20%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%BB%D0%BC.html. – Заголовок з екрану.
  8. Стилістична диференціація української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mydisser.com/en/catalog/view/312/862/20713.html. – Заголовок з екрану.
  9. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процесов / Шерковин Ю.А. – М.: Мысль, 1973. – 215с.
  10. Ющук П. Українська мова. Підручник / П.Ющук – К.: Либідь, 2004. – 640с.

ДЖЕРЕЛО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Lennox, Judith. The Heart of the Night, 512 p. Headline. Kindle Edition

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720