Дактилоскопічне дослідження сфальсифікованих відбитків пальців рук людини: зміст, проблематика та шляхи подолання труднощів

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Лендєл Анна Іванівна

Дактилоскопічне дослідження сфальсифікованих відбитків пальців рук людини: зміст, проблематика та шляхи подолання труднощів

Анотація: в даній статті, автор детально описує способи фальсифікації слідів пальців рук людини, визначає шляхи їх виявлення та дослідження, а також окреслює окремі напрямки удосконалення дактилоскопічного дослідження задля більш ефективного виявлення підробки відбитків пальців рук людини.

Abstract: The author in this article describes the details of methods of falsification traces of human fingers, determine ways of there detection and researching, and also outlines some areas of improvement fingerprint investigation to better identify fake fingerprint of human hands.

Ключові слова: дактилоскопічне дослідження, відбиток пальця руки людини, папілярний візерунок, підробка, фальсифікація слідів відбитків пальців, лазерно-прасувальна техноогія, фотолітографічний метод.

Дактилоскопічне дослідження – одне з найдавніших і разом з тим найефективніших криміналістичних досліджень, яке дозволяє ідентифікувати особу. Наприкінці XIX ст. науковці довели той факт, що папілярний узор на фалангах пальців рук особи є суто індивідуальною ознакою, стійкою та незмінною впродовж всього життя людини. Було встановлено і ту обставину, що узор відновлюється у разі пошкодження епідермісу у тому ж вигляді, в якому існував раніше. Експерти-криміналісти почали активно використовувати зазначені цінні наукові факти в ході проведення криміналістичних досліджень та розвинули дактилоскопічну експертизу, завдяки якій стало можливим здійснення ідентифікації осіб, сліди відбитків рук яких залишені на місці злочину [1, с.148]. Висновки криміналістів почали враховуватися у кримінальних провадженнях, а 13 вересня 1902 р. англійський суд вперше визнав, що факт збігу відбитків пальців рук людини на місці злочину і її індивідуальних відбитків може розцінюватися як доказ у кримінальному провадженні [3, с.237]. Паралельно із розвитком дактилоскопічних досліджень формувалася певна проблематика у проведенні цього виду криміналістичних експертиз. Злочинці, використовуючи здобутки науки, можливості комп’ютерної техніки, фотоапаратури, розробляли та успішно застосовували різні способи та методи підробки слідів пальців рук та створювали, максимально подібні до оригіналу, фальшиві відбитки нігтевої фаланги пальця руки людини, виявлення яких було складним та багатоетапним процесом.

Процес фальсифікації слідів рук людини та способи його виявлення досліджувалися науковцями багатьох країн: японським криптографом Цутома Мацумото, іспанським вченим Торібіо Фернандеса Отеро, американським дослідником Майклом Кюкеном. Серед вітчизняних науковців побідні дослідження проводили О. Волошенко, С. Мендус, А. Башилова, П. Біленчук та ін. Оскільки на сучасному етапі фальсифікація відбитків часто зустрічається у криміналістиці, а конкретних рекомендацій націлених на вирішення проблеми не визначено, існує потреба у більш глибокому дослідженні цього питання.

Метою наукової статті є здійснення аналізу дактилоскопічного дослідження сфальсифікованих слідів, визначення основних проблемних моментів, а також окреслення шляхів удосконалення криміналістичного дослідження, враховуючи інформацію про способи підробки. Задля цього планується вирішення наступних завдань: 1. Проаналізувати зміст криміналістичного дослідження, яке спрямоване на виявлення ознак фальсифікації слідів; 2. Визначити проблематику дактилоскопічного дослідження; 3. Окреслити шляхи удосконалення методики дактилоскопічного дослідження, враховуючи знання про способи підробки відбитків людини.

Криміналістичне дослідження слідів пальців рук людини, залишених на місці злочину складається з двох частин. Перший етап – виявлення, фіксація та вилучення слідів рук. Огляд об’єктів проводиться у косопадаючому освітленні, у світлі що проходить крізь прозорі об’єкти, а якщо сліди є невидимими, то за допомогою спеціальних порошків, парів йоду, розчинів азотно-кислого срібла або ж інших фізичних, хімічних, радіографічних методів. Фіксація слідів відбувається шляхом їх описування у протоколі, фотографування та копіювання. Слід вилучається за рахунок того, що забарвлений дактилоскопічними порошками потожировий відбиток копіюється на спеціальну слiдокопіювальну плівку (темну або світлу) та переноситься на білий папір. Якщо є можливість, то об’єкт на якому виявлено відбитки, разом із слідами, вилучається. Друга стадія – безпосередне лабораторне дослідження відбитків рук людини з метою встановлення їх придатності для ідентифікації, та встановлення особи за наявними порівняльними зразками. Експерт за допомогою збільшувальних приладів та комп’ютерної техніки розглядає фотографії відбитків нігтьової  частини пальця та визначає: тип, вид візерунка, напрямок, ступінь крутизни потоків папілярних ліній, величину візерунка та аналізує приватні ознаки. Друга частина лабораторного дослідження полягає у

порівнянні відбитка із іншими, взятими у підозрюваних, та тими, які містяться в базі дактилокартотек. Ідентифікація особи проводиться шляхом виявлення 14 і більше тотожних ознак між двома відбитками рук людини [4, с.102].

Задля вирішення питання про можливу фальсифікацію відбитків, вище окреслена загальна процедура дослідження доповнюється додатковими діями. Експерт більш детально досліджує фактичне зображення відбитку та якійсний склад речовин в ньому та біля нього, аналізує можливий механізм слідоутворення. Перш за все увага звертається на те, чи не містяться в площині відбитку сліду речовини, які часто використовуються в процесі створення конструкцій для підробки: клей, желатин. Експерт визначає, чи виникає люмінісценція в ультрафіолетових променях як самих папілярних узорів, так і ділянок біля них, адже це може свідчити про використання фотолітографічного методу фальсифікації. Якщо сліди є свіжими, то особлива увага приділяється факту наявності, або відсутності біологічних речовин людини в місцях слідоутворення, адже якщо їх немає, то можна говорити можливу їх підробку. Експерт-криміналіст скрупульозно досліджує папілярний узор, його форму, проводить характеристику кожного елемента малюнка та встановлює ознаки потовщення, потоншення, вигину ліній папілярного узору за рахунок чого визначає яким: природнім чи штучним методом він був утворений. Встановлюється наявність чи відсутність ознак високого друку про які свідчать: нерівномірний розподіл барвника у відбитках або утворення барвистого бортика (окантовки) по краях окремих папілярних ліній. При проведенні дактилоскопічного дослідження, також враховуються характеристики поверхні на якій залишені сліди, адже в деяких випадках це істотно впливає на форму та ознаки відбитка фаланги пальця руки людини. Не менш цінною є інформація про те, де саме залишені сліди. Наприклад, інколи злочинці намагаючись залишити чим побільше відбитків іншої особи на місці злочину, що в результаті викликає сумнів про можливість залишення особою відбитків у таких місцях і, відповідно, питання про природу їх походження. Погодьтеся, що наявність п’яти відбитків фаланги великого пальця людини в рядок на столі та одного відбитка на стелі на місці злочину викликає логічне запитання про механізм нанесення таких слідів та причини нелогічного порядку їхнього розташування [4, с. 103].

При проведенні дактилоскопічного дослідження на факт підробки відбитків пальців рук людини можуть вказувати  такі ознаки: 1) нерівномірне збільшення ширини папілярних ліній за рахунок утворення здуття і згустків; 2) викривлення відображення окремих елементів будови папілярного узору; 3) нехарактерні для відбитка мікроознаки папілярних ліній; 4) наявність або відсутність з’єднувальних вусиків між папілярними лініями; 5) необґрунтовані розриви в місцях потоншення папілярних ліній; 6) відсутність відбитків пор в папілярних лініях [3, с. 237].

Проведення дактилоскопічної експертизи відбитків та встановлення факту підробки є більш об’ємним та ускладненим дослідженням, адже робота злочинців, за рахунок використання сучасних технологій, є високоякісною, а науково-дослідні, практичні можливості сучасної криміналістики не завжди дозволяють виявити підробку. Процес дослідження містить певні проблемні моменти  у зв’язку з тим, що експерт не завжди може проаналізувати форму та зображення величезної кількості елементів відбитку, визначити всі непомітні з першого погляду, або ж другорядні деталі.

Одне з проблемних питань дактилоскопічного дослідження полягає у тому, що відсутні прямі докази, які беззаперечно свідчать про фальсифікацію пальцевого відбитка, через що формується потреба у встановленні широкого комплексу ознак, які в сукупності говорять про підробку. Наприклад, на місці відбитку фаланги пальця руки людини виявили клей – неприродна для звичайного слідоутворення речовина, яка наштовхує на думку про фальсифікацію сліду, однак експерт не може, посилаючись лише на цю одну обставину, говорити про підробку відбитка, адже не виключений випадок, що руки злочинця з якихось причин були у клеї. Так само про фальсифікацію не можуть свідчити нерівні краї ліній папілярного узору, адже це може бути спричинено як особливостями слідоутворення, так і умовами виявлення слідів. Разом з цим, криміналістичною практикою не розроблені конкретні рекомендації та методики, які визначають конкретні ознаки, які в більшій або меншій мірі говорять про фальсифікацію.

Проблематика криміналістичного дослідження на предмет виявлення фальсифікації відбитків слідів пальців рук людини головним чином зумовлена тим, що в переліку питань, які можуть бути поставлені в ході дактилоскопічного дослідження відсутні питання про виявлення ознак можливої підробки слідів. Недосконалість нормативної бази зумовлює ситуацію, що ризик фальсифікації відбитків не враховується під час дослідження, не розвивається та не удосконалюється у тій мірі, як цього потребує сучасна криміналістика.

Проаналізувавши зміст дактилоскопічного дослідження та його окремі проблемні питання, необхідно сказати, що подолання певних труднощів є можливим за умови нормативного та практичного вдосконалення методики дактилоскопічного дослідження. Першочергово необхідно включити до переліку питань дактилоскопічної експертизи запитання про можливу фальсифікацію відбитків. Також важливим аспектом є розроблення, надзвичайно необхідної для продуктивної роботи експертів-криміналістів, методики проведення дактилоскопічного дослідження з урахуванням можливої фальсифікації відбитків.

Якщо ж аналізувати практичну сторону криміналістичного дослідження, то важливо сказати, що лише за умови наявності інформації про усі можливі способи та методи фальсифікації відбитків, речовини та інструменти, які для цього використовуються, їхній хімічний склад та особливості слідоутворення формується достатня інформаційна база для проведення повноцінного дослідження. Якщо експерт-криміналіст знає можливі шляхи підробки, йому набагато легше їх виявити. З огляду на це, доцільно окреслити та проаналізувати способи фальсифікації відбитків. До основних методів належать: 1) застосування пластичних мас; 2) метод фотолітографії; 3) фотополімерний спосіб;  4) лазерне гравіювання на гумі; 5) флеш-технологія; 6) вулканізація гуми з матриць, отриманих на основі використання твердих фотополімерних композицій [3, с. 237]. Основний зміст будь-якої з вище перерахованих фальсифікації полягає у виготовленні желатинової або іншої основи на якій рельєфно відображений відбиток руки людини та її використання для нанесення відбитка на певні предмети на місці злочину [2, с. 149]. Найчастіше злочинці використовують фотополімерний спосіб та фотополіграфію, адже вони не потребують великих фінансових затрат, є порівняно простішими в реалізації та дають можливість максимально точно скопіювати та відтворити відбиток. Фотополімерний спосіб передбачає такі етапи: 1. Друк зображення оригінального відбитка пальця руки на лазерному принтері. 2. Виготовлення шматка фольгового текстоліт-пластику, який покритий шаром міді та його знежирення шляхом відмивання спиртом або ацетоном. 3. Накладання вище згаданих основ одна на одну (роздрукований відбиток кладеться тонером вниз, а зверху прикладаєтся кілька аркушів паперу). 4. Прасування основи протягом 5-10 хвилин. 5. Обробка попрасованої основи кислотою або хлорним залізом для формування рельєфного зображення. 6. Заливання основи желатином. Зміст фотолітографічного методу полягає у тому, що при обробці особливими речовинами відчищеного і знежиреного текстоліту, останній стає світлочутливим, що дозволяє спроектувати фотографію відбитка на нього. Спочатку основа, за відсутності яскравого світла, вітру і пилу, обробляється спеціальними розчинами для її перетворення на світлочутливу, просушується та переноситься в темне місце. Паралельно здійснюється друк відбитка пальця на прозорому папері. Задля перенесення зображення на світлочутливу основу, заготовки накладаються одна на одну та освітлюється потужною лампою або ультрафіолетовим світильником протягом кількох хвилин, після чого зображення проявляється в розчині каустичної соди протягом двох хвилин та промивається в холодній воді, що дозволяє проявитися рельєфному зображенні на мідній основі. Важливо також зазначити, що для ефективної роботи експерта-криміналіста корисним буде знати механізм використання одного з найпопулярніших на сьогодні способів фальсифікації слідів за допомогою суперклею. Отож, на конференції Chaos Communication Congress (CCC) в Гамбурзі у 2015 хакер Ян Крісслер розповів просту та ефективну технологію, яка передбачає здійснення таких кроків: 1. Відшукання предмета, на якому є відбитки особи. 2. Проявлення зображення відбитка шляхом використання суперклею (піднести намазану клеєм пластмасову кришку до об’єкта). 3. Фотографування проявленого відбитку папілярних ліній на фаланзі пальця (найкраще у режимі «макро»). 4. Друк зображення за допомогою лазерного принтера на прозорому папері. 5. Покриття фотографії тонким шаром клею для дерева, який створює рельєф підробленого відбитка. 6. Зняття шару клею та використання його в якості моделі папілярного візерунка [6].

Варто відмітити, що для вирішення проблематики криміналістичного дослідження пальцевих відбитків доцільно було б врахувати такі рекомендації:  1) проводити характеристику кожного елемента папілярного візерунка; 2) аналізувати відбиток у цілому, беручи до уваги його місце розташування, форму, існування або відсутність інших відбитків та слідів; 3) при дослідженні зображення папілярного візерунка сліду використовувати механізми максимального збільшення зображення, що дозволить більш детально проаналізувати неприроднє походження певних елементів візерунку; 4) проводити дії для виявлення та аналізу характеру та форми рельєфності відбитка, що може свідчити про його штучне утворення; 5) приділення особливої уваги залишкам речовин на місці відбитка та проведення їх хімічного аналізу; 6) визначення особливостей слідосприймаючої поверхні (її фізико-хімічні особливості) та часу, коли були залишені відбитки, (наприклад, на скляній поверхні залишаються яскраво виражені потожирові речовини людини, якщо слід залишений нещодавно, що є абсолютно не можливо у випадку, якщо слід підміняють).

Підсумовуючи все вище сказане, слід зазначити, що сучасні технічні та  технологічні можливості відкривають перед злочинцями все нові та нові шляхи для здійснення якісної фальсифікації слідів пальців рук людини. До того ж багато із методів популяризуються (наприклад, хакером Яном Крісслером) та стають загальновідомими.

В ході проведення дактилоскопічної експертизи можна встановити факт підробки, однак недосконала нормативна та методична база, а також висока якість фальсифікації слідів ускладнюють процес криміналістичного дослідження. Встановлення факту підробки відбитків слідів пальців рук людини потребує великих часових затрат, детального, комплексного дослідження відбитка, аналізу всіх без винятку особливостей папілярного візерунка. Виходячи із цього, існує необхідність у вдосконаленні проведення дактилоскопічного дослідження шляхом розробки нових методик, вдосконалення технічного забезпечення експертів-криміналістів. Важливо, щоб експерт-криміналіст, який проводить дослідження був максимально уважним та враховував найменші, непомітні з першого погляду деталі.

З огляду на те, що злочинці не полишають спроб у вдосконаленні методології фальсифікації відбитків пальців рук людини, сучасна дактилоскопія повинна динамічно розвиватися та поповнюватися новими знаннями про способи виявлення підробки слідів. В перспективі прогнозується вдосконалення сучасних методів криміналістичного дослідження та розробка методики проведення криміналістичного дослідження націленого на виявлення підробки слідів людини.

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Біленчук П. Д. Криміналістика : підручник / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, П. Ю. Тимошенко, М. В. Салтевський. – Київ : Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 232 с.
  2. Волошенко В. В. Способи зміни та підміни відбитків пальців / В. В. Волошенко // Вісник академії адвокатури України . – том 11. – № 1(29). – К. : Видавництво Академії адвокатури України, 2014. – С. 148-151.
  3. Гайдук О. Г. Особливості проведення дактилоскопічної експертизи з урахуванням можливості фальсифікації слідів / О. Г. Гайдук // Наукові записки: серія «Право». – Випуск 7. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – С. 237-238.
  4. Криміналістика. Академічний курс : підручник / [Т. В.  Варфоломеєва, В.  Г.  Гончаренко, В. І. Бояров, С. В. Гончаренко, В. О. Попелюшко]. – К. : Юрінком Інтер, 2011.– 504 с.
  5. Криміналістика : підручник для студ. юрид. спец, вищ. закладів освіти / [кол. авторів: В. М. Глібко, А. Л. Дудніков, В. А. Журавель та ін. ; за ред. В. Ю. Шепітька]. – К. : Ін Юре, 2001. – 684 с.
  6. Хакер заявив, що зміг віддалено відтворити відбиток пальця європейського міністра : Електронний ресурс / УНІАН. – Режим доступу : http://www.unian.ua/science/1027661-haker-zayaviv-scho-zmig-viddaleno-vidtvoriti-vidbitok-paltsya-evropeyskogo-ministra.html.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720