ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКИХ ЕСЕ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКИХ ЕСЕ

THE USAGE OF PHRASEOLOGICAL UNITS IN ENGLISH ESSAYS

Гаталяк М.Ю.,

студентка 4 курсу групи А-42

факультету романо-германських мов Національного університету «Острозька академія»

Науковий керівник: канд. філол. наук, доц. Крайчинська Г.В

Статтю присвячено особливостям вживання фразеологізмів при написанні есе, які вказують на образність і відображають семантичні особливості есе. Авторка закцентує увагу на ролі фразеологізмів для прагматичного ефекту, особливості вживання авторських ФО (фразеологічних трансформацій, оказіоналізмів) та їх контексному використанні.

Ключові слова: фразеологічні одиниці, англійські есе, фразеологічні трансформації, оказіоналізми.

Статья посвящена обзору особенностей жанра эссе, фразеологизмов при его написании, какие именно ФЕ используются в английских эссе с точки зрения семантики. Автор акцентирует внимание на разделении фразеологизмов в плане прагматического эффекта, который они создают, особенности применения авторских ФО (фразеологических трансформаций, окказионализмов) и их контекстного использования.

Ключевые слова: фразеологические единицы, эссе, фразеологические трансформации, окказионализмы.

The article is devoted to the survey of the peculiarities of essays, its genres, which phraseological units are being used by English writers in essays according to the semantics. The author focuses on dividing PU according to the pragmatic effect, which they create, and on the peculiarities of the original PU (phraseological transformations and occasionalisms) and their contextual usage.

Key words: phraseological units, English essays,  phraseological transformations, occasionalisms.

Постановка проблеми. Велика кількість ФО — одна з основних ознак, якою вирізняється жанр есе. ФО становлять дуже велику кількість, а отже і стилістичну свободу, яка спричиняє семантичні зміни та новоутворення у цій галузі лінгвістики. Тому вивчення фразеологічних трансформацій, оказіоналізмів допомагає нам глибше вивчати мову, її прогрес, якісні зміни. По-новому збагачувати тексти, мовлення за допомогою змінених, нових ФО та аналізувати їх комунікативну придатність.

Стан дослідження. Короткий огляд наукового доробку вчених з даного питання: В.П.Жукова, Л.П.Сміта, M.Markus, L. Mugglestone, C.Percy, В.М.Мокієнко, Г.В.Крайчинської [2], А.М.Бабкіна, які вивчали та досліджували ФО в різних аспектах, а також вчених, які зробили великий внесок у вивчення оказіоналізмів – О.Габінської, О.Земської, Н.Фельдмана, Е.Ханпіра. Основним предметом фразеології ( від гр. f r a s i s – вираз, зворот мови і l o g o s – учення) – учення про значеннєво цілісні сполуки слів і цілі речення, що становлять такі сполуки слів, які виступають з усталеним цілісним змістом, які називаються фразеологізми ( = фразеологічні звороти, фразеологічні вирази) [1].

Як відомо, у перекладі з англійської, есе (essay) означає «нарис», «твір», «спробу самостійного аналізу» та «обґрунтування теоретичної гіпотези». Есе (фр. essai «спроба, проба, нарис», від лат. exagium «зважування») — літературний жанр прозового твору невеликого обсягу й вільної композиції [4]. Крім того, на думку О. Жолковського, слово «есе» походить від пізньолатинського exagium — «ваги», «зважування», який у свою чергу йде до латинського дієслова exigo — «оцінювати», «вимірювати», «обмірковувати» [5]. Фразеологія та жанр есе дуже тісно переплітаються між собою. Великий вплив на використання ФО в есе має їх написання не лише в публіцистичному, але й в белетристичному та літературно-розмовному стилях. Крайчинська Г. В. підкреслює, що “маніфестуючи різні значення, ФО служать для позначення реалій об’єктивної дійсності, вживаються для характеристики людини та особливостей її характеру, її фінансового та соціально-економічного стану, дають якісну оцінку людини, речей або предметів, співвідносяться з історичними фактами, біблійними легендами тощо” [2, с. 5]. Саме в в белетристичному та літературно-розмовному стилях найкраще проявляються такі характеристики та особливості есе: максимальна наближеність до простої, розмовної мови, індивідуальні смаки та особливе бачення автора, його міркування щодо певних речей, подій, процесів, які можуть навіть суперечити і загальними правилами.

Белетристичному та літературно-розмовному стилям характерна висока образність, асоціативність, афористичність, використання нових та свіжих метафор, порівнянь, образів, розмовна лексика, відвертість. Крім того, есе відрізняється від інших жанрів своєю парадоксальним способом мислення, на перший план виступає сама особистість автора. Есе, з однієї сторони, має певні спільні ознаки з науковою статтею, літературним нарисом, а з іншої – з поезією, філософським трактатом [4]. Тому вживання ФО як найкраще доповнюють есе, збагачують та розкривають його суть.

У процесі дослідження ми дізналися, що з погляду семантики найчастіше в англійських есе використовуються ФО у складі фразеологічних єдностей (далі ФЄ). Це зумовлено тим, що до їх складу входять бінарні словосполучення, з яких один компонент має пряме значення, а інший — є фразеологічно зв’язаний, тому і є популярним у вживанні. На другому місці по частоті застосування стоять фразеологічні сполучення, які є загальновживаними та закріплені у словниках. З найменшою частотою автори використовують ФО у складі фразеологічних зрощень.

З погляду прагматичної цінності, які несуть ФО, розрізняємо сталі ФО, які є загальновживаними та в більшості випадках є закріпленими в словниках, фразеологічні трансформації та оказіоналізми. В есе спостерігаємо широке використання фразеологічних трансформацій. Видозміна фразеологізмів зберігає їх внутрішню форму, наявність цієї форми дає змогу освіжити стертий фразеологічний образ, що став таким унаслідок багаторазового використання в мовленні [3, с. 127]. Частовживаними є повні та часткові видозміни.

Існують семантичний та лінгвістичний підходи до утворень нових фраз шляхом фразеологічних перетворень. Метод семантичних перетворень заснований на тому, що семантична тотожність і типологічна подібність внутрішньої форми ряду ФО, які належать до різних мов, вказують на формування єдиної семантики для структурної та семантичної моделі. Ми припускаємо, що формування фрази є пізнавальним процесом, в якому, за допомогою розумових операцій на основі попередніх знань ми бачимо категоризацію нових знань і нових одиниць у мовленні, мові і ментальному лексиконі [6].

Основа лінгвістичного підходу до формування фрази включає в себе наступні принципи:

* принцип мовного уявлення людського досвіду через призму діяльності людини, найважливішою особливістю є здатність до неявних лінгвістичних уявлень: когнітивну структуру нових слів можуть відображати навіть ті елементи денотативної ситуації, які не мають явного вираження ;

* фразоутворююча структура нового мовної одиниці (або оказіоналізму) може бути пов’язана з пропозиціональною структурою мотиваційного судження і може розглядатися як особливий вид представлення знань ;

* принцип, заснований на класифікації прототипічної природи людського досвіду, знань про навколишній світ і їх відображення у мові [6].

Вивчення лінгвістичних параметрів феномена фразеологічної трансформації передбачає бачення цього процесу як пізнавального процесу, який спрямований на концептуалізацію нових фактів в матриці існуючої в фразеологічному корпусі мови, результатом яких є нові фразеологічні перетворення.

Всі фразеологічні перетворення можна розділити на дві групи: структурно-семантичні і смислові перетворення. Методи структурно-семантичних перетворень включають в себе розширення компонентів структури, заміну компонентів, формування перетворених одиниць відповідно до моделей, три крапки, модифікації синтаксичної моделі, сегментації, рольову інверсію; методи семантичної трансформації включають в себе подвійну актуалізацію, буквальну форму і повний перегляд ФО [6].

В свою чергу оказіональні ФО відрізняються від фразеологічних трансформацій тим, що вони є індивідуально — авторськими неологізмами, які створюються письменником відповідно до існуючих непродуктивних словотворчих моделей і використовуються виключно в умовах даного контексту як лексичний засіб художньої виразності або мовної гри. Оказіоналізми зазвичай не отримують значного поширення і не входять в основний словниковий склад мови.

Одним з основних факторів, які спричиняють оказіональні трансформації ідіомів є, в основному, авторський намір (мета). Оказіональні трансформації ідіомів створюються з метою найти нові, додаткові значення шляхом зміни їх норми та стилістичного маркування, підвищуючи цим їх виразність. Зміни в семантиці ідіомів мотивуються бажанням авторів конкретизувати пояснення, посилити значення ФО.

Отже, нами розглянуто використання ФО в написанні есе з погляду семантики, прагматичного ефекту, які вони створюють. Бачимо яку різницю в собі несуть фразеологічні трансформації та оказіоналізми. Дуже важливим є те, що ФО несуть в собі стилістичну свободу, яка спричиняє семантичні зміни та новоутворення в мові. Тому вивчення фразеологічних трансформацій, оказіоналізмів допомагає нам глибше вивчати мову, її прогрес, якісні зміни. По-новому збагачувати тексти, мовлення за допомогою змінених, нових ФО та аналізувати їх комунікативну придатність.

Список використаної літератури:

1. Дорошенко С.І. ,Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — Навчальний посібник. / С.І. Дорошенко — К.: Вища шк. – 1974. – 290 с.

2. Крайчинська Г.В. Функціонально-семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами – назвами грошових одиниць : Автореф. дис… канд. філол.наук: 10.02.03 / Г.В.Крайчинська; НАН України. Ін-т укр. мови – К., 2004. – 20 с.

3. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови / О.Д. Пономарів. – К. : Либідь, 1992. – 248 с.

4. Шендеровський К.С. Як написати успішне есе: Методичні рекомендації до написання есе: Ін-т масової комунікації при КНУ імені Тараса Шевченка. / К.С. Шендеровський : – К., 2007.— 34 с.

5. Журнальный зал: Александр Жолковский. Эссе [Електронний ресурс]— Режим доступу до статті: http://magazines.russ.ru/ inostran/2008/12/zhz10.html

6. Diana Davletbaeva, Aida Sadykova and Elena Smirnova. The Aspects of Modern Phreaseology. World Applied Sciences Journal 27 [Електронний ресурс] — Режим доступу до статті: http://www.idosi.org/wasj/wasj27(elelc)13/13.pdf

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721