Фінансові піраміди: теоретичне та практичне функціонування

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Анотація. У статті розглядається один з найпоширеніших видів фінансового шахрайства – фінансова піраміда. Визначена сутність поняття «фінансова піраміда», а також наведені типові ознаки та характеристики світових пірамідальних схем.
Ключові слова: фінансова піраміда; шахрайство; ризики інвесторів.
В статье рассмотрен один из наиболее роспостранённых видов финансового мошенничества – финансовая пирамида. Опредилена сущность понятия «финансовая пирамида», а также наведены типичные признаки и характеристики мировых пирамидальных схем.
Ключевые слова: финансовая пирамида; мошенничество; риски инвесторов.
The article deals with one of the most exetended ways of financial swindle – financial pyramid. The essence of term “financial pyramid” is determinated. In addition typical signs and characteristics of world pyramid schemes are considered.
Keywords: financial pyramid; swindle; investors’ risks.
Постановка проблеми. Суспільство пройшло досить значний період розвитку і становлення, ставши високоморальним, толерантним та винахідливим. Досягнувши досить суттєвого ступеня розвитку, першочергові прагнення людей не змінилися, збільшились лише їх розміри, а тому пропорційно зросли й масштаби фінансових афер. Так, маючи достатньо засобів для існування люди прагнуть більшого, не помічаючи бар’єрів та перешкод роблять все аби цього досягнути, це породжує меркантильність. І все ніби закономірно, проте бажання стати заможнішими спонукає одних до створення пірамідальних схем, а інших до вкладення коштів у ці ж структури, маючи на меті бажання швидкого збагачення при цьому зовсім не враховують високого рівня ризику. Тому доцільним постає питання поетапного розгляду діяльності фінансових пірамід як одного з різновидів фінансового шахрайства.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням виникнення та функціонування фінансових пірамід приділяє значну увагу велика кількість науковців та практиків. Зокрема, Князєв С.М. розглядає фінансову піраміду як технологію злочинної діяльності. Досить цікавими є обґрунтування ознак фінансових пірамід з використанням методів математичного моделювання Димитриаді Г. Г., Дубовського С. В., Черепанова В. Д. та ін. Ці автори запропонували методики статистичного вимірювання результатів діяльності суб’єктів господарювання, а також визначили критерії, за якими можна відрізнити реальний бізнес-проект від фінансової піраміди. Крім того, праці Фролова П. Д., Охрименка О. А., Ольховського К. А., Резника-Мартова А.В. присвячені дослідженням поведінки людей, котрі так чи інакше мають відношення до пірамідальних структур.
Мета і завдання дослідження полягає в узагальненні визначення поняття «фінансова піраміда», виокремленні ключових ознак функціонування пірамідальних схем, а також обгрунтуванні ризиків інвесторів від участі у фінансовій піраміді та їх незахищеності.
Виклад основного матеріалу. Економічна природа фінансової піраміди та шахрайства має спільну основу. Класичними “пірамідами” є банки, інвестиційні фонди, кредитні спілки, проекти мережевого маркетингу тощо. В основі цих пірамід – кошти, залучені від укладників для використання їх у певному бізнесі (законній фінансово-господарській діяльності). Фінансову піраміду як спосіб шахрайства слід відрізняти від правомірної економічної діяльності за низкою ознак, що свідчать про можливий обман інвесторів (укладників), які перебувають в основі піраміди з боку організаторів. Завданням організаторів фінансової піраміди є залучення нових інвесторів, участь яких забезпечує їх прибуток, тобто сума залучених від інвесторів коштів у шахрайській схемі завжди перевищує розмір прибуткової вартості, який може забезпечити певний інвестиційний проект.
Представники економічної науки фінансову піраміду розуміють як ситуацію, що виникає у зв’язку із залученням коштів від інвесторів у певний інвестиційний проект, коли поточна прибутковість цього проекту є нижчою за ставку залучення інвестицій, і тому частина виплат за внесками інвесторів здійснюється не з прибутку проекту, а із залучених нових коштів [8]. Під час побудови фінансової піраміди кожний наступний (розташований нижче) “поверх” має бути “ширшим” за попередній, тобто перманентно збільшується кількість залучених учасників і розмір залучених коштів, яких має вистачити на виплату дивідендів та забезпечення поточних витрат з організації піраміди (оренда приміщень, оплата праці запрошених фахівців тощо). Зважаючи на те, що єдиним джерелом прибутку фінансової піраміди є залучені кошти нових учасників, для свого відтворення піраміда має безперервно “добудовувати” нові “поверхи”. Коли коштів стає менше, ніж потрібно для відтворення піраміди, настає фаза її стагнації, закономірним підсумком якої є збитки інвесторів і викриття афери.
Потенційному інвестору слід звернути увагу на діяльність організації, в яку він збирається вкладати кошти, проаналізувавши рівень ризиків та можливих втрат. Хоча високий відсоток дивідендів з психологічної точки зору сприйняття інформації інвестором є домінуючим у прийнятті його рішення.
Особливо великих втрат підприємства зараз зазнають в сфері фінансових відносин з банками, іноземними партнерами та фінансовими інститутами, тобто, на вершині піраміди господарські суб’єкти піддаються значному фінансовому і валютному ризику.
Стратегія кожної фірми стосовно ризиків залежить від сумарного розміру потенційних втрат, з однієї сторони, і фінансових можливостей фірми, з іншої. Рівні втрат та розподіл ризиків за рівнями відповідальності корпорацій відображено на піраміді ризиків, що відображається на рис 1.

Рис. 1. Піраміда потенційних ризиків і втрат організації [9]

Як видно із рисунка керування відповідними ризиками проходить на управлінському рівні, який знаходиться на тому ж рівні піраміди. Але власники ризику знаходяться на всіх рівнях піраміди. Наслідком п’яти відсотків ризиків фірми є 70% втрат, які виникають на вищому стратегічному рівні пов’язаному із фінансовими та валютними ризиками. Отже, першочергову увагу при вкладанні коштів у корпорацію необхідно зосередити на аналізі організації та функціонування вершини піраміди, а потім коректувати, розширювати і оновлювати стратегії можливих капіталовкладень при наближенні до її основи.
Як правило, злочинну діяльність організаторів фінансової піраміди ретельно маскують, передусім, шляхом створення суб’єктів господарювання або набуття прав на управління вже створеними суб’єктами господарювання з метою використання їх організаційно-правового статусу для прикриття незаконної діяльності, пов’язаної із заволодінням коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою. За результатами вивчених 86 кримінальних справ, у 24 справах для створення фінансової піраміди використано підставних осіб, які за винагороду погодилися зареєструвати на своє ім’я юридичну особу.[7]
Як повідомляє Міністерство Внутрішніх Справ України слід розрізняти 12 типових ознак фінансової піраміди:
1. Відсутність продукту.
Багаторівневий маркетинг, насамперед, має на увазі просування якоїсь конкретної продукції. А якщо в організації, у яку запрошують, майбутнього клієнта, просто немає ніякого продукту, то це фінансова піраміда. Або ж як продукт можуть виступати предмети, що не мають ніякої матеріальної цінності. Яскравий приклад – усім відома піраміда “МММ”, де фігурували “ваучери” – фактично папірці, не варті нічого. На початку 90-х Сергій Мавроді разом зі своїм братом В’ячеславом та його дружиною Мариною Муравйовою створили компанію МММ (абревіатура прізвищ засновників) і запропонували своїм вкладникам 1000% дивідендів. На вершині слави компанія Мавроді отримувала від людей $11 млн. щодня. За п’ять років Мавроді отримав $1,5 млрд. від 2 мільйонів людей.
2. Прибуток за рахунок залучення інших людей.
Якщо основним завданням є залучення інших людей і дохід громадянина складається з тих грошей, які приносять ці люди (яких він покликав за собою), то такій компанії дуже чітко підходить визначення фінансової піраміди.
Таким чином, першу в історії класичну фінансову піраміду створив Джон Ло. Маючи підтримку могутнього володаря Франції – регента при малолітньому спадкоємцеві престолу Людовіку ХV – герцога Орлеанського, Джон Ло заснував 1716 р. “Загальний банк”, який невдовзі став головною фінансовою установою країни. Завдяки витонченим прийомам реклами, зокрема добре оплаченим газетним публікаціям, протягом року вартість акцій новоствореного банку зросла втричі. Користуючись обставинами, Джон Ло вирішив розповсюджувати нові акції лише серед власників чотирьох старих. Розпочалися перегони за “раритетами”, унаслідок чого варість однієї акції, що становила 50 ліврів, за кілька днів зросла до 12 тис. Інвестори, які заклали в основу фінансової піраміди перші “камінці”, вчасно отримували дивіденди за рахунок унесків нових акціонерів. 1720 р. протягом двох тижнів нічим не забезпечену фінансову “імперію” Джона Ло було зруйновано, а більшість укладників збанкрутіла [4, с. 52–60].
Пізніше цей спосіб шахрайства назвали “схемою Понці”, автором якого був Чарльз (Карло) Понці – американський фінансист італійського походження. 1919 р. Ч. Понці заснував інвестиційну фірму в м. Бостоні (США) й став рекламувати її можливості принести будь-якій людині 50 % прибутку на вкладений капітал за 45 днів або подвоїти гроші вкладника за шість місяців. Протягом півроку діяльності шахраю вдалося переконати близько 20 тис. укладників, які довірили йому понад 10 млн дол. США. Спілкуючись із майбутніми “інвесторами”, Понці повчав: “…затямте головну заповідь Біблії продавця: усі навколо вас – потенційні покупці. Доки ви не маєте постійних клієнтів і необхідного досвіду, найлегше для вас – “впарити” свій товар родичам. А відточивши на дядях і племінниках майстерність, можна рухатися далі. Лише так ви станете багатою людиною…” [2, с. 174–176]. Велику піраміду зруйновано 1920 р., після того як у місцевій газеті з’явилася стаття, що викривала шахрайську схему, і тисячі вкладників кинулися забирати свої гроші.
Схема Понці у виконанні Берні Мадоффа, колишнього голови Американської фондової біржі, пропрацювала найдовше і принесла найбільше грошей.
Мадоффу вдалося обманути найбагатших людей світу (потрібно було мати близько $20 млн., аби могти потрапити до фінансової піраміди). Серед жертв шахрайства були не тільки приватні особи, а й великі банки, такі як Королівський банк Шотландії, американський HSBC, французький BNP Paribas, японський Nomura. Цікаво, що про піраміду заявили у відповідні інстанції сини Маддофа, Ендрю та Марк [6].
3. Продукт є, але ним практично ніхто не користується. Із цього пункту починається саме цікаве те, на що найбільше ведуться недосвідчені люди, – це замасковані фінансові піраміди. Продукт у них, начебто, є, але от чомусь ним користуються лише 1-2 особи від загальної кількості дистриб’юторів.
4. Завищена ціна на “чудо-продукт”. Саме за таким принципом і була здійснена найперша афера “нового покоління” – голландська “тюльпанна лихоманка” ХVII ст. 1636 р., коли на голландських біржах оберталися боргові зобов’язання на продаж такої кількості тюльпанів, скільки за кілька десятиліть не спроможні були виростити всі квіткові господарства Європи. У віртуальному вигляді продавали й купували зобов’язання садівників виростити для замовників ексклюзивні сорти, які досі ще не були виведені фахівцями. Невдовзі серед утримувачів розписок почалася паніка – кожний намагався перевести “квіткові” кошти в реальні гроші. Усього за тиждень вартість цибулини, що на той час становила 5 тис. гульденів, упала до 50 гульденів, а зрештою – до 5 гульденів. Тисячі людей були розорені, суди перевантажені численними позовами до замовників, які відмовлялися сплачувати поставникам за контрактами [4, с. 25–27].
Китайський бізнесмен Ван Фен, котрий у 1999 році заснував фірму Yilishen Tianxi Group, переконував бідних фермерів віддавати йому по 10 тис. юанів ($1500). За ці гроші вкладники отримували коробку з «особливими мурахами», яких вони мали годувати протягом року за спеціальною схемою. За свої клопоти фермери кожні 14 місяців отримували премію по 13250 юанів.
У 2006 році Ван Фен був дуже багатою людиною, а назва його компанії фігурувала на шпальтах газет і на телебаченні. Він навіть був номінантом державної премії «100 найкращих бізнесменів Китаю».
Близько мільйона людей у Піднебесній вирощували мурах, а обіг компанії сягнув $2 млрд. У 2007 році схема Ван Фена зазнала краху [6].
5. Підпишися раніше – одержи більше! Навіть нічого не роблячи!
6. Незрозумілий маркетинг-план виплат.
У маркетинг-плані (системі, по якій клієнт повинен одержувати гроші) нічого не зрозуміло. Найчастіше фігурують абстрактні обіцянки.
7. Покупка частини чогось.
8. Ні слова про топ-менеджмент (керівництво).
9. Офшорна реєстрація.
Офшорна реєстрація має безліч юридичних нюансів, які дозволяють фінансовим пірамідам все-таки одержати реєстрацію. Великі мережні компанії звичайно не реєструються в офшорній зоні.
10. Нескінченна мотивація.
Постійні порожні розмови про фінансову незалежність, волю і т.ін. Ухилення від конкретних питань, дуже голосні обіцянки, що не мають під собою ніякої основи.Але саме на емоціях люди й ведуться на обман. У якості мотиваторів, як правило, виступають дуже гарні оратори, які дійсно вміють приспати пильність, тому тут потрібно бути дуже уважними.
11. Знаходження відокремленого структурного підрозділу фірми в орендованому, невеличкому приміщенні.
12. Відсутність наявної інформації про засновників та керівників фірми[5].
Відповідно до проекту закону про внесення доповнень до статті 190 КК України (відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) :
1. Створення або сприяння діяльності фінансової піраміди карається штрафом від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від одного до трьох років.
2. Ті самі дії, учинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або такі, що завдали значної шкоди потерпілому, – караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
3. Ті самі дії, учинені у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, систем електронних платежів, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна.
4. Ті самі дії, учинені в особливо великих розмірах або організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
5. Особа, крім організатора фінансової піраміди, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про відповідну діяльність правоохоронні органи або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, за умови, що в її діях немає складу іншого злочину [1].
ВИСНОВКИ. Отже, фінансова піраміда – це надання особою фінансових активів у розпорядження організаторам фінансової піраміди в обмін на отримання можливості одержати фінансову вигоду за рахунок залучення фінансових активів від інших осіб. А також як спосіб заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайства) під виглядом інвестиційного проекту, членство в якому набувають за умови внесення певних платежів, внесків чи іншої оплати, що дає змогу отримувати прибуток членам організації залежно від кількості етапів залучення нових учасників, причому організатори отримують прибуток від внесків усіх груп учасників. Слід зазначити, що доцільним було б підвищенні ролі держави у регулюванні діяльності фінансових пірамід, поширенні інформації про них, підвищення ступеня захисту інвесторів, а також підвищення рівня обізнаності населення про функціонування пірамідальних схем.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України про внесення доповнень до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за проведення незаконних лотерей, розіграшів, інших азартних ігор та створення фінансових пірамід) від 16 листоп. 2011 р. № 2540 // Про порядок денний третьої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання : Постанова Верховної Ради України від 8 лют. 2011 р. № 619–V.
2. Волобуєв А. Ф. Характеристика розкрадань майна, що вчиняються в небанківських фінансових установах / А. Ф. Волобуєв, І. І. Золотухін, О. В. Литвинов // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 1998. – Вип. 2. – С. 168–179.
3. Димитриади Г. Г. Модели финансовых пирамид: детерминированный подход / Димитриади Г. Г. – М., 2002.
4. Кротков А. П. Все великие аферы, мошенничества и финансовые пирамиды: от Калиостро до Мавроди / Кротков А. П. – М., 2009.
5. Міністерство Внутрішніх Справ України. Як не стати жертвою “фінансової піраміди” [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
6. Найзухваліші фінансові афери світу. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rate1.com.ua/ua/ekonomika/finansi/867/
7. Фінансова піраміда: поняття та криміналістичні ознаки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/chasopis/materials/16
8. Фінансова піраміда: поняття та криміналістичні ознаки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravoznavec.com.ua/period/article/6742/%CA
9. Складові стратегії попередження ризиків у господарській діяльності підприємства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.osvita plaza.com.ua/load/ehkonomika_i_ehkonomicheskie_temy/skladovi_strategiji_poperedzhennja_rizikiv_u_gospodarskij_dijalnosti_pidpriemstva/16-1-0-12810 http://cv.mvs.gov.ua/yak-ne-stati-zhertvoyu-fnansovoyi-pramdi.html

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721