ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СТЕРЕОТИПИ GOTT ‘БОГ’ і GOTTESRECHT‘ПРАВО БОГА’У СИСТЕМІ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ НІМЕЦЬКОГО ЕТНОСУ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 81’373.7:316.647.8:231:81.04:2-5(=112.2)

 

Є. В. Герман

Сумський державний педагогічний

університет  імені А. С. Макаренка

 

ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИЕ СТЕРЕОТИПЫ GOTT ‘БОГ’ И GOTTESRECHT‘ПРАВО БОГА’В СИСТЕМЕ СРЕДНЕВЕКОВЫХ ДУХОВНЫХ ЦЕННОСТЕЙ НЕМЕЦКОГО ЭТНОСА

PHRASEOLOGICAL STEREOTYPES GOTT“GOD”ANDGOTTESRECHT“GOD’S LAW” IN THE MEDIEVAL CULTURAL WEALTH SYSTEM OF THE GERMAN ETHNOS

Анотація. У статті подано шляхи вербалізації у фразеології середньоверхньонімецької мови (ХІ-ХІV ст.) сакральних етнокультурних стереотипів Gott‘Бог’ іGottesrесht ‘право Бога’,ціннісними витоками яких була середньовічна духовна культура.

Ключові слова: етнокультурний стереотип, національно-культурна конотація, сакрально-етикетні формули, семантична опозиція, стереотип, фразеологічна картина світу,фразеологічний стереотип.

Аннотация. В статье представлены пути вербализации во фразеологии средневерхненемецкого языка (ХІ-ХІV ст.) сакральныхэтнокультурных стереотипов Gott‘Бог’ и Gottesrесht ‘право Бога’, ценностными истоками которых  была средневековая духовная культура.

Ключевые слова:национально-культурная коннотация,сакрально-этикетные формулы, семантическая оппозиция, стереотип,фразеологическая картина мира,фразеологический стереотип, этнокультурный стереотип.

Annotation.The article focuses on the analysis of verbalization ways of sacral ethno-cultural stereotypes of Gott“God”andGottesrecht“God’s law” in the German Middle-High phraseology (XI-XIV centuries). The medieval spiritual culture was valuable sources of these stereotypes.In the article we consider a linguistic stereotype a unit of a language worldview which is ordered with the mind that represents the socio-cultural and historical experience of the ethnic group. A phraseological stereotype is verbalized in terms of permanent ethnic stereotype. Verbalization of sacral stereotypes in the German Middle-High phraseology is a little studied question.It has been found that the semantic structure of the sacred phraseological stereotype got is verbalized in: synonymous names hêrrе, Kristтаheilegergeist; semantic branching of sacral-concepts of a holy person (got, heilege, bischof, pfaffen), sacred act (mësse, predige, gebet), a sacred place (kirche, altare), a sacred object (kriuze, hostie), sacred time (Kristestac, ôstertac); semantic oppositions sêle ‘soul’ – lîp ‘body’, guot ‘good’ – übel ‘evil’, got ‘God’– tiuvel ‘devil’.The Medieval system of values that are verbalized in phraseology gotesrëht‘God’s law’ covered observing the main laws of God and “documents” (diezëhngebot; dasNeueTestament), worship (gotedienen), servants of God (engel, prophēt), God’s wrath (ZorndesGottes), God’s (Terrible) court (derjungestetac), God’s punishment (obere/niderehelle) etc. The stereotype got was an integral component of the sacral-etiquette statements in the linguacultural minds of Germans in the XIth – XIVth centuries.Stereotypes got‘God’ and gotesrëht‘God’s law’ are important factors of national and cultural identity of the medieval German ethnicity and the source of the national-cultural formation connotations of phraseology in the German Middle-High period.

Keywords:ethno-cultural stereotype, national-cultural connotation, ethno-cultural stereotype, sacral and etiquette formulas, semantic opposition, stereotype, phraseological worldview, phraseological stereotype.

Постановка проблеми. Стала структура свідомості, яка виражається в різних семіотичних кодах, певна стандартна ментальна модель мислення, дії, поведінки, що ідентифікує етнос, відтворює своєрідність національної культури, трактується в науці як стереотип.Урозвідці мовнимстереотипомвважатимемо впорядковану свідомістю одиницю мовноїкартини світу, що уособлює соціокультурний та історичний досвід етносу; фразеологічним стереотипом – вербалізований у сталих висловах етнічний стереотип.

Аналіз останніх досліджень. Феномен «стереотип», який вивчаєтьсянауковцями різних галузей, –психологами, соціологами, культурологами, когнітологами, етнопсихолінгвістами, етнографам тощо(Ю.Д. Апресян,Є. Бартміньський, В. В. Красних,У. Ліппманн, Ю. О. Сорокін,Н. В. Уфімцева, А. Шаффта ін.), – диференціюється на соціальний, ментальний, культурний, етнокультурний, мовний та ін. Мовознавці досліджують стереотипи в аспектах етнопсихолінгвістики,когнітивної лінгвістики, лінгвокультурологіїтощо (І.І. Брага, В.А. Буряковська,В. В. Воробйов, В.Б. Кашкін, В.І. Карасик, А.В. Карасик, Л. П. Крисін, В. А. Маслова,В.А. Пищальникова, Н. А. Оніщенко, А.М. Приходько,Ю. О. Сорокін, та ін.). Реалізація стереотипів у фразеологізмах – актуальне й не достатньо вивчене питання лінгвокультурології (К. Даніельс, К. Льоффлер, В. І. Школяренко, Й. Штернкопф).Вербалізація сакральних стереотипів у середньоверхньонімецькій (свн.)фразеологічній картині світу (ФКС) залишається мало дослідженим напрямом лінгвістичних розвідок.

Мета статті – з’ясувати, як середньовічнідуховні цінності та національно-культурні конотації втілюються в значенні ФОсвн. мови, відтворюючи сакральні стереотипні риси німецького етносу.

Виклад основного матеріалу.Домінантним етнокультурним стереотипом німецької лінгвокультуриХІ-ХІV ст. та фразеології цього періоду був Gott‘Бог’ (mhd. got, ahd. got, as. god, germ. *guda,*gudaz, *guda, *gudam, idg. *ghau- [4, с. 167]). Стереотип got – універсальний культурний знак, який становить значний сегмент ФКС свн. мови.

Основою християнства (kristengeloube «christlicherGlaube, derrehtegelouben») є беззастережне вручення себе у владу Бога (gotemaht), тобто стосунки цього типу мають характер не договору або обміну, а безумовного дарунку [6, с. 440]. Для середньовічної культури характерні дві ключові ознаки: корпоративність і панівна роль релігії та церкви [2, с. 58].

Аналіз ФКС свн. мови показав, що стереотип got мав синонімічні номени; крім got, фіксуємо hêrrе, Kristтаheilegergeist: wiʒʒeKrist‘Бог його знає’; heilegergeist‘Святий Дух’; unser/heiligehêrre ‘наш Господь’; dazsiunsermherrenseltendankent; unserherresazzeeinemmâle ûfeinembrunnen, wanerwasmüede. Фіксуємо синонім hêrreтакож у ФО зі значенням «тайна, свята вечеря»: zuounseremhêrrengân, unsereshêrrenlîcham, derlîchamunsershêrren, goteslîch(n)amen, goteslîch(n)amennëmen/emphâhen; dermensche, dervrîlîchewillundmaczeunsermherrengân; dazerzujungistbîchteundunsirshêrrenlîchammitdemheiligenolenam; ernamgoteslîchnam [3, с. 172, 211; 5, с. 798-800, 1259-1260, 1736-1737]. Синонімічний номенhêrre підкреслював верховенство й всевладність Бога.

Стереотип gotу свн. період не втратив своєї первинної семантики. Для середньовічної людини got– це:

  • всесильність, бо становить найвищу духовну інстанцію, має вищість над усім; Його життя – безкінечне, Його ім’я – вічне : gotgebietet überjmdn ‘смерть, Бог попросив’; dâ vürsî got ‘Бог це відверне’; swaʒ gotwil, daʒ muoʒ geschëhen/ergân ‘на все воля Божа’; gotgab, gotnam ‘Бог дав – Бог і забере’; undsie, dazgot überdichgebiete, sobisvesteandemtode; wereaber, davorgotsi, dasirkeinevordurbe; ezsprichetdervilwîsebote, swazgefüegetsî vongotedazscheidenihtdesmenschenrât;
  • правда й істина: bî got, weiʒ got ‘воістину, дійсність, насправді’, gotweiʒ ‘ніхто не знає, крім Бога’; ichswerbî gote, wenneezistwar; gotvonhimeleweizwolmînwillen; weizgot, irverdamten, irhabetdiespîseverlorn [3, с. 172-179; 5, с. 1051-1054].

У XI-XIV ст., крімburcrëhtі lehenrëht, існував ще один вид права – gotesrëht‘право Бога’. У системі середньовічних цінностей, вербалізованих у фразеології, виділяємо таке розуміння gotesrëht:

  • дотримання основних Божих законів і «документів», в яких описуються взаємини між Богом і людьми, стосунки між людьми: dasAlteTestament‘Старий Завіт’, dasNeueTestament‘Новий Завіт’; daʒ alteurkunde, alte ê, niuwe ê; Jndemheligenambteistalledieheilikeitbegriffendeznuwenvndedezaltenurkundez;
  • Божа служба (Gottesdienst): gote dienen; dô man dâgote gediente;
  • Божі слуги: engel ‘ангел’ (захищає богообраних людей, виконує Божу волю), rihtære ‘суддя’ (вершить Боже правосуддя, охороняє Божі заповіді), prophēt ‘пророк’ (його вустами говорить Святий Дух): gezieret/gezimieretals(am) einengel; dâ reitvilmanecrittergezieretalseinengel;
  • дотримання 10 Божих заповідей: diezëhngebot; diezengebotwiegotbeschiet; Божими настановами та заповідями регулювалося й сімейне життя: заборонялися розлучення (scheidunge), позашлюбні відносини, сімейна зрада (untriuwe), шлюби з родичами;
  • Божий гнів (ZorndesGottes); у середні віки церквою засуджувалися гнів людини, надмірний вияв радості, щастя, суму. Бог смиренним і покірним дає благодать (obgotwil); гнівається за негідний вчинок і карає людей хворобами за невіру чи віддаленість від нього, обман, за уклоніння від сповіді, поклоніння язичництву, єресь, ворожіння, розбещеність тощо. Символом Божого гніву були природні стихії doner ‘гром’ і blicz ‘блискавка’: alseindoner(slac) hëllen/erhëllen, alseindoner(slac) (er)dieʒen;
  • Божий (Страшний) cуд(das Jüngste Tag (Gericht)); усвн. ФКСфіксуємо численні синонімічні ФО з таким значенням: der jungestetac, der engestlîchetac, diujungestewîle, daʒjungestezil, diujungestezît, daʒjungestegeriht, diujungesteschîdunge, der jungestesuontac, daʒjungeste urteile;
  • Божа кара – потрапляння до пекла (helle): obere/nidere helle, in die helle senden; Jnwelher hellen waren die guoten vor gotisgeburte? Jn der oberen helle an einer stete, die nahe waz bi der nideren helle;
  • душевне єднання з Богом після смерті (Glückseligkeit) – одна з домінант поведінки людини в епоху середньовіччя [3, с. 138, 140, 146, 158, 163, 172, 207, 239, 419; 5, с. 555, 1232-1233, 1323, 1384-1386, 2014-2015].

Аналіз ФКС свн. мови показав, що сакральний стереотип got мав багатопланову ієрархічну структуру. Його вербалізація у ФО об’єктивується семантичним розгалуженням таких компонентів:

  • священна особа: номени Бога (got, hêrre, Krist, heilegergeist), heilege ‘святий’; bischof ‘єпископ’, pfaffen‘священник’, dī ākan ‘диякон’: gotvaterunser, sunundeheilegergeist; gotbewarejmdn.; unserhêrre; phaffenundeleien; wiʒʒeKrist; allerheiligentac; bî allenheilegen; sô mirheilegen; irarnetes, samirallheiligen; dassalmantvninNouembrenochallirheyligintak;
  • священна дія: gotedienen ‘богослужіння’, mësse, meten, metten ‘меса’, predige ‘проповідь’, gebet‘молитва’, bigiht ‘сповідь’, gelübede, gelübde ‘обітниця’, ābentmāl ‘причастя’ versehen ‘причащати’, buoʒ ‘спокутування’, vasten ‘постувати’ тощо: Kristesmësse, diuvinstermeten, einhalbemësse, Kristeslîchamen;zerheilegenkriuzesmesse; wazbetútetdazambt, dazwirzuovinstermetinbegant; dazmanKristesmessesunge;
  • священне місце: kirche ‘церква’, altare ‘престол’: zekirchenundezegaʒʒen/strâʒe; zuntundemâzezimtzerkirchenundezerstrâze, undouchzemtische; diumüetunszekirchenundzegaʒʒen;
  • священний предмет: kriuze ‘хрест’, hostie ‘просфора’, psalter ‘псалтир’; daʒ heilegekriuze, daʒ criucedurchlîden, daʒ/einkriuzeber/vürsich/etw.) machen/tuon, gotes galge; dazheiligekriuzevuorteerdan, dâ gotselbediemarterleitan;dô wirsînkriuzenâmen; derkeisertetdazkriuzevursich;
  • священний час: Kristes âbent ‘Святий вечір’, Kristestac ‘Різдво’, ôstertac ‘Великдень’, phingeste ‘Трійця’; jmds. ôsterlîchertacsîn; siistmîn ôsterlîchertac, undhânsiinmînemherzenliep; anKristes âbentspâte; zewîhennachtanKristestage[3, с. 159-160, 177, 207, 211, 245, 251-253, 292-293, 317, 321; 5, с. 1051-1054, 1259-1260, 1384-1386, 1580-1581, 1736-1743, 2121].

Основний зміст diezëhngebot – любов до Бога і любов до ближнього – відтворено в сакральній лексиці свн. мови та у ФО із семантичними опозиціями душа-тіло, добро-зло, віра в Бога-віддаленість від Бога, Бог-чорт:

  • sêle ‘душа’(mhd. sēle, ahd. sēla, as. sēola, lat. anima, germ. *saiwalō) і lîp ‘тіло’ (mhd. līp, līb, ahd. līb, as. līf, germ. *leiba, *leibam, idg. *leip [4, с. 248, 365]): sêleundlîp, der êwigelîp; ein lîpzwôsêlen;dazwirandemeurteilevarenzedeme êwigenlîbeoderzedeme êwigentôde; Jesushatunsseleundlipbehalten;
  • guot ‘добро’ (mhd. guot, ahd. guot, as. gōd) і übel‘зло’(mhd. übel, ahd. ubil, as. uƀil [4, с. 154, 402]): übelunde/oderguot, ëʒsî/wære übeleoderguot, übelenochguot, jmdm. übelanestehen, mit übele, wemgotwoldemnieman übel; ichwillbî iubelîbenundlîden übelundeguot; dazirimniemermê getuotdeweder übelnochguot[3, с. 172, 274, 355, 417; 5, с. 863-864, 1605-1606].

Добро (стосунки з Богом, які матеріалізувалися через minne‘любов’, genāde, gnāde ‘милість, милосердя’) мало заступництво у Бога, а зло (пихатість, заздрісність, обман, невірність тощо) засуджувалося. Добро спроможне покарати зло. Отже, можемо виділити семантичну опозицію:Gottesglaube (geloubeandengot) ‘віра в Бога’, beglückendeGottesnähe ‘близькість до Бога’ – це добро, а Gottesferne ‘віддаленість від Бога’ – це зло.

У семантичній опозиції до got знаходиться tiuvel ‘чорт’, який символізував злий дух (derbœsegeist), темряву, прокляття й пекло; про людину, яка зробила божевільні вчинки, говорили, що в неї вселився чорт: demetiuveleandaʒ beinliegen, dertiuvelhâtjmdn. bestanden, dertiuvelnëme/phlëge/schendejmdn./etw., dertiuvelmüeʒejmds./einerSachephlëgen, dertiuvelwaldejmds./einerSache, jmd./etw. demtiuvelergëben, intiuvelsnamen, waʒ der übeltiuvel, gê zuodemetiuvelumbegolt; dertufelnemeelenamvurfluchetsisieimerme; dazdudestiuvelsmüezestwesen! [3, с. 160, 405-407].

Стереотип gotвербалізовано також у сакрально-етикетних висловах:

  • звертання: achgot! ‘Боже мій!’;ach got, des hilf, das sie irgütekere zu mir;
  • побажання: gotgëbe, daʒ…; weregot, wergot / sô helfe mir got ‘дай Боже…’; sô dir/iugot ‘Бог з вами’; gotbewarejmdn., gotmuoʒ/müeʒejmdn. bewarn, gothüetejmds., gotmüeʒejmdn. behüeten, gotphlëgejmds., gotmüeʒejmds. phlëgen ‘нехай тебе Бог береже’; gotgebdazichsî nochvinde; lântiuchnihtriuwen, sô iugot!; gotvonhymmelmuß uchbewarn!; gotmuß ininnseinerhüthaben;
  • прохання, засторога: entwellegot ‘Боже упаси’; (al)sô hëlfemirgot, sam/somirgot‘Бог мені допоможе’; daʒ/etw. müeʒe/mohtegoterbarmen ‘Боже помилуй’; ingote, durchgot, durchgoteswillen ‘заради Бога’; nuenwellgot, dasichiemerbegangedieuntugende; alshelffmirgott, – spracher, – irhantwolgesprochenundrecht; numüezeeygoterbarmen, dayichinhiutegesluoc;
  • благословення: in gotesnamen, got (ge)sëgen jmdn. ‘в ім’яБога’; vongotesgenâden ‘з Божою благодаттю’; nu koment mit mir, in gottesnamen!; gotgesegenuch dann, – sprach der ritter, – ich fare hinweg; Rudolf, von gotesgenadenPfalntzgraue bei dem Rein vndhertzogzeBaiern;
  • подяка: kennegot‘вдячність за дар’; gotdankejmdm., gotlonejmdm. (einerSache), daʒ vergëltejmdm. got, nû lônedir/iugot ‘вдячність’; ichpinzupettelwerchenwicht, daskennegotichkannseinnichtgotlôneimderdiusuonetuo; dazirmichsô sêrekleit, dazmüezeiugotvergelten;
  • привітання: gotgrüeʒedich/iuch‘доброго дня’; sî(t) mirundegotewillekomen, sî(t)/wisgotewilkomen; gotgrüezedich, muome, wiegehabstudich?; nusîtgotewillekomen, villiebenfriunde, undemir;
  • прокляття: gotschendejmdn.; obdû nihtbîtest, sô müezdichgotschenden![3, с. 172-179; 5, с. 1051-1054].

Висновки.Таким чином, стереотипи got ‘Бог’ і gotesrëht ‘право Бога’ – важливі чинники національно-культурної самоідентифікації середньовічного німецького етносу та джерело формування національно-культурних конотацій фразеологізмів свн. періоду. Досліджений корпус ФО переконує, що вручення себе у владу Бога – ключова ознака середньовічної культури. Для людини того часу got – це всесильність, найвища духовна інстанція, правда й істина. З’ясовано, що семантична структура сакрального фразеологічного стереотипу gotвербалізована: синонімічними номенамиhêrrе, Kristтаheilegergeist; семантичним розгалуженням сакральних понять священна особа (got, heilege, bischof, pfaffen), священна дія (mësse, predige, gebet), священне місце (kirche, altare), священний предмет (kriuze, hostie), священний час (Kristestac, ôstertac); сеантичними опозиціями sêle ‘душа’ – lîp ‘тіло’, guot ‘добро’ – übel‘зло’, got‘бог’– tiuvel ‘чорт’.

У системі середньовічних цінностей, вербалізованих у фразеології, gotesrëht‘право Бога’ охоплювало дотримання основних Божих законів і «документів»(diezëhngebot;dasNeueTestament), Божу службу (gotedienen), Божих слуг(engel, prophēt), Божий гнів (ZorndesGottes), Божий (Страшний) суд (derjungestetac), Божу кару (obere/niderehelle) тощо. У лінгвокультурній свідомості німців ХІ-ХІV ст. стереотип got – невід’ємна складова сакрально-етикетних висловів.

Література

  1. Гаврись В. І. Німецько-український фразеологічний словник: у 2-х т. / В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. – К.: Рад. школа, 1981.
  2. Гуревич А. Я. Средневековый мир : культура безмолствующего большинства / А. Я. Гуревич. – М. : Искусство, 1990. – 395 с.
  3. Friedrich J. Phraseologisches Wörterbuch des Mittelhochdeutschen / Jesko Friedrich. – Tübinger : Max Niemayer Verlag, 2006. – 490 s.
  4. Köbler G. Deutsches Etymologisches Wörterbuch / G. Köbler. – Tübingen, 1995. – 484 s.
  5. Lexer M. Mittelhochdeutsches Handwörterbuch / Lexer: in 3 Bd-n. – Nachdruck der Ausgabe Leipzig 1872-1878. – Stuttgart: S. Hierzel, 1992. – Bd. 1-3. – 2262 S. –Режим доступу: http://woerterbuchnetz.de/Lexer/.
  6. Школяренко В. І. Фразеологічні одиниці німецької мови як відображення картини світу раннього середньовіччя / В. І. Школяренко // Філологічні науки. – Суми : Сум ДПУ ім. А.С. Макаренка, 2007. – С. 433-443.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720