СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ МЕТАФОР У КНИЗІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПИСЬМЕННИЦІ С. НАЗАР “ІГРИ РОЗУМУ”

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 Анотація

         У статті висвітлюється стилістичний аналіз метафор, виявлених у книзі Сильвії Назар “Ігри розуму”.

         Ключові слова: метафора, смислове значення.

Annotation

         This article analyses the stylistic function of metaphors, found in the book “Beautiful Mind” written by Sylvia Nazar.

         Key words: metaphor, meaning.

         Актуальність роботи полягає у необхідності стилістичного аналізу метафор, виявлених у книзі Сильвії Назар “Ігри розуму”, з метою поглиблення знань англійської мови, а також кращого розуміння змісту тексту.

         Мета дослідження: виявити метафори та здійснити їх стилістичний аналіз.

         Об’єктом дослідження є метафори, вжиті у книзі “Ігри розуму”.

         Предмет – стилістичні особливості виявлених метафор.

         Практичне значення роботи полягає у цінності одержаних результатів та можливості їх застосування у подальшому дослідженні функціонування стилістичних засобів, зокрема метафор,  у художніх творах.

Художній твір – це результат творчої діяльності письменника, системно організована цілісність певних компонентів та елементів, що є розповіддю про умовно-життєву подію, яка існує виключно в суб’єктивній уяві автора, і спрямована спричинити естетичне враження, викликаючи емоційно-інтелектуальні переживання.

Найважливішим елементом художнього твору є художній образ. О. Мясников визначав художній образ як форму відображення дійсності мистецтвом, конкретну і разом з тим загальну картину людського життя, що зображується в світлі естетичного ідеалу митця, виникаючи як продукт творчої фантазії [3, c.241]. Таким чином, в творчості будь-якого автора засоби виразності відіграють надзвичайно важливу роль, оскільки вони є основним інструментом творення художнього образу.

Розрізняють лексичні й стилістичні засоби виразності. Стилістичною фігурою, що широко використовується у художніх творах є метафора. Метафора – стилістичний засіб, який ґрунтується на принципі ідентифікації двох предметів. Цей термін означає перенесення якоїсь якості з одного предмета на інший. Метафора стає стилістичним прийомом коли два різних явища (речі, події, ідеї) одночасно згадуються, коли одне явище передає свої якості тому, яке їх позбавлене [2, c.139]. За  прагматичним ефектом метафора поділяється на  стерту (зареєстрована в словнику – the neck of a bottle) та різку (a torrent of darkness) [1, c.38].

Під час дослідження було виявлено значну кількість метафор, що виконують важливу експресивну функцію і є сильним засобом впливу на емоційно-психологічний стан читача. Нижче подано класифікацію метафор за  явищами, реаліями чи станами, які вони позначають:

Таблиця 1

Класифікація метафор

№ за/п

Метафори

Кількість Відсоткове співвідношення
1. Позначення наукового статусу дослідників 13 40%
2. Позначення емоційного стану персонажів 5 15%
3. Інші види метафор 15 45%
4. Всього 33 100%

 

У поданій класифікації, одну з найбільших груп становлять метафори на позначення статусу дослідників-науковців з метою виявлення практичної цінності і суспільної значимості їхньої дослідницької діяльності, зокрема у сфері математики та фізики. Такі метафори виконують експресивно-оцінну функцію, оскільки вони створюють своєрідну ієрархію статусів науковців, залежно від їхнього внеску у розвиток науки. Наприклад:

As a young man he was surrounded by the high priests of twentieth-century science — Albert Einstein, John von Neumann, and Norbert Wiener [4]. У цьому реченні такі відомі вчені як Альберт Ейнштейн, Джон фон Нейман і Норберт Вінер названі “the high priests of twentieth-century science” тобто первосвящениками науки 20 ст. Термін первосвященик взятий з іудаїзму і позначає верховного священнослужителя, що очолював службу в Скінії, а пізніше в Єрусалимському Храмі. Для ізраїльтян первосвященик становив життєво важливе значення, оскільки він навчав їх мудрості, приносив жертви за гріхи народу, раз у рік на свято Йом Кіпур здійснював очищення народу принесенням жертви викуплення, а також був посередником між Богом і людьми. У єврейській традиції по відношенню до первосвящеників вживали епітет “машинах” – помазаник, месія; в християнстві цей термін трактують як Спаситель.

Таким чином, дослідивши значення релігійного терміну high priest ми розуміємо зміст експресивно-оцінної метафори, вжитої по відношенню до науковців. Вона характеризує безцінність їхнього вкладу у розвиток науки та  суспільства в цілому, називає їх науковими геніями, надає їхній діяльності месіанського значення, тобто життєво важливої цінності. Якщо ж говорити про ієрархію статусів науковців, то статус “первосвященика” є найвищим.

It is highly unlikely, however, that many people outside this intellectual Olympus would have become privy to these developments, dramatic as they appeared to Princeton insiders, if not for another scene, which also took place on these grounds at the end of the first week of October 1994 [4]. У цьому реченні наукова еліта Прінстонського університету названа інтелектуальним Олімпом. Як відомо з давньогрецької міфології, Олімп – це священна гора, на якій перебували грецькі боги на чолі з Зевсом. З цього випливає смислове значення метафори, вжитої по відношенню до науковців, – вона вказує на їхню інтелектуальну перевагу над іншими людьми, висвітлює їхні розумові здібності та високий соціальний статус.

Окрім метафор, що зображають статус наукових дослідників та цінність їхньої діяльності, у мові книги ми також виявили метафори, що характеризують емоційно-психологічний стан героїв, їхнє відношення до життя, описують ситуації, в яких вони опинилися.

Synge was impressed with Nash’s originality and his appetite for difficult problems [4]. Метафора “the appetiteвикористовується для порівняння фізичного голоду з емоційними прагненнями. У поданому реченні ця метафора зображує бажання Джона знаходити різноманітні складні проблеми та вирішувати їх. За допомогою цієї метафори автор влучно характеризує незвичне для більшості відношення Неша до життя, розкриває його як особистість, яка не те що не боїться труднощів, а навіть шукає їх, щоб подолати, тому що в перемозі є свій смак.

         From the 1930s onward, Princeton had a far stronger department and was snaring the lion’s share of the best graduate students [4]. Метафора the lion’s share взята з байки відомого давньогогрецького байкаря Езопа “Лев, лисиця і осел”, сюжет якої полягає у поділі здобичі між звірами. Лев хитро поділив здобич так, що йому дісталося усе. Таким чином, метафора “левова частка” позначає велику кількість чогось, переважну більшість. У контексті поданого речення метафора вжита автором вказує на престиж Прінстонського університету поміж іншими закладами, оскільки саме в ньому навчалася величезна кількість відмінних студентів, що славилися своїми науковими досягненнями. Семантичний центр метафори полягає саме в зображенні кількості найкращих випускників університету у порівнянні з іншими.

Отже, у мові персонажів ми виявили значну кількість метафор, які виконують важливу експресивно-оцінну функцію. Метафори допомагають читачеві глибше зрозуміти сутність окремих явищ, пізнати особистісні особливості деяких індивідів,  оцінити суспільну значимість певних наукових діячів. Окрім цього, вони виконують функцію стилістичного забарвлення, надають мові експресивності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1. ЄфімовЛ. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз. Учбово-методичний посібник / Л. П. Єфімов, О. А. Ясінецька. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 с.
  2. МостовийМ. І. Лексикологія англійської мови / М. І. Мостовий. – Х.: Основа, 1993. – 255 с.
  3. Мясников А. Ф. Словарь литературоведческих терминов / А. Ф. Мясников. – М.: Просвещение, 1974. – 876 с.
  4. Sylvia Nazar. A Beautiful Mind [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://i.smart-centre.ru/u/0c/095abe53a811e3b96b9789f3284aaa/-/a%20beautiful%20mind.pdf – Назва з екрану.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720