Соціальні Інтернет-мережі як різновид нових соціальних медіа: особливості та функції

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено соціальні Інтернет-мережі як різновид нових соціальних медіа, визначено їх особливості та функції.

Соціальні Інтернет-мережі можна віднести до нових соціальних медіа, адже вони стають засобом масово комунікації, інструментом для зв’язків з громадськістю. Простір соціальних мереж доповнює та коригує інформацію, що видається традиційними ЗМІ. Адже останні створюють монологічний тип взаємодії: люди отримують повідомлення, можуть його обговорити, висловити зауваження, але джерело повідомлення їм не відповідає. Як частина медіасистеми соціальні мережі надсилають аудиторії свою інформацію, яка споживається індивідуально і вільно (коли і де завгодно). Майже в кожного періодичного видання є свій сайт, на якому дублюються матеріали з друкованого видання. У світовому масштабі спостерігається тенденція, що великі ЗМІ розміщують більше інформації в Інтернет-версії видання ніж в звичайному, і вся вона зберігається в архіві з можливістю пошуку. Також власну сторінку в соціальних мережах мають і менші ЗМІ, адже це не вимагає значних затрат і може бути зручним інструментом для популяризації організації. У соціальних мережах простіше працювати із цільовою аудиторією, є можливості для ї аналізу.
До головних особливостей Інтернет-журналістики, зокрема в соціальних мережах відносять: мультимедійність, інтерактивність, створення віртуальної особистості, можливість двостороннього зв’язку з аудиторією, підвищення впізнаваності.
Також соціальні мережі характеризуються оперативністю. Все більшої популярності набуває система Web-First Repoting, коли матеріалу спочатку готуються для сайту, а потім переписуються для телебачення та газет. Лідером в цій особливості може бути Twitter: 140 знаків тільки необхідно інформації, що чітко відповідає на 5 основних запитань що?, хто?, де?, коли?, чому? Для такого повідомлення не потрібно затрачати багато часу, достатньо 1 хвилини, в той час як на звичайний сайт потрібно створити хоча б 3 повноцінних абзаци, що значно збільшує час на підготовку повідомлення.
Мультимедійність – можливість одночасного та інтегрованого використання тексту, графіки, фото, аудіо, відео-матеріалів. Завдяки технології Web2.0 користувачі мають можливість коментувати. Відгуки демонструють зацікавленість аудиторії у тих чи інших темах, формують діалог, який впливає на відбір релевантного контенту.
У соціальній мережі формується читацьке ядро: ті користувачі, що поставили відмітку Like (Мені подобається) на головній сторінці медіа, автоматично отримують останні новини на свою персональну сторінку. Ще за часів Генрі Льюїса (засновника журналу «Тайм») стало модним ранжування новин за значимістю. У соціальних мережах на перших позиціях завжди буде та новина, яка набрала найбільше «лайків». Те, що важливо для спільноти автоматично знаходиться зверху новинної стрічки. Зміст «новинної стіни» допомагає виявити та підтвердити переконання тих, хто знаходиться в соціальній мережі. Взаємодія зі споживачами контенту, наприклад, у Facebook, Twitter, YouTube формує поняття «загальні засоби масової інформації» або «загальні медіа», що є результатом спільної взаємодії і соціального обміну [1]. За допомогою соціальних кнопок like, share, retweet (залежно від СМ) – відбувається перманентне поширення інформації в мережі Інтернет. Варто пам’ятати, що ефективнішим повідомлення буде тоді, коли ви додасте до нього власний коментар, що покаже ваше власне ставлення до інформації і створить певну інтригу для читачів.
Водночас, за допомогою соціальних мереж виконується соціальна функція: пов’язується між собою велика кількість людей, формуючи соціальні спільноти. Як би не змінювався мережевий простір, контент, що може зацікавити користувача, лишається основним для просування в соціальній мережі. Контент і спільнота є найголовнішим для нових медіа. Будь-яка конвергентна редакція або громадський журналіст має адаптувати контент під інтереси конкретної групи користувачів за тематикою та регіональною близькістю [1]. Вивчаючи базу даних (11 000 повідомлень, спрямованих 8500 користувачами Twitter), «Центр вивчення інтернету і суспільства» виявив тенденції у діяльності соціальних мереж в період арабських революцій 2011 (Future social media, 26.05.12) [4] зокрема, соціальні мережі в цих процесах виконували функції:
а) узагальнення інформації, отриманої від активістів руху, організаційна і мобілізаційна діяльність;
б) поширення узагальненої інформації серед широких верств населення;
в) зміцнення внутрішньо-групової солідарності;
г) поділу користувачів соціальних мереж і внутрішньо-мережевих спільнот на опозиційні та провладні групи. Причому, опозиційні мережі різноманітні, тісно пов’язані зі ЗМІ, а урядові відрізняються високою концентрацією, формальним «розподілі ролей»;
д) прийняття на себе частини функцій ЗМІ, тобто ключову роль в цих спільнотах відіграють журналісти, відомі особи, професійні блогери, урядових та політичні організації, а вплив випадкових людей незначна [2, с.82].
Тому цікавим та актуальним для аналізу є особливості використання соціальних мереж під час суспільно-політичних процесів, наприклад, виборчої кампанії. До того ж, слід погодитися із слушним зауваженням вітчизняного дослідника С. Штурхецького, що «бурхливий розвиток Е-комунікацій припадає на той час … коли фінансові ресурси будь-якої інформаційної діяльності істотно обмежуються» [3, с. 93].
Отже, до головних особливостей соціальних Інтернет-мереж можна віднести: мультимедійність, інтерактивність, створення віртуальної особистості, можливість двостороннього зв’язку з аудиторією, підвищення впізнаваності, формування читацького «ядра», адаптація контенту під інтереси конкретної групи користувачів за тематикою та регіональною близькістю.
Щодо функцій, які виконують соціальні Інтернет-мережі в період суспільно-політичних перетворень, то достатньо вказати хоча б на прийняття ними частини функцій ЗМІ. Іноді мережі (в період відключення центральних каналів, або контролю над ними) залишаються єдиними доступними і достовірними каналами для отримання інформації про суспільно-політичну ситуацію.

Список використаних джерел та літератури

1. Соціальні мережі як соціальні медіа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://prezi.com/q_9_6suwfgwh/presentation/. – Заголовок з екрана. – Дата доступу: 12.02.2015.
2. Бобкова, А. И. Использование социальных сетей в политических целях [Электронный ресурс] / А. И. Бобкова // Искусствернные общества : ежеквартальный Интернет-журнал. – Том. 8. – № 1-54. – 2013. – С. 77-88.
3. Штурхецький, С. В. Комунікативний потенціал місцевого самоврядування в Україні [Текст] : монографія / С. В.Штурхецький. – Рівне: ТОВ «Овід», 2011. – 148 с.
4. Natividad, J. Internet, Social Media Upcoming Tools In Civil Unrest [Electronic source] // 26.05.2012. – Access mode : http://josemariasison.org/?p=10915. – Title from the screen. – Access time : 15.04.2015.

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720