Соціально-медійні інструменти як засіб взаємодії муніципальної влади з громадськістю

Поділитися Share on Facebook3Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті розглядається використання соціально-медійних інструментів для роботи з населенням в діяльності органів місцевого самоврядування України. Наведено ключові терміни та поняття, проаналізовано тенденції застосування соціальних мереж для роботи з населенням. Визначено позитивні і негативні сторони використання соціально-медійних інструментів в муніципальному управлінні.
Ключові слова: соціальні медіа, робота з населенням, місцеве самоврядування.

На сьогодні роль мережі Інтернет в житті суспільства на важко переоцінити. Всесвітня глобальна мережа стала невід’ємним здобутком цивілізації у XXI столітті. Інтернет відкриває нові широкі можливості перед місцевою владою та місцевими політиками для ведення різного роду кампаній чи діалогу з населенням міста.. Застосування мережі Інтернет, зокрема соціальних мереж муніципальної владою для співпраці з населенням є важливою умовою і кроком на шляху до євроінтеграції. Тому і виникла потреба досліджувати і розвивати це актуальне питання в сучасній науці.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогодні за кордоном досить розвитута система соціальних медіа в міському управлінні, вчені світу досліджують соціальні мережі, уже досить давно, глибоко й детально. Серед яких С. Белл-Рокич, Д. Блумер, Д. Каппер, Б. Коген, П. Лазарсфельд, Дж. Лалл, В Україні немає ґрунтовних праць по даній темі, є вчені, які займаються лише вивченням інформаційних та Інтернет-технологій: Є.О. Гриценко, Л. Губерський, В. Іванов, С.М. Коноплицький, Н. Костенко, Є. Макаренко та ін. Прoте ці науковці у своїх дослідженнях зосереджують увaгу нa теoретичних зaсaдaх чи технічних aспектaх тa чaстo oминaють сучасні тенденції тa важливі події в цій сфері.
Метою статті є здійснити детальний аналіз соціальних мереж в контексті співпраці муніципальної влади з громадськістю з допомогою соціально-медійних інструментів.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (далі ІКТ), а також нові можливості масової комунікації, що надають Інтернет сервіси Web 2.0 (соціальні медіа) стали чи не одним з найбільш вагомих чинників розвитку людства. Сьогодні з 100 самих відвідуваних сайтів у світі 20 – це класичні соціальні мережі й ще 60 – тією чи іншою мірою використовують web 2.0, тобто є соціалізованими [7].
Використання ІКТ на рівні управління регіонами та містами почали розглядати як невід’ємну складову стратегій електронного врядування з 2002 р. Зокрема, британська стратегія розвитку локального електронного врядування розглядає ІКТ як елемент вдосконалення державних послуг та підвищення рівня місцевого самоврядування:
– планування розвитку громади на основі використання нових технологій;
– пошук найкращих рішень за участі місцевих громадян;
– зрозуміла і прозора оцінка для вдосконалення місцевих державних послуг [8].
Зараз в державному управлінні України не розглядається проблема використання соціальних медіа, розробки їх як засобу для налагодження контактів з громадськістю. Бракує ґрунтовних праць наукового характеру, комплексних досліджень даного феномену. Це обумовлює необхідність узагальнення існуючих знань стосовно соціальних мереж та їх ефективного використання для роботи з людьми.
Історично, починаючи приблизно з 2004 року в життя людей входять такі речі, як соціальні мережі, які як тоді здавалось ніяк не можна пов’язати з політикою держави та міст (міським управлінням). В ті часи для дослідження та формування громадської думки використовували традиційні PR-технології, які стали тоді новацією. Але, на сучасному етапі епохи глобальної інформатизації та автоматизації, традиційні засоби PR здають свої позиції і поступаються надсучасним засобам комунікації, для посилення інформування населення та громади міста щодо здійснення реформ, забезпечити ефективний прямий і зворотній зв’язок з громадянами, які в результаті значно підвищують якість управління містом та державою [3].
Зміни, що відбулися у сучасному суспільстві, а саме, у комунікаційному середовищі, вимагають перегляду функціональних особливостей соціальних медіа для взаємодії з громадою міста за умов глобалізації, зміни соціального, політичного, культурного життя країни [5].
Ще в 2010 році зацікавлення соціальними мережами не набуло такого глобального поширення, але вже сьогодні важко уявити організація, яка не має власної сторінки в соціальній мережі та в мережі Інтернет. Саме соціальні мережі і стали переправою для налагодження відносин громадськості і управління (державного, міського та ін.). Сучасні тенденції розвитку вимагають постійної інтерактивності з аудиторією, громадою, спільнотою [8].
Перші соціальні мережі, які з’явились на теренах країн пострадянського простору, з невпинним зростанням їх користувачів, зацікавила фахівців традиційних PR в державному управлінні західних держав як сильний та ефективний засіб співпраці громади та влади ще декілька років тому. Швидко відреагували на зміну комунікаційного інтернет-середовища і першими почали наймати фахівців для роботи у сфері новітніх технологій і бізнесові структури. На початковій стадії феномен використання сучасних інформаційних технологій не мав конкретної назви, а згодом його почали називати соціальними мережами [2].
Сучасне визначення «соціальна мережа» налічує вже більше ніж півстоліття і означає структуру відносин та зв’язків, які має людина. Воно відображає різного роду зв’язки та взаємовідносини, починаючи від випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними вузами [6].
На даний час найпопулярнішими серед населення є такі соціальні мережі як: Facebook, MySpase, VKontakte, Twitter, YouTube. Зараз соціальні мережі стали частиною, соціального, політичного, громадського та бізнесового життя нашої країни. Кількість користувачів соціальними мережами зростає щоденно. І на цьому зростання числа користувачів не припиняється [7].
Для ведення діалогу з громадою міста, або управління містом соціальні мережі можна використовувати у двох напрямках: перше – це моніторинг образу сприйняття громадою міста форми управління містом; дослідження взаємодії громади міста та місцевої адміністрації, та особисті зв’язки між чиновниками та громадянами (місцевими жителями). Другим напрямком буде побудова сприятливої думки громади шляхом залучення жителів міста у прийняття різного роду рішень з управління містом. Неповага до думки громади, яка прийшла до нас з радянських часів, має замінитись на бажання інформувати громаду. Застосування соціально-медійних інструментів в муніципальному управлінні дозволить:
– налагодити взаємовідносини між місцевою владою та громадянами міста;
– формувати й підтримувати взаємну довіру, повагу та соціальну відповідальність;
– створити свідоме розуміння впровадження реформ;
– сприяти позитивним і й трансформувати негативні у позитивні уявлення про діяльність та взаємодію муніципалітету міста та громади;
– керувати і репутацією всієї муніципальної влади, а також муніципальної політики та окремих міських чиновників [8].
Мета використання соціальних мереж в муніципальному правлінні заключається в тому, щоб відверто і відкрито, від імені діючої міської влади, надавати вчасно та достовірно різного роду інформацію з питань, якими цікавляться громадяни міста та отримувати швидку реакцію на отримання даної інформації.
Але попри сучасні тенденції інформатизації не потрібно використовувати тільки соціальні мережі для зв’язків з громадськістю та ведення діалогу з громадою, можна використовувати і традиційні засоби співпраці муніципалітету з громадою. Однак, потрібно розуміти, що сьогодні соціальні мережі збільшують число своїх користувачів погодинно, в порівнянні з іншими медіа, а тому використання соціальних медіа для роботи муніципалітету з населенням потрібно вдало і вміло поєднати із традиційними засобами співпраці з населенням [9].
Оскільки соціальні мережі стали найпопулярнішим способом спілкування, то їхнє використання в муніципальному управлінні може стати новітнім засобом для налагодження й підтримки взаємозв’язку, взаєморозуміння, взаємовизнання та співробітництва між муніципалітетом та громадськістю.
Для міської системи управління об’єктом є громадськість, яку уособлюють жителі міста, виборці, партії, громадські організації та компанії. Суб’єктом цих взаємовідносин є органи місцевого самоврядування та державної влади, а отже, вміло використовуючи спілкування у соціальних мережах, громада міста може зрозуміти як саме працює, наприклад, обрана ними міська рада, може отримати інформацію про рішення, які приймає дана рада. Користувачі соціальних мереж опускаючи на задній план офіційні сайти органів місцевого самоврядування та спілкуючись з односельцями в реальному часі, матимуть більше інформації про будь-яку ситуацію, що виникає в органах місцевого самоврядування. Таким чином, муніципалітет зможе швидко та якісно управляти відносинами між владою та громадою [5].
Для боротьби з негативними явищами, які присутні в мережі Інтернет, служби безпеки світу проводять моніторинг соціальних мереж з метою виявлення шахраїв та злочинців. ФБР, для прикладу, вже розпочало пошуки компанії-розробника, яка зможе створити програму , для пошуку публічно доступного контенту в таких соціальних мережах як Facebook та Twitter, який пов’язаний з певними ключовими словами – наприклад тероризм та кримінал [9].
Соціальні мережі можна використовувати також як систему завчасного попередження, відслідковувати тенденцію думки громади з інших питань. Від того, як муніципалітет поводитиметься в кризових ситуаціях й викладатиме оперативну інформацію в мережу, залежатиме ставлення до нього в майбутньому. Через це будувати відносини з громадою через соціальні медіа зручно, тому що це можна робити в будь-який час доби, в будь-якому місці, де є мережа Інтернет. Соціальні мережі – це можливість не тільки порозмовляти з міським чиновником індивідуально, а одночасно поспілкуватись з муніципалітетом інших міст! Тому для ефективного управління містом, муніципалітет сьогодні повинен в першу чергу звертати всю увагу на соціальні медіа [7].
Висновки. Роль соціально-медійних інструментів в муніципальному управлінні, цілком можна назвати величезною у формуванні взаємовідносин з громадою та формування громадської думки, її дослідженні й реагуванні на неї. В сучасних умовах вступу України до Євросоюзу та демократизації системи державного управління, збільшується роль думки громади міста на процеси міського управління в Україні. Розвиток технологій і мережевих структур, ускладнення комунікаційного простору призводить до усвідомлення необхідності змін в традиційних системах, стратегіях, програмах зі співпраці муніципалітету з громадою міста. Залучаючи громадськість міста через соціальні мережі до участі в різних проектах, міські чиновники сприяють більш демократичному і етичному міському управлінню. Використання сучасних комунікативних засобів, зокрема соціально-медійних інструментів, а також їхнє впровадження в систему міського управління та взаємодії з громадою, підвищить ефективність взаємодії муніципалітету з громадою міста, сприятиме закріпленню позитивного іміджу серед жителів міста.

Список використаних джерел та літератури

1. Barnes J. A. Class and Committees in a Norwegian Island Parish by [Electronic Resource] / J. A. Barnes / Human Relations, Vol. 7, No. 1 (1 February 1954). – Р. 39-58.
2. Boyd D. M. «Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship» [Electronic Resource] / D. M. Boyd, N. B. Ellison // Journal of Computer-Mediated Communication, 13 (1). – 2007. – Аrticle 11. – Mode of access: URL: http://jcmc.indiana.edu/voll3/isslue1/boyd.ellison.html.
3. Buss A. Online Communities Handbook: Building Your Business and Brand on the Web [Electronic Resource] / A. Buss, N. Strauss N. // Bereley, CA: New Riders. – 2009.
4. Dutta S. Throwing Sheep in the Boardroom: How Online Social Networking Will Transform Your Life, Work and World [Electronic Resource] / Dutta S. Fraser M. – 2008. – С. 110-111.
5. Калинин А. PR в социальных сетях [Текст] / А. Калинин // PR-менеджер: [научный журнал], К., 2011. – №6. – С. 36-44.
6. Коноплицький С. М. Соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет: феноменологічний аналі [Текст]: автореф. дис. канд. соціол. наук: 22.00.01 / С. М. Коноплицький; НАН України; Інститут соціології. – К., 2006. – 38 с.
7. Фісенко Т. В. Соціальні інтернет-мережі як засіб задоволення інформаційних потреб [Електронний ресурс]. – Режим доступу http//www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nzizh/2010_41/Fisenko.pdf. – Назва з екрану.
8. Шинкарук А. Л. Європейські публічні комунікації: культура, політика, технології [Текст]: колективна монографія / А. Л. Шинкарук, В. М. Парфенюк, Е. Я. Кац. – Рівне, 2013. – 416 с.

Поділитися Share on Facebook3Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720