Рівень відповідності контенту обласних друкованих ЗМІ інформаційним потребам споживачів (на прикладі Рівненської області)

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті наведено законодавчі засади відносин між друкованими засобами масової інформації та споживачами. Наведено результати контент-аналізу обласної офіційної громадсько-політичної газети «Вісті Рівненщини» та обласної громадсько-політичної газети «Рівне вечірнє», а також результати анкетування, метою якого було визначити інформаційні інтереси споживачів обласних друкованих ЗМІ області. Порівняння результатів цих досліджень, дало нам можливість зробити висновки про рівень відповідності контенту місцевої преси інформаційним інтересам споживачів.
Ключові слова: інформаційні потреби, інформаційні інтереси, друковані засоби масової інформації, суспільно необхідна інформація.

В умовах становлення інформаційного суспільства, в якому потоки інформації з кожним днем збільшуються, а сама інформація стає важливим ресурсом, ЗМІ є не лише одним з суспільних інститутів, а й предметом комерційної діяльності. З одного боку, власники та редакція в умовах вільної конкуренції повинні прагнути якнайкраще задовольнити потреби споживачів своїм інформаційним продуктом, бо від цього залежить обсяг аудиторії, а відповідно й прибуток. Проте багато науковців вважають, що комерціалізація має негативні наслідки: ЗМІ починають орієнтуватись не на потреби аудиторії, а на інтереси рекламодавців та замовників. Це питання вимагає ґрунтовного дослідження.
Aнaліз oстaнніх дoсліджень і публікaцій. Найбільше праць вітчизняних та російських науковців, що займаються дослідженням інформаційних потреб зосереджено в галузі бібліотекознавства. Вивченням загальних методологічних питань виникнення і розвитку інформаційних потреб, їх класифікацією згідно з різними категоріями займались В. Варенко, Д. Коготков, О. Соколов, Г. Швецова-Водка, Д. Шехурін, Г. Щербицький та інші. Серед вітчизняних дослідників, що працюють в сфері соціальних комунікацій і зокрема досліджують питання інформаційних потреб, слід відзначити В. Іванова, С. Квіта, Б. Потятника, В. Різуна та інших. Значний вклад у розуміння взаємовідносин аудиторії та ЗМІ зробили Г. Блумлер, Т. ГобанКласа, М. Гуревич, Е. Катц, Д. МакКвейл, Р. Харріс та В. Шрамм та інші.
Мета роботи – з’ясувати рівень відповідності контенту обласних друкованих ЗМІ Рівненщини інформаційним потребам споживачів.
Виклaд oснoвнoгo мaтеріaлу дoслідження. Розглянемо правові аспекти досліджуваного питання. Згідно ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» під друкованими ЗМІ розуміються «періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію» [2]. Також в цьому ж законі зазначено, що «кожен має право на оперативне одержання через пресу публічно поширюваної інформації про діяльність державних органів і організацій, об’єднань громадян та їх посадових осіб, а також інших відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій» [2].
Отже, згідно законодавства України кожен випуск газети є інформаційним продуктом призначеним для задоволення потреб суб’єктів. Відповідно до законодавства преса є засобом задоволення законних інтересів усіх суб’єктів інформаційних відносин. Проте, на думку багатьох дослідників, сучасна преса часто діє на задоволення інтересів власників чи інших зацікавлених сторін, забуваючи про таку важливу соціальну функцію як задоволення інформаційних потреб населення. Дослідник В. Іванов стверджує, що значна кількість суспільно-політичних видань служать виразниками інтересів тих або інших фінансово-політичних угрупувань [6]. Польський науковець Т. Гобан-Клас вважає, що основною цільовою групою, за яку борються ЗМІ, стали рекламодавці. Читачів він порівнює з приманкою для рекламодавців. ЗМІ перестали турбуватись про репутацію серед читачів і часто забувають про принципи етики журналіста [3].
Також можна розглядати медіа не лише як джерело інформації, а й як засіб задоволення інформаційних потреб суспільства. З цим твердженням пов’язане порівняння ЗМІ з «сторожовими псами демократії». На ЗМІ покладається обов’язок контролювати владу. Оскільки будь-яка влада є в кінцевому рахунку представником народу і мусить звітувати суспільству про свою діяльність, ЗМІ виступають засобом реалізації цього обов’язку. Або ж ЗМІ можна представити як контролюючий суспільний інститут («четверту владу»), що забезпечує суспільству «право знати». Часто в галузі права визначається межа того про, що можна поширювати інформацію – ця категорія інформації зазвичай називається суспільно необхідною ( далі СЗІ).
В законодавстві України нема чіткого визначення терміну СЗІ. У Законі України «Про інформацію» з’явилося положення відповідно до якого під суспільно значущою інформацією розуміється інформація, що є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення [1].
Отже, суспільно значущу інформацію можна вважати апріорі приналежною до інформаційних інтересів суспільства. Така інформація може бути оприлюднена через ЗМІ, навіть якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом.
Потрібно уточнити, що інформаційні інтереси, інформаційні запити та інформаційні потреби не є тотожними поняттями. Інформаційні інтереси є суб’єктивним відображенням об’єктивної інформаційної потреби, а інформаційний запит є її вираженням. Не існує чіткої методики дослідження інформаційних потреб. Зазвичай науковці досліджують інформаційні інтереси та інформаційні запити суб’єктів інформаційних відносин як діяльнісний вияв інформаційної потреби, що піддається спостереженню [7; 9].
Одним з способів виявлення інформаційного інтересу є соціологічне опитування [4, с. 97]. Для дослідження інформаційних інтересів споживачів ми провели анкетування стихійної вибірки в мережі Інтернет з наступним квотним відбором. Участь у опитуванні взяло 157 респондентів, з яких було здійснено подальший відбір 100 респондентів відповідно до визначених квот. Для підвищення репрезентативності вибірки, враховуючи дані перепису населення 2001 року, було встановлено наступні квоти: 47% чоловіків та 53% жінок, 53% сільського населення та 47% міського населення. Таким чином вибірка зі 100 респондентів є мікромоделлю Рівненської області по двом показникам: стать та місце проживання.
На основі проведеного пілотажного анкетування зі стихійною вибіркою з 30 респондентів, ми сформували ряд гіпотез: 1) споживачів найбільше цікавить соціально-економічна тематика матеріалів; 2) споживачів звертаються до обласних друкованих ЗМІ з метою дізнатись, що про актуальні події, що відбувається навколо; 3) жінки більше цікавляться практичними порадами ніж чоловіки; 4) чоловіки більше цікавляться новинами спорту ніж жінки; 5) більшість споживачів обласних друкованих ЗМІ читає лише матеріали, що відповідають їх інформаційним інтересам; 6) частка жителів сільської місцевості, що користуються передплатою на місцеву пресу більша ніж міського населення; 7) жителям сільської місцевості більш цікаві практичні поради ніж жителям міста.
Провівши анкетування, ми з’ясували, що більшість опитаних респондентів є споживачами місцевої преси. На запитання «Чи читаєте Ви місцеву пресу?» 56% респондентів відповіли «Так», 44% – «Ні».
Більшість споживачів місцевих друкованих ЗМІ отримують газети за передплатою або читають на сайті видання. На запитання «У який спосіб Ви зазвичай отримуєте інформацію з місцевої преси?» 35,7% респондентів відповіло «За передплатою», 30,4% – «Читаю на сайті видання», 19,6% – «Купую у місцях продажу преси», 14,3% – «Читаю газети своїх знайомих…».
Наступним запитанням було «Як часто Ви читаєте місцеві газети»: 46,4% споживачів часто читають місцеві газети, 46,4% – інколи, і лише 7,2% рідко читають місцеві видання. Ці результати свідчать про те, що споживачі регулярно звертаються до обласних друкованих ЗМІ для задоволення своїх інформаційних потреб.
Більшість респондентів вибірково читають номери місцевих газет, обираючи лише розділи, що їх цікавлять (53,6%), 46,4% зазвичай споживачів читають усі матеріали номеру. Такий результат підтверджує положення теорії використання та задоволення, що стверджує вибіркове ставлення споживачів до інформації, що їм пропонується [10].
На запитання «З якою метою Ви зазвичай читаєте місцеву пресу?» відповіді розподілилися наступним чином: 51,8 % респондентів звертаються до місцевих видань, щоб бути в курсі того, що відбувається навколо; 23,2 % – задля заповнення вільного часу; 16 % – для розваги, відпочинку, зняття емоційної напруги; 5,4 % – через науковий інтерес; 3,6 % респондентів вказали власну відповідь, що читання місцевої преси пов’язано з їх професійною діяльністю.
Найпопулярнішими серед читачів є газети «Рівне вечірнє» (46,4%) та «Вісті Рівненщини» (41,1 %), «Рівненську газету» читає 33,9 % споживачів, «ОГО» – 28,6 %, «Вільне слово» – 12,5 %, також 25 % вказали власний варіант відповіді, серед яких згадувались газети «Льонокомбінат» (8,8 %), «Волинь» (7,1 %), «7 днів» (2 %) та «Провінційка» (7,1 %).
Наступний блок питань стосувався безпосередньо інформаційних інтересів читачів та думки споживачів, щодо оптимального наповнення місцевих газет. Респондентам пропонувалося поставити оцінку від 1 до 9 кожному з визначених типів інформації, де 1 – максимум інформації, а 9 – мінімум інформації. Найважливішою респонденти визначили інформацію соціально-економічної сфери, вона отримала середню оцінку 1,6; наступними по важливості є політичні новини (2,4); новини культури отримали оцінку 3,1; практичні поради – 5; кримінальна хроніка – 5,11; новини спорту – 5,5; розважальні матеріали – 6, довідкова інформація – 7,34; реклама та оголошення отримали найнижчу оцінку – 8,4.
Далі респонденти виражали своє ставлення до різних видів інформаційних матеріалів. Вони здійснювали шкалування від «Зовсім не цікаво» до «Дуже цікаво». Для зручності опрацювання результатів ми перевели відповіді в цифровий формат, присвоївши кожній відповіді цифру від 1 (зовсім не цікаво) до 4 (дуже цікаво). Результати такого перетворення подано в табл. 1.

Таблиця 1

Оцінка цікавості інформації

Вид інформаційних матеріалів Оцінка
Політичні новини 3,22
Новини соціально-економічної сфери 3,50
Новини культури 3,20
Кримінальна хроніка 2,21
Спортивні новини 2,07
Практичні поради 2,62
Розважальні матеріали 2,51
Довідкова інформація 2,54
Реклама 1,74

Можна помітити, що відповіді на два ніби схожих питання відрізняються. Перше питання стосується того, яка інформація має переважати у місцевих виданнях. Відповідаючи на нього, респондент орієнтується не лише на власні вподобання, а й на важливість інформації. Відповідаючи на друге запитання респондент орієнтується лише на власні вподобання.

Рис. 1Рис. 1 Співвідношення оцінок цікавості та оцінок необхідності

Графік демонструє, що оцінки цікавості та необхідності категорій «Кримінальна хроніка», «Спортивні новини», «Розважальні матеріали» та «Довідкова інформація» відрізняються. Хоча спортивні новини та кримінальна хроніка цікавлять аудиторію менше ніж розважальні матеріали та довідкова інформація, але респонденти визнали їх більш необхідними для висвітлення в місцевій пресі. Це наочно демонструє те, що СЗІ не завжди відповідає індивідуальним інформаційним інтересам, але це та інформація, яка вимагає першочергового висвітлення.
Для перевірки висунутих гіпотез погрупуємо відповіді за соціально-демографічними характеристиками респондентів. Суттєві відмінності спостерігаються у відповідях чоловіків та жінок на запитання «Як Ви зазвичай читаєте газету?». Більшість чоловіків читають газету повністю (60%), а жінки навпаки частіше читають лише окремі розділи (61%).
Найбільшу оцінку необхідності серед чоловіків та жінок отримали соціально-економічні новини, політичні новини, новини культури. Як видно з рис. 2, результати суттєво різняться лише по категоріям «Практичні поради», «Кримінальна хроніка» та «Новини спорту». Чоловіки надали вищу оцінку кримінальній хроніці та новинам спорту, а жінки надали перевагу практичним порадам. Також для чоловіків політичні новини та новини соціально-економічної сфери є однаково важливими, а жінки назвали соціально-економічну тематику більш необхідною для висвітлення місцевою пресою. Для жінок новини культури є більш важливими ніж для чоловіків, оцінка необхідності інформації сфер культури та політики у жінок однакова.

Рис. 2

Рис.2 Порівняння оцінок необхідності за статтю

Результати розрахунку оцінок цікавості для чоловіків та жінок подано в табл. 2.

Таблиця 2

Порівняння оцінок цікавості за статтю

Вид інформаційних матеріалів Жінки Чоловіки
Політичні новини 3,06 3,40
Новини соціально-економічної сфери 3,57 3,43
Новини культури 3,42 2,96
Кримінальна хроніка 1,64 2,85
Спортивні новини 1,42 2,81
Практичні поради 3,13 2,04
Розважальні матеріали 2,75 2,30
Довідкова інформація 2,68 2,38
Реклама 1,79 1,70

Можна спостерігати виявлену раніше тенденцію до того, що жінкам більше цікаві новини культури та практичні поради ніж чоловікам, а чоловікам більш цікаві новини спорту та кримінальна хроніка.
Далі проведемо порівняння результатів за місцем проживання респондентів. 59% жителів читають місцеві газети, 51% – не читають. Серед опитаних жителів міст 36% не є споживачами обласних друкованих ЗМІ, а 64% – читають місцеву пресу. Половина споживачів з сільської місцевості отримують місцеву пресу за передплатою, 31% – читає на сайті видання, 4% – купує у місцях продажу преси і 15% читають газети своїх родичів та знайомих. Жителі міст частіше купують газети у місцях продажу преси (33%), 30% жителів міста читає місцеві газети на сайті видання, 23% – отримують за передплатою і 13% читають газети своїх родичів, друзів та колег.
Оцінки необхідності жителів сільської місцевості: новини соціально-економічної сфери – 1, 8; новини політики – 2,2; новини культури – 3,2; кримінальна хроніка – 5; новини спорту – 5,6; практичні поради – 5,1; розважальні матеріали – 6,6; довідкова інформація – 7; реклама – 8,5. Оцінки необхідності жителів міста: новини соціально-економічної сфери – 1, 4; новини політики – 2,6; новини культури – 2,9; кримінальна хроніка – 5,2; новини спорту – 5,4; практичні поради – 4,9; розважальні матеріали – 6,6; довідкова інформація – 7,7; реклама – 8,3.
Як не дивно, але жителі сільської місцевості надали практичним порадам більшу оцінку ніж жителі міста. Натомість кримінальну хроніку жителі села оцінили вище ніж міщани. Перед проведенням дослідження однією з гіпотез було те, що жителям сільської місцевості більше потрібні практичні поради ніж жителям міста, отже цю гіпотезу спростовано.

Таблиця 3

Порівняння оцінок цікавості за місцем проживання респондентів

Вид інформаційних матеріалів Жителі сільської місцевості
Жителі міста
Політичні новини 3,32 3,11
Новини соціально-економічної сфери 3,45 3,55
Новини культури 3,02 3,40
Кримінальна хроніка 2,45 1,94
Спортивні новини 2,15 1,98
Практичні поради 2,62 2,62
Розважальні матеріали 2,45 2,64
Довідкова інформація 2,64 2,43
Реклама 1,72 1,77

З табл. 3 видно, що основні розбіжності в оцінках цікавості стосуються новин культури та кримінальної хроніки. Жителям сільської місцевості цікавішою є інформацію про злочини та надзвичайні події, що сталися, а жителям міста цікавішими є новини культури.
Для аналізу обласних друкованих ЗМІ було обрано метод контент-аналізу, що є одним з найпоширеніших методів аналізу текстів. Об’єктом дослідження є обласна офіційна громадсько-політична газета «Вісті Рівненщини» та обласна громадсько-політична газета «Рівне вечірнє». Ці дві газети були обрані за результатами пілотажного анкетування.
Предметом дослідження є номери газет, що виходили в третьому кварталі 2014 року (липень-вересень 2014 р.) [5; 8].
Гіпотеза дослідження: у вказаних обласних друкованих ЗМІ переважає інформація, що безпосередньо стосується Рівненської області, за тематикою, ймовірно, переважають матеріали, що стосуються соціально-економічної та політичної сфери.
Категоріями аналізу є тематична спрямованість матеріалів. Одиницею аналізу є журналістські матеріали. Одиницею рахунку є чисельність категорій та одиниць аналізу в текстах. Ми проаналізували 1395 статей з яких 1006 з газети «Рівне вечірнє» та 389 з газети «Вісті Рівненщини». Результати проведеного дослідження відображені у табл. 4.

Таблиця 4

Відсоткове співвідношення статей по категоріям

Таблиця 4

Ми бачимо, що гіпотези зроблені перед початком дослідження підтвердилися: у виданнях переважає інформація, що стосується Рівненської області, соціально-економічної спрямованості.
Інформація що стосується Рівненщини складає більше 60%, такий результат є цілком передбачуваним, оскільки основною метою локальних видань є інформування про події, що відбуваються на певній території.
За тематичною спрямованістю у всіх виданнях переважає соціально-економічна інформація. По табл. 4 можна побачити, що частка цієї тематичної категорії більша у газети «Вісті Рівненщини» але загалом результат відрізняється не різко. А ось в категоріях «Кримінал» та «Культура» можна спостерігати значні відмінності. Це добре видно на графіку, що поданий на рис. 3. Можна спостерігати, що точки результату по цим двом категоріям утворюють піки направлені в різному напрямку, що свідчить про значні відмінності.

Рис. 3

Рис. 3 Графік співвідношення частки матеріалів різних категорій у газетах

Газета «Рівне вечірнє» орієнтована на гостроту та сенсаційність матеріалів, на кримінальні новини, політичні викриття, гострі соціальні сюжети, що зазвичай містять елементи конфлікту та протистояння. Проаналізувавши 24 випуски цієї газети, можна зробити висновок, що частка негативних новин серед усіх матеріалів однозначно вища ніж у газети «Вісті Рівненщини». Газета «Рівненські Вісті» більшою мірою спрямована на позитивному висвітленні життя області та політики України. Характер матеріалів більш спокійний. Хоча газета є офіційною у ній присутні також новини шоу-бізнесу, практичні поради, життєві історії тощо.
Висновки. Підсумовуючи можна сказати, що наповнення обласних друкованих ЗМІ Рівненщини не дисонує з інформаційними інтересами аудиторії. Основні точки перетину наповнення газет та інформаційних інтересів зосередженні саме найважливіших напрямках – політичній та соціально-економічній сфері. Дослідивши контент обласних друкованих ЗМІ та інформаційні інтереси їх споживачів, можна зробити висновок, що місцеві видання задовольняють основні інформаційні інтереси своєї аудиторії.

Списoк викoристaних джерел тa літерaтури

1. Про інформацію [Електронний ресурс]: Закон України, № 2657-12 від 02.10.92 / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 – Назва з екрану.
2. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні [Електронний ресурс]: Закон України № 2782-XII від 16.11.1992 / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 – Назва з екрану.
3. Адресат медіа – приманка для рекламодавців [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://catholicnews.org.ua/adresat-media-primanka-dlya-reklamodavciv – Назва з екрану.
4. Варенко, В. М. Інформаційно-аналітична діяльність [Текст]: навчальний посібник / В. М. Варенко. – К.: Університет «Україна», 2013. – 416 c.
5. Вісті Рівненщини [Текст]: обласна офіційна громадсько-політична газета/ засн. Рівненська обласна рада, Рівненська ОДА, трудовий колектив редакції газети «Вісті Рівненщини», ред. В. Бурченя.– № 27 (1869) – 39 (1881). – Тернопіль:«А-Прінт», 2014. – Тираж: 54470.
6. Іванов, В. Короткий огляд українських медіа [Електронний ресурс] / В. Іванов. – Режим доступу: http://www.aup.com.ua/upload/1173091559Review2endukr.pdf – Назва з екрану.
7. Коготков, Д. Я. Библеографическая деятельность библеотеки: организация, управление, технологи [Текст]: учебник / Д. Я. Коготков, науч. ред. д-р пед. наук Г. В. Михеева; под общ. ред. О. П. Коршунова. – СПб.: Профессия, 2005. – 204с.
8. Рівне вечірнє [Текст]: обласна громадсько-політична газета / засн. М. Несенюк, ред. В. Шах.– № 46 (2116) – 70 (2140). – Тернопіль:«А-Прінт», 2014. – Тираж: 23000.
9. Соколов, А. В. Общая теория социальной коммуникации [Текст]: Учебное пособие / А. В. Соколов. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2002 г. – 461 с.
10. Katz, E. Uses and Gratifications Research [Text] / E. Katz, G. Blumler, M. Gurevitch // The Public Opinion Quarterly Vol. 37. – No. 4 (Winter, 1973-1974). – Р. 509-523.

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720