Підтримання збалансованості Державного бюджету України в умовах його дефіцитності

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті розглянуто теоретичні засади збалансованості Державного бюджету України, проаналізовано динаміку дефіциту Державного бюджету України за 2010 – 2013 роки, а також подано пропозиції щодо підтримання збалансованості Державного бюджету України в умовах його дефіцитності.

Ключові слова: бюджет, дефіцит Державного бюджету України, збалансованість бюджету, видатки державного бюджету, доходи державного бюджету, ефективність видатків.

In this paper considered the theoretical principles of balancing the State Budget of Ukraine, analyzed the dynamics deficit of the State Budget of Ukraine for 2010 – 2013 years and presents proposals for maintain the balance of the State Budget of Ukraine in terms of its deficit.

Keywords: budget, fiscal deficit of the State Budget of Ukraine, budget balance, expenditures of the State Budget, revenues of the State Budget.

В статье рассмотрены теоретические основы сбалансированности Государственного бюджета Украины, проанализирована динамика дефицита Государственного бюджета Украины за 2010 – 2013 годы, а также представлены предложения по поддержанию сбалансированности Государственного бюджета Украины в условиях его недостаточности.

Ключевые слова: бюджет, дефицит Государственного бюджета Украины, сбалансированность бюджета, расходы государственного бюджета, доходы государственного бюджета.

Постановка проблеми. В умовах швидких змін у законодавстві (зокрема у податковому і бюджетному) важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Актуальним напрямом дослідження в сучасних умовах є аналіз процесу формування дефіциту бюджету і його зв’язок з основними показниками розвитку економіки країни. Сьогодні в контексті спаду виробництва, відсутності його кредитної підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету є однією з найбільш дискусійних проблем.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням збалансованості державного бюджету та їх аналізу присвячено наукові роботи таких українських вчених: Білоусової Н., Василика О., Гордєєва Л., Колеснікова Р, Омельянович Л., Опаріна С, Рєдіна Н., Самсонова К., Сафонової Л. ФедосоваС., та інші. Однак питання підтримання збалансованості Державного бюджету України в умовах його дефіцитності недостатньо вивчені на сучасному етапі розвитку національної економіки та потребує подальших досліджень.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні шляхів підтримання збалансованості Державного бюджету України в умовах його дефіцитності на основі вивчення теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.
Виклад основного матеріалу. Дефіцит бюджету – це перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та повернення кредитів до бюджету) [3]. Він є основним інструментом державної фінансово-кредитної політики і здатен справляти значний вплив на соціально-економічне становище країни, а також є чинником стримування або прискорення її розвитку.
Саме тому при визначенні збалансованості державного бюджету доцільно оцінити відповідність дохідної та видаткової частин Державного бюджету в Україні з позиції забезпечення бюджетної безпеки, що має першочергове значення. Це випливає з того, що величина і динаміка його доходів безпосередньо визначає забезпеченість держави ресурсами для виконання покладених на неї функцій і завдань. Тому дослідимо динаміку співвідношення дохідної і видаткової частини Державного бюджету України за 2010 – 2013 роки (рис.1).

1

Рис. 1. Динаміка співвідношення дохідної і видаткової частини Державного бюджету України за 2010 – 2013 роки, млрд. грн.
Джерело: побудовано автором на основі [4, 5].

Як свідчать дані рис. 1, перевищення видатків Державного бюджету над його доходами спостерігалося протягом всього досліджуваного періоду. Істотну роль у такому розриві відіграло погіршення ситуації в країні через фінансово-економічну кризу та необхідність подолання її наслідків.
Таким чином, відхилення між дохідною і видатковою частинами Державного бюджету України зросло з 63 млрд. грн. у 2010 році до 64,4 млрд. грн. у 2013 році, що є негативним і свідчить про неузгодженість процесів їх планування і виконання. У 2011 році розрив між обсягом доходів Державного бюджету України та обсягом видатків суттєво зменшився і становив 18,9 млрд. грн.
З огляду на існуючий розрив між обсягами доходів і видатків балансуючою статтею Державного бюджету став дефіцит (рис. 2).

2

 

Рис. 2. Динаміка дефіциту Державного бюджету України за 2010-2013 роки.
Джерело: побудовано автором на основі [4,5].

Відповідно до рис. 2, динаміка дефіциту Державного бюджету України повторює тенденцію зміни фактичного співвідношення його дохідної та видаткової частин. Як наслідок зазначених змін, величина дефіциту Державного бюджету України за 2012 – 2013 роки зазнала значного зростання на 41,1 млрд. грн. з 23,6 млрд. грн. до 64,7 млрд. грн. Проте вже у 2011 році дефіцит Державного бюджету України зменшився до 23,6 млрд. грн., що оцінюється позитивно, але негативним є те, що у 2012-2013 роках почалося стрімке зростання цього показника.
Доцільно звернути увагу на те, що практично жодного року фактичні параметри бюджетного дефіциту не відповідали його граничним обсягам, що встановлювалися у Законі України «Про Державний бюджет на відповідний рік». Динаміку граничного та фактичного дефіциту Державного бюджету України у розрізі загального та спеціального фондів подано у табл. 1.
Відповідно до табл. 1, граничний обсяг дефіциту в цілому за 2010-2013 роки збільшився на 15,9 млрд. грн. до 70,0 млрд. грн., причому дуже суттєвим виявилося зростання цього показника у порівнянні з аналогічним показником попереднього року у 2013 році, коли темп його приросту склав 80,41 %. Проте вже у 2012 році граничний розмір дефіциту Державного бюджету України знову зменшився до 38,8 млрд. грн.. Граничний дефіцит загального фонду у 2010-2013 роках в цілому збільшився на 33,6 млрд. грн. і становив 63,9 млрд. грн., граничний дефіцит спеціального фонду зменшився – на 17,7 млрд. грн. і склав 6,1 млрд. грн. Необхідно зазначити, що відношення граничного обсягу дефіциту Державного бюджету до валового внутрішнього продукту був встановлений у допустимих межах лише у 2011 та 2012 роках, коли частка граничного дефіциту становила по 2,7 %. Натомість в наступних роках відбулося її подальше зростання, внаслідок чого у 2013 році граничний дефіцит склав 5,0 % валового внутрішнього продукту.
Таблиця 1
Динаміка граничного та фактичного дефіциту
Державного бюджету України за 2010 – 2013 роки

Показники Роки Абсолютний приріст
2010 2011 2012 2013 2010-2011 2011-2012 2012-2013
Граничний розмір дефіциту, млрд. грн., у т.ч.: 54,1 35,3 38,8 70,0 -15,3 3,5 31,2
частка у ВВП, % 5,0 2,7 2,7 4,8 -2,0 0 2,1
дефіцит загального фонду, млрд. грн. 30,3 33,4 34,9 63,9 6,5 1,5 29
дефіцит спеціального фонду, млрд. грн. 23,8 1,9 3,9 6,1 -21,9 2 2,2
Фактичний розмір дефіциту, млрд. грн., у т.ч.: 64,3 23,6 53,5 64,7 -40,7 29,9 11,2
частка у ВВП, % 5,9 1,8 3,8 4,4 -4,1 2 0,6
дефіцит загального фонду, млрд. грн. 30,7 20,9 53,4 65,2 -9,8 32,5 11,8
дефіцит спеціального фонду, млрд. грн. 33,6 2,7 0,1 -0,5 -30,9 -2,6 -0,6

Характеризуючи фактичний розмір дефіциту Державного бюджету, доцільно наголосити на його невідповідності встановленому граничному розміру. Причому, якщо у 2011 та 2013 роках фактичний обсяг був менший за запланований, що оцінюється позитивно, то у 2010 та 2012 роках ситуація виявилася протилежною. В результаті цього сума дефіциту Державного бюджету збільшилася на 0,4 млрд. грн. і була рівною 64,7 млрд. грн. Водночас фактичний дефіцит загального фонду зріс на 34,5 млрд. грн. до 65,2 млрд. грн. (особливо суттєвим виявилося зростання у 2012 році – на 32,0 млрд. грн., у порівнянні з аналогічним показником минулого року). Щодо спеціального фонду, то спостерігалося зниження граничного дефіциту на 34,1 млрд. грн. і у 2013 році спостерігався профіцит у сумі 0,5 млрд. грн., що оцінюється позитивно. Така динаміка дефіциту Державного бюджету, в свою чергу, зумовила підвищення фактичного рівня його дефіциту з 1,8 % у 2011 році 4,4 % валового внутрішнього продукту у 2013 році, коли рекомендовані МВФ показники граничної частки бюджетного дефіциту складають 3 % ВВП.
Таким чином, виявлені тенденції зміни показників дефіциту Державного бюджету України свідчать в цілому про неефективність бюджетного планування, на яке, на нашу думку, найбільший вплив мали політичні чинники, що зумовили затягування та ускладнення вирішення проблем на макроекономічному рівні та, зокрема, в бюджетній сфері.
Для визначення шляхів подолання дефіциту необхідно звернутися до досвіду зарубіжних країн, який показує, що на окремих етапах розвитку суспільства, в умовах, специфічних для кожної країни, цілком допустимим є бюджетний дефіцит. Україна сьогодні перебуває в досить нестабільному економічному становищі, тому можна сказати, що дефіцит є допустимим, проте необхідно врахувати, за рахунок чого спостерігається нестача доходів бюджету на фінансування витрат. Якби видатки Державного бюджету спрямовувались на розвиток економіки, підтримку підприємств, що зменшувало б рівень безробіття та чисельність населення, яке потребує соціального захисту, збільшувало б податкові надходження, то дефіцит був би виправданий. Проте пріоритети щодо здійснення видатків свідчать про недоцільність і неефективність їх використання, адже в результаті такого витрачання коштів не спостерігається зростання добробуту населення, розвитку економіки, натомість виникає соціальна напруга, зубожіння нації та зростає державний борг [6, 52].
У такому випадку спочатку потрібно досягти фінансової макростабілізації, забезпечити необхідний інноваційний розвиток і зупинити процес падіння виробництва, створити комплекс умов для виходу з кризового стану. Така концепція повинна мати чітко означені пріоритети, етапи й терміни реалізації, конкретні параметри й завдання, спиратися на національні, регіональні й геополітичні реалії, що склалися. Негативним для стабілізації соціально-економічного становища є неприйняття протягом тривалого часу бюджету, як це трапилось з Державний бюджетом України у 2010 році та у 2014 році. Проте вчасне затвердження не гарантує його ефективності та відповідності соціально-економічним реаліям сьогодення, особливо якщо таке прийняття стало наслідком намагання виправдати очікування міжнародних фінансових організацій для отримання кредитів. У 2014 році це є досить актуальним, тому що з 2013 року спостерігається зростання дефіциту Державного бюджету, практично всі галузі виробництва демонструють негативну динаміку, приросту ВВП немає, передумови до зростання розвитку стратегічних галузей практично не існує.
Глибоких змін потребує структурна політика в Україні. Необхідно забезпечити фінансування діяльності, яка має за мету технологічну реконструкцію виробництва в державі, прискорений розвиток тих галузей, які є ключовими для прискорення НТП. Окрім того, держава повинна орієнтуватись при фінансуванні економічної діяльності створення широкої мережі малих і середніх підприємств, які займалися б різноманітними видами діяльності з виробництва товарів та послуг, створюючи значну кількість робочих місць, а не на великий бізнес [7].
Для порівняння можна навести приклад країн Європейського Союзу, де малі й середні підприємства (з кількістю працюючих до 500 чол.) становлять 95% господарських організацій, забезпечуючи приблизно дві треті зайнятості. В Японії відповідні показники більш вражаючі: фірми, де працює до 300 чол., становлять 99,3 % загальної чисельності. При цьому вони виробляють 68 % ВВП, забезпечуючи 4/5 робочих місць. У США так звані індивідуальні ділові підприємства (а їх понад 17 млн.) становлять 95 % робочих місць приватного сектору. Причому 80 % заново створюваних робочих місць припадає на фірми з персоналом до 100 штатних одиниць.
Не втрачає актуальності проблема стимулювання інвестиційних процесів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, що посилюється тим, що в Україні усе ще відсутня програма стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій з відповідними важелями й механізмами реалізації [8]. Не менш важливою проблемою сьогодення є також подолання тіньової економіки держави, за рахунок чого держава недоотримує доходи, окрім того, це призводить до збагачення певних верств населення на тлі високого рівня бідності у країні в цілому.
Висновки. Отже, для підтримання збалансованості бюджету та підвищення ефективності використання бюджетних коштів, перш за все при здійсненні видатків, потрібно виходити з величини отриманих доходів, при чому розподіляти їх таким чином, щоб отримати максимальний ефект, що полягає в підвищенні рівня життя всього населення, а не збільшення добробуту окремих його верств. Для покриття дефіциту, викликаного надмірними видатками на соціальну сферу, Україна в основному використовує кошти міжнародних фінансових організацій, збільшуючи рівень державного боргу. Проте країні необхідно розвивати реальний сектор економіки, що стабілізує макроекономічну ситуацію, забезпечить додаткові надходження до бюджету та приплив інвестицій. Доцільність здійснення тих чи інших видатків потрібно розглядати ще на стадії планування бюджету, враховуючи реальні економічні показники та кризовий стан економіки, тоді бюджетний дефіцит буде виправданий, а в перспективі – зменшений.

Література:

1. Бюджетний кодекс України № 2456-VI від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями). – [Електронний ресурс]. –rada.gov.ua.

2. Дем’янишин В. Бюджетний дефіцит та його вплив на кризову ситуацію в Україні// Вісник Тернопільського державного економічного університету. – 2009.- №5.- С. 120-123;

3. Д’яконова І.І. Бюджетний дефіцит і його регулювання в перехідній економіці України. / Ірина Іванівна Д’яконова. ­– Суми, 2009, с. 29.

4. Звіт Міністерства фінансів України за 2011-2010рр.– [Eлeктронний рeсурс]. – Рeжим доступу : www.mfu.gov.ua

5. Звіт Міністерства фінансів України за 2013-2012рр. – [Eлeктронний рeсурс]. – Рeжим доступу : www.mfu.gov.ua

6. Кудряшов В. Фінансування дефіциту державного бюджету / В. Кудряшов // Економіка України. — 2009. — № 4. — С. 52–64.

7. Лещук В. Причини і наслідки формування бюджетного дефіциту в Україні [Електронний ресурс] / В. Лещук. – Режим доступу : http://fem.sumdu.edu.ua/images/stories/conf/out/23.pdf;

8. Свереда Н. І. Основні проблеми та напрямки подолання бюджетного дефіциту в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.rusnauka.com.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721