ПРОДУКТИВНІСТЬ МОДЕЛЮВАННЯ ДИХОТОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ МОВНОЇ СТРУКТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ДІЄСЛІВ СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «АГРАРНЕ ВИРОБНИЦТВО (РОСЛИННИЦТВО)»)

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.161.2

Р.В. Познанський

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», кафедра іноземних мов і країнознавства

 

 

ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ МОДЕЛИРОВАНИЯ ДИХОТОМИЧЕСКИХ СВЯЗЕЙ МЕЖДУ КОМПОНЕНТАМИ ЯЗЫКОВОЙ СТРУКТУРЫ (НА ПРИМЕРЕ ГЛАГОЛОВ СЕМАНТИЧЕСКОГО ПОЛЯ «АГРАРНОЕ ПРОИЗВОДСТВО (РАСТЕНИЕВОДСТВО)»)

 

PRODUCTIVITY OF MODELING DICHOTOMIC CONNECTIONS BETWEEN LANGUAGE COMPONENTS (ON THE EXAMPLE OF VERBS OF SEMANTIC FIELD “AGRICULTURAL PRODUCTION (CROP PRODUCTION)”)

 

У статті представлено аналіз застосування дихотомічного підходу до класифікації дієслів семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)». Обґрунтовано доцільність та продуктивність моделювання дихотомічних зв’язків між компонентами мовної структури. У результаті проведеного нами дослідження виокремлено мікрополя дієслів семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)» на основі такого підходу.

Ключові слова: дихотомічний підхід, бінарні опозиції, семантичне поле «аграрне виробництво (рослинництво)», типологія дієслів.

В статье представлен анализ применения дихотомического подхода к классификации глаголов семантического поля «аграрное производство (растениеводство)». Обоснована целесообразность и производительность моделирования дихотомических связей между компонентами языковой структуры. В результате проведенного нами исследования выделены микрополя глаголов семантического поля «аграрное производство (растениеводство)» на основе такого подхода.

Ключевые слова: дихотомический подход, бинарные оппозиции, семантическое поле «аграрное производство (растениеводство)», типология глаголов.

 

This article provides the profound analysis of applying dichotomic approach to the classification of verbs of semantic field “agricultural production (crop production)” relying on their denotative meaning, which is their ontological nature of denoted realities, and referents. Grygoriy Silnytskyy’s proposed model of dichotomic organizing of verb classes on the basis of sorting semantic types of situations, denoted by verbs, can be applied to the typology of verbs of semantic field “agricultural production (crop production)”.

The above article also describes the dichotomic division of simple and complex verbs. It proves that the approach to the division of verbal vocabulary using dichotomic structures is very productive in linguistics, because it enables to clearly compare different hierarchically ordered classes of verbs based on binary oppositions. In our opinion, the above approach to the internal division of verbs of lexical-semantic field “agricultural production (crop production)” will help to reveal the internal structure of the above semantic field, its micro fields, compare nuclear and peripheral components, and also trace the relevance of the above division of verbal lexicon for analyzing further derivation processes.

As a result of our research, we managed to single out micro fields of verbs of semantic field “agricultural production (crop production)” based on the application of dichotomic approach.

However, the use of the dichotomic principle to the classification and identification of verbal vocabulary of lexical-semantic field “agricultural production (crop production)” does not mean the absolutization of ontological criterion (denotative semantics) of such typology, which is the consideration of only extra linguistic features of denoted by the above verbs processes. We also need to use other principles – denotative (or thematic), paradigmatic, syntagmatic, etc.

Key words: dichotomic approach, binary oppositions, semantic field “agricultural production (crop production)”, typology of verbs.

 

Актуальними в сучасній лінгвістиці є дослідження критеріїв ідентифікації та типології дієслів. У сучасній вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці різноманітні підходи до класифікації дієслів, виявлення їхньої типології, структурування дієслівної лексики як компонентів семантичних полів уже неодноразово були предметом наукового аналізу. Однак застосування дихотомічного підходу до класифікації дієслів семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)» ще не ставилося в центр наукового дослідження, що зумовлює актуальність і новизну пропонованої теми.

У нашій статті ставиться завдання класифікувати дієслова семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)», застосовуючи дихотомічний принцип, та обґрунтувати доцільність та продуктивність моделювання дихотомічних зв’язків між компонентами мовної структури.

Аналізуючи різноманітні підходи до класифікації дієслів, виявлення їхньої типології, в тому числі й структурування дієслівної лексики як компонентів семантичних полів, погоджуємося з висновками дослідників про відсутність вичерпної й загальноприйнятої типології дієслів у мові. Так, наприклад, Л. Васільєв, розглядаючи типологію дієслів за семантичним принципом, зазначає: «Загальноприйнятної класифікації дієслівної лексики, як відомо, немає, та й навряд чи вона взагалі можлива, оскільки будь-яка класифікація зумовлюється якимись принципами й аспектами, а вони визначаються цілями й завданнями дослідження» [4, с. 39]. Беручи до уваги не тільки семантичні, а й граматичні принципи класифікації дієслів, О. Соколов також підкреслює: «Одним із складних питань є визначення принципів класифікації дієслівних лексем. Існують численні досвіди таких класифікацій, хоча цілком задовільного розв’язання не знайдено» [15, с. 100-101]. Як зазначає І. Овчіннікова, «Розробка системної типології дієслівних значень – одна з наймасштабніших граматичних  проблем, численність підходів до вирішення якої засвідчує її актуальність практично на всіх етапах розвитку лінгвістичної науки» [9, с. 130].

При класифікації дієслів у семантичному аспекті використовуються головним чином три принципи:

1) денотативний (або тематичний);

2) парадигматичний та

3) синтагматичний.

Продуктивним підходом до класифікації лексики за онтологічним принципом є моделювання дихотомічних зв’язків між компонентами мовної структури, які визнаються ученими універсальними категоріями організації одиниць різних мовних рівнів. «У мові, як в одному із найбільш складних об’єктів вивчення, є величезна кількість зв’язків між її частинами, одиницями, компонентами, а узори цих зв’язків уявляються багатоманітними, різноманітними. Однак через усе різноманіття організаційних структур, які виявляються в мові, достатньо чітко виявляються на всіх її ярусах дихотомічні структури, які мають вигляд гілок, що попарно розділяються. Такі структури є простими, економними, раціональними й симетричними. Вони об’єднують одиниці і явища усіх рівнів мови (від диференціальних ознак фонем до різновидів мови), в тому числі й лексичні одиниці і явища, в різноманітні лінгвістичні об’єкти й сукупності, або навпаки, за допомогою цих структур вихідний цілісний лінгвістичний об’єкт розчленовується на ряд ієрархічно впорядкованих одиниць, частин, явищ» [11, с. 3].

Застосовуючи дихотомічний принцип до класифікації дієслівної лексики з опертям на їх денотативні значення, тобто онтологічну природу позначуваних реалій, референти, вимальовується струнка схема дієслівної типології, що містить бінарно протиставлені групи вербативів. Однією з таких класифікацій дієслівної лексики є запропонована Г. Сильницьким модель дихотомічної організації класів дієслів на основі виділення семантичних типів ситуацій, які позначаються дієсловами.

Відносно типів зовнішніх ситуацій, які моделюються дієсловами, розрізняються, з одного боку, бінарні класи простих і складних дієслів, з іншого – проективних і непроективних дієслів. При цьому простими вважаються дієслова, співвіднесені з ситуаціями, які містять один реалізований (термінальний) стан, а складними – співвіднесені з ситуаціями, які містять два чи три реалізованих стани; проективними ж вважаються дієслова, співвіднесені з нереалізованими станами [14, с. 373-391].

Прості дієслова роздвоюються на імплікувальні та експлікувальні. Другі виражають «принаймні один стан експліцитно», перші «лиш імплікують стани, не виражаючи експліцитно жодного з них». Імплікувальні прості дієслова членуються на непроективні («виражають факт віднесення імплікувального термінального стану до певного носія») та проективні, які поділяються на потенційні (на зразок лексеми могти) та інтенційні, які розшаровуються на навмисний термінальний стан об’єкта та цілеспрямований стан об’єкта. Імплікувальні непроективні дієслова виражають статичний стан (на зразок бути, стати, зостатися) та динамічний стан (на зразок здійснювати, вчинити і под.). Експлікувальні прості дієслова поділяються на нереляційні (на зразок дрімати, спати і под.), які містять один актант (константний елемент ситуації), та реляційні, які містять не менше двох актантів. Серед реляційних розмежовують координативні дієслова – виражені актанти характеризуються однаковим функціональним статусом (на зразок зустрітися, зіштовхнутися та ін.), та субординативні (актанти виконують різні функції в ситуації, зв’язані відношенням субординації), які, у свою чергу, поділяються на кон’єктивні (виражають часово-просторову локалізацію об’єкта на зразок наближатися, досягнути і под.) та ад’єктивні (виражають поняття належності). Останні позначають зовнішню ад’єкцію (на зразок мати, зберегти і под.) та внутрішню (на зразок складатися з, включати і под.).

Описане дихотомічне членування простих дієслів можна зобразити у вигляді схеми (діаграми), яка експлікуватиме внутрішню структуру цього класу слів за названими критеріями – семантичними типами ситуацій.

 

 

Діаграма 1.1. Дихотомічне членування

простих дієслів (за Г. Сильницьким)

Складні дієслова, які виокремлюються в межах семантичних типів ситуацій, також піддаються дихотомічному членуванню. Наведемо запропоновану дослідником схему без деталізації виділюваних ним класів дієслів:

Діаграма 1.2. Дихотомічне членування

складних дієслів (за Г. Сильницьким) [14, с. 373-391]

 

Таким чином, запропонований підхід до членування дієслівної лексики з використанням дихотомічних структур є продуктивним у мові, оскільки дає змогу чітко зіставити різноманітні ієрархічно впорядковані класи дієслів на основі бінарних опозицій. На нашу думку, такий підхід до внутрішнього членування дієслів лексико-семантичного поля «аграрне виробництво» дасть змогу виявити внутрішню структуру поля, його мікрополів, зіставити ядерні та периферійні компоненти й простежити, у свою чергу, релевантність такого членування дієслівної лексики для дериваційних процесів за її участю у функції мотивувальної бази. Як зазначають дослідники, «одноступеневе дихотомічне членування лексики може проводитися за багатьма напрямами» [11, 86]. Наприклад, в описі французького словника виділяються лексичні одиниці свої та чужі, прості та складні, загальні та спеціальні, абстрактні та конкретні, слова з прямими й переносними значеннями, слова з логічним й експресивним змістом тощо [Див.: 6, с. 38 і далі].

У рамках дериватологічних студій, присвячених аналізу словотворчої спроможності певних груп лексики, також широко застосовується дихотомічний підхід до її типології, що дає змогу в кінцевому результаті виявити різну словотворчу спроможність різних класів твірних слів і простежити релевантність для словотвору тих чи інших чинників типології твірної бази. Так, елементи дихотомічного поділу застосовував Р. Бачкур, виокремлюючи серед назв представників живої природи назви тварин і назви рослин, які, у свою чергу, поділялися на дихотомічні класи назв свійських чи диких тварин (відповідно дикорослих чи культивованих рослин), місцевих чи екзотичних, хижих чи нехижих (про тварин) тощо [2, с. 7-8]. Елементи дихотомічного підходу до типології деструктивних дієслів при вивченні їх дериваційної спроможності застосовує й Н. Пославська, зазначаючи, що «дієслова на позначення деструктивної дії об’єднуються і протиставляються за шістьма диференційними семами: характер об’єкта дії, цілеспрямованість дії, спосіб дії, знаряддя дії, інтенсивність дії, результат дії» [12, с. 6].

Дихотомічний підхід можна застосувати й до типології дієслів семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)». Саме такий підхід дозволяє нам виокремити бінарні опозиції дієслів, які вказують на дії чи процеси, які здійснюються людиною (з одного боку) та процеси чи стани, які здійснюються без безпосередньої участі людини (з іншого боку). Групу безсуб’єктних дієслів, у свою чергу, можна поділити на два підтипи: 1) процеси чи стани, пов’язані з ростом та дозріванням рослин та 2) процеси чи стани, пов’язані із знищенням та загибеллю рослин. За цією диференційною семою результативності, спрямованості дії можна виділити й опозицію дієслів першої групи, де, з одного боку перебуватимуть дієслова на позначення дій чи процесів, що призводять до вирощування рослини, а з іншого боку – дієслова на позначення дій чи процесів, метою яких є завдання шкоди аграрному господарству.

Нижче, ми наводимо схему виокремлення мікрополів дієслів семантичного поля «арарне виробництво (рослинництво)» на основі дихотомічного підходу.

Виокремлення мікрополів дієслів лексико-семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)» на основі дихотомічного підходу

SHAPE  \* MERGEFORMAT

дієслова ЛСП «аграрне виробництво (рослинництво)»
узагальненої семантики (9)*
конкретизованої семантики
вказують на процеси, що здійснюються за участю людини
(8) вказують на процеси, що здійснюються без участі людини
пов’язані з ростом та дозріванням рослин
пов’язані із знищенням , загибеллю рослин
спрямовані на вирощування рослин
спрямовані на завдання шкоди аграрному господарству (7)
спрямовані на обробіток ґрунту (1)
спрямовані безпосередньо на рослину
пов’язані із початком вирощування рослини (сіяння)
пов’язані із завершенням  чи продовженням вирощування рослини
дієслова на позначення процесів сіяння чи садіння (3)
дієслова на позначення обробітку насіння (2)
дієслова на позначення процесів догляду за рослинами (4)
дієслова на позначення процесів збирання урожаю (5)

 

* цифра в дужках відповідає номеру одного з мікрополів, виокремлених нами на основі комплексного підходу, зокрема:

  1. Дієслова на позначення процесів обробітку ґрунту.
  2. Дієслова на позначення процесів обробітку насіння (дієслова насінництва).
  3. Дієслова на позначення процесів садіння чи сіяння насіння.
  4. Дієслова на позначення процесів догляду за рослинами під час їхнього росту та дозрівання.
  5. Дієслова на позначення процесів збирання урожаю.
  6. Дієслова на позначення процесів підготовки реманенту.
  7. Дієслова на позначення процесів завдання шкоди аграрному господарству.
  8. Дієслова на позначення процесів, які безпосередньо не здійснюються людиною, в тому числі:

а) пов’язаних із ростом та дозріванням рослин;

б) пов’язаних із знищенням, загибеллю рослин.

  1. Дієслова загальної семантики

У результаті проведеного нами дослідження, можемо дійти висновку, що застосування дихотомічного принципу до класифікації та ідентифікації дієслівної лексики семантичного поля «аграрне виробництво (рослинництво)» не означає абсолютизування тільки онтологічного критерію (денотативної семантики) такої типології, тобто врахування винятково екстралінгвальних особливостей позначуваних названими дієсловами процесів, для цього необхідні й інші принципи – денотативний (або тематичний), парадигматичний, синтагматичний тощо. Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в застосуванні дихотомічного підходу до типології інших лексико-семантичних полів.

 

Література

  1. Апресян Ю. Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола / Ю. Д. Апресян. – М. : Наука, 1967. – 251 с.
  2. Бачкур Р. О. Структура словотвірних парадигм українських назв тварин та рослин : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Р. О. Бачкур. – Івано-Франківськ, 2004. – 20 с.
  3. Безпояско О. К. Граматика української мови / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська , В. М. Русанівський. – К. : Либідь, 1993. – 394 с.
  4. Васильев Л. М. Семантика русского глагола / Л. М. Васильев. – М. : Высшая школа, 1981. – 184 с.
  5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [голов. ред. В. Т. Бусел, ред.-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко]. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
  6. Гак В. Г. Беседы о французском слове / В. Г. Гак. – М. : Междунар. отношения, 1966. – 335 с.
  7. Галайчук В. В. Лексичні одиниці мікросистеми «Рослини» в українських фольклорних текстах : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 02.01 «Українська мова» / В. В. Галайчук. – Л., 2004. – 20 с.
  8. Калько В. В. Когнітивно-ономасіологічний аналіз назв лікарських рослин в українській мові : автореф. дис… канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. В. Калько. – Одеса, 2003. – 20 с.
  9. Овчиннікова І. І. Принцип семантико-синтаксичної єдності у типології дієслівної лексики української мови / І. І. Овчиннікова // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 9 : Сучасні тенденції розвитку мов. – 2012. – Вип. 8. – С. 130–135.
  10. Пащенко О. М. Семантична стратифікація фітонімічної номенклатури східнослов’янських мов: порівняльно-історичний аспект : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.17 «Порівняльно історичне і типологічне мовознавство» / О. М. Пащенко. – К., 2006. – 19 с.
  11. Плотников Б. А. Дихотомическая лексикология / Б. А. Плотников, В. Ф. Трайковская. – Минск : Изд-во «Университетское», 1989. – 133 с.
  12. Пославська Н. М. Структура і семантика словотвірних парадигм дієслів із семою руйнування об’єкта : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. М. Пославська. – Івано-Франківськ, 2006. – 20 с.
  13. Почепцов Г. Г. О принципах синтагматической классификации глаголов / Г. Г. Почепцов // Филологические науки. – 1969. – № 3. – С. 65–76.
  14. Сильницкий Г. Г. Семантические типы ситуаций и классы глаголов / Г. Г. Сильницкий // Проблемы структурной лингвистики 1972. – М. : Наука, 1973. – С. 373–391.
  15. Соколов О. М. Имплицитная морфология русского языка : монография / О. М. Соколов. – Нежин : Гидромакс, 2010. – 184 с.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720