Проблема еволюції людської особистості в жанрі наукової фантастики (на прикладі науково-фантастичної прози Рея Бредбері)

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Щигель Анастасія Юріївна

У тезах подаються результати дослідження людського фактору в науково-фантастичному дискурсі через призму антропологічної лінгвістики. Виявлено негативні моделі еволюції людини у жанрі наукової фантастики та підкреслено основну тематику творчості Рея Дугласа Бредбері

 Ключові слова: антропоцентризм, еволюція людини, наукова фантастика, Бредбері, майбутнє

В тезисах приводятся результаты исследования человеческого фактора в научно-фантастическом дискурсе через призм антропологической лингвистики. Обнаружены негативные модели эволюции человека в жанре научной фантастики и подчеркнуто основную тематику творчества Рэя Дугласа Брэдбери

Ключевые слова: антропоцентризм, эволюция человека, научная фантастика, Брэдбери, будущее

The investigation deals with the results of the study of the anthropological factor in the science fiction discourse through the prism of anthropological linguistics. The paper distinguishes some negative models of human evolution in the genre of science fiction and emphasized on the central themes of Ray Douglas Bradbury‘s sci-fi prose

Key words: anthropocentrism, human evolution, science fiction, Bradbury, future

У лінгвістичній теорії художнього тексту все більш активно розвивається антропоцентричний напрям, в рамках якого літературний твір розглядається як втілення індивідуально-авторського способу сприйняття і організації картини світу. Можна стверджувати, що авторський художній текст великою мірою є антропоцентричним, що виражає індивідуальне сприйняття світу через власну когнітивну систему. Особливостями мови художнього дискурсу займались визначні українські та російські вчені, зокрема В.В. Виноградов, І.Р. Гальперін, Ю. М. Лотман, З.І. Хованська, Постовалова В.І.,  Попова З.Д., Матвєєва О.О. та інші. Було досліджено, що об’єднуючою рисою мови художніх творів є антропоцентризм – людський чинник у мові. Передусім, рисою “людського” в художньому тексті є авторська творчість. Художньо-літературна мова формується у вигляді конкретного ідіостилю автора. Спостерігається творче використання лексичних, фонетичних та граматичних явищ мови зі сторони письменника, які здійснюють певний естетичний вплив на читача [5, с. 69].

Про людські риси в художньому дискурсі говорить його тематика. Про що б не писав автор, ключовою темою будь-якого твору була, є і буде людина та життя. Навіть якщо головними чи другорядними персонажами у художньому творі виступають роботи, гуманоїди чи тварини, вони набувають рис людини, іншими словами – антропоморфізуються [5]. Таким чином, людина та її сутність є основним змістом художньої літератури на всіх її рівнях. Можна вважати, що людина є центром, який визначає напрямки сучасної лінгвістики, її методи, завдання, предмет. Недаремно видатна постать лінгвістики, В. Гумбольдт, називає людину феноменом, який визначає і об’єднує науку про мову.

Досліджуючи жанр наукової фантастики, звертаємось до постаті людини та еволюції людської особистості  у ньому. Як зазначають літературознавці, У ХХ столітті відбувається переосмислення релігійних, життєвих, повсякденних цінностей. Як наслідок, творці спрямовують свою увагу на майбутнє, шукаючи у ньому відповіді на багато питань, серед яких і питання майбутнього людства. Цю тему нам вдалось прослідкувати на прикладі негативних моделей у творах фантастів. Песимістичні прогнози фантаста та інших письменників цього жанру та епохи є свідченням не лише значних психологічних, соціальних зрушень через прогрес людства. Вони також є підтвердженням правдивості теорії регресивної природи еволюції “людини розумної”.

Є фактом те, що у творах фантастів людина постає швидше прикладом деградації, аніж прогресивного розвитку. Образ людини – це подекуди кволе створіння, з великою головою, ногами, як у павука та руками, які харчуються пігулками. Часто, людина стає жертвою односторонньої цивілізації, простим придатком конвеєрного виробництва. Її описують як інтелектуала у кволій тілесній оболонці [1].

Другий варіант так званого “сценарію еволюції людини” в гіршу сторону виглядає наступним чином. Людина не втрачає своєї людської подоби, але підпадає під владу машини, яка повністю нею керує, витісняючи її з усіх життєвих сфер. Машина годує, обігріває, освітлює, одягає, розважає, і що найгірше – замінює сім’ю, друзів, близьке коло спілкування. В кінцевому результаті машина поневолює людину. Місто, в якому проживає така людина нагадує вулик. У цьому вулику кожен живе у своїй “норі” і отримує все необхідне, а поза домівкою людина стає безпомічною та беззахисною. Врешті-решт, найбільшою трагедією обертається те, що людина втрачає здобуті знання, що віками передавались сім’ями із покоління до покоління. Пам’ять про історичні події, Землю, Сонце, квіти, зірки стають легендою, яка щоразу віддаляється від людини [1].

Третій варіант видозміни людини майбутнього – це штучне виведення людини  у спеціальних інкубаторах. Вся картина прекрасно відображена та описана у творі Хакслі “Дивний новий світ”. Людей поділяють на касти: альфа, бета, гама і так далі. Більшість каст призначені лише для фізичної праці та виконання конкретних функцій. У такому світі немає місця ні літературі, ні мистецтву. Людина постає як повністю залежна від керівництва, обмежена у своєму розвитку. Ще один крок – і людина стає зайвою у цьому світі. Її замінює робот. Саме такі тенденції проектуються на майбутнє, заходить мова про людське клонування. Робот-двійник витісняє людину із її звичних життєвих сфер, більшість частин тіла замінені протезами. Прикладом кібернетичного апокаліпсису є взаємозалежність людини з роботом. Робот стає людиною і не усвідомлює того, що він – робот. Приклад такого розгортання сюжету в науковій фантастиці бачимо у творі “Пошуки” Лі Гардинга. Отже, це три основні тенденції негативної еволюції людини у фантастичному дискурсі.

Стосовно Бредбері, творчості якого присвячена більша частина наукового дослідження, варто підкреслити основні риси його наукової фантастики. Фантастика Бредбері своєрідна тим, що за тематикою, Бредбері не зациклюється на здобутках науки і техніки. Радше, найбільший інтерес автора викликає морально-психологічна сторона, а науково-технічний прогрес є лише частиною зображуваної цивілізації. Тому прозу Бредбері часто відносять до психологічної прози на фантастичній основі. Їй властива складність сприйняття, яскрава, інтенсивна символіка та філософські роздуми про сенс буття людини у сучасних умовах цивілізації.

Рея Дугласа Бредбері вважають центральною фігурою науково-гіпотетичної фантастики. Його творчість – це протест письменника-фантаста проти бездуховності, проти “цивілізації масового споживання”, яка однозначно має риси масової культури та оснащена надновою технікою, яка, у свою чергу, залишає людську індивідуальність далеко позаду [6]. Фантастичні романи та історії Бредбері спроектовані на майбутнє. Придивившись ближче, можна припустити, що уявлення письменника про майбутнє Землі є алегорією сучасного життя у США [7]. Машини, побутова техніка доглядає за людиною, будить її зранку та бажає “спокійної ночі” і тим часом, люди забувають, що таке любити своїх близьких. Герой Бредбері у більшості випадків стоїть перед моральним вибором і обирає протест. У кожному творі кожен герой по-своєму протистоїть цьому світу і його споживчій машині.

Крім того, нам також вдалося визначити ключову тематику науково-фантастичних творів письменника. Кожна з проблем, що широко обговорюються у Бредбері ­ має пряме відношення до людської особистості та її еволюції.

До прикладу тема цензури. Вона є наскрізною у відомому романі Бредбері “451 градус за Фаренгейтом”. До неї автор звертається і в коротких оповіданнях, зокрема “”The Murderer,” “The Exiles,” “The Pedestrian,” і “The Flying Machine”.

Друга проблема – це тема технологічного новаторства, що веде до людської катастрофи та загибелі Землі. Як результат, люди змушені переселятись на іншу планету пошуках кращого майбутнього.

Третя поширена тема творчості Бредбері – подорожі в часі та космічні подорожі, як свідчення необмежених можливостей людини. Автор застерігає про наслідки таких подорожей, показуючи, до чого може призвести хоча б найменша зміна людиною ходу подій. Так званий “хвилевий ефект” як результат подорожей у часі підштовхує читача замислитись над своєю щоденною діяльністю, над місцем у світі та відповідальністю за майбутні покоління  [7].

Тема дружби і самотності, спостерігається лише у деяких оповіданнях, а саме “I See You Never” та “The Fog Horn”

Підсумовуючи, заперечимо слова відомого американського фантаста Джона Кемпбела. Він сказав, що “Наукова фантастика пишеться людьми техніки про людей техніки для задоволення людей техніки”. Таке зведення наукової фантастики до інтересів окремої соціальної групи негативно б позначилось на популярності цього жанру літератури серед читачів. Адже бачимо, наскільки “людські” теми насправді порушують письменники-фантасти. Наскільки детально демонструється еволюція, тобто зміна людської особистості у художньо-фантастичному дискурсі. Крім того, у фантастичних працях часто приваблює сюжет, фантазія автора, неординарні ідеї та невідомі світи. Тому дотримуємось думки, що мета цього жанру значно ширша і масштабніша, аніж здається на перший погляд.

ЛІТЕРАТУРА

1. “Тверда” наукова фантастика. – [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступу: http://www.mirf.ru/Articles/art2067.htm. ­– Назва з екрану.

2. Голубовская, И.А. Антропологическая парадигма в современном языкознании: основные теоретические постулаты и модули лингвистического исследования // Studia Linguistica. Збірник наукових праць/ Відп. ред. І.О. Голубовська – Vol. II, 2009. – с. 110-122.

3. Маркіна Н.В. Художній світ Рея Бредбері: традиції і новаторство: дис…канд. філол. наук: 10.01.03. – Самара. – 2006. – 222с.

4. Матвєєва О. О. Художній текст і антропоцентризм / О. О. Матвєєва [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lib.chdu.edu.ua/pdf/novitfilolog/11/131.pdf

5. Попова Е.А. Человек как основополагающая величина современного языкознания // Филологические науки. – М., 2002. – № 3. – с. 69.

6. Постовалова В. И. Картина мира в жизнедеятельности человека // Роль челове-ческого фактора в языке : Язык и картина мира / В. И. Постовалова. – М. : Наука, 1988. – 215 с.

7. Рей Бредбері – класик наукової фантастики. –  [Електронний ресурс]. – 2014 .– Режим доступу: http://eggheado.com/rey-bredberi/. – Назва з екрану.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720