Порівняльний аналіз єднального сполучника «і»/«и»/«和» та правила його використання в українській, російській та китайській мовах

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.581.11:81`367.7                                                               Завертайло К.А.

Уханьський Університет

Основною метою даного дослідження є порівняння використання єднального сполучника «і»/«и»/«和» в українській, російській та китайській мовах з метою краще зрозуміти спільні та відмінні аспекти його використання в контекстах різних мов. Цей компаративний аналіз може значно допомогти студентам, які вивчають китайську мову, краще зрозуміти методи використання даного єднального сполучника. Це дослідження також є корисним для викладачів, які в процесі викладання можуть звернути увагу студентів на відмінності у вживанні сполучника «і»/«и»/«和» в китайській та українській, російській мовах, що допоможе суттєво зменшити кількість помилок на письмі та в усному мовленні.

Ключові слова: порівняльний аналіз, єднальний сполучник «і», вивчення китайської мови.

Аннотация

Главной целью даного исследования является сравнение использования соединительного союза «і»/«и»/«和» в украинском, русском и китайском языках, чтобы лучше изучить сходства и различия его использования в контекстах разных языков. Этот компаративный анализ может значительно помочь студентам, которые изучают китайский язык, понять методы использования даного союза. Это исследование также полезно для учителей, которые в процессе преподавания могут обратить внимание студентов на отличия в использовании союза «і»/«и»/«和» в китайском и украинском, русском языках. Это может существенно уменьшить количество ошибок на письме и в устной речи.

Ключевые слова: сравнительный анализ, соединительный союз «и», изучение китайского языка.

Annotation

Coordinating conjunctions are a kind of functional words with a high frequency in usage in Ukrainian, Russian and Chinese. Though some of the conjunctions in these three languages look similar, the coordinating conjunctions in Ukrainian and Russian have a stronger connecting and syntactic function than those in Chinese. The main aim of this research is to compare the usage of coordinating conjunction “and” in Ukrainian, Russian and Chinese languages in order to learn similarities and differences of using the conjunction in different languages. This comparative analysis can significantly help students, who are studying Chinese language to understand how to use this conjunction. This research can also be useful for teachers who can emphasize the similarities and differences of using the conjunction “and” in Chinese, Ukrainian and Russian languages while teaching the language. This can significantly decrease the percentage of mistakes in written and spoken language and deepen the knowledge about the coordinating conjunctions.

Keywords: comparative analysis, coordinating conjunction “and”, learning Chinese language

Постановка проблеми: У процесі вивчення іноземної мови студентам важко уникнути різних граматичних помилок, причиною яких є калькування правил мовлення та письма з рідної мови. Одним з таких аспектів у вивченні китайської мови російськомовними студентами є використання  єднальних сполучників, а саме єднального сполучника «і» («и»). На початковому рівні вивчення мови російськомовні студенти зазвичай допускають три види помилок: опускають єднальний сполучник «і» («и»); використовують сполучник, де непотрібно або неправильно його використовують. За таких обставин необхідно порівняти і дослідити граматичні та лексичні функції єднального сполучника «і» («и») та «和» з метою виявити їхні спільні та відмінні аспекти.

Актуальність роботи:щороку все більшеросійськомовних студентів обирають китайську мову та літературу як основну спеціальність з метою стати лінгвістами або перекладачами. Зазвичай студенти починають вивчати мову в місцевих вузах, а через декілька років їдуть на мовне стажування до Китаю. У ці перші роки вивчення іноземної мови для викладачів є ключовим пояснити студентам основи граматики та звернути їхню увагу на спільні та відмінні сторони китайської та україської або російської граматики. Оскільки на мовному стажуванні в Китаї групи складаються з представників різних національностей, китайському вчителю доволі важко проводити паралелі з кожною мовою, тому усі граматичні явища пояснюються лише з точки зору китайської граматики.

Наукова новизна дослідження: чимало лінгвістів з різних країн виявляють інтерес до ролі єднальних сполучників в китайській граматиці. Викладач китайської мови Уханьського університету професор Тан Вейчунь опублікувала статтю, в якій порівняла семантику китайського сполучника “和”та французького сполучника “et”. В цій роботі було досліджено граматичне значення та функції обох сполучників, а також їхні спільні та відмінні якості. [1]Ян Лічжоу порівняла широковживані єднальні сполучники тайської та китайської мов, а також детально дослідила відмінності між граматичними функціями сполучників обох мов. [2]Чжуншуей Фанлань у своїй магістерській роботі провела компаративний аналіз сполучників китайської та в’єтнамської мов. [3]Існує чимало досліджень на тему англо-китайських єднальних сполучників, зокрема Мао Юй порівняла єднальні сполучники китайської та англійської з точки зору структури, семантики та граматичних функцій. [4]Чжоу Ган у своєму дослідженні порівняв порядок сполучників у реченні в китайській, англійській та японській мовах. [5]На сьогоднішній день порівняльна характеристика єднальних сполучників української/російської та китайської мов залишається малодослідженою темою, тому це дослідження є актуальним як для студентів, які вивчають китайську мову, так і для викладачів.

Мета роботи: провести порівняльний аналіз єднальних сполучників «і» («и») та «和», а також з’ясувати їхні спільні та відмінні риси.

Протягом довгого періоду часу лінгвісти в своїх дослідженнях приділяли більше уваги самостійним частинам мови, не звертаючи особливої уваги на службові. Однак останнім часом все більше мовознавців усвідомлюють, що хоча службові частини мови і не мають лексичногозначення, але вони все одно впливають на загальний зміст речення. Правильне тлумачення смислу службових частин мови є ключовим для правильного розуміння речення або тексту. При перекладі з однієї мови на іншу службові частини мови також відіграють неабияку роль, від правильності такого перекладу залежать чіткість, виразність та переконливість тексту.

Сполучники є важливою частиною української, російської та китайської граматики. Це службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення. Однак це не означає, що сполучники не мають жодного значення, вони впливають на семантику речення або навіть цілого тексту. Оволодівши правилами вживання сполучників, можна набагато краще зрозуміти почуття та настрій мовця. Саме з цієї причини тема компаративного аналізу сполучників різних мов приваблює все більше і більше мовознавців.

В українській, російській та китайській мовах єднальний сполучник «і» («и», «和») є одним із найбільш уживаних. У різних мовленнєвих ситуаціях даний сполучник може мати різні семантичні значення та функції, тобто він не має постійного семантичного інваріанту. Отже, необхідно порівняти значення, якого набуває єднальний сполучник «і» у різних контекстах, а також звернути увагу на правила його використання в українській, російській та китайській мовах.

Результати порівняльної характеристики:

  1. Порівняння об’єктів, які може поєднувати сполучник «і» («и») та «和»:

В українській та російській мовах сполучник «і» («и») може поєднувати слова, словосполучення, а також прості речення, які є частиною складносурядного речення. Отже, сполучник «і» («и») поєднує іменники, займенники, дієслова, прикметники, прислівники, субстантивні, дієслівні, прикметникові та прийменникові словосполучення, а також прості речення. В китайській мові єднальний сполучник «和» може поєднувати слова та словосполучення, але не прості речення. Отже, сполучник «和» поєднує іменники, займенники, дієслова, прикметники,субстантивні, дієслівні та прикметникові словосполучення. Ми можемо зробити висновок, що сполучники «і» («и») та «和» мають спільні та відмінні якості: усі три сполучники можуть поєднувати іменники, займенники, дієслова, прикметники,дієслівні, прикметникові та прийменникові словосполучення, але відмінним є те, що «і» («и») також може поєднувати прислівники, прийменникові словосполучення та прості речення на відміну від китайського сполучника «和».Наприклад:

Ми маємо вирішити цю проблему серйозноі обережно.

Мы должны решить эту проблему серьёзнои осторожно.

我们必须认真仔细地解决这个问题。

З цих прикладів ми бачимо, що в українській та російській мові ми використовуємо сполучник, щоб поєднати два прислівники, але в китайській мові між прислівниками сполучник відсутній. Якщо прислівники є синонімами або близькі за значенням, то в китайській мові сполучник «和» не використовується.

  1. Місце сполучників в реченні:

Коли сполучник «і» («и») поєднує два слова, словосполучення або два прості реченні, то він розташовується між ними. Наприклад:

Вона почала стрибати і сміятися.

Она стала прыгать и смеяться.

Те саме стосується і граматичної структури речення в китайській мові:

她开始跳笑。

Коли сполучник поєднує три або більше слова, словосполучення або речення, то зазвичай він розташовується перед останнім елементом, а попередні елементи розділяються комами. Наприклад:

На столі лежить червоний пенал, зелений олівець і біла гумка.

На столе лежит красный пенал, зеленый карандаш и белая резинка.

В китайській мові будова такого речення подібна:

在桌子上有一个红色的文具盒、一支绿色的铅笔一个白色的橡皮擦。

В українській та російській мовах при перечисленні однорідних членів речення сполучник «і» («и») може повторюватися декілька разів, але в китайській мові сполучник «和» не повторюється, а тому опускається цілком або з’являється лише перед останнім елементом. Наприклад:

Чоловіки іжінки, старіімолоді, усі взяли участь у боротьбі.

Мужчины и женщины, старые и молодые, все приняли участие в борьбе.

男女老少都参加了战斗。

У цьому випадку в китайському варіанті сполучник був опущений, усі чотири слова («чоловіки», «жінки», «старі», «молоді») написані разом, без розділових знаків та сполучників. Розглянемо ще один приклад:

Сьогодні ввечері він з’їв і рибу, і курку, і картоплю, іогірки.

Сегодня вечером он съел и рыбу, и курицу, и картофель, и огурцы.

他今天晚上吃了鱼、鸡肉、土豆黄瓜。

З даного прикладу ми бачимо, що єднальний сполучник «和» («і») був використаний лише один раз перед останнім членом речення.

  1. Порівняння випадків, коли можна опустити єднальний сполучник «і»:

В українській та російських мовах при сполученні двох слів або словосполучень не можна опускати сполучник «і» («и»). Наприклад:

Мої тато і мама пішли в магазин за покупками.

Мои отец и мать пошли в магазин за покупками.

В даних реченнях використання єднального сполучника «і» («и») обов’язкове, інакше в реченні буде граматична помилка. В китайській мові сполучник «和», який поєднує два слова або словосполучення, зазвичай також не опускається, лише в деяких випадках, коли ці два елементи тісно між собою пов’язані і часто вживаються разом. Наприклад, якщо ми перекладемо попереднє речення, то в ньому сполучник «і» може буде опущений, оскільки слова «тато» і «мама» зазвичай використовуються разом.

爸爸妈妈出去买东西了。

(дослівно: Тато мама пішли в магазин за покупками).

你和我都不是北京人。(Ти і я не з Пекіну). Або:

你我都不是北京人。(Ти я не з Пекіну).

Висновки

Існує багато мов, і всі вони мають спільні та відмінні якості. Порівняльний аналіз граматичних явищ сприяє кращому та глибшому розумінню мов, а також може допомогти зменшити кількість помилок на письмі та в усному мовленні. На прикладі порівняння єднального сполучника «і»/«и»/«和» в українській, російській та китайських мовах ми з’ясували, що в усіх цих мовах є спільні та відмінні характеристики. Вчителі, які викладають китайську мову на початковому рівні, мають пояснювати студентам граматичні явища з точки зору їхньої рідної мови, акцентуючи увагу на обмеженнях, яких може зазнавати сполучник. Це, безперечно, полегшить процес вивчення іноземної мови, а також допоже закласти міцну основу для подальшої мовної практики.

Список використаних джерел

  1. 唐为群汉语连词“和/et”对比研究及其类型学考察. / 法国研究— 2013年№91. — 94-99页.
  2. 杨丽周泰汉常用并列连词语法功能比较. / 云南民族大学东南亚南亚语言文化学院—云南师范大学学报(对外汉语教学与研究版)— 2012年7月第10卷第4期. — 70-75页.
  3. 钟水芳兰现代汉越连词对比研究. / 浙江大学硕士学位论文. — 2012年5月. — 58-73页.
  4. 毛瑜英汉并列连词语义、结构及功能的对比研究. / 湖北科技学院外国语学院. —商界论坛. — 2014年8月. — 287页.
  5. 周刚汉、英、日语连词语序对比研究及其语言类型学意义. / 日本东京外国语大学外国语学部. —语言教学与研究. — 2001年05期. — 42-54页.
  6. Ющук І.П. Українська мова. / К.: Либідь, 2004. — 640 с.
  7. Сичинава Д. В. Части речи. / Материалы для проекта корпусного описания русской грамматики (http://rusgram.ru). / М. 2011.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720