ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОВНИХ ЗАСОБІВ ТА КОГНІТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ СТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ МАЛОЇ ПРОЗИ ДЖЕРОМ К. ДЖЕРОМА Й О. ГЕНРІ)

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.111 [36+37+42]

Савіна Ю.О.

ДВНЗ «Національний гірничий університет»

 

 

СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ЯЗЫКОВЫХ СРЕДСТВ И КОГНИТИВНЫХ МЕХАНИЗМОВ СОЗДАНИЯ КОМИЧЕСКОГО В ХУДОЖЕСТВЕННОМ ТЕКСТЕ (НА МАТЕРИАЛЕ МАЛОЙ ПРОЗЫ ДЖ. К. ДЖЕРОМА И О. ГЕНРИ)

 

COMPARATIVE ANALISYS OF VERBAL MEANS AND COGNITIVE MACHANISMS OF COMIC CREATIОN IN J.K. JEROME AND O. HENRY’S SHORT STORIES

 

Стаття присвячена порівняльному аналізу мовних засобів і когнітивних механізмів, які вживає автор  для створення комічного ефекту у художніх текстах Джером К. Джерома й О. Генрі.

Ключові слова: комізм, порівняльний аналіз, мовний, когнітивний, художній текст, мала проза.

Статья посвящена сравнительному анализу языковых средств и когнитивных механизмов, которые употребляет автор для создания комического эффекта в художественных текстах Джером К. Джерома и О. Генри.

Ключевые слова: комизм, сравнительный анализ, языковой, когнитивный, художественный текст, малая проза.

The article deals with comparative analysis of verbal means and cognitive mechanisms that author uses for creation of comic effect in J.K. Jerome and O. Henry’s humorous texts. The phenomenon of the comic, verbalized in J. K. Jerome and O. Henry’s short stories, is characterized by a complex cognitive nature, conditioned by a complex interaction of many factors: extralingual, genre, textal, verbal and cognitive. Linguo-cultural difference of the British and American writers greatly affects the verbalization of the comic in the works studied. Cultural colouring of the phenomenon of the comic is manifested on the cognitive level in various types of incongruence as the cognitive mechanism of the comic creation in both writers’ short stories, as well as the prevalence of logical and conceptual incongruence in J. K. Jerome’s short stories, while a leading source of the comic in O. Henry’s short stories is evaluative incongruence; ontological incongruence appears a less effective cognitive mechanism of the comic creation in both writers’ short stories.

Key words: the comic, comparative analysis, verbal, cognitive, short story.

 

З античних часів феномен комічного тісно пов`язаний  з такими давньогрецькими та давньоримськими іменами як Платон, Аристотель, Луцилій, Луцій та Аней. У Середні віки та період Відродження комічне асоціюється з такими філософами і письменниками, як Еразм Ротердамський, Франсуа Рабле і т.д. У період Романтизму центр дослідження категорії комічного перемістився до Німеччини. І варто зазначити, що значний внесок у дослідження цієї категорії зробили такі німецькі філософи як І. Кант, З. Фройд і Г. Гегель [7, с. 11].

В сучасні часи сфера комічного немало привертає до себе увагу не тільки вчених-філологів (М.В. Вербицька, В.М. Головко, С.А. Голубков, В.С. Манаков), але й також велика увага комічному приділяється з боку філософії (Л.Н. Столович, В.П. Шестаков,), історії та етнографії (Д.С. Ліхачьов, В.Я. Пропп, Е. Мелетинський), прагмалінгвістики (Chiaro, R. Alexander, А. Курганов, М. Кулініч, О.М. Попова) та когнітивної лінгвістики (М. Минський, В.О. Самохіна, О.М. Радаєв,).

Дослідженню мовних засобів створення комічного в більшому сприяли праці В.В. Виноградова, В.П. Григор’єва, О.А. Земської. Аналізу мовних засобів формування різноманітних типів комічного присвячені також праці Л.В. Азарової, П.Б. Коржевої, М.П. Міхліної, С.І. Походні, Г.Г. Почепцова та Ю.К. Щеглова.

Головною метою роботи є надати комплексний та ґрунтовний аналіз вживання когнітивних механізмів та лінгвостилістичних засобів створення комічного в англійській та американській літературах, а саме в гумористичних творах Джером К. Джерома й О. Генрі.

У відповідності з основною метою статті поставлені наступні задачі:

–  надати характеристику мовним засобам і когнітивним механізмам, які створюють  комічний ефект у художніх текстах Дж. К. Джерома й О. Генрі;

– сформувати уяву про відмінності американського і англійського гумору.

Комічне – одна з найскладніших і різнопланових категорій естетики. Б. Дземідок під комічним розуміє як природні (тобто ті, які виникають незалежно від чийогось наміру) події, об’єкти та виникаючі між ними відносини, так і конкретний вид творчості, суть якого зводиться до осмисленого конструювання деякої системи та понять, а також системі слів з метою викликати комічний ефект [3, с. 4].

Як відомо, комічне має евристичну природу і створюється завдяки вибірковому пошуку відповідних мовних засобів. Винаходження лінгвістичних шляхів породження комізму у будь-якому випадку є суб’єктивним і неповторним результатом вільної творчої діяльності письменника, а мовні засоби, таким чином, за спостереженням Н.М. Ротанової є «усвідомленими і контекстуально та ситуативно обумовленими, що доводить їх приналежність мовленню» [4, с. 210с.], а також мові як системі «об’єктивно існуючих, соціально закріплених знаків, які співвідносять понятійний зміст і типове звучання» [1, с. 28 ]. З погляду стилістики основні мовні засоби створення комізму можливо знайти на всіх рівнях аналізу художнього тексту Дж. К. Джерома й О. Генрі, оскільки по формі вони співпадають із загальноприйнятими визначеннями стилістичних прийомів, фігур, тропів, зображально-виражальних засобів мовлення. Виділяючи основні мовні прийоми комічного, Дж. К. Джером робить акцент на перевазі лексичного потенціалу мовних одиниць при створенні комізму і зазначає, що буквальне тлумачення переносного значення слова, зіткнення в одному контексті різних значень багатозначного слова або співзвучних слів, порушення смислового зв’язку між словами в словосполученні, порівняння, персоніфікація, а також деякі  тропи (метафора, гіпербола, перифраз) відіграють найважливішу роль у створенні комізму.

Щодо творів Дж. К. Джерома, варто зазначити, що існує необхідність уникати розглядання фонетичного рівня аналізу тексту. Цей факт є усвідомленим, оскільки попередній огляд робіт, присвячених різним аспектам вивчення мовної специфіки прози Дж. К. Джерома підтвердив, що в оповіданнях Дж. К. Джерома доволі важко знайти такі фонетичні прийоми створення комічного, як наприклад, порушення коректності мовлення (звукової форми вимовляння) або правильності постановки наголосу, римована співзвучність або звукопис (звукосподібнення), навмисна «бідність» вокабуляру.

Проаналізувати комічне та навіть просто надати його опис являється досить складною справою, оскільки у нього присутні одиниці  і структури різної природи, які виконують різні функціональні завдання. Прикладами можуть слугувати наступні цитати із оповідання “On the Weather”, в яких головний персонаж розмірковує про власну долю і примхи природи:  I have only to show myself in the street on a muddy day to be halfsmothered by it. It all comes of being so attractive, as the old lady said…” [9], або: Just lately she has been favoring us with almost incessant rain…” [9].  Як бачимо,  іронічну модальність висловлюванням надають саме підкреслені мовній одиниці, в той час як у художніх текстах  О. Генрі не привалює іронія, а лише інколи проявляється у коротких висловлюваннях, а не на рівні слова: The third day out we drove into one of the most specious and tidy little towns that nature or Rand and McNally ever turned out [8, с. 126]. На прикладі можна побачити, що Rand and McNally виступає в ролі видавництва, яке випускало путівники, географічні карти та карти маршрутів. Доволі часто в творах Дж. К. Джерома спостерігаються випадки  створення комічного на лексичному рівні завдяки використанню у незвичному контексті як окремого слова, так і словосполучення, які, у свою чергу, стають об’єктами метафоричного переосмислення. У якості прикладу розглянемо наступне спостереження за властивостями твердого сиру, яке робить головний герой повісті “Three Man in a Boat”:  Cheese, like oil, makes too much of itself. It wants the whole boat to itself[10, с. 31]. У наведених реченнях комічний ефект виникає завдяки використанню дієслівникового сполучення to make too much of oneself («вважати себе чимось більшим, ніж є насправді») і окремого дієслова to want («бажати») у якості мовних характеристик поведінки неістоти – сиру, в той час як традиційне уживання зазначених одиниць знаходимо в сфері опису дій людини та окремих тварин, оскільки лише вони мають здатність до розумової діяльності. Різновид метафоричного прояву – персоніфікація, дає авторові твору можливість «розмістити» семантично нейтральні лексичні одиниці у незвичному для них контексті, що викликає комічний ефект та сміх. Твори Дж. К. Джерома й О. Генрі  мають певні стилістичні схожості щодо формування комічного, так як для створення комічного О. Генрі здебільшого, як і Дж. К. Джером використовує іронію: “Fisher Hill was a low, malarial town; and a compound hypothetical pneumocardiac antiscorbutic tonic was just what I diagnosed the crowd as needing. The bitters started off like sweetbreads-on-toast at a vegetarian dinner” [8, с. 8].

Такі дослідники як Г. Хоум, І. Кант, вважають, що комічним слід вважати будь-яке явище, яке відхиляється від норми і тому його можна вважати недоцільним та недоречним. Практично всі дефініції комічного будуються на визначенні його як естетичної категорії, яка допускає відображення явищ, які містять в собі алогізм, порушення, відхилення від норми, невідповідності, протиріччя [5, с. 56].

Ю.Б. Борєв відмічав, що під комічним «передбачається розуміння невідповідності»  [2, с. 34].

В.О. Самохіна поділяє гумор на лінгвістичний (мовні норми, мовленнєві норми, текстово-жанрові норми) та ситуативний (онтологічні норми, логіко-понятійні норми, валоративні (ціннісні) та дискурсивні норми) [5, с. 70].

 Найбільш поширенішим когнітивним механізмом створення комічного у творах Дж. К. Джерома можна вважати порушення онтологічної норми, яка характеризує загальний устрій світу, світогляд та світосприйняття людини. Також автор часто-густо використовує в своїх творах ефект неочікуваності (непердбачуваності), який і можна прослідкувати у наступному прикладі: Why, in Germany, is it the custom to put the letterbox up a tree? Why do they not fix it to the front door as we do? I should hate having to climb up a tree to get my letters”. Besides, it is not fair to the postman. If they will fix it to a tree, why not fix it lower down, why always among the topmost branches? But, maybe, I am misjudging the country,” he continued, a new idea occurring to him. “Possibly the Germans, who are in many matters ahead of us, have perfected a pigeon post. Even so, I cannot help thinking they would have been wiser to train the birds, while they were about it, to deliver the letters nearer the ground. Getting your letters out of those boxes must be tricky work even to the average middle-aged German. “I followed his gaze out of window. I said: “Those are not letterboxes, they are birdsnests” [10, с. 158]. В той час як у творах О. Генрі автор намагається створити комічний ефект за допомогою порушення логіко- понятійних норм: “From my earliest recollections,’ says he, alcohol seemed to stimulate my sense of recitation and rhetoric [8, с. 376]. Також на рівні з творами Дж. К. Джерома не виключене використання прийому порушення онтологічної норми: “I struck Fisher Hill, Arkansas,” said he, “in a buckskin suit, moccasins, long hair and a thirty-carat diamond ring that I got from an actor in Texarkana. I don’t know what he ever did with the pocket knife I swapped him for it” [8, с. 8]. Складно уявити людину, яка була б вдягнута в мокасини, костюм з оленячої шкіри і мала б при цьому перстень з тридцятикаратовим діамантом. Але як стає зрозуміло, герой не отримав його в подарунок, наприклад, а обміняв на звичайний складний ніж.

Можна стверджувати, що гумор доволі відрізняється у різноманітних лінгвокультурах. Теж саме ми можемо говорити і про американський і англійський гумор. Зробити опис англійського характеру непросто, але єдине що можна сказати це те, що англійці мають дуже тонкий гумор, в той час як американці не звикли стримувати себе і вважають за можливе шуткувати на будь-які теми. Так як англійці намагаються не розповсюджувати гумор на такі теми, як політика, релігія та національні раси, тож і в текстах Дж. К. Джерома ми не зустрінемо зухвалих висловлювань щодо президента або королеви. В творах О. Генрі навпаки:  “By and by a young man in a blue necktie slips into the chair next to me and asks the time. Half-past ten,’ says I, ‘and you are Andy Tucker. I’ve seen you work. Wasn’t it you that put up the Great Cupid Combination package on the Southern States? Let’s see, it was a Chilian diamond engagement ring, a wedding ring, a potato masher, a bottle of soothing syrup and Dorothy Vernon all for fifty cents”Дороті Верон – дочка англійського вельможі, яка жила у XVI столітті [8, с. 9]. “After breakfast me and Andy, with eight cents capital left, casts the horoscope of the rural potentate. “Let me go alone,’ says I. ‘Two of us against one farmer would look as one-sided as Roosevelt using both hands to kill a grizzlyПрезидент США Теодор Рузвельт (1858 – 1919) зачасу в пресі вихвалявся своїми подвигами, які він робив на полюванні [8, с. 14].

Тож можна зробити висновок, що національний момент дуже важливий у художніх текстах, і в гуморі в цілому, так як за допомогою гумористичного сприйняття можна зрозуміти психологічний склад характеру, національні культурні традиції.

Автори створюють комічне на відхиленні різних когнітивних норм, але спільною характеристикою гумористичних творів Джером К. Джерома й О. Генрі можна вважати широке вживання персоніфікації і іронії, які є яскравими елементами експресивності.

В подальшому передбачається аналіз практичного матеріалу і дослідження вживання інших видів порушення норми у художній літературі. Також вважається за потрібне провести аналіз мовних засобів та когнітивних механізмів в динаміці їх використання у художньому тексті.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Арутюнова Н. Д. Жанры общения / Нина Давидовна Арутюнова // Человеческий фактор в языке. Коммуникация, модальность, дейксис : [сб. науч. ст.] — М. : Наука, 1992. —  С. 52 – 56.
  2. Борев Ю. Б. О комическом / Юрий Борисович Борев. — М. : Искусство, 1957. —  441с.
  3. Дземидок Б. О комическом / Богдан Дземидок. — М. : Прогресс, — 223 с.
  4. Ротанова Н. М. Обучение школьников речевым средствам комического на уроках русского языка : дис. на сосик. уч. степени канд. пед. наук : 13.00.02. / Надежда Михайловна Ротанова. — М. : МГПУ, 1993. — 210 с.
  5. Самохина В. А. Современная англоязычная шутка / Виктория Афанасьевна Самохина. —Х. : ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. — 356 с.
  6. Пропп В. Я. Проблемы комизма и смеха / Владимир Яковлевич Пропп. — М., 1976. — 321 с.
  7. Харченко О. В. Американський дискурс комічного / Олег Валентинович Харченко. — Київ : ТОВ «Сталь», 2010. — 355 с.
  8. Нenry O. 100 Selected Stories / O. Henry. – L. : Wordsworth Edition Limited, 1995. — 750 p.
  9. Jerome K. Jerome. On the Weather / Jerome Klapka Jerome. [Electronic reference].  — Mode of access : http: //e ssays. quotidiana. org/ Jerome/weather/.
  10. Jerome K. Jerome. Three Man in a Boat / Jerome Klapka Jerome. — L. : Wordsworth, 2008. — 171 p.

 

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720