ПОЛІКОДОВИЙ ХАРАКТЕР ВТОРИННОГО ДИСКУРСУАНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ЖАНРУ ФЕНТЕЗІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК811.111’42 : 821.111М. О. Кузнецова

Запорізький національний технічний університет

Статтю присвячено дослідженню гетерогенної структури вторинного дискурсуангломовних текстів жанру фентезі. Як семіотичне явище сучасної Інтернет-комунікації та конгломерат різноманітних знакових систем вторинний тип дискурсу розглянуто, по-перше, як складну полікодову систему, а, по-друге, як систему полікодових текстів. Вторинний текст як основна одиниця вторинного дискурсу представлений як полікодовий феномен, який конструюється вербальними і невербальними елементами.

Ключові слова: вторинний дискурс, вторинний текст, семантична гетерогенність, феномен полікодовості.

Thearticledealswiththeissueof the English fantasy texts’secondary discourse. Itsobjectiveistoexaminethe polycode nature of the secondary type of discourse. Thispaperpresents the polycodephenomenon as a kindofsemanticheterogeneity. It viewssomeideasonthecontemporarytrendsofheterogeneoustexts’ definition andpays a specialattentionto thespecificsofthesecondary textheterogeneity. The articlehighlightsthefeaturesofthepolycodesecondary textas a complexsyntheticstructure.Thus secondarytextas a basicunitofthesecondarytype of discourse,madeupofelementsofdifferentsemioticsystems, isexaminedfromtheperspectiveofthepolycodephenomenonand isinterpretedas a complextextualformationinwhichverbalandnon-verbalelementsconstitute a singlewholeinvisual, structural, semanticandfunctionalaspects, andwhichisaimedat a complexinfluenceonsecondary recipients.Theorganicinteractionbetweenverbalandnon-verbal componentsisusedinthe secondarytextspacesas a meansofenhancing a pragmaticeffectonthe secondary recipients.The research material is G. R. R. Martin’sepicfantasyseries “A Song of Ice and Fire” and its secondary textspaces, submitted on Fanfiction.Net, GeoCities andArchiveofOurOwn.

Keywords: secondary discourse,secondary text, semanticheterogeneity,polycodephenomenon.

Статьяпосвященаизучениюгетерогеннойструктурывторичногодискурсаанглоязычныхтекстовжанра фэнтези. КаксемиотическоеявлениесовременнойИнтернет-коммуникации и конгломерат различныхзнаковых систем вторичный тип дискурсарассмотрен, во-первых, каксложнаяполикодовая система, а, во-вторых, как система поликодовых текстов. Вторичный текст какосновнаяединицавторичноготипа дискурсапредставленкакполикодовый феномен, который конструируется вербальными и невербальнымиэлементами.

Ключевые слова: вторичный дискурс, вторичный текст, семантическаягетерогенность, феномен поликодовости.

Стрімкий розвиток нових технологій і впровадження інформаційної техніки в усі сфери людської діяльності каузують перманентну зміну соціальної функції комунікації. З розвитком Інтернету, який сьогодні визнанийнайважливішим винаходом людства за останні десятиліття [4], і який постає особливою площиною для антропоморфної комунікації, головним пріоритетом комунікантів стає можливість зайняти певне місце у глобальній мережі.Постійно створюються нові поняття, що стають характерними для комп’ютерного середовища, впроваджуються різноманітні способи і форми текстової інтеракції, в комунікативному процесі, поряд зі знаками вербального семіотичного коду, активно задіяно знаки аудіальної та візуальної семіотичної систем.

Отже, актуальність поданого дослідження зумовлена, по-перше, необхідністю вивчення сучасних Інтернет-технологій, а також нових форм комунікативної взаємодії у комп’ютерно-опосередкованих умовах, де користувач і споживач кіберпростору потрапляють у фокус наукового інтересу як представники інформаційної культури, а, по-друге, змінами у глобальному інформаційно-комунікативному середовищі, які посилили інтерес сучасної лінгвістики до невербальних засобів Інтернет-комунікації.

Обєктомпредставленого дослідження обрано вторинний дискурс англомовних текстів сучасної масової культури, а предметоманалізу – його полікодовий характер. Мета статті полягає у вивченні механізмів взаємодії вербального та невербального компонентів у вторинному дискурсі англомовних текстів жанру фентезі як системіполікодових текстів.

Матеріаломдослідженняпослугував корпус текстів вторинного дискурсу циклу романів у жанрі фентезіДж. Р. Р. Мартіна «ASongofIceandFire», представлений у базах автоматизованих електронних текстових архівів FanFiction.net, ArchiveofOurOwn та GeoCities.

Новою формою Інтернет-комунікації вважається «текст епохи веб» [5, с. 267], який надає своїм користувачам необмежені можливості, зокремаможливість колективного співавторства, високий рівень гібридизації, легкість оновлення змісту, можливість впливу на реципієнта невербальними засобами тощо [5, с. 271]. До текстів епохи веб відносяться популярні соціальні мережі, блоги, мультимедійні системи розповсюдження інформації, фансайти тощо. Отже, разом із новим дискурсивним простором з’являється нова форма мовної взаємодії, основною ознакою якої постає полікодовий характер.Крім того, завдяки досягненням технічного прогресу між індивідами з’являються не лише нові форми комунікації, а й нові «формати» тексту. Мова йде про структурно-гетерогенні тексти, в яких різні семіотичні системи тісно пов’язані та перебувають у постійній взаємодії [7-9]. Такі полікодові тексти надають можливість творчої самореалізації, можливість «бути тим, ким людина хотіла б, але не може стати в реальності» [6, с. 152].

Велика кількість і розмаїття семіотично неоднорідних текстів визначає сучасний стиль мислення, який проявляється в різного роду полікодових комбінаціях. Тому інтерес лінгвістики до текстів, продукованих через взаємодію мовних, аудіальних і візуальних семіотичних знаків є, як пише В. Є. Чернявська, «наслідком і віддзеркаленням полікодового характеру людської комунікації на сучасному етапі» [9, с. 90]. Таким чином, в лінгвістиці на часі відбувається перехід від аналізу одношарової семіотичної системи, якою є мова, до вивчення багатошарової (тексто-аудіо-візуальної інформації представлення тексту в Інтернеті) [4, с. 5].

Полікодовіcть припускає одночасне використання у комунікації кодів різних семіотичних систем. Полікодовий комунікативний процес охоплює два компоненти: вербальний (природно-мовний, мовленнєвий) і невербальний (який належить іншим знаковим системам -аудіальній, візуальній та ін.). Якщо мова йде про писемну комунікацію, то полікодовість, слідом за О. Г. Соніним, можна визначити як поєднання в єдиному графічному просторі семіотично гетерогенних складових – вербального тексту, зображення, а також знаків іншої природи[8, с. 117].

Понятійна парадигма включає цілий ряд термінів на позначення комунікації або її продуктів (структурно-неоднорідних текстів), побудованих на поєднанні семіотично гетерогенних складових. Серед них –креолізований текст, гібридний текст, супертекст; бімедіальний, полімедіальний, мультимедійний текст; полімодальний вербально-візуальний текст, полікодовий текст[9, с. 89]. Ці поняття свідчать про те, що текст як комунікативна одиниця не обмежується лише мовною складовою, а характеризується як об’єкт міждисциплінарних досліджень.

Упредставленій науковій розвідцівважаємо за доцільне використовувати для найменування комунікативної та смислової єдності вербальних і невербальних знаків, слідом за В. Є. Чернявською,такі поняттяві аналогияк «полікодовий текст» та «мультимедійний текст»,оскільки обидва тлумачаться якбагаторівневіполімедіальні продукти комунікативної діяльності, вербальна та невербальна – пара- і екстравербальна знакова множина [9, с. 89].

Прагненням до полікодовостіхарактеризуються англомовні тексти сучасної масової культури, зокрема тексти жанру фентезі. Так, яскравим прикладом є цикл романів у жанрі фентезіДж. Р. Р. Мартіна «Пісня льоду та полум’я / ASongofIceandFire», який органічно вбудовується в концепцію мультимедійного жанру. Особливий характер оповіді саги Дж. Р. Р. Мартіна «ASongofIceandFire» створює ефект повного занурення у вигаданий світ і зумовлює створення численних фендомів, рольових ігор і співтовариств фентезі. Складні та розгалужені родинні стосунки між персонажами, їх політичні й військові стратегії, палацові інтриги, жорстока боротьба за владу й відчайдушна за життя, велика кількість загадок, пов’язаних з генеалогією або зниклими персонажами, мозаїка подій минулого, обривки якого спливають у розмовах або спогадах різних персонажів (саме у такий спосіб, наприклад, збираються деталі повстання Роберта Баратеона або правління династії Таргарієнів), а також загадки світоустрою Вестеросу – все це привертає увагу прихильників і породжує цілу хвилю наслідувачів.

Незавершеність жанру дозволяє реципієнтам на основі текстових творів фентезі конструювати нові полікодові / мультимедійні структури, що включають в себе не тільки текстовий твір, а й віртуальні світи комп’ютерних ігор (наприклад: комп’ютерна гра в жанрі RTS «A GameofThrones: Genesis», розроблена французькою студією Cyanide і заснована на книгах із серії «Пісня Льоду і Полум’я» Джорджа Мартіна; рольова відеогра «GameofThrones» за мотивами циклу романів; епізодична пригодницька гра «GameofThrones», заснована на серії книг і серіалі, розроблена TelltaleGames у співпраці з Ті Корі Франком), настільні ігри (наприклад: гра «AGameofThrones: LivingCardGame» за мотивами циклу романів «ASongofIceandFire»), ілюстрації, або так званий фан-арт(англ.«fanart»), відтворення артефактів Вторинного світу саги тощо. Цікавим з цієї точки зору також же є екранізація літературного оригіналу — американський драматичний серіал у жанрі фентезі«GameofThrones», що є адаптацією циклу романів «Пісня льоду та полум’я / ASongofIceandFire» і основним кроком до переходу твору в категорію мультимедійних явищ. Проте, перш за все, це стосується аспекту літературних доповнень і фанфікшена, тобто вторинних текстопросторів циклу романів «ASongofIceandFire».

Таким чином, тенденція до мультимедійності, яку демонструє твір сьогодні, може бути одночасно сприйнята як новий поворот у проблемі взаємодії видів мистецтва, і як продовження традиції, і багато в чому як вираження ескапізму, адже Вторинний світ циклу романів Дж. Р. Р. Мартіна «ASongofIceandFire», безперечно, створений для конкретного кола реципієнтів, які втомилися від сірості навколишнього світу, ностальгують за доблестю і честю, інтригами і владою, які живуть у власних думках, мріях і почуттях. Комплекс, створюваний на основі циклу романів у жанрі фентезіДж. Р. Р. Мартіна, є доволі широким і різноманітним.

Вторинний дискурс, або вторинний текстопростір,циклу романів як семіотичне явище сучасної текстової Інтернет-комунікації являє собою конгломерат різноманітних знакових систем, його можна розглядати як складну полікодову систему або систему полікодових текстів. Слід наголосити на тому, що в межах вторинного дискурсу «роль зорової інформації зростає, образотворчі форми все більш активно взаємодіють з вербальними засобами комунікації» [1; 3], оскільки середовищем є візуальна образність – статична або динамічна, наприклад, малюнки або відео за мотивами.І хочаполікодовість вторинного дискурсу не є унікальною рисою, притаманною виключно цьому дискурсивному середовищі, вона реалізується в ньому по-своєму. Так, невербальні засоби постають змістовними елементами, оскільки привертають увагу реципієнтів і стимулюють подальшу інтерпретацію вторинних текстів. Тому в процесуальному аспекті сам полікодовий текст можна назвати механізмом, що приводить в дію когнітивні процеси його сприйняття як змістовно-смислового, формального і функціонального єдиного цілого.

Таким чином, вторинні текстові утворення можна визначити як «особливі лінгвовізуальні феномени, в яких вербальні та невербальні компоненти утворюють єдине візуальне, структурне, смислове та функціональне ціле, що забезпечує його комплексний прагматичний вплив на адресата» [2, с. 73]. І відповідно, механізми интеграціі вербального компонента і зображення, закладені в текстове ціле, виступають умовою подальшого текстопородження і текстосприйняття у новій когнітивно-комунікативній матриці текстової комунікації.

Невербальний компонент вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної масової культури ми визначаємо на основі паратекстової зони, в якій вторинні автори розміщують іконічні зображення, які символізують їх ставлення до літературного оригіналу, і які стають претензією вторинних авторів на самовираз, самоствердження або спробою досягнути певного порозуміння, яке, можливо, недоступне їм у повсякденному житті. Паратекстова зона призначена для безпосереднього впливу на читача, вона виконує функцію визначення наративної стратегії автора вторинного тексту, створює певну атмосферу, яка є фоном для розгортання подій, надає їм додаткових інтерпретаційних можливостей та структурує безпосередній читацький досвід у вторинному дискурсі, створює єдині, складні інтерпретативні рамки для вторинного тексту. Паратекстова зона є тим перехрестям, де вперше перетинаються свідомість вторинногореципієнта як когнітивного та креативного суб’єктаз усім комплексом його емоційного, культурного та соціального досвіду зі свідомістю продуцента вторинного англомовного тексту.

Отже, фактура вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної масової культури загалом і вторинних текстів зокрема є гетерогенною, оскільки представлена в різних системах кодування. Кожна семіотична система завдяки своїм специфічним властивостям доповнює, роз’яснює, компенсує специфічні властивості іншої семіотичної системи. Саме тому представляється необхідним розглядати вербальний і візуальний компоненти як рівноправні частини єдиного полікодового цілого.Таким чином, полікодовий характер вторинного дискурсу обумовлений, по-перше, каналом і ситуацією спілкування, по-друге, комунікативним задумом первинного та / абовторинного продуцента, по-третє,предметом мовлення і служить завданням ефективного спілкування між текстовими антропоморфами.

Список літератури

  1. Анисимова Е. Е. Лингвистикатекста и межкультурнаякоммуникация (на материалекреолизованныхтекстов) : учеб. пособие для студ. фак. иностр. яз. вузов / Е. Е. Анисимова. – М. : Академия, 2003. – 128 с.
  2. Анисимова Е. Е. Паралингвистика и текст (к проблемекреолизованных и гибридныхтекстов / Е. Е. Анисимова// Вопросыязыкознания, 1992. – №1. – С. 71-
  3. Ариас А.-М. Поликодовый текст каксемиотико-семантическое и эстетическоезнаковоеединство (на примеренемецкойкарикатуры) / А. М. Ариас // Известия Санкт-Петербургскогоуниверситетаэкономики и финансов. – 2011. – №6 (72). – С. 62-
  4. Горошко Е. И. ПсихолингвистикаИнтернет-коммуникаций [Текст] / Е. И. Горошко // Вопросыпсихолингвистики. – 2008. – №7. – С. 5-
  5. Горошко Е. И. Текст эпохи веб 2.0: психолингвистическийанализ / Е. И. Горошко // Вопросыпсихолингвистики. – 2009. – №9. – С. 267-
  6. Казнова Н.Н. Сетевыедневникикакновый вид реализацииличности [Текст] / Н.  Н. Казнова // Вопросыпсихолингвистики. – 2009. – №9. – С.150-156.
  7. Мичурин Д. С. Прецедентныйполикодовый текст в вербально-изобразительнойкоммуникацииинтернет-сообществ (на материалерусскоязычныхимидж-форумов) : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 / МичуринДмитрийСергеевич. – Тверь, 2014. – 162 с.
  8. СонинА. Г. Экспериментальноеисследованиеполикодовыхтекстов: основныенаправления / А. Г. Сонин // Вопросыязыкознания. – 2005. – №6. – С. 115-
  9. Чернявская В.Е. Лингвистикатекста: поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность : учеб. пособие / В. Е. Чернявская. – М. : Книжныйдом “ЛИБРОКОМ”, 2009. – 248 с.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720