Особливості прес-служб державних установ в Україні

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті визначено особливості прес-служб державних установ. Окреслено основні відмінності між прес-службою державної установи та комерційною організацією. Також подане поняття прес-служби державної установи, її функції та проаналізовано законодавчу базу в галузі зв’язків із громадськістю державної установи.
Ключові слова: зв’язки із громадськістю, державна установа, прес-служба, Public Affairs.

На етапі становлення України як демократичної країни постала проблема формування позитивного іміджу державних органів влади. Щоб вирішити цю проблему необхідні ефективні служби із зв’язків з громадськістю в державних органах влади, приміром створення прес-служб. Проте, за час існування цих підрозділів у державних установах теоретики намагаються виробити специфіку їх діяльності, сформулювати завдання та цілі. Незважаючи на це, дотепер немає єдиного підходу щодо визначення особливостей, структури та функцій прес-служб державних установ, що обумовлює проблемну ситуацію та необхідність її вивчення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українськими науковцями практично не вивчається тема діяльності прес-служб державних установ. Теоретичною базою для дослідження цієї проблеми допомогли наукові роботи таких теоретиків у сфері зв’язків із громадськістю, як О. Русаков «Зв’язки з громадськістю в органах державної влади», Г. Атаманчук «Теорія державного управління», І. Синяева «Паблік рілейшнз в комерційній діяльності», А.Чумиков і М. Бочаров «Зв’язки з громадськістю: теорія і практика» та інші. Вони трактують зв’язки із громадськістю як допоміжну функцію у сфері державного управління.
Метою статті є теоретичне обґрунтування головних особливостей прес-служб державних установ в Україні.
Виклад основного матеріалу. Проблемами розробки рекомендацій для реформування прес-служб державних установ влада фактично розпочала займатися з 1997 року. Проте саме ці підрозділи пов’язують державну установу з її громадськістю, від служб із зв’язків із громадськістю головним чином залежить імідж державних органів влади [9, с. 34].
Дослідник Варенко В. М. під поняттям прес-служба розуміє – структурний підрозділ, що забезпечує інформаційні і комунікаційні вимоги державних відомств, політичних, громадських, бізнесових, а також постійно діючих міжнародних організацій [2]. Проте прес-служба недержавної організації містить певні відмінності від прес-служби державної установи. Дослідник Г. Почепцов так тлумачить зв’язки із громадськістю – це комунікативна дисципліна, що спрямована на організацію комунікативного простору в сприятливому розпорядку для об’єкта зв’язків із громадськістю та покликана керувати позитивним іміджем організації або людини [8, c.16].
Прес-служба державної установи – це окремий відділ, головна мета якого заключається у своєчасному та правдивому висвітленні діяльності державної установи та підтримка доброзичливих зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю. Продуктивній діяльності цих служб, на думку О. В. Меха, перешкоджає ряд проблеми, серед яких: дефіцит професійних робітників через невисоку оплату праці, неповна відсутність чіткої схеми повсякденної роботи, розмитість нормативно-правової бази їх діяльності та функціонування [10].
Науковець Татаринова Г. Н розкриває ряд відмінностей зв’язків із громадськістю у структурах державного управління від структур комерційного менеджменту[12]:
• ресурсах,
• по цілях,
• відповідальності,
• оточенню,
• мотивах.
Розглянемо ці відмінності детальніше в контексті досліджуваної теми.
Відмінності по ресурсах. Взаємини в комерційній сфері будуються на основі домовленостей тому що головним фактором виступають фінансові можливості організації, що дозволяє користуватися рекламним інструментарієм для досягнення гoлoвної мети. Щодо державних установ, то вони володіють чималими інформаційними ресурсами, проте стосовно людських, фінансових, та технічних неодноразово постають проблеми пов’язані з їх недостатністю. Але, взаємодіючи з громадськістю, державні органи можуть скористатися примусовими важелями впливу.
Відмінності по цілях. Метою зв’язків з громадськістю структури державної установи найчастіше носить неекономічний і узагальнений характер, а для комерційних організацій зв’язки з громадськістю, навпаки, сприяють досягненню головної мети такої організації – отримання прибутку.
Відмінності по відповідальності. Відповідальність у комерційній сфері нерозривно пов’язана із внутрішньою складовою організації – непродумані та неефективні зв’язки із громадськістю можуть привести до розорення організації. Що ж до державного сектору то відповідальність має зовнішній характер, тобто перед суспільством держава відповідальна за свої дії і рішення, це з однієї сторони наголошує про більш розмиті вимоги, але з іншої – цю розмитість відшкодовує необхідність слідувати закону, який більш ретельно регулює державну сферу, ніж комерційну.
Відмінності в оточенні. Для державних установ характерна особлива манера взаємовідносин із своєю громадськістю та засобами масової інформації, що визначається справедливим стремлінням громадськості дізнаватись за допомогою ЗМІ, що відбувається в державних установах. Чималий вплив на роботу державної установи робить взаємодія із громадськими організаціями і здійснення лобістської діяльності. Рішення комерційних організацій рідко обговорюються у прeсі, більше того преса робить менший вплив на прийняття рішень. Дуже часто інтерес у ЗМІ до приватного бізнесу здіймається в період кризи або ж виняткових обставин, тому приватний сектор змушений користуватися різними PR-технологіями щоб посилити інтерес до новин компанії, тому ЗМІ очікують, що підприємці будуть взаємодіяти з ними на комерційній основі [11].
Відмінності в мотивах. Державний бюджет виступає головною фінансовою основою у державних організаціях, тому інформаційна політика орієнтована насамперед на аудиторію, яка займається розподілом фінансів, а головним мотивом виступає бажання покращити стосунки з джерелом коштів і отримати набавне фінансування. Інший мотив заключається у тому, щоб доречно розподілити бюджетні кошти, які виділені на подію, тому що фінансові потоки надто контролюються. У комерційних організаціях в якості мотиву виступає підприємницькі досягнення та прибуток.
Одним з перших завдань, що постає перед державною установою Україні, це узгодженість її політики принципам прозорості й інформаційної відкритості. Для вирішення цього завдання створені служби із зв’язків з громадськістю у державних органах влади, що займаються розробкою інформаційної політики. Тому здійснення цієї політики і поширення її для широких верств населення реалізує прес-служба. Адже працівники прес-служб безпосередньо контактують із журналістами, які в свою чергу доносять думку до громадськості. Прес-служба державного установи – це офіційний носій інформації не тільки відділу з зв’язків із громадськістю в організації, а й самої державної установи [11].
Вступ світової спільноти у новий період розвитку – інформаційне суспільство, дав поштовх для розвитку зв’язків із громадськістю в державних органах влади в Україні. Одним із головних об’єктів державного управління стає інформаційна сфера.
Public Affairs – це спеціалізований елемент PR, має на меті роботу з громадськістю на урядовому рівні – інформування різноманітних суспільних груп (виборців, споживачів, активістів тощо), в інтересах обох сторін [9]. Використовуючи служби зв’язків із громадськістю, державна влада цілком забезпечує стійку, планомірну і репрезентативну інформаційно-комунікативну діяльність, яка характеризує ступінь ефективності всього управлінського процесу.
Робота служби зв’язків із громадськістю в цілому стане ефективною тільки за умови, коли органи державної влади, одержуючи повну інформацію про думку суспільства, використовуватимуть її у процесі прийому державних рішень у ролі органічно вбудованої частки, так і в механізм діяльності державних органів [11].
Державні структури користуються своїми інформаційними, комунікативними можливостями найбільш повно, якщо посилаються на власні служби зв’язків із громадськістю, що покликані забезпечити стійку і цілеспрямовану інформаційно-комунікаційну діяльність, від якої головним чином залежить ефективність всього управлінського процесу.
Повідомлення, що надаються владними структурами, проходять перевірку прес-службами, які в свою чергу здійснюють відбір та дозування офіційної інформації. З протилежного боку, підготовляючи огляди преси для керівництва органів влади, співробітники прес-служби мають на меті не просто передавати опубліковані у газетах новини, а потрактувати їх.
Дослідник Тихомирова Є. Б. зазначає, що функції зв’язку із пресою можуть виконуватися такими структурними одиницями:
1) прес-секретарем;
2) прес-бюро;
3) прес-центром або прес-службою;
4) відділом роботи з пресою;
5) службою (керівником) зв’язків з громадськістю безпосередньо;
6) позаштатним працівником або зовнішньою консультативною підприємством на договірних домовленостях [13].
Сьогодні майже в усіх державних установах створені прес-служби або ж, найменше, є посада прес-секретаря, який відповідає за взаємовідносини із засобами масової інформації. Дуже часто прес-секретар побіжно є головою всієї прес-служби державної установи та організовує її роботу в всіх спрямуваннях. На думку Татаринової Г.Н., підсумовуючи діяльність прес-секретаря, який працює в органах влади, можна виокремити ряд його провідних функцій: зовнішня функція; охоронна функція; внутрішня функція.
Зовнішня функція полягає у аналізі службової інформації та донесенні її до ЗМІ. Це функція пропаганди владних рішень, що потребує не лише вміння користуватися словом, але й здібності дати оцінку значимості, важливості для громадськості тієї чи другої інформації. До його обов’язків входить здійснення взаємодії з журналістами, а ще моніторинг ЗМІ. Прес-секретар неодноразово виступає спічрайтером, розробляє тексти виступів або заяв керівника. Він планує зустрічі, інтерв’ю, їх тривалість і регулярність. Завдання прес-секретаря – продукувати й підтримувати безконфліктну, краще товариську атмосферу стосунків між керівником органу влади та ЗМІ. Для цього необхідні такі особисті якості як комунікабельність, дипломатичність, гнучкість.
Охоронна функція передбачає захист службової інформації та державної таємниці, адже державна установа володіє інформацією, яка не може бути загальним здобутком. Цей аспект роботи пре-секретаря визначається Законами України «Про державну службу» і «Про державну таємницю».
Внутрішня функція передбачає збір і аналіз інформації про представлення у ЗМІ роботи державної установи, її керівника. Здійснення внутрішньої функції потребує певної сміливості, фахової порядності та моралі.
На законодавчому рівні роботу прес-служби державної установи регламентують такі закони:
• «Про інформацію» [6];
• «Про державну службу» [3];
• «Про державну таємницю» [5];
• «Про порядoк висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядyвання в Україні засoбами масoвої інформації» [4].
Дуже важливим завданням державних прес-служб є висвітлення роботи організації в Інтернеті. Висвітлення роботи органів влади в Інтернеті регламентують президентські укази, постанови Кабміну, нормативних акти Держкомітету інформаційної політики, ТБ і радіомовлення України та Держкомітету зв’язку та інформатизації України. Найцікавішим та найкориснішим для державних прес-служб є «Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» [7].
Отож, державні зв’язки із громадськістю – це форма політичної комунікації, яка спрямованої на встановлення позитивного ставлення громадськості до державної установи та створення доброї репутації країни загалом. Діяльність прес-служб у державних органах влади зобов’язана підтримувати демократію і широку поінформованість громадськості.
Висновки. Таким чином, однією з основних функцій зв’язків із громадськістю у системі державного управління є, з однієї сторони, участь у демократизації державного управління, а з іншої – пiдтримка становлення громадянського суспільства. Це зумовлює певні розбіжності зв’язків із громадськiстю у державних установах та комерційних структурах. Залежно від кількості роботи покладеної на цей структурний підрозділ, роботу може виконувати лише прес-секретар. При цьому особливість роботи прес-служби в органах державної влади заключається перш за все у тому, що вона спрямована на регулювання поведінки широких соціальних громад у суспільстві. По-друге, діяльність прес-служби державних установ регламентує низка Законів України, які визначають яку інформацію подавати громадськості, адже прес-служба державної установи має доступ до особливого виду інформації, такої як державна таємниця. По-третє, прес-служба державної установи повинна сприяти підвищенню іміджу державної установи, що забезпечуватиме ефективність усього управлінського процесу.

Список використаних джерел та літератури

1. Атаманчук, Г. В. Теорія державного управління [Текст] : навч. посіб. / Г. В. Атаманчук. – М. : Омега – Л, 2004. – 301 с.
2. Варенко, В. М. Інформаційно–аналітична діяльність [Текст] : навч. посіб. / В. М. Варенко. – К. : Університет «Україна», 2014. – 417 с.
3. Закон України «Про державну службу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3723-12. – Назва з екрану
4. Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : масової інформації» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/539/97-%D0%B2%D1%80. – Назва з екрану
5. Закону України «Про державну таємницю» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3855-12. – Назва з екрану
6. Закону України «Про інформацію» [Електронний ресурс]. – Режим доступу. : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2657-12. – Назва з екрану
7. Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3-2002-%D0%BF – Назва з екрану.
8. Почепцов, Г. Г. Паблік рилейшнз [Текст] : навч. посіб. / Г. Г. Почепцов. – К. : Знання, 2006. – 327 c
9. Русаков, О. Ю. Зв’язки з громадськістю в органах державної влади. [Текст] : навч. посіб. / О. Ю. Русаков. – СПб.: Вид–во Михайлова В.А., 2006. – 224 с
10. Служби зі зв’язків з громадськістю в державних органах влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу.http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1913 – Назва з екрану.
11. Тарашвили, Е. Связи с общественостью в государственных структурах [Електронний ресурс] / Е. Тарашвили. – Режим доступа: http://www.pressclub.host.ru/PR_Lib/ – Назва з екрану.
12. Татаринова, Г. Н. Современная пресс-служба [Текст] : учеб. Пособие / Г. Н. Татаринова. – Омск, 2007. – 79 с.
13. Тихомирова, Є. Б. Зв’язки з громадськістю: [Текст] : навч. посіб. / Є. Б. Тихомирова. – К. : НМЦВО, 2001 – 560 с.

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720