НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА СЕМАНТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ З ПСЕВДОАНТРОПОНІМНИМИ КОМПОНЕНТАМИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК: 811.161.2’111’373.21                               Канд. філол. наку І.Ф. Заваринська

ТВУК, м.Теребовля

 

Заваринська І.Ф. Національно-культурна специфіка семантики фразеологічних одиниць з псевдоантропонімними компонентами.

У статті розглядаються фразеологічні одиниці з псевдоантропонімним компонентами в структурно-семантичному та порівняльному аспектах. Комплексний аналіз даних фразеологізмів дає можливість краще зрозуміти семантику мовних одиниць та національно-культурну специфіку певного етносу. Дослідження проводиться на матеріалі англійської, польської та української мов.

Ключові слова: структурно-семантичний та порівняльний аспекти, фразеологічні одиниці з псевдоантропонімним компонентом, образність фразеологізмів, семантика, етимологія.

Заваринская И.Ф. Национальнокультурная специфика семантики фразеологичных единиц с псевдоантропонимними компонентами.

В статье исследуются фразеологические еденицы с псевдоантропонимними компонентами в структурно-семантическом та сравнительно-сопоставительному аспектах  в английском, польском и украинском языках.

Ключевые слова: структурно-семантический и сравнительно-сопоставительный аспекты, фразеологическая ономастика, образность фразеологизмов, семантика, етимология.

Zavarynska I. F. National-cultural specificity of semantics idioms with psevdoantroponimics component.

The article deals with the phrazeological units with psevdo-antroponimical components in the structural-semantic and comparative aspects. The analysis of etymological nuances helps to understand the  semantics of the above-mentioned units better. The nominal structures are compared in English, Polish and Ukrainian.

The idiomatic and set expretion, lexically and often structurally stable units of lexion present an universal phenomenon. Structurally, they may be in all languages: sentence idioms; word-group idioms; metaphorically generalized proper name, for example: Nosy Parker, similarly in Ukrainian  Язиката Хвеська and others like that.

Idiomatic expressions in English, Polish, Ukraine and in all others languages may be performed common functions in the sentence, for example of  the subject: Joe College; Graf de Socha and others.

National idioms present a suparate universal feature pertained to all languages. These idioms are formed on the basis of the component parts images characteristic of a definite national community and its languages. Thus, only in English exsist such phrasiological units “The best physicians are Dr. Diet, Dr. Quiet and Dr. Merryman” and only in Polish we have “Nie zgadnie pan Niewieski, co zrobi Pan Niebieski”, and in Ukrainian  we have “Баба Пихтя”.

So, the research defines the motivation basis for the formation of the figurative meaning of the phraseologisms with psevdo-personal name components in the English, Polish and Ukrainian languages. To research the national-cultural specificity of semantics idioms with psevdoantroponim components is very important and usefull for people.

 The artical analyses common and different sources of the linguistic and cultural information of the phrazeological units with psevdo-antroponimical components in the contrasted languages.

Key words: structural-semantic and comparative aspects, phrazeological units with psevdo-antroponimical components,  the  semantics of the above-mentioned units, etymological nuances.

Далеко не всі багатства етнокультурного потенціалу семантики ономастичної фразеології сьогодні є освоєними. Це пов’язано з нерозробленістю процедури інтерпретації культурної інформації оніма [3, с. 45]. Так, у низці фразеологічних одиниць натрапляємо на компоненти, які імітують у різний спосіб антропоніми – псевдоантропоніми.

Незважаючи на широкий спектр праць із ономастичної фразеології, дискусійними і донині залишаються питання щодо семантичного навантаження компонента-оніма у складі мовних одиниць (П. П. Чучка, M. Knappová, D. Nilsen, Е. Rzetelska-Feleszko, А.М. Архангельська, Н.Д. Бабич) та його ролі в мотивації фразеологічного значення (В. Д. Ужченко, Е. Л. Березович, А. М.  Кравчук, В. М. Мокієнко, Н. М. Пасік, Н.Б. Головіна, Н.С. Ляшенко, В.Н. Телия,  Т.О. Черниш та інші).

Сьогодні, залишається недостатньо вивчене переосмислення компонентів-псевдоантропонімів мовних одиниць, які формуються і залежать від соціальних, історичних, лінгвокультурологічних, міфологічних чинників, від ролі символів, конотацій, асоціацій присутніх у їхній внутрішній формі, а також від евфімізації, шляхів метафоризації тощо [1, с. 102].

Предметом нашого розгляду є англійські, польські та українські фразеологічні одиниці з псевдоантропонімними компонентами.

Мета дослідження полягає у структурно-семантичному та психо-когнітивному аналізі внутрішньої форми фразеологічних одиниць з псевдоантропонімними компонентами у зіставлювальних мовах та вивченні їхньої національно-культурної специфіки.

У статті реалізуються такі завдання:

– з‘ясувати особливості структури, семантики, етимології і символіки псевдоантропонімних фразеологічних одиниць;

– дослідити лінгвальні причини створення псевдоантропонімів;

– простежити функцію псевдоантропонімів у складі різних семантичних груп з огляду на національно-культурну специфіку вербалізації онімів.

Дослідження фразеологічних моделей, семантики, етимології, символіки, асоціативного та когнітивного тла мовних одиниць із псевдоантропонімами компонентами дає можливість прослідити національно-культурні феномени зіставлюваних фразеологічних систем.

Фразеологічні одиниці з псевдоантропонімними компонентами в англійській, польській та українській мовах характеризуються яскравою національно-культурною маркованістю. Проте, у слов’янських фразеологізмах імітація антропонімів-компонентів є більш поширеним явищем, ніж в англійській.

Виокремлюємо декілька груп псевдоантропонімів за мотиваційною основою антропоніма-компонента: використання наявного питомого імені / наслідування моделі питомого імені; наслідування питомого імені і питомого прізвища. В окрему групу виділяються каламбурні евфемізми, створенні за моделлю “пан/пані (баба) (майстер) + антропонім”, у межах якої використано як наявні в мові антропоніми, так і створені (напр.: англ. Best physicians are Dr. Diet, Dr. Quiet and Dr. Merryman, the – присл. “їжа, тиша та розвага – найкращі лікарі” [АУФС, с. 65]; пол. Nie zgadnie pan Niewieski, co zrobi Pan Niebieski. Nie zgadnie pan Niewieski, co myśli Pan Niebieski. Nie zgadnie pan Duńczewski ni też pan Niewieski, co zdarzy Pan Niebieski  [NKPP, т. 2, с. 621]. Джерелом прислів’я є, ймовірно, St. Jan Niewieski, який у 1672-1699 рр. у Кракові, а згодом у Замосьці видавав “Rzymski i ruski kalendarz”, у якому подавав прогнози погоди на декілька років наперед [NKPP, т. 2, с. 621]. Для створення таких псевдоантропонімів використовуються також і чужі “моделі” прізвищ (пол. Potockes umnes, Czartoryskes dumnes, Radziwiłłes szalawiłes, Małachowskes pikes. Прислів’я з єврейського жаргону [NKPP, т. 2, с. 1034] чи іншомовні слова (пол. Pacowie poginęli, Wojnowie nastali. Вислів Яна Собеського із цікавою алюзією до прізвищ, перше з яких пов’язане з лат. ‘мир’ [NKPP, т. 1, с. 13]). В. Д. Ужченко приходить до висновку, що “часом розгортання образу йде від безобразного мовного елемента (могила) до перифрастичного каламбурного персоніфікованого словосполучення, підлаштованого під ‘модель прізвища’, пор. віднести до Івана Могильного кого (Новолек), дати місце в Могильовській губернії. Поїхати до Могильовської губернії” [ФСССГД, с. 89].

Значна кількість фразеологічних одиницях із псевдоантропонімами-компонентами англійської, польської та української мов, характеризується лінгвокультурною інформацією про образ людини, її розумові вади (божевілля): англ. Bess o’Bedlam; Jack (Tom)o’ (of) Bedlam – “божевільна людина” [АУФС, с. 555]; укр. Глек Макітрович (Б. Левін “Пропащі”)); укр. діал. Лапша Іванівна – людина, яку легко обдурити [ФСССГД, с. 144]; балакучість: пол. Panna Trzepałkowska – “балакуча жінка” [NKPP, т. 3, с. 541]; злість (“[як] + ім’я як корелят апелятива + по батькові як корелят апелятива + дуже злий”): пол. Ciocia Potulicka – “злостива жінка” (Według Darowskiego, jest to przezwisko kobiety złego prowadzenia, któremu powód dała rzeczywista pani Potulicka, po Opalińskim Grudzińska. Walicki uważa, że jest to nazwisko utworzone sztucznie od przymiotnika potulny, co za nim powtarza Brzozowski) [NKPP, т. 2, с. 1038]; укр. діал. [як] Кобра Львівна; як Кобра Іванівна; [як] Тигра Львівна (Львовна), Пантера Львівна [ФСССГД, с. 177]; легковажність: пол. Pan Niechajno. Відоме на Україні позначення людей легковажних [NKPP, т. 2, с. 596]; укр. Нехай недобрий (поганий) чоловік. Нехай та тривай то недобрі люде [Номис, с. 486]; укр. діал. Ваня Вєтров, ірон.  – “несерйозний чоловік” (Вєтров – каламбурне обігрування синтаксично обумовленого значення слова вітер) [ФСССГД, с. 42]; лінощі: пол. Spoźnialscy i Lenie jedno pokolenie [85, с. 190]; укр. Славік Ліньовський – “лінивий; пустоголовий” [ФСССГД, с. 216]; огрядність: діал. Баба Пихтя – “дуже товста жінка, що ледве проходить у двері” (Пихтя – іронічне віддієслівне утворення від пихтіти) [ФСССГД, с. 23] тощо.

Семантика фразеологічних одиниць трансформує лінгвокультурну інформацію і про стан людини, наприклад – померти: пол. Ożenił się z Łopacińską. Wyjść za mąż za Łopacińskiego  – “померти” [NKPP, т. 1, с. 349]; укр. Віддати ся за Муравського – “вмерти, про жінку” [Франко, т. 2, c. 561]; укр. діал. Від Муравського ніхто не втече – “від мурави, якою покритий гріб, від гробу, смерти” [Франко, т. 2, c. 651]; укр. діал. скоро Лопатовський прийде посватає – “незабаром помре” (Каламбурне обігрування слова ‘лопата’ як знаряддя для копання могили. Зближення смерті й весілля – загальновідоме) [ФСССГД, с. 149]; укр. діал. запрошує Вишневський когось [ФСССГД, с. 81]; укр. діал. Перевестись до Вишневського (Вишневський псевдовласне ім’я, що постало на основі загальної назви вишня внаслідок персоніфікації) [ФСССГД, с. 47, 48]; укр. діал. віднести до Івана Могильного [ФСССГД, с. 89]; укр. діал. Кіндрат схопив – “хто-н. помер” [ФСССГД, с. 118] та інші.

Семантикою соціального статусу чи роду професії характеризуються такі фразеологічні одиниці, як: англ. Lady Bountiful Bounti – “дама, що займається добродійністю” (за ім’ям дійової особи з п’єси Дж. Фаркара (G.Farguar,1677-1707) [АУФС, с. 250]; англ. Jukes and Kalikaks – “видумані прізвища родин із нижчих прошарків населення, люди, що мають вроджені вади” [12, с. 211, 212]; англ. Joe College – “студент” [12, с. 205]; пол. Graf de Socha – “про дрібну шляхту” [NKPP, т. 1, с. 731]; пол. pani Władzia – “поліцейський” [6, с. 190]; пол. Panna Babska – “акушерка” [NKPP, т. 1, с. 46]; укр. діал. То пан майстер дармохляп, що хто кине, а він хап – “глузують із голодранця, може первісно нероботящого взимі муляря” [Франко, т. 1, c. 718] укр. То майстер дери шкіра – “називають лупія, що здирає шкіру зі здохлої скотини” [Франко, т. 1, c. 758] тощо.

Ця модель ще представлена фразеологізмами із псевдоантропонімами, значення яких ґрунтується на образах Людини і Всесвіту: укр. діал. Проїхати на Ждановськім, ірон. чи жарт. Прийти пішки, не діждавшись автобуса, машини. На основі каламбурного обігрування слова ждати [ФСССГД, с. 97]; пол. Na święty nigdy, Na św. Migdy, co nie bywa nigdy. Na świętego Dygdy, nie bydzie to nigdy – ніколи (“на (за, у) + фіктивного святого = “ніколи; дуже довго чекати”) [NKPP, т. 2, с. 625]; укр. діал. на святого лінтяя [ФСССГД, с. 205];

Специфіка досліджуваних мовних одиниць полягає у тому, що їхня мотиваційна основа інформує про своєрідний склад мислення певного етносу, його культуру, звичаї, традиції, світосприйняття, історію та міфологію.

Спільність проаналізованих фразеологізацій спостерігається на рівні механізмів фразеотворення. Частково збігаються й мотиваційні сфери, вербалізовані з компонентом-псевдоантропонімом.

Мотиваційна основа фразеологічних одиниць з псевдоантропонімами-компонентами пов’язана з позамовними факторами, які впливають на розуміння символіки оніма, його значення, лінгвокультурну інформацію представниками різних соціумів. Такий аспект вивчення фразеології стимулює актуальність розгляду цих одиниць у міжмовному плані.

Основні функції псевдоантропонімів у представлених фразеологічних моделях – символічна, асоціативна та когнітивна.

Проведене дослідження дає можливість визначити культурно-національну специфіку семантики фразеологічних одиниць з псевдоантропонімними компонентами, що залежить від впливу асоціативних явищ, етнолінгвокультурологічних позначень, символів і пов’язаних з ним певних суспільно-культурних чинників на формування фразеологічного значення.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Архангельська А. М. До питання про статус національного і культурного в мові / Алла Мстиславівна Архангельська // Слов’янський вісник : зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 8. – С. 7–11.
  2. БабичН. Д. Фразеологія української мови : [навчальний посібник] / НадіяДенисівна Бабич. – Чернівці : Рута, 1971. – 239 с.
  3. Березович Е. Л. Русская топонимия в этнолингвистическом аспекте : Пространство и человек / Елена Львовна Березович. – К. : Изд.2, испр. и доп., 2009. – 328 с.
  4. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов / Лідія Георгіївна Верба. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 153 с.
  5. Головіна Н. Б. Семантичні інтерпретації денотативного компонента у фразеологізмах зі значенням побажання в німецькій та українській мовах / Наталія Борисівна Головіна // Слов’янський вісник : зб. наук. ст. – Рівне, 2009. – Вип. 8. – С. 42–49.
  6. Кравчук А. М. Семантика антропонімів у польській фразеології / Алла Миколаївна Кравчук // Проблеми слов’янознавства : зб. наук. праць. – 2003. – № 53. – С. 185–191.
  7. Ляшенко Н. С. Внутрішня форма фразеологічних одиниць : онтологічні і культурологічні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. Наук : спец. 10.02.02. “Російська мова”, 10.02.01. “Українська мова” / Наталія Сергіївна Ляшенко. – К. : Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова : Київ, 2001. – 24 c.
  8. Мізін К. І. Когнітивна фразеологія : проблеми становлення / Костянтин Іванович Мізін // Слов’янський вісник : зб. наук. праць. – Рівне, 2009. – Вип. 8. – С. 110–117.
  9. Мокиeнко В. М. О собствeнном имeни в составe фразeологии / В. М. Мокиенко // Пeрспeктивы развития славянской ономастики : под ред. А. В. Суперанской и Н. В. Подольской. –  Москва : Наука, 1980. – С. 62–67.
  10. Пасік Н. М. Власні назви в українській фразеології та пареміології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01. “Українська мова” / Надія Михайлівна Пасік. – К., 2000. – 15 c.
  11. Телия В. Н. Культурно-национальные коннотации фразеологизмов (от мировидения к миропониманию) / Вероника Николаевна Телия // Славянское языкознание. IX съезд славистов. Доклады российской делегации. – М. : Наука, 1993. – С. 302–314.
  12. Томахин Г. Д. Реалии – американизмы. Пособие по страноведению / Геннадий Дмитриевич Томахин. – М. : Высшая школа, 1988. – 239 с.
  13. Ужченко В. Д. Метонізми-фразеологізми / Віктор Дмитрович Ужченко // Вісник ХНУ ім. В. Н. Ка­разіна. –  Х., 2004. –  Вип. 41. – С. 89–92.
  14. Knappová M. Obchodní jméno jako fenomén onomazilogický a funkční / M. Knappová // Slovo a slovesnos. – 1995. – № 56. – S. 276 – 284.
  15. Nilsen D. L. F. Names : Some Sobsidiary Functions. Festschrift in Honor of Allen Walker Read. / D. L. F. Nilsen // red. L. E. Seits. DeKalb, IL : North Central Name Society. – 1988. – Р. 108–115.
  16. Rzetelska-Feleszko E. Znaczenie nazw własnych w procesie komunikacji językowej / Еwa Rzetelska-Feleszko // V Ogólnopolska Konferencja Onomastyczna, Poznań. 3-5 września. Księga referatów, red. K. Zierhoffer. – Poznań : Wydawnictwo Uniwersytetu Adama Mickiewicza, 1985. – S. 109–117.
  17. АУФС – Англо-український фразеологічний словник / [авт.-уклад. Костянтин Тимофійович Баранцев.].– К. : Радянська школа, 1969. – 1052 с.
  18. Номис – Українські приказки, прислів’я і таке інше : Опанаса Марковича / [авт.-уклад. Матвій Номис.]. – К. : Либідь, 1993. – 768с.
  19. Франко – Франко І. Галицькоруські народні приповідки : Етнографічний збірник / [авт.-упоряд. І. Я. Франко.] – Львів : Наукове Товариство імени Шевченка, 1901 – (…) Т. 1. – 1901 – Вип. 1 (А–Відати). – 200 с.; Т. 1. –  Вип. 2 (Відати–Діти). – 195 с.; Т. 2. – 1097. – Вип. 1 (Діти–Книш). – 300 с.; Т. 2. – Вип. 2 (Кравець–Пять). – С. 301–612; Т. 3. – 1910. – Вип. 1 (Рабунок–Час). – 300 с.; Т. 3. – Вип. 2 (Час–Ячмінь). – С. 301–541.
  20. ФСССГД – Ужченко В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу / [уклад. В. Ужченко, Д. Ужченко.]. – Луганськ, 2000. – 198 с.
  21. NKPР – Krzyżanowski J., Dzieje przysłowia polskiego w toku pięciu wieków. Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowionych polskich: t. 1–4 / [red. J. Krzyżanowski, S. Świrko.]. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1969–1978. – 1210 s.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721