НАПРЯМИ МІНІМІЗАЦІЇ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ КУРСОВИХ РІЗНИЦЬ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 У статті розглянуто шляхи зменшення негативного впливу курсових різниць на діяльність підприємств України в ситуації загальної економічної нестабільності в державі.

Ключові слова: курсові різниці, авансові платежі, фінансові результати,  економічна нестабільність.

 В статье рассмотрены пути уменьшения негативного влияния курсовых разниц на деятельность предприятий Украины в ситуации общей экономической нестабильности в государстве.

Ключевые слова: курсовые разницы, авансовые платежи, финансовые результаты, экономическая нестабильность.

 In article investigated ways to reduce the economic impact of exchange rate changes on enterprises in the overall economic situation of instability in the country.

Key words: exchange differences, advance payments, financial results, economic instability.

 Постановка проблеми. У контексті сучасних реалій незалежної України, коли співвідношення національної валюти до іноземних постійно змінюється, купівельна спроможність гривні невпинно зменшується та б’є позначки історичних мінімумів, дуже актуальним є процес правильного та своєчасного обліку курсових різниць в діяльності підприємств країни в умовах економічної нестабільності з метою мінімізації ризику можливих втрат від здійснення господарських операцій з руху товарів і надання послуг − обліку традиційних, у зовнішньоекономічному відношенні, операцій експорту, імпорту, реекспорту, бартеру, продажу, придбання ліцензій, ноу-хау, технічної документації, оренди імпортного обладнання (фінансового лізингу).

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням обліку операцій в іноземній валюті присвячували праці такі вітчизняні науковці як Ф. Бутинець, І. Волкова, І. Жиглей, Н. Колінько, Д. Чирка та інші. Специфіку обліку валютних операцій у своїх роботах досліджували зарубіжні вчені: В. Беті, Ж. Вігуру, П.Касон, Дж. Маккензі, Д. Малет, Ю.Маслєнчєнков, В.Нємчінов, К. Парфьонов, А. Прост та інші. Водночас питання вдосконалення обліку курсових різниць в діяльності підприємств України недостатньо вивчені на сучасному етапі розвитку країни. Саме тому доцільним є поглиблення досліджень у цій сфері.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні напрямів мінімізації негативного впливу курсових різниць на фінансові результати діяльності підприємств України на основі дослідження теоретичних та оцінки практичних аспектів обраної проблематики.

Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах розвитку національної економіки України більшість підприємств різних форм власності та сфер господарювання мають справу з іноземною валютою, джерелами появи якої можуть бути: надходження від покупців-нерезидентів, внески інвесторів-нерезидентів, придбання на міжбанківському валютному ринку задля здійснення розрахунків з постачальниками-нерезидентами та інше. В результаті здійснення таких господарських операцій в діяльності підприємств можуть виникати так звані курсові різниці. Курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. При цьому, під валютним курсом розуміється установлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни [5]. За міжнародними стандартами, курсова різниця − це різниця, що є наслідком переведення певної кількості одиниць однієї валюти в іншу за різними валютними курсами. Валютним курсом вважається коефіцієнт обміну двох валют [4].

Згідно із міжнародною практикою курсові різниці виникають унаслідок:

переведення доходу та витрат за валютними курсами на дати операцій, а активів та зобов’язань – за курсом при закритті; переведення чистих активів на початок періоду за курсом при закритті, який відрізняється від попереднього курсу при закритті [4].

Найважливішою характеристикою курсових різниць (позитивних та негативних) є їхній вплив на фінансові результати (дохід чи втрати) діяльності підприємств. Позитивні курсові різниці на рахунках бухгалтерського обліку відображаються:

– операційні за кредитом субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»;

– неопераційні – за кредитом субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» [2].

У свою чергу, негативні курсові різниці обліковуються так:

– операційні – за дебетом субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (або рахунку 84 «Інші операційні витрати»);

– неопераційні – за дебетом субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» [2].

Терміни «позитивна» та «негативна» курсова різниця безпосередньо відображають характер їх впливу на фінансові результати діяльності підприємств: позитивні різниці включаються до складу доходів, негативні – у складі витрат звітного періоду.

Розглядаючи синтетичний та особливо аналітичний облік курсових різниць, увагу необхідно звернути на рахунки 7, 8 та 9 класів. Щодо обліку курсових різниць, то порядок відображення доходів та втрат від них за національними та міжнародними стандартами подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Бухгалтерські проведення для типових господарських операцій підприємств України в сфері зовнішньоекономічної діяльності в розрізі національних та міжнародних стандартів

№ п/п Зміст господарської операції Бухгалтерські проведення відповідно до національних стандартів Бухгалтерські проведення відповідно до міжнародних стандартів
Дт Кт Дт Кт
1 Отримано кошти від нерезидента 312 362 А.01 L.02
2 Отримано передоплату на поточний валютний рахунок 312 681 А.01 L.09
3 Проведено зарахування заборгованостей 681 362 L.09 L.02
4 Експортовано товар 362 702 L.02 PL.01
5 Списано собівартість товару 902 281 PL.02 А.06
6 Визнано фінансовий результат

791

702

902

791

PL.06

PL.01

PL.02

PL.06

7 Переоцінено дебіторську заборгованість 362 714 L.02 Е.05
8 Переоцінено валютні кошти 312 714 А.01 Е.05
9 Переоцінено валютні кошти на рахунку 945 312 Е.05 А.01
10 Переоцінено дебіторську заборгованість 945 362 Е.06 L.02
11 Переоцінено кредиторську заборгованість 632 714 А.04 Е.06
12 Переведено кошти з валютного рахунку на депозитний 184 312 А.11 А.01
13 Проведено перерахунок на дату балансу

184

974

744

184

А.11

Е.09

Е.09

А.11

Джерело: побудовано автором на основі [11].

Таким чином, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій  на теренах України має форму цифрового коду, в якому цифри позначають клас рахунку та субрахунки. Міжнародні стандарти, в свою чергу, функціонують за принципом поєднання буквеного та цифрового позначення. Велика буква латинського алфавіту позначає клас рахунку: актив, власний капітал, зобов’язання, дохід, витрати. З точки зору ефективності відображення курсової різниці, міжнародні стандарти використовують рахунок Е.09 «Ефект курсових різниць», який слугує для узагальненого результату її виникнення. Що ж до національної системи, то вона передбачає облік курсових різниць на таких субрахунках як: 945, 974, 744, 714, 423. Та має поділ за критеріями доходу (втрат), операційної (не операційної), та окремо накопичені курсові різниці.

Окремий порядок відображення в обліку встановлено для тих курсових різниць, які виникають щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України. Вони обліковуються у складі іншого додаткового капіталу (субрахунок 425 «Інший додатковий капітал» в кореспонденції з рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»). Від’ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться зі знаком «мінус» [1].

Важливим питанням при обліку курсових різниць є також періодичність їх розрахунку. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на такі дві дати: на дату здійснення розрахунків (наприклад, заборгованість перед постачальниками за отриманий товар спочатку відображається за курсом на дату отримання товару, а потім перераховується за курсом на дату оплати) або ж на дату балансу [5]. Дата балансу – дата, на яку складено баланс підприємства, звичайно – кінець останнього дня звітного періоду [3]. Відповідно періодом для складання фінансової звітності є календарний рік [10]. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (проміжний баланс) і року [10]. Тобто баланс складається станом на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня. Таким чином, курсові різниці слід визначати за курсом, які діяли 31.03, 30.06, 30.09, 31.12. Лише ті суб’єкти мікро підприємництва, які складають фінансову звітність раз на рік, визначають курсові різниці на дату балансу — 31.12.

На основі отриманих результатів дослідження пропонуємо чотири ключові елементи мінімізації негативного впливу курсових різниць:

Безымянный

 

 

 

Рис. 1. Ключові аспекти мінімізації негативного впливу курсових різниць на фінансові результати діяльності підприємств України

Джерело: побудовано автором.

Розмір та визнання курсової різниці можна звести до мінімуму при правильному складанні договору з контрагентами, уникнувши довготривалих валютних контрактів, що в подальшому може стимулювати курсові різниці. Також, для уникнення частини втрат, пов’язаних зі зміною курсів іноземних валют, необхідно укладати контракти із включенням захисних валютно-цінових застережень, що сприятиме мінімізації валютних ризиків.

Для підприємства що має зв’язок із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності наказ про облікову політику містить один важливий аспект. В контексті офіційного курсу НБУ та міжбанківського курсу, які суттєво відрізняються постає таке проблемне питання: підприємства для здійснення господарських операцій купують чи продають валюту за міжбанківським курсом. Облік різниці між курсом НБУ та міжбанківським є суттєвою проблемою, оскільки назвати такі різниці курсовими відповідно до чинного законодавства не є правильним. Дане питання ні в П(С)БО 21 ні в МСБО 21 чітко не висвітлено. В більшості випадках, такі різниці обліковуються від операційної діяльності у складі інших операційних доходів (витрат) відповідно на субрахунках 719 (949), різниці між курсом НБУ та біржовим (міжбанківським) від неопераційної діяльності – як інші доходи (витрати) на субрахунках 746 (977). Тому, саме наказ про облікову політику повинен врегульовувати це питання.

Наступним, не менш ключовим, фактором є авансові платежі. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових  платежів із застосуванням  валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів [5]. Отже, при використанні авансових платежів питання курсових різниць практично втрачає свою актуальність, особливо це стосується 100% передоплати.

Хеджування валютних ризиків на підприємстві – це перенесення частково або повністю ризику від одного учасника ринку тими чи іншими способами на іншого, який вступає з першим в договірні відносини [7].

Також хеджування можна окреслити як метод зниження ризиків за допомогою інструментів фінансового ринку [6]. Процес хеджування валютного ризику мінімізує будь-який негативний ефект від коливань валютного курсу, також мінімізує позитивний ефект від  коливань валютного курсу. Поширеним інструментом хеджування валютних ризиків є форвард, використання якого повністю нівелює поняттям курсової різниці в масштабах підприємства. Адже при укладенні форвардної угоди підприємство укладає договір купівлі-продажу, за яким зобов’язується купити (або продати) іноземну валюту за обмінним курсом, зазначеним у договорі, у визначений термін у майбутньому чи протягом деякого майбутнього періоду. Даний метод хеджування дозволяє повністю усунути невизначеність щодо обмінного курсу придбаної (проданої) валюти в майбутньому [8]. Хеджування валютних ризиків є дієвим інструментом стабілізації господарських операцій, що потребують валютні цінності в умовах нестабільності [9]. Окрім форварду на практиці також часто застосовується такий інструмент як опціон.

Опціон – це угода, за якою покупець отримує право (але не зобов’язання) купити або продати певний обсяг валюти за заздалегідь зафіксованою ціною у день закінчення опціонного контракту [9]. При купівлі валюті за заздалегідь обумовленим курсом таке поняття як курсові різниці також втрачає своє значення.

Висновки. Таким чином, ключовими чинниками при мінімізації негативного впливу курсових різниць на фінансові результати діяльності підприємств України, на наш погляд, є хеджування валютних ризиків, використання авансових платежів, чіткі контракти та облікова політика. Авансові платежі та хеджування можуть повністю нівелювати явище курсової різниці на підприємстві, в той час як облікова політика та контракти зменшити її негативний вплив.

 

Література:

1. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік зовнішньоекономічної діяльності (3-є вид.). Житомир: Рута, 2006. – 388с.

2. Бухгалтерський облік та оподаткування: Навчальний посібник / За ред. Р.Л. Хомяка, В.І. Лемішовського. – Львів: Бухгалтерський центр «Ажур», 2010. -1220 с.

3. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах: Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 6, поточна редакція від 10.01.2012 року. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99.

4. Вплив змін валютних курсів: Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21 (МСБО 21), поточна редакція від 01.01.2012 року. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_022

5. Вплив змін валютних курсів: Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 21, поточна редакція від 19.08.2014 року. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00.

6. Денисенко М.П. Кредитування та ризики : навчальний посібник. / М.П. Денисенко, В.М.Домрачев, В.Г. Кабанов, І.В.Ігнатенко, К.О. Чигирик. – К.: “Видавничий дім «Професіонал»”, 2008. – 480 с.

7. Киселёв М.В. Классификация технологий сделок с деривативами / М.В. Киселёв // Экономические стратегии. – 2009. – № 4. – С. 46-51.

8. Колосов И.М. Инновации в сфере валютного хеджирования на промышленных предприятиях/ И.М. Колосов // Финансы и кредит. – 2009. – №13. – С. 69-75.

9. Петрашко Л.П. Валютні операції : навч. посіб. / Л.П. Петрашко. – 2-ге вид., переробл і доповн. – К.: Знання, 2012. – 271 с.

10. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996–14.

11. 2011 IFAC. Handbook of International Public Sector Accounting Pronouncements [Electronic resource]. – 1628 p. – Mode of access : www.ifac.org/publication/.


 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721