МІФОЛОГІЧНІ АЛЮЗІЇ У СУЧАCНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК  811.111’373.612.2                                                                К. А. Лут

Запорізький національний технічний університет

 

MYTHOLOGICAL ALLUSIONS IN MODERN ENGLISH ECONOMIC DISCOURSE

МИФОЛОГИЧЕСКИЕ АЛЛЮЗИИ В СОВРЕМЕННОМ АНГЛОЯЗЫЧНОМ ЭКОНОМИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ

 

У статті виділяються та аналізуються міфологічні алюзії, представлені у нехудожніх текстах. Визначаються особливості функціонування алюзії у сучасному англомовному економічному дискурсі.

Ключові слова: міфологічні алюзії, міфонім, економічний дискурс,  трансформації фразеологізмів.

In the twentieth century many authors use classic myths in their writings both literary and non-literary. This current paper deals with mythology allusions in non-literary texts with specific reference to British and American daily and weekly newspapers and magasins dedicated to economic issues (The Economist, Time, Financial Times, The Guardian). It is stated that in order to understand such intertextual phenomenon as allusions recepients must share the author’s background knowledge that makes mythology a productive precedent phenomenon due to its universality and recognizability. When people understand expressions that are intended nonliterally, two kinds of meaning are simultaneously apprehended: the literal meanings of the words and expressions and the speaker’s intended (implied) figurative meaning. This explains the complex nature of allusions and their ability to create syncretic tropes. The study also focuses on pragmatique functions of mythonyms and mythological idioms represented in economic discourse. It is proved that mythological allusions are used with informative, polemic and entertaining purposes and are often intended to describe negative tendencies. They are commonly used in economic texts to support the author’s ideas and opinions. Mythological allusions also add expressiveness and emotiveness to the utterance veiling negative aspects of economic issues and making the author’s attitude less obvious and less categoric.

Key words: mythological allusions, mythonym, economic discourse, transformations of idioms.

В статье анализируются мифологические аллюзии, представленные в нехудожественных текстах. Определяются особенности функционирования аллюзии в современном англоязычном экономическом дискурсе.

Ключевые слова: мифологические аллюзии, мифоним, экономический дискурс, трансформации фразеологизмов.

 

Компонентом будь-якого тексту за І. Р. Гальперіним є категорія інформативності, що передбачає передачу відомостей, відображення та донесення до читача не тільки фактів, але й оцінок, почуттів, прихованих змістів. Прихована інформація часто містить «сліди» інших текстів і культурних кодів. Це пояснюється явищем інтертекстуальності, яке проявляється через наявність уривків, фрагментів інших текстів у вигляді алюзій, цитат і ремінісценцій.

Категорія інтертекстуальності в цілому та поняття алюзії, зокрема, ґрунтовно висвітлені у наукових працях як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників (І. В. Арнольд,  І. С. Христенко, R. Brower, W. Thornton та ін.). Незважаючи на це, на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки дослідження алюзії ще залишаються актуальними, що пов’язано зі зростанням інтересу до вивчення прихованих засобів передачі інформації у нехудожніх текстах. Крім того, недостатньо розкритим залишається питання про функціональне навантаження алюзій у художніх та інших типах текстів [3, с. 89 ]. Метою статті є аналіз особливостей функціонування міфологічних алюзій в економічному дискурсі. Об’єкт дослідження становить сучасний англомовний економічний дискурс. Предметом дослідження є вербальні алюзії, представлені в англомовному економічному дискурсі.

Автори економічних повідомлень прагнуть не тільки передати інформацію, але й вплинути на реципієнта, саме тому у нагоді стає такий стилістичний прийом, як алюзія, який допомагає стисло та вичерпно вказати на характеристики предмета, явища, особи або події. Алюзія передбачає використання будь-якого імені або назви, що містить натяк на відомий літературний або історико-культурний факт [1, с. 25]. Серед прецедентних феноменів, що актуалізуються через алюзію, можна виділити літературно-художні твори,  фольклор, кінематограф, пісні, крилаті вислови, Біблію, міфологію тощо.

У цій статті ми зосередились на дослідженні репрезентації міфологічних алюзій в економічному дискурсі, оскільки міф є традиційною структурою, що віддзеркалює дійсність, пов’язуючи її з багатовіковим досвідом людства, і відіграє роль моральних орієнтирів [6, с. 39]. Через свою універсальність та впізнаваність міф є ефективним засобом впливу на масову свідомість. Використання імен міфологічних персонажів, а також античних фразеологізмів авторами економічних повідомлень полегшує сприйняття інформації, оскільки апелює до знань, закодованих у пам’яті.

У міфах домінують експресивний та емотивний компоненти, що здатні послаблювати раціональну складову і сприяти реалізації сугестивного впливу. Міфологія стає у нагоді авторам економічних повідомлень, якщо реципієнти не є обізнаними в економічних питаннях і прагнуть отримати сенсаційну інформацію не докладаючи значних когнітивних зусиль. Масовий реципієнт не має ні часу, ні бажання вивчати аргументи, зважувати «за» і «проти», тому ставлення автора економічного повідомлення до повідомлюваної інформації має бути, з одного боку представлена імпліцитно, а з іншого боку, зрозуміло пересічним читачам.

На початку ХХ століття економічні тексти були адресовані високо освіченому читачеві, який цікавився економікою, що могло становити труднощі сприйняття інформації іншими верствами населення. Завдяки засобам масової інформації, економічна література другої половини ХХ століття  стала доступною пересічним громадянам. Сучасні агентства керуються принципом, що майже все, що потрапляє до друку, телебачення, радіо та електронних медіа, має фінансове значення для когось, а найкращі повідомлення «рухають ринки» [7, с .8]. Крім того, в економічному просторі зараз спостерігається тенденція до популяризації економічного знання; посилення фахово-нефахового спілкування (особливо у мас-медійній галузі) [4, с.88]. Це призвело до того, що автори економічних повідомлень стали враховувати комунікативні права адресанта, прагнучи донести до неспеціаліста незвичні для нього ідеї та поняття, а також переорієнтувати його «картину світу» [5, с. 6]. Для досягнення своїх цілей вони почали використовувати найрізноманітніші стилістичні засоби, апелюючи до когнітивних знань реципієнтів.

Одним із таких засобів є міфологічна алюзія. Найчастіше алюзії вживаються авторами економічних статей у сильній позиції тексту – у заголовку. Назва статті постійно знаходиться в полі зору читача, чим скеровує процес сприйняття інформації. На дотекстовому етапі, коли читач сприймає лише заголовок, міфологічна алюзія, надаючи експресивності, здатна привернути увагу до нейтрального повідомлення, а також полегшити прогнозування інформації за рахунок актуалізації читацького досвіду, попередніх (енциклопедичних, фонових) знань і вилучення з пам’яті читача певних сценаріїв і моделей.

На етапі сприйняття тексту читач повертається до назви, співвідносить її з певним компонентом тексту, що сприяє кращому розумінню концепції автора. На післятекстовому етапі заголовок може зберігатися в пам’яті читача як компресована ідея тексту. Таким чином, міфологічна алюзія виконує інформативну, полемічну і розважальну  функції.

Проведене дослідження показало, що в економічних текстах, представлених у таких журналах та газетах, як The Economist, Financial Times, The Guardian, Time міфонімам приділяється значна увага (80% випадків уживання припадають саме на заголовок). Обіграючи паралелі між сучасністю та античністю, автори економічних повідомлень використовують алюзії на загальновідомі міфологічні теми для висвітлення економічних явищ та проблем у різних країнах. Варто зауважити, що міфоніми перетворюються на алюзію тільки у випадку, коли мовні одиниці отримують новий денотат у тексті-реципієнті.

Звертання до міфології не є випадковим. Для того, щоб реципієнт упізнав та усвідомив алюзію, має бути когнітивне знання про прецедентний текст або ситуацію, з яких було запозичене прецедентне ім’я. Міфи Давньої Греції є найпродуктивнішим джерелом прецедентних імен, оскільки вони належать до універсального когнітивного простору і є зрозумілими для носіїв багатьох культур.

Додаткові смисли, що їх несуть у собі міфоніми, дозволяють продуцентам реалізувати одночасно декілька цілей. Розглянемо це на прикладах. Відомо, що останні декілька років Греція переживає не найкращі часи: у країні об’явлено дефолт, населення потерпає через невиплати заробітної платні, банки банкрутують, підвищуються податки та ін. Ситуація настільки складна і серйозна, що, на думку багатьох економістів, її може владнати тільки Геркулес (Геракл): Greek finances: The Labours of Hercules (The Economist, Feb 11, 2010). Navigating Greece through the shoals of economic crisis is a labour worthy of Heracles (The Economist, Sept 3, 2011). Fixing the eurozone is a labour worthy of Hercules (Fin.Times, Oct 9, 2013). Актуалізація імені найсильнішої та наймогутнішої людини сприяє гіперболізованому зображенню економічних проблем.

У червні 2015 року Греція опинилась перед дилемою: проводити суворі економічні реформи разом з надзвичайною економією або ж відмовитись від євро. Цю ситуацію в економічних текстах прирівнюють до складного вибору, що мав зробити Одіссей між Сциллою та Харибдою: Greeks Caught between Scylla and Charybdis (The Economist, Jun 27, 2015). Варто зауважити, що в цій статті автор намагається спростити сприйняття і провести аналогію, нагадавши давньогрецький міф, з якого був запозичений фразеологізм: Odysseus was forced to choose between two routes for his ship: one that passed close to a sea monster (Scylla) and another that skirted a whirlpool (Charybdis). For a while, Greeks have in effect faced a similar choice between austerity and leaving the euro. У наведеному прикладі спостерігається образне порівняння, яке сприяє більш яскравому й експресивному зображенню ситуації, що склалась.

Міфологічні алюзії часто використовуються для опису негативних тенденцій в економіці, але при цьому вони покликані пом’якшувати  неприємні факти, чим сприяють евфемізації мовлення. Так, уразливі місця компанії або слабкі сторони економіки певної країни називаються Ахіллесовою п’ятою: Europes Achilles Heel (The Economist, May 12, 2012); Chinas Achilles Heel (The Economist, Apr 21, 2012); The Difference Engine: Linux’s Achilles Heel (The Economist, Nov 12, 2010);  Greek Banks: AthensAchilles Heel (Fin.Times, Jun 9, 2014); Turkeys current account deficit is economys Achilles Heel (Fin.Times, Nov 27, 2013); Turkeys Achilles Heel: unemployment (Fin.Times, May 26, 2010).

Використання міфологічних алюзій сприяє вуалюванню негативних прогнозів або зменшенню категоричності аналізу подій, що відбулися в економічному житті: Cyprus threatens to open a Pandora’s box  (Fin.Times, Jan 16, 2013). European Commission could open GM Pandora’s box (The Guardian, Oct 24, 2014). Health Reform: the Labours of Sisyphus (The Economist, Aug 20, 2009). Why It is Time to Clean the Pentagons Augean Stables (Time, May 15, 2012).  An apple of discord ahead (The Economist, Feb 23, 2013).

За деякими міфонімами вже закріпились конкретні денотати, наприклад, Кіпр асоціюється з Афродитою, оскільки, як відомо з міфології, Афродита народилася з морської піни саме біля цього острова: Cyprus and the euro: Aphrodites indebted island (The Economist, Jan 26, 2013). Comfort for Aphrodite (The Economist, Mar 21, 2013).  As Cyprus scrambled this week to find extra cash, pundits kept returning to the potential of the Aphrodite gasfield in the deep waters of the Mediterranean (The Economist, Jan 26, 2013). The two halves of Aphrodite’s island remain at loggerheads (The Economist, May 29, 2008). Коли мова йде про виноробні компанії, то іноді згадують Діоніса: Dionysus, meet Helios (The Economist, Nov 16, 2006). У наведеній статті мова йде про те, як виноробний завод почав використовувати сонячні батареї.

Часто первинна фразеологічна одиниця, запозичена з міфології, зазнає структурних трансформацій (заміна компонента, вилучення або додавання слова) у тексті. При цьому вона не втрачає свого алюзивного потенціалу, але вимагає «від адресата повідомлення фразеологічної компетенції» [2, с. 93]. Це означає, що реципієнту треба впізнати фразеологізм, реконструювати його повну форму і усвідомити мовну гру: Internet Access: Gordian Net (The Economist, Jan 31, 2015). У цьому заголовку спостерігається субституція: компонент knot було замінено на net, оскільки мова у статті йде про бажання багатьох компаній заробляти гроші через мережу Інтернет, але саме це спричинює значні труднощі.

У заголовках Pandora’s ballot box (The Economist, Feb 17, 2011); Closing Pandora’s box (The Economist, Jan 2, 2003) автори залучають трансформації фразеологізму Pandora’s box, а саме додавання слова, яке найкраще задовольняє досягненню прагматичної мети повідомлення.

Unanimity is not essential to cutting theGordian debt(Fin Times, Jul 1, 2012). У цьому заголовку заміна компонента викликана необхідністю виокремити борг, як основну, найскладнішу проблему. Spain cuts a Gordian labour knot (The Economist, Mar 8, 2001) – до фразеологізму додається компонент з метою виділити найпроблемнішу сферу економічної діяльності Іспанії. У наступних прикладах спостерігається вилучення компонента разом із субституцією: Beware Eurosceptics bearing gifts (The Economist, Jun 20, 2011). Beware Greeks bearing precedents (The Economist, Jan 17, 2015). Beware Greeksvoting for gifts (The Economist, Jan 31, 2015). Opening Pandoras inbox (The Economist, Aug 10, 2005).

Вартим уваги є той факт, що фразеологізм із позитивною конотацією The Golden Age, часто використовується для позначення минулих або майбутніх подій: Irans Oil Industry: Dreaming of a new golden age (The Economist, Aug 31, 2013). The golden age of banking was not always glorious (Fin. Times, Jun 24, 2015). Poland’s agriculture: A golden age for Polish farming? (The Economist, Mar 24, 2014). Це пояснюється тим, що період найбільшого процвітання можна виявити лише проаналізувавши та порівнявши декілька етапів розвитку певної компанії або країни. Якщо в історії суб’єкта економічної діяльності ще не було помітного розвитку, то його можна прогнозувати, ставити питання, примушуючи читачів шукати відповідь самостійно. У випадку з занепадом економіки або банкрутством певного підприємства, можна з легкістю розпізнати колишні вагомі досягнення.

Підсумовуючи все зазначене, можна зробити висновок, що алюзія може бути основою для утворення гіперболи, образного порівняння, евфемізму, залежно від прагматичної настанови автора економічного повідомлення. В економічному дискурсі, а саме у полемічних текстах, присвячених дискусійним питанням, міфологічні алюзії покликані виконувати різні функції: привернути увагу до повідомлюваної інформації, спонукати прочитати статтю (при умові розміщення в ініціальній позиції), передати авторське ставлення до проблеми, вуалювати негативну думку, зменшувати категоричність висловлювання тощо. Орієнтація на масового реципієнта і прагнення авторів економічних текстів не тільки передати інформацію, але й донести своє бачення проблеми, зумовлює використання загальновідомих міфонімів в якості алюзій, тлумачення яких не становить труднощів для реципієнтів.

Перспективою подальшого дослідження може стати вивчення функціонування синкретичних тропів, утворених  на основі алюзії, в різних типах дискурсу.

 

Література:

 

  1. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык / И. В. Арнольд. – М.: Флинта, Наука, 2002. – 384 с.
  2. Воробйова М. В. Алгоритм ідентифікації алюзивних засобів у тексті (на матеріалі англомовногопубліцистичного дискурсу) / М. В. Воробйова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. –  2011. – №2, – С. 92-96.
  3. Кузнєцова Г.В. Алюзія як лінгвістичне явище / Г.В. Кузнєцова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія. – 2014. – № 9. – С. 89-91.
  4. Пилипенко Р. Є. Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки) : дис. … доктора філол. наук : 10.02.04 / Ростислав Євгенович Пилипенко. – К., 2007. – 426 с.

5.Томашевская К.В. Лексическое представление языковой личности в современном экономическом дискурсе / К.В. Томашевская. – СПб: Изд-во СПб гос. ун-та экономики и финансов, 1998. – 134 с.

  1. Фоміна Г. В. Міф і легенда у загальнокультурному просторі: Монографія / Г.В. Фоміна, А.Є. Нямцу. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 256 с.
  2. Machin D. Global Media Discourse / D. Machin, T.van Leeuwen– Taylot & Francis, 2007. – 188 p.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720