МОЛОДІЖНИЙ СЛЕНГ ЯК ПРОЯВ ЛЕСИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

Поділитися Share on Facebook6Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Лукащук Н.А.

науковий керівник

к.психол.н., доц. Ковальчук І.В.

У цій статті проаналізовано явище лексичної інтерференції в контексті вживання слів-сленгізмів у молодіжному середовищі. Зазначено приклади слів-сленгів, причини їх використання молоддю, а також наслідки такого прояву для української мови.

Ключові слова: сленг, мова, лексична інтерференція, молодіжне середовище, мовленнєва культура.

In this article is analyzed lexical interference in context of usage of slang words in communicative environment of youth. Examples of slang words, reasons of their usage by young people and consequences of such usage for Ukrainian language are also revealed in this article.

Key words: slang, language, lexical interference, communicative environment of youth, communicative culture.

 

Актуальність теми. У контексті сучасних реалій молодь надто легко вдається до запозичень, синтезування власного середовища та використання атрибуції, яка часто не притаманна її ментально-культурному простору. Не є винятком і явище «сленгу» в мовленні молодого покоління, проблема якого все більше стає актуальною та викликає занепокоєння. Оскільки зміст терміну «сленг» є доволі широким, то наведемо деякі означення цього мовного явища.Сленг (від англ. slang- жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [7].

Стан дослідження та наукової розробки теми. Вивченню явища «сленгів» у мові присвячена низка праць, серед них під авторством Н. Лєбєдєвої,  С. Дьяченко, E. Haugen, A. Martinet та інших дослідників.

Виклад основного матеріалу. Інколи під сленгом розуміють викривлене, ненормативне, вульгарне мовлення (близьке до арго), коли предмету надають принизливої оцінки. На відміну від арго, сленг/жаргон має в основі літературну мову або іншомовні вкраплення

Молодіжний сленг – це окремий пласт національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства. У наш час він контрольований маскультурою, під вплив якої потрапляють різні категорії молоді [6].

Звичайно, ми не можемо стверджувати, що сленг у своєму мовленні використовують лише ті, хто належать до якихось молодіжних угрупувань чи маскультур, адже значний відсоток молоді, будучи поза такими соціальними чи професійними угрупуваннями, використовують сленгізми. Зазвичай, такий відсоток складають неосвічені люди, які не знають норм літературної мови, хоча є і такі, котрі добре володіють літературною українською мовою, але свідомо використовують сленг для надання своїй мові певного стилістичного забарвлення.

Молодь намагається уподібнюватись улюбленим героям фільмів, серіалів, телепередач, а звідси – часто спостерігається механічне перенесення англійських лексем на мовлення українською, що і є прямим проявом лексичної інтерференції. Дослідниці Н. Лєбєдєва та С. Дьяченко відзначають, що молодь як найбільш сприятлива спільнота активно використовує англійські запозичення у своєму мовленні. Однією із особливостей молодіжного дискурсу, на їх думку, є те, що молоді люди прагнуть бути стильними та оригінальними. Стильним стає певний тип поведінки, одягу, зрештою – мови. Так само як модно мати одяг від брендових виробників та сучасних кутюр’є, так само «круто» знати іноземні мови та «орнаментувати» своє мовлення чужорідними елементами. Про це свідчить той факт, що загальновживаними сьогодні є такі слова: ОК! соррі, хай! Бай!, френд, бестовий, віп-персона, юзер, піпл, гайс, тічер, драйвів, хокейний, суперний, кульний, кул, крейзі [5].

Причиною цього може бути протест молоді проти узвичаєних норм, вічний конфлікт «батьки-діти», непорозуміння зі старшим поколінням, незадоволення дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оцінних сленгових неологізмів і активному їх поширенню.

З іншого боку, мова сленгу – це реквізит молодості, як і катання на роликових ковзанах, масові рок-концерти, легковажність і безтурботність. Це своєрідна форма самовираження і свободи. Це, знову ж таки, різновид молодіжної культури [3].

Виникнення англомовних сленгізмів є результатом не лише експансії самої англійської мови (через вивчення іноземної мови в школі, поширення літератури англійською мовою, захоплення англомовною музичною культурою, інтенсифікація міжнародних зв’язків), а й результатом популяризації західного способу життя, бажання молодих людей бути схожими на популярних зірок музики та кіно, бажання уподібнюватись їм у стилі життя та мовлення, звідки як наслідок виникає лексична інтерференція [4].

За своїм значенням та сферами застосування, англомовні інтерференти можна поділити на декілька тематичних груп, кожну з яких розглянути окремо.

  1. Лексеми на позначення предметів повсякденного вжитку: одяг, взуття, побутові речі, продукти харчування: шузи (shoes), найки (взуття відомої фірми спортивного одягу та взуття «Nike» ), боді (body), гріндерси (Grinders), топ, топік (top), тренди (trends), банани (Bananas), айс ті (icetea), лайт ті (lighttea), фаст-фуд (fastfood), дрінк (drink), шот (shot-drink), лонг (long-drink); гроші: мані (money), бакси (backs); кольори:пінкі (pink), блек (black), вайт (white) [8].

Вищезазначені лексеми ми чуємо у повсякденному вжитку молодих людей, по телебаченню, у телепередачах та молодіжних серіалах, та у рекламах: а чи спробував ти новий та освіжаючий айс-ті? Також часто по радіо ми маємо змогу чути реклами різних нічних клубів, які запрошують молодих людей відвідати їхні заходи та пропонують знижки на різні напої: Лише у четвер вхід для усіх дівчат вільний та знижки на усі лонги і шоти у клубі Лагуна.

  1. Лексеми на позначення комп’ютерних технологій:ноут (notebook), нет (i-net), лептоп (Lap-top), браузер (browser), загуглити (Google), чатитись (tochat), вебкам (web-cam), онлайн (On-line), дрова (drivers), вінда (Windows), постити (post) [1].

Досить поширеним у сьогоденні є комп’ютерний сленг, який став поширений з появою електронно-обчислювальних машин в Україні, як специфічна мова, якою спілкувались в переважній більшості люди, які займались програмним забезпеченням та комп’ютерними технологіями. Оскільки популярність комп’ютерів та Інтернету значно зростала і зростає у молодіжному середовищі та визначає моду на комп’ютерний сленг .

  1. Вигуки, вітання, прощання та привітання:хай! (Hi!), Хелоу! (Hello), Бай! (Bye!), чірс (cheers), ХепіБьоздей (HappyBirthday), Сюрпрайз! (Surprise!), окей (okay), ноу проблемс (noproblems), ноу (no), сенкс (thanks), сорі (sorry), соу світ (sosweet!), супер (super), файн (fine), кул (Cool), крейзі (Crazy), найс (Nice) [8].

Найчастіше вищезазначені сленгізми використовуються у повсякденному спілкуванні, у розмовному мовленні, у чатах, блогах та на форумах.

  1. Диференційовані назви людей:
  • за статтю: герла – дівчина (girl), бой – хлопець (boy), гай – хлопець (guy), бейбік, бейбі – дитя, дитятко (baby), мен – чоловік (man), піпл – люди (people); (Гайс, давайте припинимо непотрібні дискусії!)
  • за міжособистісними зв’язками: френд – друг (friend), бойфренд – хлопець (boyfriend);
  • за професією: сік’юріті – охоронець (security), бодігард – охоронець (bodyguard), діджей – ведучий дискотеки (DJ), тютор – репетитор (tutor);
  • за назвами країн: Юкрайна – Україна (Ukraine), Раша – Росія (Russia);
  • видовищні заходи, концерти: сейшн, денс, паті, дис[8].

Використання інтерферентних лексем як якісних прикметників в українській мові для наділення їх власним лексичним значенням:

  • Файний – гарний, хороший (fine), хітовий – популярний (hit), крейзі – ненормальний, божевільний (crazy);

Висновки. Отже, проаналізувавши вибірку лексем, можна стверджувати, що досить часто усне та писемне мовлення, а особливо мовлення молодих людей, студентів є перенасиченим інтерферентами на лексичному рівні. Причинами цього часто стають засоби масової інформації, які, транслюючи рекламу, телевізійні програми, активно використовують запозичення, інтерференти, вважаючи їх більш інформативними за відповідники рідної мови. При цьому україномовні терміни вилучаються із лексичного обігу і, внаслідок, мова втрачає активний словниковий запас, втрачає свою самобутність та традиційність.

 Література: 

  1. ABBY Lingvo: OnlineDictionary– [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника:http://www.lingvo.ua/uk
  2. Swan M., Smith B. A Тeacherguidetointerferenceandotherproblems / M. Swan, B. A. Smith. – Cambridge : CambridgeUniversityPress, 2002. – 365 p.
  3. Баранник. Д.Х. Українська мова на межі століть. // Д. Баранник Мовознавство : №3. – 2001. – С. 12–
  4. Василенко Ю.А. Сучасний український молодіжний сленг // Ю.А. Василенко. Львівський національний університет імені Івана Франка. – 2009 – С. 8.
  5. Голдованський Я.П. Словник англіцизмів – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до словника : http://www.slovnyk.lutsk.ua/
  6. Діолог О.В. Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в українській мові. – [Електронний ресурс] / О. В. Діолог. – Режим доступу до статті: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=251
  7. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові / О.М. Сліпушко – Львів : Астролябія, 2003. – 608 с.
  8. Львівський форум – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до форуму: http:// forum.lvivport.com
Поділитися Share on Facebook6Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721