МЕХАНІЗМ БІЛІНГВІЗМУ І ПРОБЛЕМА РІДНОЇ МОВИ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 372.881.111.1

 

Габовда А.М.

Кравченко Т.М.

Мукачівський державний університет

 

 

 

МЕХАНЫЗМ БИЛИНГВИЗМА И ПРОБЛЕММА РОДНОГО ЯЗЫКА ПРИ ИЗУЧЕНИИ ИНОСТРАННОГОЬЯЗЫКА

 

THE MECHANISM OF BILINGUALISM AND THE PROBLEM OF NATIVE LANGUAGE FOREIGN LANGUAGE TECHING

 

 

Анотація. У статті розглядається суть і особливості становлення механізму білінгвізму при вивченні іноземної мови, можливість створення помилкових знакових зв’язків між лексичними одиницями двох мов, зв’язок іноземного слова з рідним, що провокує одночасно і його зв’язок з відповідною семантичною системою, розглядається поняття домінантної мови. Розглядається необхідність перешкоджання створення помилкових знакових зв’язків між мовними одиницями рідної та іноземної мов та сприяня становленню нової національної системи понять, що корелюється системою понять рідної мови. Для виконання цієї вимоги необхідно реалізувати певні завдання: закріплювати знакові зв’язки іншомовних мовних одиниць з їх еквівалентами в рідній мові; розробляти ситуаційні зв’язки ситуаційних кліше іноземної мови; перешкоджати створенню помилкових знакових зв’язків між лексичними одиницями і структурами другої і першої мови; розробляти механізм перемикання з однієї мови на іншу; створювати умови незалежно від структур рідної мови породження іншомовних висловлювань.

Розглядаються прийоми навчання для практичної реалізації: введення іншомовних ЛО з урахуванням їх семантичних полів; систематичні вправи на створення і закріплення знакових зв’язків словосполучень у вигляді їх перекладу; лінгвокраїнознавчий коментар до іншомовних лексичних одиниць і словосполучення з національним лексичним фоном; інтенсивні вправи з прецизійними словами.

Ключові слова: білінгвізм, лексична одиниця, семантична система, домінантна мова, розуміння.

Аннотация. В статье рассматривается сущность и особенности становления механизма билингвизма при изучении иностранного языка, возможность создания ложных знаковых связей между лексическими единицами двух языков, связь иностранного слова с родным, что провоцирует одновременно и его связь с соответствующей семантической системой, рассматривается понятие доминантного языка. Рассматривается необходимость препятствования созданию ложных знаковых связей между языковыми единицами родного и иностранного языков и содействия становлению новой национальной системы понятий, которая коррелируется системой понятий родного языка. Для выполнения этого требования необходимо реализовать определенные задачи: закреплять знаковые связи иноязычных языковых единиц с их эквивалентами в родном языке; разрабатывать ситуационные связи ситуационных клише иностранного языка; препятствовать созданию ложных знаковых связей между лексическими единицами и структурами второго и первого языка; разрабатывать механизм переключения с одного языка на другой; создавать условия независимо от структур родного языка порождения иноязычных высказываний.  Рассматриваются приемы обучения для практической реализации: введение иностранных ЛО с учетом их семантических полей; систематические упражнения на создание и закрепление знаковых связей словосочетаний в виде их перевода;  лингвострановедческий комментарий к иноязычным лексических единиц и словосочетания с национальным лексическим фоном; интенсивные упражнения с прецизионными словами.

Ключевые слова: билингвизм, лексическая единица, семантическая система, доминантная речь, понимание.

Abstract. The essence and peculiarities of the mechanism of bilingualism in the study of foreign languages, ability to create false symbolic connections between lexical units of the two languages, communication with native foreign word that provokes both its relationship with the corresponding semantic system, concept of the dominant language have been considered in the article. The need for obstructing the creation of false symbolic links between linguistic units of native and foreign languages ​​and necessity of formation of a new national system of concepts that correlate system concepts of native language have been studied. To fulfill this requirement certain objectives should be realize: to consolidate foreign relations sign language units with their equivalents in their native language; to develop situational ties, situational cliche of foreign language; prevent the creation of false symbolic relations between lexical units and structures of the second and first language; to develop a mechanism to switch from one language to another; to create conditions regardless of the structures of generating foreign native language of expression.  Techniques for practical implementation of education have been considered: the introduction of foreign lexical units based on their semantic fields; systematic exercises to build and consolidate relationships of iconic phrases in the form of translation; language development; linguistic comment to the foreign lexical units and lexical phrases with national background; intense exercise with precision words.

Keywords: bilingualism, lexical unit, semantic system, the dominant language understanding.

 

 

Проблема рідної мови незмінно виникає щоразу при розробці методів навчання іноземної мови. Складність цієї проблеми знайшла своє відображення у відомих методичних принципах навчання, начебто опори на рідну мову, його обліку або виключення з навчального процесу. І досі ніякі авторитарні рішення не можуть змінити реальний стан речей: всі мовні механізми учнів сформовані і працюють на рідну мову і відображають національне бачення навколишньої дійсності. У результаті перші кроки до оволодіння чужомовному мовленню учень робить за посередництвом рідної мови, пов’язуючи нові лексеми не з об’єктами дійсності, а зі словами рідної мови. На перших етапах навчання створюється тим самим так званий субординативний тип білінгвізму. І лише пізніше, при більш високому рівні володіння мовою починає складатися координативний білінгвізм з двома понятійними базами, кожна з яких пов’язана з однією мовою. Це об’єктивний процес, і вирішення проблеми рідної мови слід шукати в становленні механізму білінгвізму.

В даний час дані фізіології та психології дозволяють зробити досить аргументований висновок про те, що оволодіння другою мовою – це не просто накопичення мовного матеріалу в результаті підбору лексичних одиниць, ситуацій і засвоєння граматичних форм і структур, а перебудова мовних механізмів людини для взаємодії, а пізніше та паралельного використання двох мовних систем, що на перших етапах засвоєння мови вимагає формування досвіду перемикання з мови на мову, а на більш пізніх – нейтралізацію однієї системи для створення більш сприятливих умов функціонування іншої системи.

У чому ж суть і особливості становлення механізму білінгвізму? Його сутність полягає в порушенні знакових, денотативних (семасіологічних) або ситуаційних зв’язків лексичних одиниць в умовах необхідності або можливості вибору між двома мовними системами. Денотативні або ситуаційні зв’язки лексичних одиниць (ЛО) рідної мови існують в тій чи іншій мірі у всіх, хто приступає до вивчення іноземної мови. Вони знають в необхідних межах, як позначати той чи інший предмет, те чи інше явище (денотативні зв’язки ЛО), якими мовними одиницями реагувати на виникаючу ситуацію. При вивченні лексичних одиниць другої мови, незалежно від методу навчання, кожна нова іншомовна ЛО, що з’являється в полі зору учня, пов’язується не з тим чи іншим суб’єктом дійсності, а з відповідним словом рідної мови (знакові зв’язки) і тільки через нього з тим,що позначається. При цьому виникає небезпека створення помилкових знакових зв’язків в тому випадку, якщо нове іноземне слово не має повноцінного еквівалента в рідній мові. Так, французьке слово balle семантизується зазвичай показом м’ячика і закріплюється в пам’яті учнів не як позначення даного м’ячика, а як еквівалент слова рідною мовою «м’яч». Тим часом слово balle не годиться для позначення футбольного або іншого м’яча, що має камеру. Крім того, слово balle може означати ще й кулю, і тюк, і навіть франк.

Можливість створення помилкових знакових зв’язків між лексичними одиницями двох мов і є першою особливістю механізму білінгвізму.

Друга особливість становлення механізму білінгвізму полягає в тому, що зв’язок іноземного слова з рідним провокує одночасно і його зв’язок з відповідною семантичною системою, яка утворюється навколо будь-якої лексичної одиниці. Так, утворення знакового зв’язку une balle – м’яч збуджує семантичні зв’язки слова «м’яч» начебто забивати м’яч, ловити м’яч, кидати м’яч, футбольний м’яч, грати в м’яч і т. п. Буквальний переклад цих словосполучень на французьку або іншу мову призводить до грубих помилок.

Третя особливість становлення механізму білінгвізму пов’язана з законом: домінантною мовою, яка пригнічує другу і інші мови і є не тільки лексичною, граматичною, а й лінгвокраїнознавчою інтерференцією.

Перераховані особливості становлення механізму білінгвізму говорять не тільки про необхідність його формування з перших кроків навчання, а й прояснюють стратегію і тактику роботи викладача щодо рідної мови. Більш того, вони дозволяють визначити ефективні підходи до вибору та розробку методики навчання іноземної мови [5].

Отже, мова йде про те, щоб, з одного боку, перешкодити створенню помилкових знакових зв’язків між мовними одиницями рідної та іноземної мов, а з іншого боку, сприяти становленню нової національної системи понять, що корелює системою понять рідної мови. Виконати таку вимогу можна, якщо реалізувати такі завдання:

– Закріплювати знакові зв’язки іншомовних мовних одиниць з їх еквівалентами в рідній мові;

– Розробляти ситуаційні зв’язки ситуаційних кліше іноземної мови;

– Перешкоджати створенню помилкових знакових зв’язків між лексичними одиницями і структурами другої і першої мови;

– Розробляти механізм перемикання з однієї мови на іншу;

– Створювати умови незалежно від структур рідної мови породження іншомовних висловлювань.

Практична реалізація перелічених положень передбачає розробку і використання наступних прийомів навчання:

– Введення іншомовних ЛО з урахуванням їх семантичних полів. Практично це означає не тільки введення слова, але і пояснення меж його значення (balle  – м’яч (без камери), ballon – м’яч (з камерою), повітряна куля), а головне, істотних для нього зв’язків з іншими словами: грати в м’яч; ловити м’яч, кидати і т. п.

– Систематичні вправи на створення і закріплення знакових зв’язків словосполучень у вигляді їх перекладу, головним чином з рідної мови на іноземну: вчитися в школі, ходити в школу, спізнюватися в школу, кінчати школу і т. п.

– Розробка мовних мікроситуацій для створення і закріплення ситуаційних зв’язків мовних кліше, наприклад: Ви в Парижі, дізнайтеся, як пройти до Площі Згоди або Ви сидите в своїй кімнаті, хтось із Ваших французьких друзів стукає до Вас … і т. п .

– Лінгвокраїнознавчий коментар до іншомовних лексичних одиниць і словосполучення з національним лексичним фоном. Наприклад: une école у французів означає «навчальний заклад» взагалі або початкову школу, а французькі діти старшого віку ходять не в школу, а в ліцей або коледж.

– Інтенсивні вправи з прецизійними словами, тобто з числівниками, іменами власними, назвами днів тижнів, місяців. Вправи полягають у читанні, записи під диктовку, в цифровому позначенні числівників, днів тижня (наприклад: понеділок-1, четвер – 4, лютий – 2, вересень – 9 і т. п.), Вирішення вголос арифметичних прикладів та ін. Робота над прецизійними словами сприяє становленню навику перемикання і створенню паралельних (двомовних) денотативних зв’язків.

– Використання зорового суб’єктивного коду як засобу навчання монологічного мовлення, що обмежує вплив рідної мови. Мається на увазі завдання записати зміст іншомовного тексту будь-якими умовними знаками, в тому числі і малюнками, але без використання слів рідної мови. При цьому широко використовується перекладацький скоропис, символи та правила розташування записів які допомагають швидко та економно зафіксувати основну інформацію, що міститься в тексті. На основі своїх записів учні породжують іншомовне висловлювання, поступово звільняючись від граматичних та лексичних імперативів рідної мови. Крім того, робота з «особистим кодом» викликає великий інтерес учнів і сприяє підвищенню мотивації [1; 7]

Вправи з прецизійними словами і використання суб’єктивного коду як засобу навчання досі не знайшли ще широкого практичного застосування, якщо не вважати викладання усного перекладу на перекладацьких факультетах. І якщо вправи з прецизійними словами необхідні вже на початковому етапі навчання, то перехід до суб’єктивного коду як засобу навчання монологічного мовлення слід здійснювати не раніше другого року навчання мови.

Перерахованими прийомами навчання не обмежується процес створення механізму білінгвізму. Йому будуть сприяти і вправи, спрямовані на формування супутніх мовних механізмів. До таких вправ відносяться: повторення іншомовного тексту, варійоване по темпу мови і тимчасового періоду (відставання від промови ведучого, що вимірюється в кількості слів); різні види скоромовок на мові, яка вивчається; інтралінгвістичний переклад (передача одного і того ж змісту різними засобами рідної мови); аудіювання іншомовного тексту з опорою на текст на рідній мові; складне аудіювання (аудіювання одночасно з читанням іншого тексту); зорове сприйняття тексту з рахунком і деякі інші.

Підводячи підсумок, можна зробити наступний висновок: зміцнення знакових зв’язків іншомовної лексики і формування навички перемикання на перших етапах навчання і поступова нейтралізація впливу домінативної мови завдяки використанню суб’єктивного зорового коду, тобто формування механізму білінгвізму – ось найбільш ефективний шлях вирішення проблеми рідної мови при навчанні іноземної.

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

  1. Гальскова Н.Д., Коряковцева Н.Ф., Мусницкая Е.В., Нечаев Н.Н. Обучение на билингвальной основе как компонент углубленного языкового образования // Иностранные языки в школе. – 2003. – № 2. С.12-16.
  2. Про типові навчальні плани загальноосвітніх закладів на 2001/2002 – 2004/2005 навчальні роки // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. – №9. – С. 22;
  3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2-12 класи. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 208 с.;
  4. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М.: Педагогика, 1976. – 416с.;
  5. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів пед. факультетів. – К.: Ґенеза, 1999. – 368 с.;
  6. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М., 1998. – С. 50;
  1. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. Л., 1974. С.354.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720