ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНИЙ РАКУРС ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 811.111                                                                                      О.В. Бабенко

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

м. Київ

У статті розглянуто лінгвосинергетичний потенціал дослідження системи англійської мови в діахронічному аспекті. У теоретичній частині розвідки проаналізовано різні напрями в галузі синергетики і сучасної лінгвосинергетики. Описано принципи синергетичного розуміння еволюції систем. На окремих прикладах різних мовних рівнів показано хаотичні (флуктуаційні) процеси в системі англійської мови в діахронії.

Ключові слова: лінгвосинергетичний потенціал, лінгвосинергетика, хаотизація, англійська мова, діахронічний аспект.

 

В статьерассматривается лингвосинергетический потенциалисследованиясистемыанглийскогоязыка в диахроническомаспекте. В теоретической части работыпроанализированыразличныенаправления в областисинергетики и современной лингвосинергетики. Описаныосновысинергетическогопониманияэволюции систем. На отдельныхпримерахразныхязыковыхуровнейописаныхаотические (флуктуационные) процессы в системеанглийскогоязыка в диахронии.

Ключевые слова: лингвосинергетический потенциал, лингвосинергетика, хаотизация, английскийязык, диахронический аспект.

 

Thearticlediscussesthe lingvosynergetic potentialofstudyofEnglishinthediachronicaspect. Inthetheoreticalpartofthepaperweanalyzedifferentareasinthefieldof synergetics andmodern lingvosynergetics, whichisdividedinto synergetics oftext, synergetics ofdiscourse, synergetics oftranslation, synergetics ofspeechdeviations, synergetics ofidiolect, synchronic lingvosynergetics, diachronic lingvosynergetics.

Thedefinitionoftheterm “synergy” andbasicsofevolutionofsynergeticsystemsarehighlightedinthepaper. Specificexamplesofchaotic (fluctuation) processesintheEnglishlanguagein diachrony atthephonetic, morphological, lexical, syntacticlevelsare analysed.

Theanalysisofnumerousexamplesofdifferentlevelsinthediachronicaspectconfirmsthehypothesisoftheauthorscitedinthearticle,that “a chaotic” systemof a languageis a social-biological mechanismofhumancognitiveactivities, whichischaracterizedby a chaoticorganization, supercomplexity and self-organization.

Intermsoftheprospectsforfurtherresearchinthefieldof lingvosynergetics itmakessensetotakeintoconsideration thefact,thatthetheoryof “emergentism” of a chaoticlanguagesystemincontrasttothetheoryof “acquisition” of a languagesystemhascomeintobeingrecently, andthereforeitisoneofthemostpopularinthemainstreamofinterdisciplinarystudies. Itsmaingoalistoexplaintheemergenceofthenaturalprocessesof a humanlanguageinthefieldof phylogenesis andontogenesis.

Therefore, inouropinion, itisparticularlyrelevanttostudytypologicaluniversalsof a diachronicdevelopmentof a languagesystemateachstageofthesynergeticchain: themovementofanopensystemtotheattractor (a stateofrelativeequilibrium) – theemergenceofchaos (fluctuations) – theapproachtothepointofdifferentiation (bifurcation) – theemergenceofdissipation (scattering) – movementtowardstheattractor.

Keywords: lingvosynergetic potential, lingvosynergetics, chaos, theEnglishlanguage, diachronicaspect.

Сутність лінгвістики за останні десятиліття значно змінилася. На перший план виходить різноманіття підходів до вирішення проблем, що відносяться до розряду невичерпних, а також звернення лінгвістів до питань, які апріорі не можуть знайти однозначної відповіді.

З появою і затвердженням синергетики як науки про самоорганізацію складних систем відбувається корекція методологічних принципів дослідженнядинамічних систем різної природи, зокрема, у мові.

Фундаментальні питання синергетики розроблені в наукових працях філософів В.І. Аршинова, В.Г. Буданова, O.М. Князєвої, Г.Хакена; Д.С.Чернавського, фізиківБ.П. Безручко, Т.Ф.Єлсукової, В.С.Іванової, С.П. Курдюмова, В.Є.Паніна; математиків: О.Б. Потапова, Л.М. Феофанової, а також філологів В.М. Базильова, І.А. Герман, Т.І. Домброван,Н.Л. Мишкіної, Р.Г.Піотровського, В.А.Піщальникової, та багатьох інших.

Мета цієї статті – проаналізувати різні напрями досліджень у галузі синергетики і лінгвосинергетики, розглянути приклади хаотизації (флуктуаціі) системи англійської мови з позицій діахронічної лінгвосинергетики.

Термін «синергія» (від грец. Συνεργία – співробітництво, спільна дія, взаємодія і т.п.) має на увазі «злиття енергій», оскільки еволюція системи здійснюється при взаємодії всіх елементів, наскільки б малою не здавалася їх участь у спільному функціонуванні системи.

В.Г. Буданов пропонує 7 основних принципів синергетики: два принципи Буття і п’ять Становлення. Два структурних принципи Буття: I –гомеостатичність, II – ієрархічність. Вони характеризують фазу порядку, стабільного функціонування системи, її жорстку онтологію, прозорість і простоту опису.

П’ять принципів Становлення: III – нелінійність, IV – нестійкість, V – незамкнутість, VI – динамічна ієрархічність, VII –спостережуваність. Вони характеризують фазу трансформації, оновлення системи, проходження нею послідовних етапів: шляхом загибелі старого порядку, хаосу випробувань альтернатив і, нарешті, народження нового порядку[1, с.49].

Вихідний постулат синергетики – це ідея про принципову можливість спонтанного виникнення порядку та організації з безладдя в результаті внутрішньосистемної самоорганізації та обміну із зовнішнім середовищем.

Засади синергетичного розуміння еволюції системО.В.Пономаренко описує наступним чином [6, с.133]. Складна незамкнута система рухається до аттрактору (сфери найбільш упорядкованого стану), перебуваючи в якийсь момент у стані відносної рівноваги, який визначають параметри порядку – фактори, що управляють її функціонуванням.

Поступово динамічні процеси усередині системи і сигнали із зовнішнього середовища порушують рівновагу і призводять до виникнення випадкових хаотичних коливань (флуктуацій), які, посилюючись, можуть так впливати на систему, що вона наближається до точки розгалуження (біфуркації) – моменту вибору подальшого шляху. У цій точці будь-який сигнал може бути поштовхом до розвитку системи в тому чи іншому (не завжди кращому) напрямку. Чинячи опір дезорганізуючим тенденціям, система позбавляється надлишків речовини, енергії або інформації: відбувається їх розсіювання (дисипація) у зовнішнє середовище, а також приплив ресурсів ззовні, що сприяє упорядкуванню системи. У підсумку в результаті комплексної нелінійної взаємодії і взаємопосилення різних компонентів у ній виявляються спонтанні властивості, характерні не для окремих елементів, а для системи як цілого. Система вибирає подальший шлях еволюції і переходить на якісно новий рівень організації, де параметри порядку теж так чи інакше перетворюються, а описаний механізм саморозвитку запускається знову. Інакше система зруйнується.

Використання принципів та методології інших наук вимагає серйозного осмислення під час їх впровадження в лінгвістику.

Лінгвосинергетика, що виникла як міждисциплінарний напрям у вивченні мови з використанням категоріального апарату і методів синергетики, визначається як один з методологічних підходів до опису динамічного простору мови, що являє собою послідовну зміну в часі станів мінливої мовної мегасистеми [2, с.98]. Лінгвосинергетика переживає момент становлення. Так, можна виділити два об’єкти дослідження: мовлення/ мовленнєву діяльність і безпосередньо мову. У першому випадку виділяють наступні напрямки: синергетику тексту (К.І. Білоусов, Г.Г. Москальчук, О.І. Глазунова), синергетику дискурсу (М.Ф. Алефіренко, О.Ю. Муратова, Л.С. Піхтовнікова, О.В. Пономаренко), синергетику перекладу (Л. В. Кушніна), синергетику мовленнєвих девіацій (В.Є. Пашковський), синергетику ідіолекту (О.О. Семенець), у другому випадку – виділяють синхронічну лінгвосинергетику (С.Л. Єникеєва) і діахронічну лінгвосинергетику (Т.І. Домброван) [3,с. 27].

На окремих прикладах опишемо флуктуаційні процеси в системі англійської мови на протязі її історії.Прийнято вважати, що англійська мова пройшла три етапи у своєму розвитку під впливом інтралінгвістичних і екстралінгвістичних факторів: англосаксонський (450-1066), середньоанглійський (1066-1500) і новоанглійський (з 1500 до нашого часу). Змінам в більшій чи меншій мірі піддавалися всі рівні мови: фонемний, морфемний, лексичний, синтаксичний.

Опишемо хаотичні (флуктуаційні) процеси на фонемному рівні. Так, в давньоанглійський період відбувалися численні розколи, злиття, мутації, кількісні та якісні зміни голосних і приголосних.

Ситуація ускладнювалася тим, що англо-сакси використовували кілька діалектів: уессекський, кентський, мерсійський, нортумбрійський. Всі історичні зміни – тривалі та поступові процеси. Завдяки відкритим законам Грімма (перший загальногерманський зсув приголосних) і Вернера пізніше вдалося систематизувати всі мовні явища. Однак хаотичні процеси проявляються з новою силою в середньоанглійський період (період норманського завоювання), у результаті яких відбуваються якісні зміни.

  1. деякі процеси, що почалися в давньоанглійський період, були завершені всередньоанглійському, зокрема, утворення нових звуків [ʧ] [ʃ], [ʤ], пізніше

[ ŋ], [ 3 ];

  1. маятникові рухи голосних (Germanic ɑ OldEnglish æ      MiddleEnglish ɑ);
  2. виникнення нового нейтрального звука [ə];
  3. наявність великої кількості неасимільованих звуків у результаті запозичення давньофранцузьких слів;
  4. випадання окремих букв в словах, наприклад, n – OE mann> ME man; h – OE hlæfdige> ME ladi (“lady”), OE hnecca> ME necke (“neck”), OE hræfn> ME raven; OE hlaford, hlæfdige, heafod, hæfde>ME lord, ladi, hed, hadde (“lord,” “lady,” “head,” “had”), але OE heofon, hræfn, dreflian> “heaven,” “raven,” “drivel” – яскравий прояв хаотичності системи); випадання -n в багатьох дієслівних формах – OE cuman>ModernEnglishcome, у присвійних прикметниках “my” (OE min> ME mi) і “thy” (OE þin> ME þi), але seen, gone, taken; mine – ще один прояв хаотичності;
  5. лабіалізовані голосні [y], [y:] зникли в середньоанглійському періоді,   будучи замінені на різні флуктуаційні  варіанти в діалектах, наприклад, OE fyllan – ME (Kentish) fellen, (WestMidlandandSouthWestern) fullen, (EastMidlandandNorthern) fillen – NE fill.
  6. наголос у словах починає виконувати змісторозпізнавальну функцію та інші.

Приклади хаотизації прослідковуються на морфологічному і лексичному рівнях. Так, у ранньоновоанглійський період поряд зі старими формами займенників у називному відмінку hi (he, ha), родовому відмінку here, орудному відмінку hemз’явилися нові форми they, them, their – видозмінені форми скандинавських займенників, які поширювалися поступово з півночі на південь.

У східно-центральному діалекті в ранній пам’ятці «Ormulum» регулярно вживається þeᵹᵹ (they). У Чосера називний відмінок завжди наведено у запозиченій формі. В орудному відмінку у автора зустрічається стара форма hem. Надалі, в лондонському діалекті, затверджується them; на півдні стара форма ’em досі зберігається в місцевих діалектах. Фіксація наголосу на першому складі німецьких слів привела до редукування закінчень, а згодом до їх втрати, особливо це простежується в знаменних частинах мови. Поступово зменшилася група іменників, що утворюють форму множини на -n. Проте дотепер зустрічаються форми oxen, brethren, а в низці діалектів збереглися форми множини на -n таких слів, як shoe, flea, pea, tree–shoon, flean, peasant, treen [4, с.110].

Що стосується семасіологічних флуктуацій, то прослідковувалися наступні процеси. Було поширене таке явище, як конфлікт синонімів, яке проявлялося в тому випадку, коли абсолютний синонім споконвічно англійського слова, запозичений з інших мов, закріплювався в цьому значенні. Наприклад, в давньоанглійській мові слово «tide» було полісемантичним і означало «time», «season», «hour». Коли французькі слова «time», «season», «hour» були запозичені в англійську мову, вони витіснили слово «tide» у всіх цих значеннях. Серед випадків семантичної генералізації слова – прикметник «ready», похідне від дієслова «toride», означало «бути готовим до їзди», пізніше поступово набуло значення «бути готовим до всіх справ».

На синтаксичному рівні проаналізуємо способи передачі майбутнього часу в давньоанглійській мові. У цей період майбутній час виражався головним чином за допомогою теперішнього часу. Так, у перекладах Ельфріка латинська форма майбутнього часу amabo передавалася за допомогою форми теперішнього часу: Iclufiᵹe tō dæᵹ oððe tō merᵹen «Я полюблю сьогодні або завтра». Одночасно значення майбутнього часу могло бути передано за допомогою модального складеного присудка. Як правило, в цьому випадку виступали модальні дієслова sculan і wilan у поєднанні з інфінітивом, однак і складений присудок з іншими модальними дієсловами (cunnan, durran, mōtan, maᵹan) також міг передаватися поряд з основним модальним значенням і відтінком майбутнього часу [4, с.111].

Суперечливість у вираженні майбутнього часу зберігається і нині. Наведемо приклади, кожен з яких відноситься до майбутнього часу:Whatwillhedo? Whatareyougoingtodo? Whatisshedoing? Whatareyouhaving? I’llhavecoffee. Wearegoingtotravelbyplane. Weareabouttoleave.

Отже, аналіз численних різнорівневих прикладів в діахронічному аспекті підтверджує гіпотезу цитованих у нашій роботі авторів, що «хаотизація» в системі мови є соціально-біологічним механізмом комунікативно-пізнавальної діяльності людини, який вирізняється хаотичною організацією,надскладністю і самоорганізацією.

Що стосується перспективи подальших досліджень у сфері лінгвосинергетики, то необхідно відзначити, що теорія «виникнення» хаотичної мовної системи (emergentism), на відміну від теорії «засвоєння» (acquisition), виникла нещодавно. Її основна мета – пояснити процеси виникнення природної людської мови як у філо-, так і в іонтогенезі [5, с.71]. У зв’язку з цим, на наш погляд, особливо затребувані дослідження типологічних універсалій діахронічного розвитку мовної системи на кожному з етапів синергетичного ланцюга: рух незамкненої системи до аттрактору (стану відносної рівноваги) – виникнення хаотизації (флуктуацій) – наближення до точки розгалуження (біфуркації) – виникнення дисипації (розсіювання) – знову рух до аттрактору.

 

Література:

  1. Буданов В. Г. Методология синергетики в постнеклассической науке и в образовании. Изд. 3-е дополн. / В. Г.Буданов//– М.: Издательство ЛКИ, 2009. – 240 с.
  2. Домброван Т. И. Лингвосинергетика в кругу междисциплинарных направлений исследования языка / Т. И. Домброван // Наукові записки Національногоуніверситету “Острозькаакадемія”.Серія “Філологічна”: збірникнаукових праць. – Острог: ВидавництвоНаціональногоуніверситету “Острозькаакадемія”, 2013. – Вип. 35. – С. 96-101.
  3. Домброван Т.И. Диахроническая лингвосинергетика–новое направление в изучении истории языка/ Т. И. Домброван //Записки з романо-германськоїфілології: збірникнауковихпраць ОНУ ім. Мечникова. – Одеса: Фенікс, 2014. –Вип.2(33).– С. 24-32.
  4. Иванова И.П. История английского языка. Учебник. Хрестоматия. Словарь. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература»/ И. П. Иванова, Л. П. Чахоян, Т.М. Беляева.– СПб.:Издательство «Лань», 1999. – с.512.
  5. Мильруд Р.П. В поиске имплицитного порядка языка как хаотической системы/ Р.П. Мильруд // « Язык и культура».2009.–Вып.4 .–С. 60-71.
  6. Пономаренко Е.В. O самоорганизации и синергизме функционального пространства английского дискурса /Е. В. Пономаренко//Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия «Гуманитарные науки».– 2013.–№13 (156).–Вып.18.–С.131-140.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720