КВАЛІФІКАТИВНІ МЕТОНІМІЧНІ МОДЕЛІ НОМІНАЦІЙ ОДЯГУ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Аладько О. Д.

 Стаття присвячена проблемі номінації та мотивацій в англійській мові на основі лексико-тематичної групи одяг. У ній розглянуто закономірності внутрішньої мотивації у назвах одягу та детально описано кваліфікативні метонімічні мотиваційні моделі.

Ключові слова: номінація, мотиваційна модель, кваліфікативна модель, метонімія.

The article deals with the processes of nomination and motivation in the English language on the basis of the names of clothes in the English language. It analyses the peculiarities of the inner level of motivation and provides the characteristics of the metonymical qualifying models. 

         Key words: nomination, motivation model, qualifying model, metonymy.

 

У статті розглядаються мотиваційні моделі назв одягу в англійській мові. Досліджувана проблема дозволяє виявити особливості та закономірності процесів номінації на матеріалі групи предметної лексики. При дослідженні конкретної лексико-семантичної групи (у нашому випадку – це “одяг”), ми вважаємо доцільним використати вчення про наявність внутрішнього та зовнішнього вимірів мотивації. Кожне слово може бути мотивованим, в ньому представлена певна мотиваційна модель, і – воно може бути мотивуючим, тобто саме може мотивувати іншу номінацію [3].

Опис функціонування лексико-семантичних груп та мотиваційних моделей лексичних одиниць є одним з актуальних завдань сучасної  лексикології. Проблеми теорії номінації, явище мотивації мовних одиниць перебували в полі зору численних досліджень провідних вітчизняних та зарубіжних мовознавців (Ю. Д. Апресян, О. І. Блінова, В. Г. Гак, В. М. Телія, О. О. Тараненко, С. М. Толстая, A. Barcelona, Th. Hoffman, L. Lipka, M. McCarthy, K. Panther).

У статті вперше розглядаються мотиваційні моделі найменувань лексико-семантичної групи “одяг” в англійській мові.

Стаття передбачає розв’язання ряду завдань: виявити найменування одягу в англійській мові; визначити мотиваційні моделі назв одягу; описати кваліфікативні метонімічні мотиваційні моделі.

Метонімічні моделі базуються на явищі суміжності, а також використовують частину замість цілого. За характером мотиваційної ознаки виокремлюються кваліфікативні та релятивні номінації [2]. Кваліфікативні номінації характеризують предмет одягу за його власною ознакою (форма, колір, матеріал, розмір тощо); релятивні – через зв’язки предмету із іншими об’єктами (просторові відносини, приналежність, функцію тощо).

До кваліфікативних відносимо вісім метонімічних моделей “матеріал – одяг з такого матеріалу”, “розмір – одяг такого розміру”, “колір – одяг такого кольору”, “форма – одяг такої форми”, “спосіб носіння”, “якість – одяг такої якості”, “стан – одяг у такому стані”, “частина – ціле”.

Будь-який предмет одягу, як і будь-який інший артефакт, є зробленим з певного матеріалу, назва якого стає джерелом метонімічного перенесення. Обрати матеріал ознакою найменування означає не просто сказати, що предмет зроблений, скажімо, з вовни. Це говорить також про те, що матеріал виробу є важливим у процесі комунікації [5, c. 28]. Продуктивність моделі “матеріал – одяг з такого матеріалу” ілюструється наступними прикладами: jeans [4]; leather “a shoe” [6, с. 238]; clog “a shoe with a woolen bottom” (from clog “wool”) [6, с. 83]; clout “a garment” (from clout “a cloth” [7, т. 1, с. 662]; cord “corduroy clothes” [7, т. 1, с. 730]; camlet “a cloak or other garment” (from camlet “woolen material”) [7, т. 1, с. 499]; banian “a flannel jacket” (from Indian material) [7, т. 1, с. 154]; baiklet “an under-waistcoat” (from baiklet “linen material”) [7, т. 1, с. 132]; beaver “a hat” [7, т. 1, с. 212]; barracan “clothes made of such material” [7, т. 1, с. 171]; twilly “woolen dress of such material” [7, т. 6, с. 284]; laner-gown “a garment made of wool” [7, т. 3, с. 518]; linen “underclothes” [7, т. 3, с. 612].

Однією з якісних характеристик будь-якого артефакту є його розмір. Тому, розглядаючи номінації одягу, що є позначеннями конкретних матеріальних об’єктів певного розміру, ми вважаємо доцільним виокремити метонімічну мотиваційну модель “розмір – одяг такого розміру”. Ю. Д. Апресян називає такі значення параметричними (тобто такими, що характеризуються високим ступенем властивості за даним параметром), відносячи до них просторові характеристики об’єкту [1, с. 203]. Зазначена модель виражена найменуваннями shorts (from short) [4]; shirt, skirt (both from Old English short) [4]; blousy “summer wear” (smaller than regular blouse) [7, т. 1, с. 307]; big-coat, great-coat [7, т. 1, с. 261]; petticoat [7, т. 1, с. 742]; halfboots [7, т. 1, с. 344]; long-hat [7, т. 3, с. 646].

Наступною є метонімічна модель “форма – одяг такої форми”. Параметр форми є невід’ємною складовою частиною тлумачення лексичної одиниці, що підтверджується номінаціями одягу в англійській мові: Tshirt (resembles letter “T”) [4]; tights (from tight) [4]; tophat [7, т. 1, с. 212]; widecoat [7, т. 6, с. 486].

Ще однієї атрибутивною характеристикою об’єкта є його колір, який, на нашу думку, стає ознакою номінації в метонімічній моделі “колір – одяг такого кольору”. Можемо проілюструвати існування подібної моделі прикладами black “mourning clothes” [7, т. 1, с. 279]; bangy “brown trousers” (from bangy “brown”) [7, т. 1, с. 154]; white “white clothes” [7, т. 6, с. 475].

Можемо припустити також існування моделі “спосіб носіння”, яка проявляється у найменуваннях tie (from to tie) [4]; slipper (from to slip) [4]; pullover (from to pull over) [4]; sleeve (from to slip) [4].

Якість предмета одягу також є однією з важливих його характеристик, що знаходить відображення у номінативних одиницях. Якість розуміється як власна властивість предмета, на відміну від оцінки, яка розглядається в релятивних найменуваннях. Прикладами моделі “якість – одяг такої якості” є – thick “a suit of clothes made of strong thick cloth” [7, т. 6, с. 88]; harden-gown [7, т. 3, с. 65].

Як і будь-який інший об’єкт матеріального світу, одяг може зношуватись, ставати непридатним до використання, що викликає потребу належним чином позначати подібні предмети одягу. Мова, знову ж таки, іде не про оцінку (скажімо, добрий чи поганий, або гарний/не гарний), а про констатацію реального стану речей, що дозволяє виділити модель “стан – одяг у такому стані”: trog “old clothes” [7, т. 6, с. 242]; uppings “new or repaired clothes” [7, т. 6, с. 327]; trollock “an old garment” [7, т. 6, с. 243].

Класичним проявом метонімії є модель “частина – ціле”, наявність якої зазначали ще античні давньогрецькі вчені. Основою подібного перенесення значення є називання цілого предмета за його окремою частиною. Цілком природно, що одяг, який складається з певних компонентів, може отримувати найменування завдяки дії моделі “частина – ціле”: singlet “a waistcoat” (from single) [6, с. 241]; bellaces “boots” (from bellaces “the tongues of boots” [7, т. 1, с. 235]; buttonclothes “a boy’s suit with buttons” [7, т. 1, с. 467]; bangdown “a coat with square tails” [7, т. 1, с. 151]; buttonstockings “leggings” [7, т. 1, с. 467]; linder “undershirt” (from lined) [7, т. 3, с. 611]; halfendeal “a garment composed of two different materials” [7, т. 3, с. 30].

Отже, у статті було проаналізовано вісім метонімічних кваліфікативних: моделей “матеріал – одяг з такого матеріалу”, “розмір – одяг такого розміру”, “колір – одяг такого кольору”, “форма – одяг такої форми”, “спосіб носіння”, “якість – одяг такої якості”, “стан – одяг у такому стані”, “частина – ціле”. В майбутньому дослідження може бути продовжене з подальшим виокремленням метонімічних релятивних моделей та метафоричних моделей.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Апресян Ю. Д. Избранные труды: В 2 т. / Ю. Д. Апресян. – М. : Школа “Языки русской культуры” : “Вост. лит.” РАН, 1995. – Т.1: Лексическая семантика: Синонимические средства языка . – 472 с.
  2. Гак В. Г. К типологии лингвистических номинаций / В. Г. Гак // Языковая номинация. Общие вопросы. – М. : Наука, 1977. – С. 230-
  3. Толстая С. М. Мотивационные семантические модели и картина мира / С. М. Толстая // Русский язык в научном освещении. – 2002, – № 1. – С. 112-128.
  4. ABBYY Lingvo 12 [Електронний ресурс] : электронный словарь. – 4,7 Gb. – ABBYY Software, 2006. – 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM) ; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium ; 32 Mb Ram ; Windows 98, 2000, XP. – Назва з контейнеру.
  5. Hofmann Th. Realms of meaning / Thomas Hoffmann. – London : Longman, 1993. – 339 p.
  6. Nodal J. A glossary of the Lancashire dialect / J. Nodal. – Manchester : Literary Club, 1875. – 316 p.
  7. Wright J. The English Dialect Dictionary : 6 vol. / J. Wright. – London: Published by Henry Frawde, 1898 – 1905. – Vol. 1. – 1898. – 864 p. ; – Vol.  – 1902. – 698 p. ; – Vol. 6. – 596 p. + Supplement. – 179 p.

 

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720