До проблеми неповноти присутності індивіда у віртуальному просторі

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 

У статті досліджені обмежені можливості присутності особистості у віртуальному просторі. У зв’язку з цим, проаналізовані можливі конструкти ідентичності при взаємодії, зворотньому контакту із фіктивним, неповним «іншим».

Ключові слова: віртуальний простір, тіло, ідентичність, інший, конструкт.

 

In the article the limited capacity of the individual presence in the virtual space. In this regard, the possible constructions of identity in interaction with contact dummy back, incomplete of “other”.

Key words: virtual space, body, identity, another, construct.

 Звідки виникає бажання створювати віртуальні образи у мережі інтернет? Мабуть, частково на це питання може відповісти психологія та культурологія, предметом дослідження яких, стала мотивація конструювання віртуальних ідентичностей, образів. Бажання отримувати новий досвід, реалізувати свої слабкі або пригніченні суспільними нормами сторони, як наслідок – невдоволення своєю соціальною ідентичністю. Дослідники у цих напрямках відзначають різноманітність подібних бажань,  серед яких, з одного боку, відображення себе у віртуальному просторі, створений образ, що виражає нереалізовані бажання, та потреби яких невдалося задовільнити, з іншого – демонстрація пригнічених в реальності ворожості, агресії, задоволення потягів, що засуджуються соціальними стандартами. Н. В. Чудова зазначає: «Існує коло особистісних проблем і фрустрованих потреб, задоволення яких в інтернет-реальності полегшене порівняло з реальним життям» [7, с. 34]. В результаті, творення образів віртуальної людини, мають на меті компенсувати відчуття, що не могли бути реалізовані у реальному житті.

Завданнями користувача інтернем, може бути не тільки пошук себе, а також уміле пристосування до ситуацій, що генерують відповідну подію, та заміщення однієї ідентичності на іншу. В такому випадку «особистісна ідентичність з сталої – ідентичності із життя – перетворюється на змінну величину – ситуативну ідентичність «на певний час» [5, с. 47]. Як наслідок, сучасні глобалізаційні процеси, віртуалізація піддають змінам соціальні статуси, де особистість втрачає відчуття тотожності собі, втрачає сталу ідентичність. Значна варіативність образів, можливостей конструювання себе у межах віртуального суспільства підводить нас до розуміння того, що сучасна культура пронизана ідеями придбання «себе іншого». Та попри  широкий спектр вибору, людина губиться і обмежує себе цієюж різноманітністю. Можна стверджувати, що масова коп’ютеризація суспільства, підпорядковує під цю тенденцію віртуалізацію однієї особистості. Вона спробує осмислити себе, формуючи в єдине ціле множину образності, що коли-небудь мала місце у репрентації людини віртуальної. Усі ці образи симулятивні, несуть певне інформаційне навантаження, проте не претендують повною мірою на відображення об’єктивності. Особистість губиться у параді масок, самообразів, проекцій, які мають знак безкінечності, континуальності.

На початку 20 століття дослідник Ч. Кулі використав теорію символічного інтеракціонізму. Він з’ясував значення суб’єктивної інтерпретації зворотного зв’язку, яку ми отримуємо від інших людей, як головне джерело даних про власне «Я». Дослідник звертає увагу на те, що уявлення особистості на те як його оцінюють інші, має великий вплив на його Я-концепцію. Він запропонував ідею дзеркального «Я», воно виникає у межах символічного обміну інформацією між комунікантами, групами людей з якими він взаємодіє. Такі групи характеризуються безпосереднім спілкуванням їхніх членів, відносною сталістю та тісними контактами між невеликою кількістю членів групи, що призводить до взаємної інтеграції індивіда і групи. Безпосередні стосунки між членами групи дають індивідові зворотний зв’язок для самооцінки. Ідентичність формується в процесі спроб і помилок, під час яких сприймаються цінності, умонастрій, роль [2, с. 14].

Той факт, що особистість розуміючи складність буття, знепокоюється тілесною ідентичністю, призводить до відкриття і активного використання інформації про нескінченність конструктів себе, що рід і навіть стать можливо творити  кожного разу нову. Творення віртуального образу може бути пов’язане із віком людини, пошуках себе та використання мережі для пізнання нових конструктів. Відомий факт,  що творення нових образів відбуваються переважно  підлітковому віці, психологи це пояснюють кризою ідентичності підліткового віцу, з незавершеними визначенням себе та континуальному пошуку ідентичностей. Анонімність та безкарність, дозволяє сміливо робити експерименти над своєю зовнішністю, виявленню почуттів, конвертуванням статі,  для збалансованого / хаотичного саморозуміння. В мережі інтернет втрачають своє значення перешкоди реального спілкування, такі як наприклад: зовнішність суб’єктів комунікації, статус у суспільстві, вік, стать – тобто частина невербального спілкуваня. У комунікації за допомогою тексту є можливість виражати свій настрій, відчуття за допомогою смайликів або інших символічно-графічних знаків. Відсутність фізичної репрезентації, дозволяє нам стверджувати про можливість приховування справжнього настрою за допомогою фіктивних смайлів, що не виражають об’єктивність. Можливість обману збільшується в рази, де головним є не успішність його процесу, а приховування, уважність, щоб не обмовитися. З корисливості можна видумати будь-яку емоцію, навіть якщо вона не притаманна тобі від народження. Така комфортність розкріпачує людину у мережі, до тогож у текстовому спілкуванні у особи є час на осмислення відповіді. Як відмічає О. В. Новоженіна «Анонімність відвідувача, – дає чудову можливість розширення кругозору: я можу дізнатись про речі, інтерес до яких скомпрометує мене в реальності. Коли ми знаходимося в компанії друзів, просто на вулиці, нас завжди хвилює питання – яка реакція оточуючих на мої дії? Анонімність мережі знімає цю проблему, розкріпачує людину, долає певні соціальні бар’єри і забобони» [4, с. 201].

При поверховому огляді обрання визначених стилів конструкції віртуальної особистості, зумовлюється зовнішніми ознаками, проте процес ідентифікації у мережі, створює умови інтерналізації особистісних цінностей, що пропагуються обраним образом. Е. Тоффлер зазначає: «Справжня причина, чому стилі життя мають таке велике значення і значення це зростає тією мірою, якою суспільство стає різноманітнішим, полягає в тому, що вибір моделі стилю життя для наслідування є вирішальною стратегією у нашому приватному житті з відчутним з усіх боків тиском надвибору» [6, с. 341]. Це, як наслідок, має вплив на результати творення особистісної ідентичності, в такому випадку стилі життя набувають характеру самозбереження.

Коментувати це можна наступним чином: коли ми обираємо деякого героя, або віддаємо перевагу попередньо визначеній культурі, ми свідомо зменшуємо можливий спектр вибору ідентичності. Орієнтаційні цінності культури, субкультури, групи існують із завданням фільтраторів, які «викидають» або подають у негативному руслі інформацію, яка є зайвою, не притаманною їм. Обрані культури залишають можливість віртуальному гравцю приймати рішення лише у визначених межах. Тягар вибору настає тоді, коли за певних обставин, доводиться змінювати стиль життя. Дослідник Тофлер використовує поняття індексу швидкоплинності – трактується як індикатор, коли людина найбільш вільна у цьому житті і одночасно загублена у кількості виборів та напрузі у зв’язку із відповідальністю. Індекс швидкоплинності може охарактеризувати, відмітити особистісну кризу, коли людина не має стійкого визначення  і перебуває під сильними зовнішніми впливами.

Значний, у часових та кількісних означеннях, пошук себе зумовлений не  відсутністю вибору, а його перенавантаженістю, напруженістю, різноманіттям варіантів. За таких умов, не дивно, що у мережі інтернет, не тільки друзі, рідні, знайомі не можуть розпізнати нас, а й ми самі відчуваємо труднощі з ідентифікацією, і своїм роздроблени «Я»

В умовах тотальності комунікації Інтернет стає полігоном випробування соціальної ідентичності. Інтернет – чисте поле віртуальних можливостей, в якому людина з азартом і задоволенням «приміряє» на себе можливі ідентичності. Анонімність простору дозволяє безкарно пограти зі своїм образом і зміна статі – одна з найчастіших ігор. Спілкування в Мережі оперує символами сексуальності, стійкими стереотипами, сформованими соціокультурним досвідом. Характеристики мужності і жіночності складаються із соціальних стереотипів: помилкова ідентичність потурає очікуванням, тому, якщо я хочу представити себе жінкою, я повинен червоним написати свій нік, а якщо збираюся приміряти чоловічу личину – забути про обережність та розум. Усі символи у віртуальному просторі інтерпретуються гротескно [3, с. 8].

В символічний дискурс входять далеко не всі характеристики. Працює метод бріколлажу, ідентичність складається шляхом послідовних позитивних і негативних виборів (як у двійковій системі – так-ні) тих чи інших ідентифікацій, які людина запозичує з реального життя в дещо віртуалізованій формі.

Складності прийняття символічної ідентифікації підсилює екстерналізацію суб’єктивних значень в комунікаціях Інтернет-спільнот. Це впливає з відомого судження П. Бергера і Т. Лукмана щодо рівноваги в процесі самоідентифікації людини: «Людина сприймає себе як істота, що не ідентична своєму тілу, а, навпаки, має це тіло в своєму розпорядженні [1, c. 22].

Створення та вибір віртуальної особистості провокується низкою чинників, що впливають на людину: від реалізації незадоволених потреб, уявлення про ідеальне «Я» до маніпулювання образом, шляхом помилок та конструюванням думкою про себе. В умовах анонімності та безкарності інтернет середовища, особистість почувається розкутою та може реалізувати  себе «прихованого»  або сконструювати невідому раніше ідентичність шляхом спілкування з анонімним «іншим».

Відчутя людини себе, та її сприйняття має діапазон руху поміж володінням і тілом і тим, що вона є цим тілом. Тоді рівень відносності коливань потрібно утримувати в порядку, кожного разу відновлюючи рівновагу. Такий тип сприйняття себе та свого тіла, має деякі послідовні наслідки, для реалізації розуміння поведінки себе у матеріальному світі та присвоєнні значень, цінностей суб’єктивно-віртуального світу. Слід брати до уваги комплекс усіх фактів, щоби розуміти ідентичність людини та феномен її віртуалізації.

 

 

Література:

  1. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. – М.: «Медиум», 1995. – 323 с.
  2. Кернберг О. Ф. Агрессия при расстройствах личности и перверсиях / О..Ф. Кернберг. – М.: Независимая фирма «Класс», 1998. – 32 с.
  3. Конева A. B. Социальная идентичность в эпоху глобализации // Studia Culturе. Выпуск 7. – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2005. – С. 25-34. http://www.spbric.org/PDF/kon_sotsident.pdf
  4. Новоженина О. В. Интернет как новая реальность и феномен современной цивилизации / Новоженина О. В. // Влияние Интернета на сознание и структуру знания. – М.: ИФ РАН, 2004. – С. 195 – 215.
  5. Писчиков В. С., Холин М. М.. Идентичность личности как проблема современного общества // Актуальні проблеми духовності: зб. наук. праць / Ред.: Я.В. Шрамко. Вип. 10. – Кривий Ріг, 2009. – С. 41-50.
  6. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер [пер. с англ. Е. Руднев и др.]. – М.: АСТ, – 557 с.
  7. Чудова Н. В. Особенности образа «Я» жителя интернета [Текст] / Чудова Н.В. // Психологический журнал. – 2002. – №1. – C. 31 – 42.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721