Досвід іноземних країн оподаткування доходів від незалежної професійної діяльності

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено досвід стягнення податків від незалежної професійної діяльності в іноземних країнах. Крім того, проведено порівняння таких податків в іноземних державах і в Україні та запропоновано впровадження іноземного досвіду.

Ключові слова. Суб’єкт незалежної професійної діяльності, податок на доходи фізичних осіб, ставка податку, соціальний внесок.

Annotations. The article deals with the experience of collecting taxes from independent professional activities in foreign countries. Besides, it compares such taxes in foreign countries and in Ukraine and suggestes the introduction of foreign experience.

Keywords. An independent professional activity, income tax, the tax rate, social payment.

Постановка проблеми.  Світовий досвід в оподаткуванні доходів свідчить про те, що вони посідають важливе місце у забезпеченні фінансової стабільності, соціальної справедливості та сталого економічного розвитку більшості розвинених країн світу. Але, на відміну від України, його основне призначення полягає зовсім не в стимулюванні інвестиційної активності, а в наповненні бюджету. Податкові ставки на доходи фізичних осіб відіграють фіскальну функцію. Справедливість в оподаткуванні тут оцінюється зовсім не за тим, хто скільки сплачує податків. Державу цікавить більше те, скільки коштів залишається у платника після їх сплати.

У більшості економічно розвинених країн світу громадяни із невисокими зарплатами звільняються від прибуткового податку. Натомість основний тягар наповнення бюджету лягає на заможні верстви населення, для яких встановлена прогресивна шкала оподаткування.

Так як зовнішньополітичним пріоритетом України є інтеграція до Європейського Союзу, то податкове право є однією з галузей національного законодавства, яке Україна зобов’язалася реформувати.

Постановка проблеми. Проблеми, що стосуються вдосконалення оподаткування доходів від незалежної професійної діяльності, розглядали у своїх працях Д. А. Бекерська, Л. К. Воронова, О. С. Вишневецький,
Д. А. Кобильнік, В. М. Небильцова, Н. В. Остапенко.

Завдання дослідження полягає у аналізі системи оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення незалежної професійної діяльності у зарубіжних країнах та порівняння її з українською, розкриття значення досліджуваного податку для країни.

Виклад основного матеріалу. Подальше здійснення реформування оподаткування та побудова досконалої й ефективної податкової системи в Україні неможлива без урахування світового досвіду

Поняття «суб’єкти незалежної професійної діяльності»  за кордоном не використовується. В більшості країн світу даних суб’єктів відносять до осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або ж до «осіб вільних професій», чи прирівнюють до виробничо-комерційної діяльності і оподатковують за тими ж умовами (як у Великобританії).

Передовий досвід уніфікації податкової системи, зокрема, демонструє Швеція. Це країна, в якій податки є інструментом справедливого перерозподілу доходів. Тож реформування податкової системи ведеться під лозунгом «єдина декларація — єдиний рахунок, єдиний платіж — єдина адреса (платежу)». Кожному громадянину Швеції присвоюється єдиний фіскальний номер (ID), який є уніфікованою формою державного обліку населення [1]. Якщо сукупний прибуток адвокатів, нотаріусів, лікарів не перевищує 170 тис. крон (близько 436 тис. грн.), податок складає 31%, при перевищенні вказаної суми, ставка податку може зростати до 50%. Соціальні внески у свою ж чергу становлять 24%.

Ставки оподаткування суб’єктів незалежної професійної діяльності на податок на доходи фізичних осіб в Норвегії наведені нижче в таблиці:

Оподатковуваний дохід, норвезьких крон/рік Ставка податку
до 471 200 (1 277 300 грн.) 7,8%
вище 471 200 9%
вище 765 800 12 %

В Італії податок на доходи осіб вільних професій поширюється на гонорари, доходи від оплати послуг, виручку від продажу витворів мистецтва і т. ін. Такий податок називають «професійним податком». У силу різноманітності, нерегулярності, кон’юнктурності таких доходів адміністрування оподаткування трудових доходів осіб вільних професій досить складне. По відношенню до всіх категорій платників податку (за винятком власників капіталу) діють єдині норми оподаткування, а саме: від 10% до 50% від доходу в залежності від суми доходу та індивідуальних пільг залежно від сімейних обставин (кількості дітей і утриманців) [2]:

Оподаткований дохід млн. лір Ставка податку
до 6 (71 922 грн.) 10%
6-12 22%
12-30 26%
30-60 33%
60-150 40%
150-300 45%
300 і більше 50%

Ставка податку визначається кожною адміністративно-територіальною одиницею окремо в залежності від двох критеріїв: від оціночної вартості приміщення, котре платник використовує для своєї діяльності, та величини доходу платника. Можливі різні скидки в залежності від стану використовуваних приміщень, степені амортизації обладнання, динаміки цін.

Соціальний внесок в Італії нараховується в розмірі 31.5%.

Також заслуговує на увагу практика оподаткування суб’єктів незалежної професійної діяльності в Польщі. Особи вільних професій в Польщі є привілейованими платниками податків, тому що в них є вибір: сплатити щомісячний податок фіксованого розміру, незалежно від розміру доходу, або ж сплатити певний відсоток від доходу. При встановленні податку фіксованого розміру враховуються такі елементи, як виду діяльності, розміру міста, в якому ця діяльність здійснюється, і число потенційних працівників. У такому випадку платники податків мають податкову картку, яка запровадження з метою мінімізації формалізованого ведення обліку, і не ведуть облік своїх доходів взагалі. Проте є недолік таких карток – навіть якщо протягом місяця, платник нічого не заробив, податок він повинен оплатити. Щодо відсотка від доходу, то ставка податку на доходи таких осіб коливається від 18% до 32% в залежності від суми отриманого доходу [3]. Також з 1 березня 2015 року всі суб’єкти незалежної професійної діяльності зобов’язані використовувати касові апарати, і крім того платити ПДВ 20%.

Податкова система Японії характеризується множинністю податків. Усього в країні нараховується близько тридцяти державних і стільки ж – місцевих податків.

Фізичні особи (наймані працівники та СНПД) сплачують державний прибутковий податок по прогресивній шкалі, що має шість ставок – 5, 10, 20, 30, 40 і 50%, які нараховуються залежно від суми отриманого доходу. Сплачується він щорічно на всі види доходів, отриманих протягом календарного року.

Базою оподатковування в рамках системи прибуткового податку є: заробітна плата, доходи осіб вільних професій, оплата працівників мистецтв, професійних спортсменів, офіціантів у барах, авторські гонорари, винагороди за різноманітні особисті заслуги тощо.

В Японії податкові ставки на доходи фізичних осіб, включаючи місцеві податки, одні із найвищих світі. Навіть після податкової реформи 1988р., що спростила шкалу та зменшила процент податку, найвища гранична ставка податку становить 50% доходів, що перевищують 30 млн. єн. Якщо до цього додати 15% податок на проживання, то в сумі отримаємо 65%, в той час як в США максимальна ставка складає лише 28%. Мінімальними ставками можуть скористатись тільки «найбідніші» громадяни, чий дохід складає менше 163 000 єн (приблизно 15 600 грн.) [4]. Єдиний соціальний внесок у цій країні для суб’єктів незалежної професійної діяльності становить 22%.

Попри велику кількість доходів, що підлягають оподаткуванню законодавством також встановлено багато пільг та підстав для податкових кредитів. У середньостатистичного японця може вивільнитися від прибуткового податку більш як 30% його доходів.

Досить високі ставки податку на прибуток з доходів фізичних осіб у Німеччині (від мінімальної ставки 19% до максимальної – 53%). Тут традиційно існує так звана класова система оподаткування, де в основу класифікації платників на класи покладений їх соціально-громадянський статус:

  • неодружені працюючі без дітей;
  • неодружені, розлучені, овдовілі;
  • одружені, при умові, що в сім’ї працює один із подружжя; а якщо працюють обоє, то один із них може за спільною згодою перейти до V класу;
  • працюють обоє з подружжя, але оподатковуються нарізно;
  • одружені працюючі, один із них оподатковується за умовами ІІІ класу;
  • працюючі, котрі одержують заробітну плату в декількох місцях [5].

Наявність податкових класів за соціальною ознакою створює додаткові можливості користування пільгами шляхом переходу з класу в клас та змінювати таким чином суму податкового зобов’язання. Наприклад, працююче подружжя може саме собі створити пільгу таким чином: один із них переходить з третього в п’ятий клас, в такому разі їх сукупний дохід ділиться на дві рівні частини, податок справляється з кожної половини доходу окремо за зниженою в силу прогресивної шкали податковою ставкою, а потім подвоюється. В результаті сума двох податкових зобов’язань, взятих окремо, буде меншою, ніж оподаткування сукупного доходу.

Висновки. Таким чином, на основі всього вище зазначеного необхідно відзначити, що розглянута практика оподаткування суб’єктів незалежної професійної діяльності податком на доходи фізичних осіб у різних країнах є не однаковою. Як бачимо з наведених вище прикладів, не існує однакового підходу до питань обрахування та сплати цього податку. У кожній країні ця проблема вирішується по-різному з урахуванням національних особливостей. Проте варто зазначити, що все ж більшість країн користується прогресивною шкалою оподаткування, що забезпечує, з одного боку, зниження податкового навантаження на малозабезпечених платників податків, а з іншого – його поступове підвищення для заможних громадян. Також в багатьох країнах податки диференційовані залежно від соціального статусу особи. Це дає змогу державі не лише здійснювати фіскальну функцію, а і виконувати розподільну функції, тобто перерозподіляти суспільні доходи між різними категоріями населення. Аналізуючи досвід іноземних країн, варто зазначити, що суб’єкти незалежної професійної діяльності оподатковуються загалом нижчими розмірами податків, ніж в Україні, що спричинено негнучкою та неефективною система оподаткування в умовах  сучасного стану національної економіки в Україні. Це зумовлюється відповідним економічним розвитком та розмірами доходів таких осіб. Також у багатьох країнах збільшився неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що сприяло економічному зростанню.

Отже, ми пропонуємо врахувати досвід інших країн із врахуванням економічних реалій нашої держави для удосконалення правового механізму справляння податків на доходи від незалежної професійної діяльності, а саме: запровадити науково  обґрунтовану  базу  оподаткування,  збільшити кількість ставок за прогресивною шкалою оподаткування,  збільшити кількість пільг, а також врахувати специфічні умови національної економіки, трудові і соціальні традицій та ввести диференційовану систему оподаткування в залежності від соціального статусу особи.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Види податків та система їх уніфікації. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/mrdosvid/
  2. Світовий досвід оподаткування: Італія. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/italy/
  3. Світовий досвід оподаткування: Польща. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/poland/
  4. Світовий досвід оподаткування: Японія. Офіційний портал Державної фіскальної служби України [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://sfs.gov.ua/modernizatsiya-dps-ukraini/arkchiv/mijnarodniy-dosvid-rozvitk/svitovui-dosvid/japan/

Небильцова В.М., Остапенко Н.В. Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні в порівнянні з світовим досвідом / В. М. Небильцова, Н. В. Остапенко // Наукові праці НУХТ. – 2012. – № 44. – С. 200

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720