ВЕРБАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО КОНЦЕПТУNOBILITY В АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ НА РУБЕЖІ ХІХ – ХХ СТОЛІТЬ: ЦІННІСНИЙ ТА СИМВОЛЬНО-ОБРАЗНИЙ СКЛАДНИКИ

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

УДК 81’37:81-139:821.111

В.Л.Сергієнко

Прикарпатський національний університет ім.В.Стефаника

м. Івано-Франківськ

 

У статті йдеться про лінгвокультурологічний та лінгвокогнітивний підходи до дослідження концепту як ментальної одиниці. Виявлення лінгвокультурних складників концепту NOBILITYвідбувається за допомогою його вербальної репрезентації в англомовній художній прозі на рубежі ХІХ – ХХ століть.

Ключові слова: концепт, ціннісний та символьно-образний складники, художній континуум.

Статьюпосвященоисследованиюконцепта как ментальной единицы с позиций лингвокультурологической и лингвоконцептуальнойнаук. Определениелингвокультурных составляющих концепта NOBILITY происходит с помощью его вербальной репрезентации в англоязычной художественной прозе на рубеже ХІХ – ХХ столетий.

Ключевые слова:концепт, ценносная и символьно-образнаясоставляющие, художественный континуум.

The article deals with concept as a mental unit from the linguocultural and linguoconceptual perspective. Universal human notions of any culture and expression of their national image are objects of numerous linguocultural studies. The key and the most urgent unit of linguocultural research is concept as a mental essence, an element of human spiritual culture reflection, the depth of their understanding of the surrounding world. A linguocultural concept is a conventional mental unit, which is used in the complex study of language, consciousness and culture.Linguoculturalanalysisdefinesconditionsofculturalconstructformation, composed,forinstance, undertheinfluenceofliteraturediscourse. Under the notion of discourse the author understands a unity of texts culturally interconnected or interconnected in a theme. Thegoalofthearticleconsistsinverbalrepresentationofthe linguoculturalconceptNOBILITYintheEnglishfictionworksattheturnofХІХ – ХХ centuries. Thetask lies in distinguishingaxiological and symbolic-figurative componentsof the linguocultural concept NOBILITY within the fiction continuum. The analysis of NOBILITYis fulfilled with the help of the field analysis. The semantic field has a peculiar structure – nucleus-periphery, – for which maximal concentration of field creating features in nucleus and not full set of these features with possible their weakening in periphery is characteristic. Determination of linguocultural components of the concept NOBILITY occurs with the help of its verbalization in the English fiction works at the turn of the ХІХ – ХХ centuries.

Key words:concept, axiological and symbolic-figurative components, fiction continuum.

Універсальні людські поняття будь-якої культури, вираження їхнього національного образу є об’єктами численних лінгвокультурологічних досліджень. Лінгвокультурологічний аналіз визначає умови формування культурного конструкта, сформованого під впливом, наприклад, літературного дискурсу. Під дискурсом мається на увазі сукупність культурно чи тематично взаємозв’язаних текстів [9, с. 133].

Ключовою і найбільш актуальною одиницею досліджень у царині лінгвокультурології постає концепт як ментальна сутність, елемент відображення духовної культури людей, глибини розуміння ними оточуючого світу; а також картини світу, і вужче – національної картини світу, що відображає суспільні норми, погляди, цінності, які є схожими для більшості народів світу, але відмінними та особливими у випадку кожного окремого етносу. Ці важливі питання та поняття розглядаються у фундаментальних працях з лінгвоконцептології, когнітивної лінгвістики та лінгвокультурології: М. Ф. Алефіренко, В. А. Буряковська, С. Г. Воркачов, А. В. Головня, Н. Г. Єсипенко, В. І. Карасик, В. В. Красних , А. Е. Левицький, В. В. Михайленко,А. П. Мартинюк,У. Б. Марчук, В. А. Маслова,З. Д. Попова, Й. А. Стернін та ін.

Г. Коен та К.Лефевр стверджують, що концептуалізація чи іншими словами, сформовані структури знання у свідомості людини, несуть контекстуально залежний характер [12, c. 11]. Ця залежність представлена національно-культурним контекстом, під яким у нашому дослідженні мається на увазі індивідуальна авторська концептуалізація британської дійсності.

Мета статті полягає у вербальній репрезентації лінгвокультурного концепту NOBILITY в англомовній художній прозі на рубежі ХІХ – ХХ століть.

Завданням дослідження є виокремлення ціннісного та символьно-образного складників лінгвокультурного концептуNOBILITY у межах художнього текстового континууму.

Матеріалом дослідження послужили тексти класичних художніх творів британських письменників Т. Гарді “Тесс із роду Д’Ербервілів”, Дж. Голсуорсі “Сага про Форсайтів”: “Власник”, “У зашморгу”, “Здається в оренду”, Д. Лоуренса “Англія, моя Англія”, Р. Олдінгтона “Смерть героя”, І. Во “Жменя праху”.

Для аналізу концепту NOBILITYвикористаний метод польового моделювання [8].Розвиток літератури на рубежі ХІХ – ХХ століть визначений перипетіями тогодення. Літературна течія, характерна закінченню ХІХ століття, дістала назву натуралізму [3, с. 181]. Натуралістам властиве правдиве зображення дійсності, вони залишили соціально-психологічні узагальнення, характерні критичному реалізму, і звернулися до деталізації соціальної нерівності. Модернізм вступив у свої права одразу після натуралізму наприкінці ХІХ століття і припав на період декадансу – так званого “занепаду” у літературному процесі, який, у свою чергу, відображав занепад суспільної думки, культурного розвитку, пошуку втрачених ідеалів, які так “оспівувались” у Вікторінську добу та складали про неї хибне враження у читачів [там само, с. 182]. Період модернізму – це період буржуазної кризи, коли відбувалось засудження егоїзму правлячих класів і разом з тим культивувались особиста порядність, чесність, шляхетність [4, с. 532-533]. Йому характерне протистояння грубому матеріалізму, духовному спустошенню, убогості.

В обраному дослідженням текстовому континуумі письменники розкривають культурно-історичні особливості переходу Вікторіанської епохи у період Першої світової війни, які сприяли зміні цінностей британської лінгвокультури, а отже, зміні смислового наповнення лінгвокультурного концептуNOBILITY.

Британська картина світу кінця ХІХ – початку ХХ століть змальована у літературних творах Т. Гарді, Дж. Голсуорсі, Д. Г. Лоуренса, І. Во та Р. Олдінгтона. Соціально-економічні та політичні події спочатку періоду правління королеви Вікторії, а потім періоду Першої світової війни стали рушійною силою до зображення дійсності письменниками і дозволили висловити власну точки зору як представників британської суспільної думки на зміну однієї епохи іншою [6, с. 15].

Вербалізація смислового наповнення лінгвокультурного концептуNOBILITY у текстовому континуумі досліджуваних творів неодмінно залежить від підбору засобів мовної реалізації авторами художніх творів для зображення культурно-соціальної дійсності на тлі історичних подій британського суспільства. Останні доробки у когнітивній лінгвістиці показали, що концепт як ментальна одиниця, виражає ідеальну природу знака, а номінативне поле концепту відображає матеріальний його бік. Ім’я концепту є його ядром та одночасно тілом знака [1, с. 8]. У ядрі концентруються основні ознаки поля і чим далі від ядра, тим віддаленіші ознаки з’являються у структурі вербального вираження концепту.

У роботі одиниці усіх сегментів номінативного поля: ядра, ближньої, дальньої і крайньої периферій утілюють функцію ціннісних та символьно-образних складників лінгвокультурного концепту.

Ціннісний складник лінгвокультурного концепту визначається свідомістю людини, бо остання має ціннісну характеристику (одна із властивостей свідомості). Так виражається ставлення представника окремої лінгвокультури (в нашому випадку британської) до навколишнього світу [10]. Він визначає та осмислює власні культурні цінності, які потім експлікує у мові. Знаходження контекстуально-конотативних семантичних компонентів лексем-вербалізаторів концептуNOBILITY спонукає до виділення образно-символьно-ціннісного складника лінгвокультурного концепту. Це сприяє визначенню ступеня валоративності тих чи інших культурних домінант (смислів чи концептів), які формують відповідний тип культури, що підтримується в мові [5, с. 140-142].

Ціннісними характеристиками концепту NOBILITY вважаємо рівень позиції у суспільстві (перетин смислових ознак обох концептів), наприклад, у додатковому компоненті значення: ‘Cтатус голови відомого роду’:Astheheadofthefamily, therestoughttocometome [HTTd’U, p. 87] або у: ‘Гордість за належність до шляхетної родини’: MrsCrickcongratulatedTessontheshillyshallyinghavingatlastcometoanend, andsaidthatdirectlysheseteyesonTessshedivinedthatshewastobethechosenoneofsomebodywhowasnocommonoutdoorman; Tesshadlookedsosuperiorasshewalkedacrossthebartononthatafternoonofherarrival; thatshewasofagoodfamilyshecouldhavesworn [HT Td’U, p. 268]; соціальне походження; чистокровність нації; риси зовнішнього вигляду, поведінки; передача духовності молодшому поколінню; благородство, визначене ім’ям роду та ін.

В окремих випадках відзначаємо негативну оцінку NOBILITY, що свідчить про значну кількість семантичних компонентів (особливо зі зміною епох). ‘Відчуття власності – основна ознака шляхетності’ превалює у лінгвокультурному дискурсі кінця ХІХстоліття як одна із основних ознак цієї епохи: OnhearingJunesname, shewenthurriedlytoherbedroom, andtakingtwolargebraceletsfromaredmoroccocaseinalockeddrawer, putthemonherwhitewristsforshepossessedinaremarkabledegreethatsenseofproperty”, whichasweknow, isthetouchstoneofForsyteism, andafoundationofgoodmorality[GJ FS. B. 1, p. 195]. “Власність” трактується автором як основний символ цього періоду.

Початок ХХ соліття знаменується появою нових ціннісних орієнтирів, що простежується в інших фрагментах: ‘Ознаки нового покоління у свободі моральних принципів’: Theoldnotionofsexualfidelitymustgo,’ declaredhisenthusiasticwriter,’ andonlyfromthegoldensunbathofdivinelynudefreedomcanrisethegloriousnewrace,’ etc., etc. [AR DH, p. 193],‘Зміна шляхетності нації зі зміною епохи’ (маються на увазі манери, мораль, зовнішній вигляд, звички, мова): Moralshadchanged, mannershadchanged, menhadbecomemonkeystwiceremoved, GodhadbecomeMammonMammonsorespectableastodeceivehimself. Sixty-four that favoured property, and had made the upper middle-class ; buttressed, chiseled, polished it, till it was almost, indistinguishable in manners, morals, speech, appearance, habit and soul from the nobility[GJ FS. B. 2, p. 261] та декількох інших.

Символьно-образний складник концепту NOBILITY такожзнаходимо у семантичному наповненні його номінантів, виділених у досліджуваних текстах художньої літератури. До прикладу, семантичний компонент ‘Моральнеобличчясуспільствавмайбутньому’показує, що зміна моральних й інтелектуальних цінностей є ознакою покращеного майбутнього британського суспільства:Itwasprobablethat, inthelapseofages, improvedsystemsofmoraland intellectual training would appreciably, perhaps considerably, elevate the involuntary and even the unconscious instincts of human nature; but up to the present day culture, as far as he could see, might be said to have affected only the mental epiderm of those lives which had been brought under its influence [HT Td’U, p. 226].

ЛСП Вікторіанська епоха містить синтаксичну конструкцію, в якій реалізується латентна концептуальна ознака: ‘Представники шляхетної Англії’, в нійспостерігаємо порівняння членів сім’ї Форсайтів зі шляхетною Вікторіанською Англією:James and the other eight children of ‘Superior Dosset’, of whom there are still five alive, may be said to have represented Victorian England, with its principles of trade and individualism at five per cent and your money back – if you know what that means [GJ FS. B. 2, p. 121] Символом Вікторіанства є “заможна сім’я”, членам якої властивий хист до підприємництва.

Метафоричний образ “шляхетність / англійськість є чистокровність” реалізується у художньому текстовому континуумі через розширене значення номінанта pureblooded‘Чистокровністьнації’: HewaspurebredinhisEnglishness, andevenifhewouldhavekilledtobevicious, hecouldnot [ЛДГ АА, с. 58].

Виходячи зі здійсненого дослідження, можна дійти висновку про наявність різноманітного складу контекстуальних конотацій, які підтверджують символьно-образний, ціннісний потенціал лінгвокультурногоконцепту NOBILITY, який має вербальне представлення у контексті художніх текстів. Система мисленнєвих образів, яка закладена у ряді семантичних компонентів вищезгаданих лексем та їхніх сполучень дозволяє виокремити усі складники концепту NOBILITY.

За допомогою обраних текстів британської художньої літератури на зламі ХІХ – ХХ століть уможливлюється розкриття культурної значимості та національної специфічності лінгвокультурного концептуNOBILITY через його семантичну наповненість й мовну реалізацію.

Вербалізація смислового наповнення лінгвокультурного концептуNOBILITY у текстовому континуумі досліджуваних творів неодмінно залежить від підбору засобів мовної реалізації авторами художніх творів для зображення культурно-соціальної дійсності на тлі історичної еволюції британського суспільства, що спонукає до розширення діапазону творів художнього континууму з тією ж метою.

Література:

  1. Вишаренко С. В.Принципы структурирования концепта “honour” и текстоваяреализация его ядерных компонентов (на материале ранненовоанглийского периода) [Текст]:автореф. дис. … канд. филол. наук :спец. 10.02.04. “Германскиеязыки”/ С.В.Вишаренко . – СПб, 1999. – 23 с.
  2. Во И. Пригоршня праха: книга для чтения на английскомязыке / ИвлинВо. – СПб. : Антология, КАРО, 2005. – 288 с.
  3. Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури ХІХ – початку ХХ століття : навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закладів] / Г. Й. Давиденко, О. М. Чайка – [2-ге вид.]. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 400 с.
  4. История зарубежной литературы ХIХ века / [под ред. Н.А.Соловьевой]. – М.: Высшая школа, 1991. – 637 с.
  5. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. – М. :Гнозис, 2004. – 390 с.
  6. Леонова Н. И., Никитина Г. И. Английская литература 1890-1960 : учебное пособие по английскому языку / Н. И. Леонова, Г. И.Никитина. – [2-е изд.]. – М. :Флинта, Наука, 2000. – 144 с.
  7. Лоуренс Д. Г. England, myEngland = Англія, моя Англія: [новели] / Девід Герберт Лоуренс. – К. : Т-во “Знання”, КОО, 2005. – 182 с.
  8. Попова З.Д. Когнитивная лингвистика / З.Д.Попова, И.А. Стернин. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 314 [6].
  9. Фрумкина Р. М. Культурологическая семантика в ракурсе эпистемологии / Р.М. Фрумкина // Известия АН. Серия литературы и языка, 1999. – Т. 58. – № 1.– С. 3 – 10.
  10. Чернишенко І. А. Ключові цінності британської картини світу та їх вербалізація у суспільно-політичному дискурсі / І. А. Чернишенко / Наукові записки – Випуск 81 (3). – Серія: Філологічні науки (мовознавство) : У 4 ч. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2009. – С. 179 – 188.
  11. ARDH – AldingtonR. DeathofaHero / [introd. byD. Zhantieva] / AldingtonRichard. – M : ForeignLanguagesPublishingHouse, 1958. – 442p.
  12. CroftW., CruseD. A. CognitiveLinguistics / W. Croft, D. A. Cruse. – Cambridge : CUP, 2004. – 372 p.
  13. GJFS.B.1 – GalsworthyJ. TheForsyteSaga.Book 1-3. :Book 1. – TheManofProperty / John Galsworthy. – M. : Progress Publishers, 1974. – 383 p.
  14. GJ FS. B. 2 – GalsworthyJ. TheForsyteSaga.Book 1-3. :Book2.– InChancery / John Galsworthy. – M. : Progress Publishers, 1974. – 303 p.

15.GJ FS. B. 3 – GalsworthyJ. TheForsyteSaga.Book 1-3. :Book 3. – ToLet / John Galsworthy. – M. : Progress Publishers, 1974. – 255 p.;

  1. HT Td’U – Hardy T. Tess of the d’Urbervilles, A pure woman / [introd. by A.Alvarez and edit. by D. Skilton]/ Thomas Hardy. – Harmondsworh, UK : Penguin books, 1985. – 534 p.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720