Бізнес-дискурс та функціональний аспект фразеології бізнес-дискурсу

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Андрійчук М.П.

Анотація: Стаття присвячена дослідженню бізнес-дискурсу. Головна увага зосереджена на вивченні фразеологічних одиниць (ФО), які використовуються в бізнес-дискурсі. У дослідженні проаналізовані дискурсивна природа та функціональний аспект ФО та їхня роль у відображенні англомовного бізнес-соціуму у мовленні.

 Ключові слова: фразеологія, ідіома, фразеологізм,ФО, дискурс, бізнес-дискурс,

 Annotation: This article investigates business discourse. The main focus is on the study of phraseology used in business discourse. The study analyzes the discursive nature and functional aspect of phraseological units and their role in reflecting business society.

 Key words: phraseology, idiom, phraseological unit, discourse, business discourse,

 Постановка проблеми. Хоча англомовний бізнес-дискурс формувався протягом багатьох років, на сьогоднішній день не існує загальноприйнятого та єдиного визначення, що зумовлювало б актуальність проведення подальших досліджень у даному напрямку. Незважаючи на дослідницький інтерес до особливостей бізнес-комунікації, бізнес-дискурс і донині залишається маловивченою галуззю лінгвістичних знань, і на сьогодні немає однозначного тлумачення цього поняття, чітко не визначена його сутність, структура та основні компоненти.

Бізнес-дискурс зазвичай наповнений термінами, числами та лексичними одиницями, які не мають в собі емоційності, однак фразеологічні одиниці все ж є важливим компонентом і займають помітне місце, оскільки несуть важливе комунікативне навантаження. Аналіз фразеологізмів в англійському бізнес-дискурсі перш за все свідчить про те, що дана проблема є недостатньо вивченою у фразеології, а ситуативність дискурсу кожного разу надає фразеологізму інших відтінків.

Аналіз досліджень і публікацій. Над розробкою фразеологічних дисциплін працювали такі визначні вчені як А.Н. Баранова, В.Д. Берловська, А.В. Кунін, Т.С. Соловйова, І.М. Василюк, Г.В. Крайчинська та ін. В.І. Карасик, Ю.А. Іщенко, Г.Г. Буктибаєва досліджували безпосередньо дискурс та місце фразеологізму в ньому. Вивчення ділового та бізнес-дискурсу зокрема здійснено у наукових розвідках зарубіжних і вітчизняних мовознавців (M. Coulthard, G. Cook, N. Fairclough, A. Кибрик, В. Карасик, М. Макаров, Ф. Бацевич, Л. Безугла, Є. Бондаренко, О. Морозова, Л. Солощук, І. Фролова, І. Шевченко, М. Голянич, В. Лук’янець, К. Серажим та інші).

Наприкінці ХХ століття мовознавцями здійснено дослідження текстів ділової та бізнес-публіцистики (О. Шибанова), бізнес-дискурсу (К.Томашевська), тлумачення ділового тексту (Н. Кравченко), а також спроби комплексного аналізу окремих жанрів бізнес-тексту (О. Баянкіна).

Мета дослідження полягає у визначенні поняття та властивостей англійського бізнес-дискурсу і функціонування ФО в ньому. Досягнення мети роботи передбачає вирішення наступних завдань:

  • охарактеризувати поняття «бізнес-дискурс»;
  • розглянути бізнес-дискурс як один з видів інституційного дискурсу зі своїми особливостями;
  • визначити функціональну роль ФО в англійському бізнес-дискурсі та їх ознаки.

Основна частина. Специфіка того чи іншого дискурсу визначається, насамперед, центральною парадигмою, що лежить в основі певної дисципліни чи певної сфери життя. Однак в сучасних лінгвістичних дослідженнях дискурси досить часто класифікуються за таким важливим параметром, як «тема», внаслідок чого ми можемо говорити про існування політичного, юридичного, кіно-, бізнес- та інші види дискурсу.[5,50]

Існують різні підходи до дефініції «бізнес-дискурс». Так, відповідно до Г.Г.Буркітбаєвої, бізнес-дискурс є окремим підвидом професійного ділового дискурсу, що застосовується у сфері бізнесу, а «бізнес», у свою чергу, покриває комунікативну сферу, у якій функціонує бізнес-дискурс.[2,7]

На думку Ф.Рарджиєла-Чіаппіні, бізнес-дискурс – це те, як люди спілкуються, використовуючи усну або письмову мову в організаціях, пов’язаних з бізнес-сферою життя.[10]

Бізнес-дискурс, який являє собою незалежний рівень з відповідними структурами та формами, тісно поєднаний з такими поняттями як «мовленнєвий жанр» та «мовленнєва норма». За ствердженням Л.П.Науменко, мовним матеріалом сучасного бізнес-дискурсу, який вирізняє його серед інших видів дискурсу, є прецедентні імена, висловлювання та тексти.[7,121]

Бізнес дискурс актуалізується у чотирьох основних сферах – комерція, виробництво, фінанси та посередництво. Кожній із зазначених сфер притаманні свої особливості, спричинені: тематичним спрямуванням, термінологією та особливостями її вживання, правилами професійної поведінки спілкування, що дає підстави вважати їх різновидами бізнес-дискурсу.

Поділ бізнес-дискурсу на усний і письмовий дещо штучний, тому що деякі жанри об’єднують обидві форми спілкування. Навіть при першому перегляді форм письмової комунікації у бізнес-дискурсі можна продовжити їхній перелік такими жанрами, як анкета, діловий лист, звіт, пам’ятна записка, угода, інструкція, специфікація, прайс-лист, бізнес-план, фінансова документація. Усна частина бізнес-дискурсу передбачає такі основні жанри – співбесіда, телефонна розмова, нарада, ділові переговори, презентація, конференція, щорічні збори акціонерів. Водночас, усна співбесіда може записуватися на аудіо- або відеоплівку з подальшим її обговоренням, результати співбесіди мають мати обов’язкову письмову фіксацію у вигляді анкети з оцінкою та висновками комісії щодо кандидата на посаду/співробітника; телефонні розмови на деяких фірмах також записуються на аудіоплівку з подальшою їх роздрукуванням та обробкою і т.д.. Вищесказане дає підстави говорити про певний симбіоз, поєднання деяких жанрів бізнес-дискурсу.[1,57]

Як багатожанровий різновид публічного мовлення, бізнес-дискурс характеризується цілою низкою специфічних засобів. І суть тут не лише у вживанні специфічної детермінованої лексики, а й у відборі й організації структур вираження відповідно до цілей і умов спілкування, що склалися в процесі професійної діяльності бізнес-світу. Люди, які безпосередньо торкаються цієї сфери життя, усвідомлюють необхідність оволодіння такими стилем мовлення і нормами літературної мови.[10]

Загалом, враховуючи всі фактори ми можемо чітко виділити наступні особливості бізнес-дискурсу:

˗ бізнес-дискурс пов’язаний з тою чи іншою комунікативною стратегією чи інтенцією;

˗ у бізнес-дискурсі, як і у будь-якому типі дискурсу, є не тільки видимий, але і невидимий план, до якого відносяться контексти, підґрунтя, потенціали;

˗ бізнес-дискурс несе в собі певний емоційно-енергетичний заряд, володіє соціальною і психологічною енергією;

˗ бізнес-дискурс включений у широкий простір культурно-історичних комунікацій, що включають діалог різних поколінь.[3]

Звідси, стає цілком зрозуміло, що більш докладне дослідження англомовного ділового дискурсу видається актуальним для подальших досліджень, а інтенсивний розвиток лінгвістики змусив мовознавців звернути увагу на роль найрізноманітніших мовних одиниць у дискурсі, адже, щоб пізнати його природу, потрібно детально дослідити особливості елементів, що його утворюють.

Незважаючи на те, що бізнес-дискурс зазвичай наповнений термінами, числами та лексичними одиницями, які не мають в собі емоційності, фразеологічні одиниці все ж є важливим компонентом і займають помітне місце, оскільки несуть важливе комунікативне навантаження. «Вони засвоюються краще, ніж вільні словосполучення з погляду розуміння буденного життя, оскільки вони влучніші, об’ємніші й переконливіші для сприйняття, тобто мають експресивніший вплив.[6,94] А О. Селіванова відзначає, що «фразеологічні знаки вносять до комунікативного процесу цілий світ сенсів, особливу образність, виразність, експресивність, логічність, що ґрунтуються на комплексі відчуттів та уявлень народу».[10,12] Власне факт високої образності і експресивності пояснює широке застосування фразеологізмів у бізнес-дискурсі, адже це те, чого так не вистачає «сухому» дискурсу бізнесу.

Дискурсивний аналіз статей економічного та комерційного спрямування підтвердив, що фразеологічні одиниці, активно заповнюють мовний бізнес-простір. До такого ж висновку дійшли у своїх працях й такі дослідники, як Козлова Е.А. та Пономаренко.[4,185;9,3]

Безперечно, у текстах бізнес-спрямування цілком виправданою є велика кількість штампів та рутинних виразів, адже офіційна сфера завжди передбачає певну шаблонність та безособовість. З іншого боку, ці ж самі тексти відзначилися великою фразеологічною насиченістю. Оригінальне пояснення цьому дає В. Карасик: «вживаючи кліше, мовець ніби надягає маску представника інституційної групи, але, водночас, фразеологічні одиниці є засобом самовираження мовця».[4,186]

Фразеологія бізнес-дискурсу має характер офіційності. Тут уклалися набори мовних зворотів і слів, основне призначення яких полягає в тому, щоб точно, об’єктивно, в строгій діловій тональності і по можливості коротко позначити стереотипні службові ситуації, різного роду офіційні церемонії, порядок їх проведення, посилання в діловому документі на тих чи інших осіб, дії, причини, вказівка на подальший виклад і т.д. Фразеологізми в цьому випадку виступають як мовні засоби офіційних паперів та мовлення, які надають «яскравість» та емоційну насиченість в стандартизованій у мові бізнесу.[9;113-116]

Однією з важливих характеристик ФО бізнес-дискурсу, як і дискурсу в цілому, вважається можливість перетину окремих полів, що призводить до формування так званих перехідних зон. У деяких досліджуваних ФО складно визначити приналежність до одному окремо взятого семантичного поля, часто їх можна віднести до двох і більше груп.

Оскільки ми розглядаємо бізнес-дискурс як конкретну ділову комунікативну подію, то слід зауважити, що фразеологічні одиниці та їхні семантичні значення можуть змінюватись. Найчастіше такі зміни не призводять до наслідку зміни комунікативної ситуації, а їхні коливання не є відчутними поза дискурсивним аналізом.

Загалом, можна виділити кілька найзагальніших рис ФО бізнес-дискурсу:

  • стилістична нейтральність та книжність, яка, однак, поєднується із завуальованою емоційністю в якості самовираження автора.
  • офіційність;
  • використання термінологічних одиниць в фразеологізмах та перехід деяких ФО у категорію «терміни»;
  • використання мовних кліше , стійких словосполучення;
  • стандартизація;
  • виконання функцій вираження емоцій та розширення вибору лексичних засобів;
  • незначне коливання семантичних значень.

Висновки. Таким чином, стає зрозуміло, що бізнес-дискурс, як правило, вирізняється своєю стійкістю й замкнутістю, що пояснюється його специфічною функціональною спрямованістю та являє собою цілісну та складну систему, в якій функціонують всі мовні елементи.

Загальноприйнятою думкою є ідея, що лексичний запас бізнес-дискурсу має буквальний, а не метафоричний, характер, що ділові люди, спілкуючись між собою, не використовують ідіоматичні вирази, фразеологічні звороти та інші виражальні засоби мови. І, тим не менш, не існує беземоційного спілкування, активування емоцій «вуалюється» ідіоматічностю мови. Ідіоматичність мови в цьому плані передбачає ускладнення способу вираження змісту – ускладнення не в сенсі максимальної складності мовних форм як таких, а «концентрованість» вираження і складності розуміння Саме цим і визначаються диференційні особливості функцій ФО бізнес-дискурсу.

Література

  1. Буркитбаева Г.Г. Деловой дискурс: онтология и жанры. – Алматы: Ғылым, 2005. – 230 c.
  2. Карасик, В.І. Про типи дискурсу / В.І. Карасик // Мовна особистість: інституціональний і персональний дискурс: зб. наук. тр. – В: Переміна, 2000 (а). – С. 5–20.
  3. Козлова Є. А. Ємоціогенні фрагменти картини світу экономіки і бізнесу в фразеологічній репрезентації/ Є. А. Козлова // II Міжнар. наук. конф. (Київ, 7–9 вересня 2010 р.) : Фразеологія, пізнання і культура : зб. викл. в 2 т. – К: В-во БГУ, 2010.– Т.1. Фразеологія і пізнання. – 410с.
  4. Макаров, М. Л. Основи теорії дискурсу [Текст]: Монографія/ М. Л. Макаров. – Москва: ИТДГК «Гнозис», 2003. – 280 с.
  5. Мізін К. І. Компаративна фразеологія : Монографія / К. І. Мізін. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2007. – 168 с.
  6. Науменко Л.П. Критерії виділення ключових концептів сучасного англомовного бізнес-дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. – Вип. 42. – Київ.: ВПЦ «Київський університет», 2012. – С. 465
  7. Поварова В.Н., Федуленкова Т.Н. Вторичная фразеологическая номинация и модели в деловой фразеологии // XII Ломоносовские чтения: Сб. науч. тр. – Архангельск: Поморский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, 2000. – 214 с.
  8. Пономаренко В. А. Фразеологічні диниці в діловому дискурсі: автореф. дис.. канд. філ. наук / В. А. Пономаренко. – Краснодар, 2007. – 20 с.
  9. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) / О. Селіванова. – К., Черкаси : Брама, 2004. –
  10. Bargiela-Chiappini F., Nickerson C. and Planken B. Business Discourse. Houndmills, Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2007 – С.3
Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721