Аналіз особливостей використання лексичних засобів у кінодискурсі на прикладі американського серіалу «Lost»

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У науковій статті було розглянуто та проаналізовано особливості використання лексичних засобів у сучасному кінодискурсі. Було виокремлено найбільш поширені групи лексичних одиниць та розглянуто їх основні функції та особливості вживання. Також досліджується проблема впливу лексичних засобів на сприймання та розуміння інформації реципієнтом.
Ключові слова: кінодискурс, лексичний засіб, колоквіалізм, термін, запозичення, сленгізм, професіоналізм, фразеологічна одиниця.

The article focuses upon the analysis of the main pecularities of the use of lexical devices in the modern cinema discourse. We distinguished the most widespread groups of lexical units and examined their main functions. In addition, we analised the problem oft he influence of lexical devices on the recepient’s perception and understanding of the information.
Key words: cinema discourse, lexical device, colloquialism, term, borrowing, slangism, professionalism, phrasal unit.

Постановка проблеми. Збільшення впливу кінематографу на світогляд людини призвело до зростання інтересу до вивчення явища кінодискурсу в сучасній лінгвістиці. Телебачення та кінематограф стали важливим чинником формування людської системи цінностей і ми можемо сказати, що саме голлівудське кіно сприяло популярності англійської мови у сучасному світі. Окрім того, аналізований нами серіал набув світової популярності та став культурним феноменом, що породив цілий ряд супутніх явищ (комікси, літературні твори, комп’ютерні ігри), що робить його цікавим об’єктом для вивчення.
Аналіз публікацій. У філологічних працях дослідники та науковці все частіше звертають увагу на феномен кінодискурсу. Нами було розглянуто праці таких науковців, як Ю.Н. Усов, Ю.Г. Ців’ян, Ю.М. Лотман , У. Еко, О.Б. Іванова, Г.Г. Слишкін, М.А. Єфремова. Проте, зважаючи на постійний розвиток як англійської мови, так і кінематографу, науковці досі не змогли дійти згоди щодо єдиного та всеохоплюючого визначення кінодискурсу, яке враховувало б всі особливості цього явища. Недостатньо дослідженими є і особливості вживання лексичних одиниць у кінодискурсі та їх роль у сприйманні фільму реципієнтом, чим і зумовлена актуальність нашої роботи.
Мета нашого дослідження полягає в аналізі лексичних особливостей сучасного кінодискурсу на прикладі тексту американського серіалу «Lost». Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: 1) розглянути наукові підходи до тлумачення поняття кінодискурсу; 2) виявити та описати основні лексичні засоби, використані у серіалі та здійснити їх семантичний аналіз; 3) на основі проведеного дослідження проаналізувати особливості використання лексичних засобів у кінодискурсі.
Сьогодні така галузь мистецтва, як кінематограф, стала невід’ємною частиною нашого повсякденного життя. Із часу свого виникнення у кінці ХІХ ст. кінематограф змінив розвиток та значно доповнив не тільки культуру, але й суспільне життя: його здобутки масово входять в споживчий побут і трансформують світоглядну систему людини. Великий англійський режисер Альфред Хічкок якось сказав: «Фільм – це життя, з якого вивели плями нудьги». І справді, хороший фільм захоплює, дивує, поглинає нашу увагу і змушує нас переживати пригоди, недосяжні у реальному житті. Таким чином, кіно стало не лише чи не найбільш популярним та цікавим способом проведення дозвілля для людей будь-якого віку, але й потужним засобом впливу на свідомість людей, пропаганди та агітації. Саме кінодискурс є ефективним засобом не лише донесення до глядача певної інформації, але й прихованого апелювання до його почуттів та підсвідомості і, як результат, формування певних цінностей, поглядів та ідей, що досягається використанням різноманітних мовних засобів.
Кінодискурс є одним із найбільш актуальних об’єктів аналізу лінгвістичних наук на сьогодні. Цей феномен досліджувало безліч науковців, таких як Ю.Н. Усов, Ю.Г. Ців’ян, Ю.М. Лотман , У. Еко, О.Б. Іванова, Г.Г. Слишкін, М.А. Єфремова, які, проте, так і не дійшли консенсусу щодо його природи. Так, Ців’ян розглядає фільм як послідовність безперервних частинок тексту, а таку послідовність називає кінотекстом [7, 109-110]. Натомість Г.Г. Слишкін та М.А. Єфремова розглядають кінотекст як медіатекст, ставлячи його таким чином в один ряд із телетекстом, відеотекстом та комп’ютерним текстом [6, 16]. Поняття кінодискурсу, проте, є значно ширшим, аніж поняття кінотексту, адже кінодискурс включає в себе також екстралінгвістичні фактори, як то попередні культурно-історичні знання реципієнта, контекст – час і обставини, до яких відноситься фільм, невербальні засоби комунікації [5, 220].
Зважаючи на всю багаторівневість та складність поняття кінодискурсу, ми можемо сказати, що найбільш вдалим є трактування цього терміну А.Н. Зарецькою. Дослідниця визначає кінодискурс як суцільний, пов’язаний текст, який є вербальною складовою фільму в поєднанні з невербальними складовими (аудіо- та відеоряд тощо)та іншими, важливими для завершеності фільму та його розуміння, екстралінгвістичними факторами [3, 22].
Аби надати мові персонажів більшої виразності та експресивності, збагатити її, а також передати особливості сюжету та покращити сприйняття інформації глядачем, у кінодискурсі широко використовують різноманітні лексичні засоби. Основою будь-якого стилю є загальновживана лексика, яку розуміють та вживають у повсякденному житті всі пересічні люди. Нейтральні слова є основним носієм інформації та джерелом синонімії та полісемії, що дозволяє їм активно продукувати нові значення на стилістичні варіації [2, 26]. Разом із загальною лексикою у кінодискурсі вживаються такі засоби: терміни, професіоналізми, колоквіалізми, діалектизми, сленг, варваризми, неологізми, архаїзми та низка інших.
Аби детальніше проаналізувати особливості вживання вищезгаданих лексичних одиниць в сучасному кінодискурсі, ми проаналізували текст американського серіалу «Lost». Це драматичний серіал, який розповідає нам історію людей, які вижили після падіння пасажирського лайнера Сідней — Лос-Анджелес на загадковий острів десь у південних водах Тихого океану.
Серіал просякнутий таємничою та містичною атмосферою, час від часу глядач отримує туманні підкази-натяки, зокрема і у мові героїв. Саме тому у цьому серіалі важливими є художні засоби мовлення, які підтримують атмосферу і є важливою частиною складної системи знаків та символів.
Здійснивши мовний аналіз серіалу «Лост», ми виокремили такі основні групи лексичних одиниць: колоквіалізми, запозичення, терміни, фразеологічні одиниці, професіоналізми та сленг. Найбільш чисельну групу складають колоквіалізми – загальновідомі слова та фрази, які вживаються у повсякденному неформальному спілкуванні чи переписці, але недопустимі для формального стилю мовлення [4, 31]. Відсоткове співвідношення колоквіалізмів у тексті серіалу становить 35,4%. Всі колоквіалізми можна умовно поділити на три основні групи:
• слова, що позначають неформальну назву осіб;
• слова, що позначають заперечення або ствердження та вигуки;
• слова, що утворюються шляхом спрощення граматичних структур.
До першої групи відносимо такі колоквіалізми: dude, man, buddy, chick, doc, guys, mate, bro, sweetheart, baby, chico, momma, honey.
Прикладом може слугувати таке речення:
Dude, I’m not goin’ anywhere [епізод 1 ]. Слово “dude” означає неформальне звертання до особи чоловічої статі, яке підкреслює неформальність обстановки та вказує на дружні стосунки між співрозмовниками. Окрім того, подібні слова допомагають краще передати манеру мовлення та розкрити характер персонажа і, до того ж, налагодити контакт із глядачем, для якого така манера мовлення також може бути близькою.
До другої групи належать такі лексичні одиниці: whoa, okay, hey, yeah, yep, chill, ooh,all right, well, ow, you rock, oh-oh, uh-oh, hold on, no way, yam, Gosh.
Наведемо контекстуальний приклад:
  Take her over there! – Okay, okay… [епізод 3]. У цьому реченні колоквіалізм okay вжито, аби показати пересічність та невимушеність ситуації та продемонструвати особливості повсякденного мовлення американського населення. Так, протягом десяти серій серіалу слово “okay” зустрічається 96 разів, що свідчить про те, що воно є загальновживаним та, крім того, має досить широкий спектр значень (не лише ствердження, але й , приміром, передає стан героя: You okay?).
До третьої групи відносимо такі колоквіалізми: gonna, kinda, ain’t, let’s, he’s, call’em, it’s, can’t, won’t, we’re, thanks, that’s, wanna, it’ll, what’s, he’s, we’d, ‘em, I’ll, I’m.
Можна навести низку контекстуальних прикладів вживання таких лексичних одиниць:
That’s all I was gonna give it; there ain’t much left; but you can’t just get rid of it; I’m telling you, you don’t wanna go in there! [епізод 1] Такі спрощення надають мовленню героїв природності і роблять його «живим» і невимушеним. Окрім того, таке вживання вищезгаданих колоквіалізмів допомагає налагодити контакт із реципієнтом, адже англомовне населення часто використовує спрощення та скорочення у власному повсякденному мовленні.
Наступну за величиною групу складають запозичення з інших мов. Відсоткове співвідношення запозичень складає 26,6%. Їх використання зобумовлене різною етнічною приналежність героїв серіалу, а також значною часткою запозичень в англійській мові. Всі запозичення можна умовно поділити на 4 основні групи в залежності від мови їх походження: французькі, латинські, німецькі та запозичення з інших мов (італійська, малайська, грецька, таїтянська). Наведемо кілька прикладів:
  The difference is that since the crash you’ve actually given yourself a pedicure! [епізод 2] Оскільки французькі запозичення є досить поширеними в англійській мові, то такі слова широко вживаються всіма героями серіалу у повсякденному житті.
   So what’s up with the tattoos, Jack? Тут слово “tattoo” є запозиченим із таїтянської мови, адже сам вид мистецтва татуювання походить із Таїті.
Окрім запозичень в серіалі часто зустрічаються терміни – слова, які чітко визначають певне поняття чи явище і є моносемантичними [2, 24-25]. Більшість термінів, вжитих у серіал, належать до сфери медицини. Це обумовлено сюжетом серіалу (катастрофа і виживання на безлюдному острові, через що неодноразово піднімається питання фізичного стану героїв) та професією одного з головних персонажів, який є хірургом.
Наприклад: So it ripped open – the nerves just spilled out like angel hair pasta—her spinal fluid flowing out and I just… froze [епізод 1]. Медичні терміни вживається головним героєм, який розповідає про випадок зі своєї хірургічної практики. Таким чином, вживання термінів показує нам професійну обізнаність героя та надає його мовленню переконливості та реалістичності.
Наступною за кількістю групою лексичних засобів є фразеологічні одиниці, відсоткове співвідношення яких становить 8,9%. Це стійкі нероздільні вирази та словосполучення, які функціонують як одне ціле і можуть бути замінені одним синонімічним словом [4, 108]. До цієї групи належать такі вирази: to give a hand, keep an eye at, put him out of his misery, one of a kind, hang around, one’s fair share, take credit for something, end up, pull yourself together, loud and clear, safe and sound, inside joke, to take guts, lay claim to, dirty job, see the big picture, in the wild, if the tables were turned.
Окрім вищезазначених лексичних засобів у серіалі також вживаються професіоналізми – слова, що вживаються лише людьми певної професії і спрощують спілкування завдяки своїй економності [2, 28]. Як і серед термінів, більшу частку професіоналізмів складають слова з медичної сфери, як то: close up, scalpel, sew up, trimester.
Наприклад: If I didn’t get those nerves back in that sack and sew it up… those thirteen hours were for nothing, that girl would be paralyzed [епізод 1 ]. У цьому реченні вжито фразу “sew up”, яка є професіоналізмом, звичним для хірурга.
Зустрічаються також слова, що належать до військової сфери, що зобумовлено минулим одного з героїв (офіцер зв’язківець): intelligence, interrogation officer, mayday, desertion, insurgent.
Наприклад: I’ll put in for your reassignment to the Intelligence Division, if you still wish it [епізод 5]. Тут полісемантичне слово “іntelligence” вжито у значенні «розвідка».
Менш вживаною, але не менш важливою групою лексичних засобів є сленгізми – неформальні, експресивно забарвлені слова та вирази [1, 25]. Відсоткове співвідношення сленгу в серіалі становить 6,7%. До сленгу можна віднести такі слова: junkie, fix, use (drugs), bloke, bust, boy howdy, cop, nada, clean, dope, lucid, kick (drugs).
I’m an addict. Was an addict. But look, I’ve been clean for five days
[епізод 6]. У цьому прикладі , вживаючи слово слово “clean”, герой має на увазі, що він не більше вживає наркотиків.
Отож, в аналізованому серіалі було виявлено низку лексичних засобів, найпоширенішими з яких є колоквіалізми, запозичення, терміни, та сленг. Такі лексичні одиниці часто застосовуються у тексті серіалу, адже вони роблять мову героїв живою, реалістичною та близькою пересічному глядачеві. Окрім того, різноманітні лексичні засоби допомагають показати минулий досвід героїв, їх етнічну приналежність, соціальний статус, характер тощо.
Беручи до уваги аналіз тексту серіалу, ми можемо із впевненістю сказати, що використання найрізноманітніших лексичних засобів є невід’ємною частиною сучасного кінодискурсу. Наше дослідження показує, що вибір та застосування лексичних одиниць великою мірою залежить від жанру та сюжету фільму чи серіалу, а також від мети його творців та повідомлення, яке вони хочуть донести до реципієнта. За допомогою таких мовних засобів кінематограф може стати могутнім знаряддям впливу на людську свідомість і, певною мірою, маніпулювання людською підсвідомістю.

Список використаних джерел

1. Боднар С. В. «Стилістика англійської мови»: навчальний посібник для студентів, магістрантів, викладачів англійської мови / С. В. Боднар. – Одеса: ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2008. – 99 с.
2. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз: учбово-методичний посібник / Л. П. Єфімов, О. Ясінецька. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 с.
3. Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе: Дис. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 / А. Н. Зарецкая. – Челябинск, 2010. – С. 22.
4. Лотоцька К. Стилістика англійської мови: навчальний посібник / К. Лотоцька. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 254 с.
5. Плетенецька Ю.М. парадигма понять термінологічної системи кіно перекладу / Ю.М. Плетенецька. – Вісник ЛНУ ім. Тараса Шевченка. – 2013 – № 14(3). – С. 219-226.
6. Слышкин Г.Г., Ефремова М.А. Кинотекст: опыт лингвокультурологического анализа / Г.Г. Слышкин, М. А. Ефремова. – Москва: Водолей Publishers. – 2004. – 153 с.
7. Цивьян Ю. Г. К метасемиотическому описанию повествования в кинематографе / Ю.Г. Цивьян. – Труды по знаковым системам: ученые записки Тартуского государственного университета. – Тарту. – 1984. –№17. – С.109-121.
8. Longman Dictionary of Contemporary English. New edition. – 2012. – 2081р.
9. Merriam Ch., Webster N. Merriam-Webster: Dictionary and Thesaurus / [Ch. Merriam, N. Webster] // Encyclopedia Britannica, Inc. [2015]. – Access to the source: http://www.merriam-webster.com/
10. Lieber J. “Lost” / [J. Lieber] // ABC Shows. [2004]. – Access to the source: http://abc.go.com/shows/lost

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3720