Цінності у шлюбі як фактор ефективного проходження подружньої адаптації

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Стаття присвячена аналізу процесу подружньої адаптації у його зв’язку зі шлюбними цінностями подружньої пари. У статті наводяться результати емпіричного дослідження з метою виявлення закономірностей впливу різних цінностей подружжя на тип адаптації молодої подружньої пари.

Ключові слова: молоде подружжя, подружня адаптація, шлюбні цінності.

Статья посвящена анализу процесса супружеской адаптации в его связи с брачными ценностями супружеской пары. В статье приводятся результаты эмпирического исследования с целью выявления закономерностей влияния различных ценностей супругов на тип адаптации молодой супружеской пары.

Ключевые слова: молодожены, супружеская адаптация, брачные ценности.

This article analyzes the process of marital adaptation in its relation to marriage valuables of the couple. The paper presents the results of an empirical study that identify patterns of different marital values influence​​ on the type of the young couple adaptation.

Keywords: young couple, marital adaptation, marital values.

 Постановка проблеми.  Сьогоднішнє суспільство зазнає глибоких негативних змін, пов’язаних з наявністю нестабільності та нестійкості в його найменшій одиничній системі  – сім’ї. Кожна пара бажає створити ідеальний союз, але останнім часом все часто завершується плачевно. Крім того, досить частим явищем, котре розповсюджене практично по всьому світі стало розлучення. Дослідження психологічних чинників подружньої адаптації дозволить визначити прогалини в подружніх відносинах на ранніх стадіях їх існування і, таким чином, зможе зменшити ризики розлучення а також забезпечити сімейне благополуччя в майбутньому. Саме тому поняття подружньої адаптації не вичерпане і потребує більш глибокого вивчення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велика кількість учених уже здійснила дослідження на тему сімейних і подружніх відносин, проте питання подружньої адаптації все ще залишилося невичерпаним.

Так, російський дослідник С.Т. Агарков досліджував багатофакторну обумовленість феномену подружньої дезадаптації різноманіття її причин, поліморфність клінічних проявів і складну генезу, де грають роль невідповідність характерологічних рис, особливостей особистості, сексуальної поведінки кожного з подружжя, поєднання в парі типів сексуальної культури і цілий ряд інших факторів, визначають складність вирішення зазначеної проблеми [1].

Д. Я. Райгородський розглядав процес подружньої адаптації як взаємне пристосування подружжя, що засновується на позитивних уподобаннях і позитивних почуттях (симпатія, закоханість, дружба, любов). Однак почуття симпатії і закоханості не дають ще гарантії того, що шлюбна адаптація в цілому завершиться успіхом [4, С. 474-485].

Психолог-дослідник Л. Б.Шнейдер пов’язував поняття психологічної адаптації з пізнанням внутрішнього Я партнера, його звичок, таємних пристрастей, особливостей характеру. Вчений приділив увагу духовній адаптації, яку визначив через глибинні цінності, установки, особистісні особливості подружжя [9, с. 295].

В дослідженнях Т.В. Андрєєвої [2]  визначається наявність первинної та вторинної (негативної) адаптації відповідно, за першими двома стадіями життя сім’ї: за зовсім молодим і просто молодим шлюбом.

В.М. Целуйко досліджував сфери, в яких проявляється явище подружньої адаптації. В структурі сімейних відносин він визначив: матеріально-побутову, морально-психологічну, інтимно-особисту сторони подружньої адаптації[7].

Отже, можна сказати, що до цього часу вченими досліджувались лише загальні сторони процесу подружньої адаптації.

Мета статті – перевірити гіпотезу про наявність взаємозв’язку шлюбних цінностей між подружжям з типом їх подружньої адаптації.

Основні результати дослідження. Молода сім’я (подружня пара, котра в шлюбі не більше 3-х років) характеризується досить складним адаптаційним процесом  пристосування  членів подружжя один до одного , а також до нової соціальної ситуації. Кожен етап  розвитку молодої сім’ї може бути описаний різними головними компонентами взаємодії (періоду вибору подружньої пари – афективний, а періоду молодожонства – поведінковий і когнітивний компоненти). Знаючи особливості розвитку явища подружньої адаптації, а також фактори, котрі впливають на даний процес, подружня пара зможе успішно розвивати свої відносини .

Для даного дослідження ми обрали 2 опитувальника: «Шкала сімейної адаптації та згуртованості (Опитувальник FACES-3 / Тест Д. Х. Олсона)», методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової (результати за даною методикою використовувались в якості результуючої величини).

Вибір першої методики можна обґрунтувати двома вагомими причинами: по-перше, відсутні інші опитувальники, предметом діагностики яких виступала би подружня адаптація, а, по-друге, даний тест має високу валідність та надійність. Шкали серії FACES-3 дозволяють швидко, ефективно і достовірно оцінити процеси, що відбуваються в сімейній системі, і намітити мішені психотерапевтичного втручання.

У рамках «колової моделі», яка є базою для методики, розрізняють чотири рівня сімейної адаптації в межах від екстремально низького до екстремально високого. Рівні сімейної адаптації позначаються, як: ригідний (rigid), структурований (structured), гнучкий (flexible) і хаотичний (chaotic).

Автори шкали виділяють помірні (збалансовані) і крайні (екстремальні) рівні сімейної адаптації і вважають, що саме збалансовані рівні характеризують успішність функціонування системи. Для сімейної адаптації такими рівнями є – структурований і гнучкий. Екстремальні рівні зазвичай трактуються як проблематичні,  які призводять до порушень функціонування сімейної системи.

Отримавши результати по даній методиці, ми зможемо визначити результуючу величину «рівень сімейної адаптації» для того, щоб підтвердити або спростувати висунуті в даній роботі гіпотези [10, C. 26-28].

В дослідженні було вирішено обрати методику, яка би допомогла визначити  зв’язок основних сімейних цінностей подружжя і подружньої адаптації. Найкраще підійшла під задані критерії методика «Рольові очікування і домагання у шлюбі (РОД)» О. Волкової, Г. Трапезникової.

Методика РОД дає можливість визначити соціально-психологічний рівень подружньої адаптації, тобто дозволяє з’ясувати установки людей в області розподілу  сімейних функцій і на основі цього визначити значимість різних сімейних  цінностей з точки зору кожного з членів подружжя, а також дає можливість дослідити рольову структуру подружньої пари: хто і якою мірою бере на себе ініціативу і відповідальність за виконання тих чи інших  функцій сім’ї [5].

Для дослідження було опитано 26 жінок та 26 чоловіків, тобто 26 подружніх пар. Вікова категорія двох вибірок складає осіб від 21 до 33 років, частина яких працює, а частина навчається у різних сферах навчально-професійної діяльності  – економісти, психологи, юристи, музиканти, кібернетики, журналісти та ін. Відбір осіб у вибірки відбувався випадковим шляхом. Переважна більшість осіб, які належать до вибірки проживають в Рівненській області (70%), а меншість – у Волинській (30%).

Таблиця 1

Описова статистика для вибірок чоловіків та жінок для шкали подружньої адаптації

Показник

Чоловіки

Жінки

Кількість досліджуваних

26

26

Стандартне відхилення

4,82

4,85

Мінімум

18

19

Максимум

37

37

За результатами описової статистики обох вибірок можна зробити наступні висновки (табл. 1). Мінімальна величина набраних балів за шкалою подружньої адаптації у жінок практично не відрізняється від мінімальної величини рівня даного показника у чоловіків. Те ж саме можна сказати про максимальні величини. Стандартна похибка є не досить високою і практично однаковою для обох вибірок.

Розглядаючи структуру розподілу типів адаптації, слід відзначити, що найбільше чоловіків мають гнучкий тип адаптації (46%), а найбільше жінок  – хаотичний тип (46%). (рис. 1, рис. 2)   Це можна пояснити тим, що в життєвій структурі чоловіка  зовнішня сфера (робота, суспільна діяльність) переважає над внутрішньою (сімейні відносини). Для жінок дана структура повністю протилежна, саме тому вона більш емоційно реагує на близькі взаємовідносини, а оскільки емоційні реакції є доволі непередбачуваними, то більшість жінок виявились з хаотичним типом адаптації. Найменша кількість як чоловіків, так і жінок мають ригідний тип адаптації.За результатами описової статистики обох вибірок можна зробити наступні висновки (табл. 1). Мінімальна величина набраних балів за шкалою подружньої адаптації у жінок практично не відрізняється від мінімальної величини рівня даного показника у чоловіків. Те ж саме можна сказати про максимальні величини. Стандартна похибка є не досить високою і практично однаковою для обох вибірок.

Безымянный1

Рис. 1 Діаграма розподілу типів подружньої адаптації у чоловіків

Безымянный2

Рис. 2 Діаграма розподілу типів подружньої адаптації у жінок

Здійснивши аналіз результатів по методиці РОД, ми отримали наступні результати (табл. 2). 

         Таблиця 2

Розподіл пріоритетності подружніх цінностей,%

Високий рівень Середній рівень Низький рівень
Інтимно-сексуальна сфера

9,615

46,15

44,23

Особистісна ідентифікація з партнером

19,23

46,15

34,62

Господарсько-побутова сфера

78,85

19,23

1,923

Батьківсько-виховна сфера

59,62

23,08

17,31

Соціальна активність

67,31

26,92

5,769

Емоціно-психотерапевтична

65,38

13,46

21,15

Зовнішня привабливість

59,62

26,92

13,46

Середнього рівня пріоритетності надали 46,15% досліджуваних для інтимно-сексуальної сфери у розрізі подружніх відносин. Такі ж висновки випливають, аналізуючи сферу особистісної ідентифікації з партнером (46,15% досліджуваних надають середній рівень важливості даній сфері). Господарсько-побутова сфера має високий рівень пріоритетності у 78,85% опитуваних. Також високого рівня пріоритетності надають батьківсько-виховній сфері – 59,62%. Для 67,31% вибірки соціальна активність є сферою з високою важливістю для подружнього життя у 67,31% опитуваних. 65,38% респондентів надають високого рівня значимості для емоційно-психотерапевтичної сфери подружніх відносин, а 59,62% опитуваних вважають дуже важливою зовнішню привабливість партнера.

Нами була здійснена перевірка взаємовпливу подружніх цінностей і типу подружньої адаптації. Для цього була використана дисперсійна модель з повторними замірами. Так, з рівнем значимості 0,05 можна стверджувати що існують між групові відмінності між різними шкалами очікування виконуваних ролей у шлюбі.  З рівнем значимості 0,01 можна сказати що варіація подружніх очікувань впливає на розкид варіації типів подружньої адаптації (табл. 3).  Отже, ми підтверджуємо гіпотезу про те, що існує взаємозалежність між рольовими очікуваннями кожного з членів подружжя та типом подружньої адаптації.

Таблиця 3

Перевірка внутрішньогрупових  та міжгрупових ефектів

Джерело Сума квадратів типу III Межа Середній квадрат F Значимість
Очікування Враховуючи сферичність 16,571 6 2,762 12,526 ,008
Очікування*Тип адаптації Враховуючи сферичність 49,159 18 2,731 12,985 ,000

Перш ніж описувати конкретні випадки гіпотези про наявність взаємозв’язку між типом адаптації та рольовими очікуваннями слід охарактеризувати градацію рівнів різних сфер, у яких виявляються рольові очікування. Отже, згідно з опитувальником ми маємо 7 шкал. Перша шкала – шкала значущості сексуальних відносин в подружжі. Високі оцінки (7 -9 балів) означають, що чоловік (дружина) вважає сексуальну гармонію важливою умовою

подружнього щастя, ставлення до чоловіка (жінки) істотно залежить від оцінки його (її) як сексуального партнера. Низькі оцінки (менше 3 балів) інтерпретуються як недооцінка сексуальних стосунків у шлюбі.

Шкала, що відображає установку чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію з шлюбним партнером: очікування спільності інтересів, потреб, ціннісних орієнтації, способів проведення часу. Низькі оцінки (менше 3 балів) припускають установку на особисту автономію.

Шкала, що вимірює установку чоловіка (дружини) на реалізацію господарсько-побутових функцій сім’ї. Рольові очікування в даному випадку розглядаються як ступінь очікування від партнера активного виконання побутових питань. Чим вище оцінки за шкалою рольових очікувань, тим більше значення надає чоловік (дружина) участі дружини (чоловіка) в організації побуту, тим більше значення мають господарсько-побутові вміння і навички партнера.

Шкала, яка дозволяє судити про ставлення чоловіка (дружини) до батьківських обов’язків показує вираженість установки чоловіка (дружини) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Чим вище оцінка шкали, тим більше значення надає чоловік (дружина) ролі батька (матері), тим більше він (вона) вважає батьківство основною цінністю, сконцентровує навколо себе життя сім’ї.

Шкала, що відображає установку чоловіка (дружини) на значимість зовнішньої соціальної активності (професійної, громадської) для стабільності шлюбно-сімейних відносин. Шкала вимірює рівень орієнтації чоловіка дружини на те, що шлюбний партнер повинен мати серйозні професійні інтереси, грати активну громадську роль.

Шкала, що відображає установку чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу. Вона вимірює ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера сім’ї в таких питаннях: корекція психологічного клімату, надання моральної та емоційної підтримки, створення «психотерапевтичної атмосфери».

Шкала, що відображає установку чоловіка (дружини) на значущість зовнішнього вигляду, його відповідності стандартам сучасної моди. Відображає бажання чоловіка (дружини) мати зовні привабливого партнера. Загальна оцінка шкали розглядається як показник орієнтації чоловіка (дружини) па сучасні зразки зовнішнього вигляду.

Далі варто розглянути графік, згідно з яким є можливість виявити певні закономірності взаємозв’язку  рольових очікувань в різних сферах подружнього життя та типами адаптації до нього (рис. 3).

Як видно із графіка середні  кожної зі шкал не досягають високого рівня показника. Якщо розглядати конкретно кожний тип адаптації, то варто сказати, що для особистостей з ригідним типом адаптації характерний вищий середнього рівень надання значущості ролі інтимно-сексуальної сфери та сфери батьківсько-виховної. Менших пріоритетів особи з ригідним типом придають сфері особистісної ідентифікації з партнером, зовнішній привабливості, емоційно-психотерапевтичній сфері, а також сфері соціальної активності.

 Безымянный3

Рис. 3 Взаємозв’язок рольових очікувань та типів подружньої адаптації.

Гнучкий тип адаптації в даному випадку буде характеризуватись найвищим пріоритетом емоційно-психотерапевтичної сфери стосунків між подружжям. Досить високий рівень пріоритетності також мають господарсько-побутова сфера, сфера особистісної ідентифікації з партнером та батьківсько-виховна сфера. Нижчими середнього рівня є сфера зовнішньої привабливості та інтимно-сексуальна сфера.

Структурна адаптація характеризується вищим середнього рівнем значимості емоційно психотерапевтичної сфери. Середнім рівнем пріоритетності ролі господарсько-побутової сфери, сфери соціальної активності, а також сфери особистісної ідентифікації з партнером. Нижчими середнього рівня є пріоритети, надані ролі зовнішньої привабливості (показник рівний такому ж показнику по ригідному типу адаптації), батьківсько-виховній та сексуальній сферам.

Хаотичний тип подружньої адаптації супроводжується низьким рівнем значущості емоційно-психотерапевтичної та батьківсько-виховної сфери, а також нижчим середнього рівня показником пріоритетності ролі особистісної ідентифікації з партнером. Середній рівень значущості особистості з таким видом подружньої адаптації надають ролі інтимно-сексуальній сфері, сфері зовнішньої привабливості, соціальної активності, а також господарсько-побутовій сфері.

Висновки. З рівнем значимості 0,01 можна сказати, що варіація подружніх очікувань впливає на розкид варіації типів подружньої адаптації. Це означає, що від того, які життєві цінності обере кожен із подружжя, буде залежати ефективність проходження процесу подружньої адаптації. Отже, працюючи з якістю взаємодії між подружжям і їхніми цінностями, можна уникнути появи вторинної (негативної) адаптації, а отже забезпечити ефективний розвиток взаємовідносин молодої пари. В наступних дослідження планується розглянути зв’язок поведінки у конфліктних ситуаціях, акцентуацій характеру членів подружжя та подружньої адаптації.

Література

  1. Агарков С. Т. Супружеская дезадаптация: Монография [Текст]/С.Т. Агарков. – М.:«Едиториал УРСС», 2004. – 256с.
  2. Андреева Т.В. Психология современной семьи: Монография [Текст]/ Т.В. Андреева. – СПб.: Речь, 2005 – 256 с.
  3. Лагонда, Г. В. Супружеская адаптация как согласование брачных экспектаций супругов/ Н.В. Лагонда// Материалы II Международной научной конференции [«Психосоциальная адаптация в трансформирующемся обществе: проблемы и перспективы»], (Минск, 26 октября 2007 г.) / УО БГУ. — Минск, 2007. — С. 140-142.
  4. Райгородский Д. Я. Психология семьи: [Учебное пособие] / Д.Я. Райгородский.  – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002. –752 с.  2
  5. Слепкова В.І. «Психологічна діагностика сімейних відносин» [Текст] / В.І. Слепкова. – Мозир: Сприяння, 2006. –195с.
  6. Тюгашев Е.А., Попкова Т.В. Семьеведение: [Учебное пособие]/ О.Е. Тюгашев, Т.В. Попкова. – Новосибирск: СибУПК, 2006. – 180с.
  7. Целуйко В.М. Психология современной семьи [Текст]/ В.М. Целуйко. –  М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. — 272 с.
  8. Ширшков И.А. К вопросу о супружеской адаптации / И.А. Ширшков // Сб. текстов V научно-практической интернет-конференции / Белорусский государственный педагогический университет имени Максима Танка. – Пенза: «Научно-издательский центр «Социосфера» – 2010. – № 6. – С. 32-34
  9. Шнейдер Л. Б. Основы семейной психологии: [учеб. пособие] – 3-е изд., стер./ Л. Б. Шнейдер. – Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2010. – 928 с.
  10. Эйдемиллер Э. Г. Системная семейная психотерапия [Текст]/ Под ред. Э. Г. Эйдемиллера. – СПб.:  Питер, 2002. – 368 с.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721