Стратегії позиціонування дошкільних навчальних закладів у соціальних мережах на прикладі центру РПРСА «Пагінець»

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

У статті досліджено стратегії позиціонування дошкільних навчальних закладів у соціальних мережах. Здійснено аналіз ефективності використання стратегій позиціонування на прикладі Центру РПРСА «Пагінець».

Дошкільна діяльність сьогодні зазнає великих змін, які викликані новими вимогами до членів суспільства та зміною освітньої парадигми. Якщо раніше основною задачею освіти вважалась передача знань, умінь і навиків, то сьогодні виникло складне завдання: дошкільна освіта повинна осучаснюватися на основі інформаційних технологій через широке впровадження у педагогічний та виховний процес онлайн-технологій, а також – формувати риси, необхідні для успішного представлення на освітньому ринку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню аспектів позиціонування у соціальних мережах приділяли увагу багато науковців, зокрема, зарубіжних – Д. Еванс [5], Л. Клайн [6], Д. Скот [7]. Серед вітчизняних науковців, які займалися дослідженням позиціонування освітніх установ, слід виділити К.О. Слободу та О.П. Пелещишина [1].

Метою статті є простежити основні стратегії позиціонування дошкільних навчальних закладів у соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу. Соціальні мережі, з погляду позиціонування, використовуються у двох значеннях. По-перше, вони виконують роль комунікатора із зовнішнім світом. По-друге, виступають базою знань про реакцію аудиторії.

Основами позиціонування дошкільних навчальних закладів в соціальних мережах виступає: cтворення системи внутрішньої передачі інформації між групами дитячого садка; створення загальної команди модераторів сторінок; безконтрольна та безкоштовна передача даних та відомостей; підтримка зворотнього зв’язку з цільовими аудиторіями; різнобічність подання інформації; можливість стратегічного планування та опрацювання одержаних результатів.

Під час позиціонування дошкільних навчальних закладів у соціальних мережах прийнято використовувати такі стратегії, а саме моніторингову, аналітичну, представницьку, активну, гіперактивну [1, с. 137].

Такі стратегії, як моніторингова та аналітична, фактично не передбачають активних дій у соціальних мережах, вони передбачають глибокий аналіз контенту та процесів комунікації у цих мережах.

Окрім зазначених стратегій, прийнято використовувати змішані або модифіковані стратегії з різним співвідношенням активності та аналітичності. Так, дошкільний навчальний заклад, одночасно може використовувати різні стратегії для свого позиціонування в соціальних мережах. Прикладом, такого використання може бути поєднання представницької (для загального інформування) та аналітичної стратегії (для поглибленого аналізу реакції аудиторії на свою діяльність).

Моніторингова стратегія характеризується впровадженням системи моніторингу соціальних мереж з метою виявлення цінної оперативної інформації: відгуків і критичних зауважень користувачів про дошкільний навчальний заклад, його діяльність, ефективність роботи з вихованцями. Основна мета цієї стратегії – забезпечити дошкільному навчальному закладу розв’язання оперативних задач із визначенням проблемних моментів у інформаційній діяльності та роботі з цільовою аудиторією.

Для поглибленого обліку та аналізу цінної інформації, що наявна у соціальних мережах, дошкільні навчальні заклади використовують аналітичну стратегію, яка являє собою доповнення моніторингової стратегії.

На відміну від попередніх, представницька стратегія, має на меті – активне висвітлення інформації про дошкільний навчальний заклад в соціальних мережах. Зокрема, ця стратегія вимагає подання інформації про сам дошкільний навчальний заклад (загальну інформацію, координати, напрямки освітньої діяльності, інформацію про діючі гуртки тощо).

Основна перевага представницької стратегії – її реалізація з низьким рівнем негативної реакції користувачів. Так, надається «пасивна» інформація про заклад, «активна» інформація стосуються загальних питань щодо діяльності дошкільного закладу. Окрім цього представницька стратегія передбачає, створення служби надання підтримки, усім хто зацікавлений у діяльності дошкільного закладу.

Таким чином, формується активна стратегія, яка є продовженням представницької стратегії. Ця стратегія передбачає подання детальної інформації для аудиторії про сам дошкільний навчальний заклад, його освітні послуги, а найголовніше – створення системи зворотного зв’язку та швидку реакцію на критичні дописи користувачів соціальних мереж.

Окремим підвидом активної стратегії виступає гіперактивна стратегія. Вона розглядає соціальні мережі як основне комунікаційне середовище, тому, окрім функцій, які виконує активна стратегія, важливе значення відіграє комунікація з партнерами. Окрім того, стратегія передбачає інтенсивніше реагування на дописи користувачів, яке можна втілити за рахунок кваліфікованого персоналу, що веде дискусії в соціальних мережах.

Будь-яка стратегія позиціонування дошкільних навчальних закладів передбачає:

– попереднє дослідження дошкільного навчального закладу з метою визначення рівня конкуренції, ставлення до нього в суспільстві;

– визначення основної мети та завдань, яких потрібно досягнути;

– визначення головних типів зв’язків між дошкільним закладом та цільовою аудиторією.

– визначення контенту, який буде використовуватися на сторінках у соціальних мережах [1, с. 158].

Стратегія роботи в соціальних мережах Facebook та Вконтакті передбачає:

– попередню реєстрацію нового користувача (адміністратора) із назвою дошкільного закладу (Центр РПРСА Пагінець);

– внесення необхідних даних у профіль користувача;

– збільшення потенційної аудиторії, шляхом запрошення додати в «друзі»;

– створення офіційної групи та сторінки;

– внесення необхідних даних;

– збільшення потенційної аудиторії, шляхом пропозиції підписатися на сторінку чи групу друзів користувача (адміністратора).

– виведення офіційної групи та сторінки на високу позицію за кількістю вподобань.

– наповнення офіційної групи та сторінки контентом, який був цікавим для аудиторії.

Внесення даних передбачає зазначення унікального опису дошкільного закладу (Центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець» – перший в Україні заклад, який працює над реалізацією програми раннього втручання. Центр надає підтримку родинам, що виховують дітей з порушеннями фізичного та інтелектуального розвитку) [2], зазначення посилання на офіційний сайт (http://paginec.rv.ua) та місцезнаходження.

Аналіз ефективності стратегій позиціонування був проведений на основі офіційної сторінки Центр РПРСА «Пагінець» у Facebook [4] та офіційної групи Центр РПРСА «Пагінець» у Вконтакті [3]. Було проаналізовано контент та дано характеристику позиціонуванню в соціальних мережах за 4 ознаками: аудиторія, зацікавленість, лояльність та реактивність.

Контент, інформаційне наповнення, яке подає Центр Центр РПРСА «Пагінець» в офіційній групі Вконтакті представлене ексклюзивними фото- та відеоматеріалами. Зокрема, створено два альбоми «Про відкриття нової групи» та «Святкування Великодня». Відео розміщене на сторінці – про методику лікування із залученням домашніх тварин. Також представлена загальна інформація про заклад, місцезнаходження з можливістю перегляду на карті та посилання на офіційний сайт. Усі записи, на стіні групи, ведуться автоматичною програмою генерації повідомлень з офіційного сайту. Інформація подана цікава та корисна для аудиторії, проте це не створює відчуття «присутності», інформація дублюється.

Аудиторія охоплює 83 особи, переважно жінки, віком 25-35 років. Зацікавленість до групи проявляється невеликою кількістю вподобань та репостів – 2-3 вподобання. Лояльність – кількість переглядів відео та позначень на фото є низькою або взагалі відсутня. Реактивність – позитивні повідомлення та коментування стосуються переважно фото- та відеоматеріалу оприлюдненому на сторінці.

На офіційній сторінці Центу в соціальній мережі Facebook контент є більш цікавим, наповнення більше. Окрім, загальної інформації про заклад (посилання на офіційний сайт, можливість дістатися) є багато візуального матеріалу. Є 11 окремо створених фотоальбомів, фотозвіти із закритих подій, як то святкування дня Миколая чи проведення конференцій. Також є багато поширень з інших груп. Це і мотиваційні фото параолімпійської збірної, і фото невідомих людей, які попри проблеми зі здоров’ям ведуть повноцінний спосіб життя. Також є відео методик реабілітації, та фахові поради для батьків, у текстовому варіанті.

Аудиторія охоплює 81 особу, це переважно жінки, віком 25-34 років. За рахунок «живого» ведення сторінки адміністратором, публікуванням привітань зі святами зацікавлення до сторінки проявляється великою кількістю вподобань (максимальна кількість вподобань одного повідомлення – 26). Окрім того аудиторія поширює на свої сторінки повідомлення з сторінки Центру. Лояльність проявляється у великій кількості позначень на фото, близько 30 на одному. Активно коментують фотографії.

Основними рекомендаціями для дошкільних навчальних закладів, які займаються позиціонуванням в Інтернеті, є: наповнення сторінок і груп якісним та унікальним контентом (фото, відео, текстовим матеріалом), часте оновлення матеріалу, відкритість до діалогу з аудиторією (на кшталт проведення інтерактивних опитувань), налаштування опції «відкритість», яка на противагу закритим і приватним спільнотам, зменшує можливість віднайдення пошуковими системами.

Висновки. На основі аналізу отриманих можна зробити висновки. Охарактеризовані стратегії позиціонування дошкільних навчальних закладів в соціальних мережах можна успішно впроваджувати у роботі, а також з метою усунення недоліків. На прикладі офіційних сторінок Центру ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець» в соціальних мережах Facebook та Вконтакті досліджено стратегії позиціонування та надано практичні рекомендації щодо їх правильного використання.

 Список використаних джерел та літератури

  1. Пелещишин, О.П. Стратегії маркетингу та позиціонування вищого навчального закладу в соціальних мережах [Текст]: посібник / О.П. Пелещишин, К.О. Слобода. – Л.: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 236 с.
  2. Центр РПРСА Пагінець [Електронний ресурс]. – Електрон. дан. – Режим доступу: http://paginec.rv.ua/, вільний. – Назва з екрану.
  3. Центр РПРСА Пагінець ВКонтакті [Електронний ресурс]. – Електрон. дан. – Режим доступу: http://vk.com/paginec, вільний. – Назва з екрану.
  4. Центр РПРСА Пагінець Facebook [Електронний ресурс]. – Електрон. дан. – Режим доступу: http://vk.com/paginec, вільний. – Назва з екрану.
  5. Evans, D. Social Media Marketing: An Hour a Day [Text] / D. Evans. – Wiley Publisching, 2003. – 395 p.
  6. Kline, L.V. Why Online Marketing Matters – How Small Business Can Get More Customers, Sales & Profits [Text] / L.V. Kline. – Pete’s Publishing, 2012. – 126 p.
  7. Scott, D. The New Rules of Marketing & PR: How to Use Social Media, Online Video, Mobile Applications, Blogs, News Releases, and Viral Marketing to Reach Buyers Directly [Text] / D. Scott. – Wiley, 2011. – 366 p.
Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721