Соціальні вчення католицизму та ісламу про працю

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

 У статті розглянуто погляд католицизму та ісламу на працю. Встановлено основні принципи думки. Проаналізовано  відмінне  та спільне.

Ключові слова:  католицизм, іслам, суспільство, праця.

 The article describes the view of Catholic Church and Islam on work. Were determined main principles of its thought. Also was analyzed similar and different.  

Key words: Catholic Church, Islam, society, work.

Католицька соціальна доктрина також чимало уваги приділяє проблемі праці. Покликання християнства – справедливо розв’язувати проблеми, викликані індустріалізацією, науково-технічними досягненнями, незахищеністю працюючих серед важких умов життя і праці, громадських суперечностей і конфліктів, – дозволили теоретику католицизму Ф. Лелотту констатувати: «Досить ознайомитися із соціальної доктриною католицькій Церкві, аби переконатися, що вона укладає у собі всі переваги комуністичної доктрини, не поділяючи її фатальних недоліків» [1, с. 301].

У душпастирській конституції «Gaudium et Spes» зазначено, що саме через працю, яка є важливою частиною життя, людина вдосконалює себе. Конституція наголошує на тому, що робота перебуває на першому місці серед елементів економічного життя, які є лише її інструментами. Працюючи, люди забезпечують себе та свої сім’ї, співпрацюють зі своїми ближніми, служать їм. Робітники повинні мати можливість розвивати свої здібності та свою особистість у праці. У той же час, працівники мають повне право на відпочинок, дозвілля та можливість на культурне, соціальне та релігійне життя.

Папа Лев XIII наприкінці ХІХ століття засуджував ідею, в основі якої лежить «заздрість бідняків», яка спонукає до насильницького перерозподілу багатства шляхом експропріації власності багатших. Якби наміри соціалістів здійснилися, не підозрюючи, що його побоювання невдовзі збудуться, «робочі постраждали б першими», бо відповідно з соціалістичними гаслам слід «грабувати законних власників», запровадити державу так, де їй немає місце, і немає розладнати громадське життя» [3].

Тема праці отримала досить яскравий розвиток у першій енцикліці Іоанна Павла II – «Енцикліка про смисл і гідність людської праці» (1981): «Праця – покликання кожної особи; у ньому людина виражає та здійснює себе, праця дає можливість висловити людську гідність» [4]. Тема праці пізніше була папою і продовжена. Вільний ринок є економічний результат християнського розуміння людської природи й призначення. Ця думка пронизує багато виступів глави католицькій церкви і його послання, що представляє найбільше зацікавлення насамперед тому, що тут Іоанн Павло ІІ висловлює новітні погляди католицизму на соціальні проблеми і ці погляди виражені в його енцикліках найпослідовніше і дуже глибоко. Саме папа Іоанн Павло II приділяв багато уваги відношенню церкви та підприємництва, «підприємницької економіки», присвячував особливу увагу людині, яка включена у складну мережу відносин сучасного суспільства. Як сказав папа: «Людина є Шлях Церкви, а людський шлях проходить через сучасність» [3].

Таким чином, ідеал Іоанна Павла II – досить земний і конкретний, справедливий господарський порядок. Папа критикує системи, які заперечують вільну і власну людську працю. Він виступає проти такої системи, «де свобода у економічній сфері не підпорядкована суворим нормам закону, що її на службу людині у всій його повноті і вважали його лише особливим аспектом людської свободи, заснованої на моральності й релігії» [3].

Вільна економіка отримала підтримку сучасної Римо-католицької церкви, хоча економіка бізнесу суспільства ніколи її морально не задовольняла. Сама лише гонитва за прибутком неспроможна зустріти співчуття Церкви, у ринку немає своєї моральності, він дзеркально відбиває моральність чи аморальність своїх учасників. Папа Іоанн Павло II засуджує споживання, наполягає у тому, що етика і «культура первісніша економіки; тому релігійне, духовне є найвищою реальністю» [2, с. 6-7]. І все-таки, як вважав Іоанн Павло II, прибуток необхідний для людини, щоб вільна економіка функціонувала, проте папа пропонує повернути економіці її справжню цінність, його критика спрямована не так на економічну, але на етичну і культурну систему.

Отже, сучасна католицька церква розглядає працю й капітал як дві необхідні і нерозривні елементи економіки, що жодним чином не можна протиставляти одна одній. Католицька церква підтверджує роль прибутку для підприємництва, визнаючи законність цього процесу. Понад те, вона наполягає на тому, що вести бізнес слід безкорисливо, чудово розуміючи даремність таких положень. Католицизм наполягає на необхідності обліку людського і морального чиннику у сфері самого бізнесу, володіння певною власністю, отримання прибутку в бізнесі можна й потрібно піддавати моральній оцінці.

Бачення проблеми праці в ісламській соціальній доктрині є доволі важливим. Праця займає чільне місце у житті мусульманина, адже вона є безпосереднім вираженням його дій у світі видимого та своєрідною нивою самореалізації: «Скажи: Трудіться, і побачать ваші діяння Аллах, Його Посланник та віруючі. Ви станете перед Відаючим таємне і явне, і Він повідає вам про те, що ви здійснювали» (Коран, 9:105).

Відомо, що кожний пророк в ісламі був свого часу пастухом. Чимала кількість хадисів яскраво свідчить про те, що кожний мусульманин повинен заробляти собі на існування, навіть пророки. Праця у соціальній доктрині ісламу виступає необхідною передумовою людського існування. Соціальна доктрина ісламу виступає за те, що людина є покликаною до праці, щоби служити Аллаху та заробити собі на існування. В одному з хадисів йде мова про те, що підлеглі повинні розглядатися як брати по відношенню до роботодавця.

Ісламська соціальна доктрина виступає за те, щоби в уммі вистачало та була відповідна кількість спеціалістів найважливіших для мусульманської общини сфер діяльності («фардуль-кіфая»), і щоби працівник відповідав своїй кваліфікації та достойно виконував свою роботу.

Іслам також поважає право жінки на працю – працю творчу, на благо родини і суспільства. В ісламі немає абсолютної заборони на жіночу працю, але, приймаючи в увагу особливу природу жінки, шаріат визначив кілька умов, що забезпечують працюючій жінці охорону її честі, здоров’я і безпеки: 1) жінка повинна, по можливості, трудитися окремо від чоловіків, тому що змішування шкідливе як для жінок, так і для чоловіків; 2) жінка, що побажала працювати, повинна дістати згоду з боку свого чоловіка, батька, брата або опікуна; 3) праця не повинна негативно позначатися на фізичному і духовному стані жінки; 4) жінкам рекомендується прикласти свої зусилля в тих областях, де це було б найбільше ефективно і доцільно; 5) робота не повинна займати занадто багато часу. Жінці необхідно приділяти час собі, дітям і чоловіку; 6) жінці не можна користуватися косметикою і парфумерією поза будинком. Варто вдягатися скромно, без надмірностей і поводитися перед сторонніми як личить щирій віруючій [7].

У 2007 році з нагоди Міжнародного жіночого дня Міжнародна організація праці оприлюднила звіт, в якому застерегла, що дедалі більше жінок працюють у несприятливих умовах, і надалі зазнають дискримінації в оплаті праці, стабільності роботи і кар’єрному зростанні. У звіті зазначається, що яку б роботу не виконували жінки, вони на загал отримують за це на 10 відсотків менше, ніж чоловіки. За даними Міжнародної організації праці, жінки становлять 60 відсотків від загальної кількості тих, хто працює за несприятливих умов і заробляє менше одного долара на день [8].

Отже, право на працю та на володіння майном постають базовими для мусульман. Проте важливою вимогою для цієї праці є її відповідність дозволеним ісламською соціальною доктриною принципам.

Список використаних джерел

 

  1. Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта [Текст] / Д. Антисери, Дж. Реале; [в пер. и под ред. С. А. Мальцевой]. – СПб: Пневма, 2002. – Кн. 3. – 880 с.
  2. Соціальна доктрина Церкви [Текст]: Збірник статей / [ред. М. Маринович, перекл. з італ. М. Прокопович]. – Львів: Свічадо 1998. – 300 с.
  3. Документи Другого Ватиканського Собору [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://krotov.info/acts/20/2vatican/dcmnt01/html.
  4. Иоанн Павел ІІ о правах человека [Електронний ресурс] // Громадянська Освіта. – 2005. – № 6. – Режим доступу: http://osvita.khpg.org/index.php?id=1123171234.
  5. Иоанн Павел ІІ. Laboren exercens. Энциклика о смысле и достоинстве человеческого труда [Электронный ресурс] / Иоанн-Павел ІІ. – Режим доступа: http://www.krotov.info/acts/20/voityla.19810914.html.
  6. Кириченко Т. С. Місце і роль жінки у країнах ісламського світу [Електронний ресурс] / Т. С. Кириченко // Право і Безпека. – 2010. – № 5 (37). – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2010_5/PB-5/PB-5_61.pdf.
  7. МОП: Жінки далі зазнають дискримінації. У колишні радянські республіки Центральної Азії повертається паранджа [Електронний ресурс] // BBCUkrainian. – 2007. – 8 березня. – Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2007/03/070308_8march_oh.shtml.

 

Поділитися Share on Facebook0Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721