Особливості самопрезентації молоді у соціальних мережах

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Анотація. У статті здійснено теоретичний аналіз підходів до вивчення феноменту самопрезентації, розглянуті особливості процесу самопрезентації, основні мотиви, стратегії, тактики та види, а також особливості процесу самопрезентації у молоді в соціальних мережах. Проведений емпіричний аналіз самопрезентації молоді в соціальних мережах та їх ціннісних орієнтацій в міжкультурному та гендерному аспектах.

Ключові слова: самопрезентація, соціальна мережа, молодь.

Аннотация. В статье проведен теоретический анализ подходов к изучению феномена самопрезентации, рассмотрены особенности процесса самопрезентации, ее основные мотивы, стратегии, тактики и виды, а также особенности процесса самопрезентации среди молодежи в социальных мережах. Проведен эмпирический анализ особенностей самопрезентации молодежи в соцальных сетях и их ценностных ориентаций в межкультурном и гендерном аспектах.

Ключевые слова: самопрезентация, социальные сети, молодежь.

Summary. This article overviews theoretical analysis of the main approaches to the study of the phenomenon of self-presentation. Considers main peculiarities of the process of the self-presentation, its main motives, strategies, tactics and types, also peculiarities of self-presentation among the youth in social networks. Was made an empirical analysis of peculiarities of youth’s self-presentation in social networks and their value orientations in intercultural and gender aspects.

Key words: self-presentstion, social networks, youth.

Постановка проблеми. В сучасних умовах все більше збільшується інформатизація та глобалізація суспільних процесів і саме в цих умовах зростає актуальність проблеми самопрезентації особистості. Пошук та побудова адекватної самопрезентації  та її збереження, як свого «Я», є важливою основою для становлення та позитивного розвитку як окремої особистості, так і суспільства в цілому. В сьогоденні процес самопрезентації є сильно ускладнений через пришвидшення росту технологій та створення нових сфер діяльності людини (наприклад таких, як Інтернет середовище), а тому їхній плив потребує більшого вивчення.

На сьогоднішній момент явище віртуальної само презентації є звичним явищем, яке завдяки глобальній віртуалізації суспільства вже майже нічим не відрізняється само презентації в реальному житті. Проте, на нашу думку у віртуальній самопрецентації молоді існують певні психологічні особливості самопрецентації в онлайн середовищі.

Самопрезентація в соціальних мережах – це цілеспрямоване формування власного образу «Я», який можна розглядати  через призму власних цілей, мотивів, уявлень про власну зовнішність, а також як відображення особистих цінностей, ідеального бажаного «Я». Процес побудови самопрезентації – це найчастіше самостійна, свідома робота індивіда, на процес чого впливає не тільки певні особистісні якості індивіда, а і соціум (віртуальний соціум), який відображається в існуючих еталонах віртуальних образів, а також в оцінках, віртуальному етикеті, стереотипах, судженнях користувачів соціальних мереж. Формування самопрезентації особистості в соціальних мережах можна вивчати  як одну з практик особистості, яка направлена на соціальний ріст, певну компенсацію,а також ідентифікацію себе з певною соціальною групою.

Окрім того, важливо зазначити, що віртуальна само презентація молоді не завжди є ідеалізованим образом особистості, що перебільшує певні позитивні характеристики, чи показує неіснуючі позитивні якості, і навпаки – вона може мати дещо негативних характер. В першу чергу, це може залежати від ситуацій та конкретних комунікативних задач, які стоять перед особистістю, а тому віртуальна самопрезентація може бути як засобом захисту, так і приваблення. Таким чином, проблема самопрезентації молоді в соціальних мережах є актуальною на даний час.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему психологічних особливостей самопрезентації особистості у соціальному середовищі досліджували такі вчені як Е. М. Бакушина, Т. А. Курбака, А. Р. Шишкова, А. Е. Жичкіна та ін. Віртуальну особистість та способи її самопредствалення в різних комунікаційних середовищах соціальних мереж вивчали Д. В. Іванова, С. І Черних, Е. Горний та інші. У своїй роботі ми досліджували роботи вчених, які аналізували роботи присвячені особливостям віртуальної комунікації, видів комунікаційних онлайн середовищ та засобів, які в них застосовує молодь (Д. В. Іванов, Н. В. Гордєєв, Л. Д. Александрова, В. Фріндт, К. Міллер та інші). Термін «самопрезентація» зазвичай в психології використовується як синонім управління враженнями для визначення багатьох стратегій та тактик, які використовуються індивідом у випадку створення контролю зовнішнього іміджу та враження про себе, які особа показує всі оточуючим [5].

В соціально-психологічній літературі поняття самопрезентації пояснюється з багатьох спектрів, а саме, це поведінка яка використовується як передачі певної інформації про суб’єкт в соціум чи саморозкриття у міжособистісному спілкування через демонстрацію власним поглядів, думок, вражень тощо (А. Стейнхілбер) [3]; управління створюваним враженням; форма соціальної поведінки (І. Гоффман, М. Рієс) [1]; засіб підтримання завершеної самооцінки (Д. Майєрс) [7]; поведінкова реалізація мотивації досягнення чи уникнення невдач (А. Шутц) [2]; як засіб формування власного Я та самооцінки (Ч. Кулі, Г. Мід); як засіб підтвердження образу «Я» та спосіб підтвердження самооцінки (Ю Шленкер, М. Лірі, Р. Ковальські); прийом усунення когнітивного дисонансу (Л. Фестінге, Ф. Хайдеру); фокусування уваги на собі в результаті уваги до людини зі сторони інших людей (Р. Вікланд); особистісна якість (саморефлексія) (М. Снайдер) [7].

Інколи вчені прирівнюють поняття «самопрезентації» з поняттями «саморозкриття», «самопредставлення», «самовираження» та «самоподача». Порівнюючи їх, можна відмітити, що всі вищеназвані терміти походять від англійського – “self-presentation”  (англ. – «сам» та «представлення», «презентація»), тут можна зробити висновок, що само презентацію індивіда є певним містком між зовнішнім та внутрішнім світом людини.

Цікавий факт на дану тему дослідив вчений Н. В. Перепелиця у своїй роботі про зв’язок Я-концепції з саморозкриттям особистості. Отже, він визначив, що:

1) широта  саморозкриття індивіда пов’язана, перш за все, з широтою її Я-концепції;

2) самовпевнені особистості більш повно відкриваються іншим, псевдо розкриття в більшій мірі спостерігається в тих, які є схильними до внутрішньої конфліктності;

3) висока інтенсивність псевдо розкриття спостерігається у суб’єктів, які є відкритими з соціумом, внутрішньою конфліктністю та очікуванням негативної оцінки оточуючих;

4) чим старшою є людина, тим рідше вона користується засобом псевдо розкриття;

5) найбільша інтенсивність псевдо розкриття належать чоловікам та особам молодше 30 років.

У своїх дослідженнях автор дійшов висновку, що слід ототожнювати поняття псевдо розкриття та самопрезентації, а псевдо розкриття та саморозкриття слів вважати протилежними за критерієм правдивості та формування неправдивого враження про себе у соціумі [2]. Американський вчений М. Снайдер писав, що не всі люди можуть в однаковій мірі керувати враженнями про самого себе. Особистості, в який наявний високий рівень саморефлексії будують свою поведінку, в першу чергу, керуючись внутрішнім «Я», а ті, в яких був низький рівень саморефлексії – працюють здебільшого на враження, яке вони хочуть призвести. Снайдер вважав, що люди, які великого значення надають враженню про них, схильні до самомоніторингу [4].

Т. Пітманом та Е. Джонсом була розроблена перша класифікація стратегій самопрезентації особистості, яка засновується на цілях та тактиках, що використовує індивід у повсякденному спілкуванні. Їхню класифікацію можна представити так: 1)Приклад – намагання бути позитивним прикладом для інших; 2) Намагання сподобатись – розрахована ця стратегія на владу харизми; 3) Залякування – демонстрація сили, яка примушує людей підкорюватись та дає владу страху; 4) Самовисування – демонстрація компетентності, яка надає владу експерта; 5) Демонстрація слабкості та прохання – заставляє людей допомагати, що дає певну владу співпереживанн. О. А. Пікулева виділяє такі основні характеристики, які є дуже важливі стратегій самовираження особистості в спілкуванні. Серед них: 1) Активність самовираження особистості в спілкуванні; 2) Варіативність образів, які презентуються; 3) Ступінь усвідомлення та ціле направлення інформації про себе; 4) Природність та штучність образу, який створюється; 5) Широта самовираження особистості; 6) Креативність самовираження особистості; 7) Нормативність чи окультуреність самовираження особистості [5].

Дослідження багатьох вчених довели, що самопрезентація індивіда – це кладний психологіяний феномен, який інтегрує та допомагає виражати певні особливості особистості. Вітчизняні та зарубіжні вчені надають особливої уваги проблемі визначення основних мотивів само презентації людини. Так, за дослідженнями Б. Шленкера [1] та Дж. Літтела [4], одним з основних мотивів самопредставлення є досягнення соціального успіху та соціального схвалення, однак не завжди само презентаційна поведінка відповідає соціальним нормам. Тобто, само презентація може бути зумовлена великою кількістю мотивів та необов’язково включає в себе контроль та свідому увагу особистості [1].

У дослідженнях самопрезентації особистості вчені доводять, що віртуальна само презентація має ті ж показники, що і в реальному житті, а отже, ми можемо стверджувати, що віртуальна самопрезентація – це перш за все, можливість особистості майже повністю контролювати враженнями інших про самого себе; це мотивована та свідома діяльність, яка носить компенсаторний характер, а також вміщують в себе потребу нового досвіду, експерименту побудови власного образу. Віртуальна самопрезентація має зв’язок з реальною ідентичністю користувача соціальними мережами; доведено, що між ними існує взаємний вплив. Також на мотивацію віртуальної самопрезентацію впливають різні особливості індивіда – стать, раса, вік, а також певні індивідуально-психологічні особливості особистості.

Виходячи з цього, метою даної статті є представлення основних міжкультурних особливостей самопрезентації в соціальних мережах серед молоді

Основні результати дослідження. У дослідженні взяло участь 50 осіб, які були умовно поділені на 2 вибірки. Перша  (Група 1) складалась з 25 осіб (18 дівчат та 7 хлопців), це студенти з України. Друга вибірка  (Група 2) – 25 осіб з Канади (20 дівчат та 5 хлопців). Всі учасники брали участь в обмінній програмі «Канада. Світ. Молодь». Середній вік учасників становив 20,66 років (17-22 роки).

Відповідно до досліджень тактики самопрезентації молоді, нами були обрані наступні методики: опитувальник «Шкала самомоніторингу» М. Снайдера. Під самомоніторингом розуміється тенденція відслідковувати та змінювати власну поведінку з ціллю скласти бажане враження на інших. Дана методика застосовується нами для діагностики особливостей само сприйняття самопрезентації досліджуваних. Їм пропонувалось оцінити як часто вони використовують ту чи іншу манеру поведінки в процесі спілкування з іншими. Методика І. П Шкуратової «Мотивація саморозкриття в міжособистісному спілкуванні», дозволяє виокремити такі мотиви саморозкриття, як вихваляння досягненнями, відвертість у розмові, відгук інших на відвертість, отримання схвалення власного вчинку тощо. Таким чином, виокремленні мотиви саморозкриття у міжособистісному спілкуванні були взяті за основу запропонованого нами опитувальника. Опитувальник «Шкала вимірювань особистісних цінностей» С. Шварца. Безліч проведених досліджень вказують, що один з практичних інструментів, що вимірює культурні відмінності у поведінці людей, є шкала особистісних цінностей Ш. Шварца. На думку автора цієї шкали, що визначає базові цінності в якості мотиваційних цілей та вивченого ціннісні уподобання. Також, ми зібрали об’єктивний матеріал зі сторінок опитуваних та проведений кількісний аналіз такої інформації з профілів у соціальних мережах. Аналіз та інтерпретація даних, отриманих в результаті застосування психодіагностичних методик, здійснювалися за допомогою вивчення та порівняння статистичних показників канадської та української молоді, з метою знаходження міжкультурних та гендерних відмінностей у само презентації в соціальних мережах.

Для молоді з обох груп найсильнішими з мотивів є конвенційний («заповнити паузу у спілкуванні»). Переважають егоцентричні мотиви («поділитися  своїми  переживаннями», «одержати  моральну підтримку»,  «отримати пораду» та ін.) та альтероценричні («поділитися  досвідом»,  «дати  пораду»,  «відгукнутися на чужу відвертість»). В обох вибірках до перших десяти мотивів належать три, що сутнісно повязні із самопрезентацією – «подати  себе  в  певному вигляді», «похвалитися своїми успіхами», «сподобатися кому-небудь», а найменш виражені мотиви – «виправдатися в очах іншої людини та «покаятись, звільнитись від почуття провини».  Дівчата у більшій мірі, ніж юнаки,  спонукуються  до саморозкриття в соціальній Інтернет-мережі такими мотивами « відгукнутися на відвертість», «викликати відвертість», «відповісти на розпити». Ці дані підтверджують те, що самопрезентаційний аспект користуванням соціальною мережею є одним із найбільш важливих для опитуваної молоді, незалежно від культури.

Згідно з аналізом «Шкали само моніторингу» виявилось, що українська молодь має середні показники рівня самомоніторингу (49% дівчата та 61% хлопці). Це говорить про те, що українська молодь є чесною у своїх висловлюваннях, проте не сильно стримує емоційні прояви поведінки, обираючи як діяти, вони здебільшого керуються думкою інших людей. А канадська дещо інші: у хлопців переважає низький комунікативний контроль (42%), тобто вони не бажають змінювати свою звичну поведінку залежно від ситуації, вони прямолінійні та чесні; дівчата мають середній комунікативний контроль (47%), що показує схожу поведінку до української молоді. А згідно з методикою «Тактики само презентації», в соціальних мережах українська група найбільше використовувала такі тактики самопрезентації, як «вибачення» (84%), «прагнення сподобатись» (92%) та «приписування собі досягнень» (54%), що свідчить про схильність до асертивних стратегій поведінки, тобто намагання скласти про себе хороше враження. А в канадців переважали – «негативна оцінка інших» (57%), «прагнення сподобатись» (86%), «вибачення» (74%), що свідчить про значну схожість міжособистісної поведінки серед молоді обох країн, що представлено на Рисунку 1.1.
diagramm
Рис. 1.1
Відсоткове співвідношення розподілу показників за методикою «Шкала тактик самопрезентації» С. Дж. Лі та Б. М. Квінглі
Аналіз середніх показників опитуваних при аналізу тактик самопрезентацій обох груп та виконаним парним порівнянням за допомогою t-критерія Стюдента, ми не виявили статистично значимих відмінностей у відношенні вибору стратегій тактик самопрезентацій у респондентів. Проте, у канадській групі ми не виявили гендерних відмінностей у виборі тактик самопрезентації, але вони були у групі українських респондентів – українська група показала, що хлопці частіше дівчат використовують такі асертивні тактики як «залякування» та «негативна оцінка інших». Обраховані дані ми навели у Таблиці 1.1
Табл. 1.1.
Середні показники вираженості тактик самопрезентацій у респондентів двох груп, залежно від статі

Tabl
Кореляційний аналіз взаємозв’язку вибору тактик самопрезентації в соціальних мережах та самомоніторингу виявив наявність зв’язків в поведінці молоді, незалежних від їх статі чи культури. Так, наприклад, для респондентів були характерними взаємозв’язки показника «самомоніторинг» з тактиками самопрезентації асертивного типу, серед них: тактики – 1) бажання сподобатись (r=0,541, p<0,01); 2) повідомлення про свої досягнення (r= 0, 352, p<0,05); 3) залякування (r=0,378, p<0,01); 4) перебільшення своїх досягнень (r=0,453, p<0,05), які представляються такими стратегіями самопрезентації, як «атракційна поведінка» (r=0,352, p<0,01) та «силовий вплив» (r=0,263, p<0,01). Отже, вибір асертивних тактик самопрезентації може бути пов’язаний із високим рівнем самомоніторингу особистості, що не залежить від його культурної приналежності чи статі.
У Групі 1 були виявлені позитивний взаємозв’язок показників самомоніторингу та цінностей, які мали гендерні відмінності. Так чим вищий рівень самомоніторингу у хлопців (в обох групах), тим він сильніше впливає на мотиваційні цілі прагнення до влади та домінування. В свою чергу, у дівчат (в обох групах) з високим рівнем самомоніторингу існує тісний зв’язок із гедонізмом (задоволення та чуттєве задоволення). На нашу думку, це може свідчити про індивідуальні тенденції цінностей, які проявляються залежно від гендерних ролей, які ми набуваємо з дитинства.
Для Групи 2 в соціальних мережах були більш важливими норми скромності, скромна поведінка, культурні традиції, а також для них є більш важливими цінності «збереження», ніж для українських студентів. При цьому, гендерні відмінності у особливостях системи цінностей були помічені в двох групах. Так, результати української молоді демонструють, що для дівчат більш цінними є толерантність та піклування про інших, вони більш занепокоєні збереженням власної репутації, у порівнянні з хлопцями. З іншого боку, в канадських хлопців була виявлена висока цінність до прагнення володіння матеріальними ресурсами та домінуванням над іншими, на відміну від дівчат.
Взаємозв’язок показників особистісних цінностей з показниками тактик самопрезентації в групах української та канадської молоді в соціальних мережах, показує, що в обох групах присутні універсальні культурні фактори само презентації («прагнення сподобатись», «вибачення», «приклад для наслідування»), які входять до складу самопрезентаційної стратегії «Атракційна поведінка» (тобто, поведінка, яка створює позитивне враження про суб’єкт самопрезентації). На нашу думку, універсальність цих взаємозв’язків відображає значимість для людини генералізованих потреб прийняття його групою, суспільством та важливістю отримання соціального прийняття, незалежно від етнокультурної приналежності.
Найбільш яскраво міжкультурні відмінності проявляються в самопрезентаційній поведінці дівчат в соціальних мережах. Так, дівчата з Канади частіше, ніж з України, проявляють в соціальних мережах такі тактики асертивної самопрезентації, як «залякування», «силовий вплив», «негативна оцінка інших» тощо. На нашу думку, такі дані піддержують нашу гіпотезу про те, що існують міжкультурні відмінності в переважанні використання тактик самопрезентації в соціальних мережах.
Аналіз взаємозв’язку показників особистісних цінностей з показниками тактик самопрезентації в групах української та канадської молоді в соціальних мережах, показує, що в обох групах присутні універсальні культурні фактори само презентації («прагнення сподобатись», «вибачення», «приклад для наслідування»), які входять до складу самопрезентаційної стратегії «Атракційна поведінка» (тобто, поведінка, яка створює позитивне враження про суб’єкт самопрезентації). На нашу думку, універсальність цих взаємозв’язків відображає значимість для людини генералізованих потреб прийняття його групою, суспільством та важливістю отримання соціального прийняття, незалежно від етнокультурної приналежності.
Отже, в дослідженні було проаналізовано поняття самопрезенації молоді в соціальних мережах, та здійснено порівняльний аналіз даного феномену у канадській групі молоді та українській. На основі отриманих даних було здійснено висновок, що:
1. Існують певні міжкультурні відмінності в самопрезентації молоді в соціальних мережах.
2. Зв’язки цінностей та тактик самопрезентацій особистості мають як універсальний, так і культурно-специфічний характер, обумовлений ціннісними приорітетами та умовами гендерної соціалізації представників певної культури, які бувають в цих культурах, проте цей феномен потребує більш детальних досліджень.
Перспективи подальших досліджень з даної проблеми мають полягати в уточненні тактик само презентацій молоді в соціальних мережах, та їх зв’язок з ціннісними та культурними особливостями індивідів.

ЛІТЕРАТУРА
1. Белинская Е. П., Жичкина А. Е. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты // Образование и информационная культура. Т. 5. Вып. 7. – М.: РАО, 2000. – с. 395-431
2. Презентация виртуальной личности в разных коммуникационных средах сети Интернет [Электронный ресурс] / Н. В Гордеев: Режим доступу: http:// cyberpsy.ru/ 2011/05/1151/
3. Гоффман И. Представление себя другим в повседневной жизни / И. Гоффман – М.: Канон-Пресс, 2000. – 304 с.
4. Журавлева И. А. Феномен самопрезентации личности в психологии / И. А. Журавлева // Вестник университета. – 2012 – №12 – С. 248-253
5. Михайлова Е. В. Самопрезентация: теории, исследования, тренинг / Е. В. Михайлова. – СПб.: Речь, – 2007. – 224 с.
6. Пикулева О. А. К вопросу о содержании самопрезентации: тактики и стратегии / О. А. Пикулева // Имиджелогия – 2005: Материалы третьего международного симпозиума по имиджелогии. – М., 2005. – С. 87-88.
7. Хороших В. В. Психологические факторы успешности самопрезентации: дис. канд. психол. Наук / Хороших Валерия Викторовна. – СПб., 2001. – 193 с.
8. Lewis M. A. Self-determination and the use of self-presentational strategies / M. A. Lewis, C. Neighbors // Journal of Social Psychology. – 2005. –Vol. 145. – P. 469–489.

Поділитися Share on Facebook1Tweet about this on TwitterShare on Google+0Share on LinkedIn0Share on Reddit0Pin on Pinterest0Print this page

Залишити відповідь

403 Forbidden

403 Forbidden


nginx/1.10.3

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /usr/local/www/data-dist/naub/wp-includes/functions.php on line 3721